Ухвала суду № 71648566, 18.01.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/391/18

У Х В А Л А

18.01.2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Бедьо В.І., при секретарі - Пазяк С.М., за участі прокурора - Машкаринець Т.М., слідчого - Деяк Р.В., представника третьої особи щодо майна якого вирішується питання про арешт - адвоката - Мелай М.Ю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ужгород клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області старшого лейтенанта Деяк Романа Віталійовича про накладення арешту на вилучені в ході обшуку 11.01.2018 р. по місцю фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 речі та предмети., -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області Деяк Р.В. звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджене прокурором, про накладення арешту на речі та предмети.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження зазначає, що в даному кримінальному провадженні досліджуються обставини вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 305 та ч. 1 ст. 307 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що 01.03.2017 року о 10 год. 19 хв. громадянин України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, слідуючи на власному транспортному засобі марки «Вольксваген Каді», д.н.з. НОМЕР_1, через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС України з Угорщини на територію України, з приховуванням від митного контролю, з використанням тайників у вказаному транспортному засобі, здійснив контрабандне переміщення через митний кордон України психотропної речовини - «метамфетамін».

В подальшому під час здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню, отримано матеріали зібрані співробітниками відділу БКОЗ УСБУ в Закарпатській області № 14/4057 від 05.12.2017 року, згідно відомостей яких встановлено, що до організації контрабанди особливо небезпечного наркотичного засобу «метамфітамін» на території Закарпатської області, та безпосередньо до контрабандного переміщення через держаний кордон України та збуту наркотичних засобів є причетний громадянин України - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Встановлено, що громадянин ОСОБА_3 на прізвисько «ОСОБА_3», на даний час будучи «бароном» ромської діаспори Виноградівського району смт. Королево, зорганізував членів своєї сім'ї та інших довірених осіб ромської національності, для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення особливо тяжких злочинів, зокрема, контрабанди наркотичних засобів через державний кордон України, та збуту таких наркотичних засобів на території Закарпатської області, прилеглих населених пунктів до смт. Королево, а також вимагання грошових коштів серед осіб ромської діаспори.

11.01.2018 р., на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, по місцю фактичного проживання ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1, було проведено обшук, в результаті якого виявлено та вилучено предмети і речі, які були зазначені в ухвалі суду та визнані речовими доказами і які мають безпосереднє значення для встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні, притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Слідчий мотивує клопотання тим, що у відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання просили його задовольнити.

Представник третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні даного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю вказуючи на те, що органом досудового розслідування було здійснено незаконний обшук.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши зміст клопотання та додані до нього письмові докази, слідчим встановлено наступні обставини.

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 307 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017070000000054 від 28.03.2017, в межах якого досліджуються обставини контрабандного переміщення через митний кордон України психотропної речовини - «метамфетамін».

Органом досудового розслідування встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення міг бути причетним ОСОБА_3

В рамках даного кримінального провадження 11.01.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, по місцю фактичного проживання ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1, було проведено обшук, в результаті якого виявлено та вилучено предмети і речі, які були зазначені в клопотання та які постановою слідчого від 12.01.2017 року визнані речовими доказами.

Слідчий ставить вимогу у клопотанні щодо накладення арешту на вказане вилучене майно.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру

щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий в судовому засіданні вказує на те, що вилучені речі відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Положеннями ст. 98 КПК України законодавцем визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частинами другою та третьою ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та може накладатись на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначених у статті 98 КПК України.

Відтак з огляду на вказані норми закону слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим наведені обґрунтовані підстави щодо накладення арешту на вказане слідчим майно та доведено, що таке відповідає вимогам ст. 98 КПК України, вказані речі могли зберегти сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні.

Заперечення представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про накладення арешту на майно суд вважає необгрунтованими з тих підстав, що при проведенні обшуку майна на підставі ухвали слідчого судді, який був проведений за участі як власника майна так і його представника, такі жодних заперечень, зауважень щодо незаконності обшуку не подали.

На підставі викладеного слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання є обґрунтоване та таке, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на вилучені в ході обшуку 11.01.2018 р. по місцю фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 речі та предмети, а саме:

- ланцюжок з металу жовтого кольору, довжиною 60 см, вагою близько 190 гр.;

- браслет з металу жовтого кольору з наявним гравіюванням у вигляді букви «Ч»;

- годинник з металу жовтого кольору «Rolex» з пошкодженим ремінцем і частиною ремінця;

- годинник з металу жовтого кольору «Маяк» ;

- ланцюжок з металу жовтого кольору на застібці якого наявний напис у виді букви «А»;

- браслет з металу жовтого кольору, з наявними на ньому каменями рожевого кольору;

- ланцюжок з металу жовтого кольору у виді шарів різного розміру, які скріплені між собою;

- годинник з металу жовтого кольору «Чайка»;

- монета з металу жовтого кольору, номіналом 10 рублей 1899 р;

- дві монети з металу жовтого кольору, номіналом 10 рублей 1990 р.;

- дві сережки з металу жовтого кольору, на яких зображена Св. Марія;

- перстень з металу жовтого кольору, на якому зображені підкова та зірка з чорним каменем посередині;

- перстень з металу жовтого кольору, на якому зображений павук, у якому міститься камінь коричневого кольору. Вказаний перстень містить ознаки пошкодження на нижній частині;

- перстень з металу жовтого кольору, на якому містяться п'ять каменів білого кольору;

- каблучка з металу жовтого кольору, посередині якої міститься камінь чорного кольору;

- дві сережки з металу жовтого кольору з прикріпленою частиною у вигляді зірки;

- сережка з металу жовтого кольору у вигляді шару;

- два вироби з металу жовтого кольору у вигляді квітки, в середині яких міститься камінь рожевого кольору;

- виріб з металу жовтого кольору у вигляді квітки;

- купюри номіналом 500 грн, в кількості 586 шт. - 293 000 гривень;

- купюри номіналом 100 доларів США, в кількості 200 шт. - 20000 доларів США;

- відеореєстратор марки «Аdhua» модель DHI-NVR 4108 H, S/N 1D01COBPAYHOE01 та додаткове обладнання до нього марки «Mustang Energy» модель PS-121OPB та марки «D-LINK» DES-1008A, S/N R3UQ2F2008072;

- зошит з рукописними записами кульковою ручкою з іменами та сумами грошових коштів.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції можна подати до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонногосуду В.І.Бедьо