Постанова № 71644741, 17.01.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/1981/14-ц Головуючий у 1-й інст. Зайцев А. В.

Категорія 27 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

Головуючого судді Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

ОСОБА_1

секретаря

судового засідання ОСОБА_2

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2014 року під головуванням судді Зайцева А.В.

у справі №274/1981/14ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» (далі-Банк) звернувся до суду з позовом. Банк просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №286/25-451 від 14.05.2007 року в сумі 1593422,76 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 14.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №286/25-451 про надання невідновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 100359 доларів США 36 центів США, зі сплатою 15% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 13 травня 2017 року. А відповідач зобов’язувалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором. ПАТ «Укрсоцбанк» є правонаступником за всіма правами та обов’язками Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк». Поручителем позичальника виступив ОСОБА_4 на підставі відповідного договору. У зв’язку з порушенням відповідачами зобов’язань за кредитним договором станом на 24.03.2014 року утворилась заборгованість в сумі 156271,54 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 1 593 422,76 грн.

Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2014 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором №286/25-451 від 14.05.2007 року в сумі 1 593 422,76 грн. (один мільйон п’ятсот дев’яносто три тисячі чотириста двадцять дві) гривні 76 копійок, що еквівалентно за курсом НБУ 156271,54 доларів США., та судовий збір в сумі по 1827,00 грн. з кожного.

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 через представника ОСОБА_5 звернулась до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 листопада 2017 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

У поданій через свого представника апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у зв’язку з пропуском строків позовної давності. Зазначає, що із розрахунку заборгованості та довідки про сукупну вартість кредиту вбачається, що порушення умов сплати кредиту мало місце з дати укладання кредитного договору і в графік боржник не повертався. Натомість, додатковою угодою від 30.06.2009 року сторони узгодили новий графік погашення кредитних коштів. Інші умови договору залишилися незмінними. Проте, з дати укладання додаткової угоди жодного платежу, визначеного графіком, боржник не здійснив. Згідно з п.1.1.2 додаткової угоди погашення траншів кредиту буде здійснюватися згідно графіку до 10-го числа кожного місяця. Отже, за визначенням пункту 4.3 кредитного договору, умови додаткової угоди від 30.06.2009 року строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 5 днів, тобто з 15.08.2009 року. А тому Банк мав право з 15.08.2009 року й протягом трьох років від цієї дати звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права, однак позовну заяву Банк подав до суду лише 12.04.2014 року, а саме з пропуском строків позовної давності. Крім того вказує, що про ухвалення даного рішення суду відповідач дізналася лише 02.10.2017 року під час ознайомлення її представника з матеріалами справи.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2007 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 286/25-451 про надання невідновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 100359 доларів США 36 центів США, зі сплатою 15% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 13 травня 2017 року (а.с.7-9).

Зазначений договір є чинним.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.525,526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

У зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язань за кредитним договором станом на 24.03.2014 року утворилась заборгованість в сумі 156271,54 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 1 593 422,76 грн., до складу якої входить: 92829,14 доларів США – заборгованість за кредитом; 53866,14 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом; 33943,71 грн. (еквівалент 3328,96 доларів США) пеня за порушення терміну погашення кредиту; 63700,67 (еквівалент 6247,31 доларів США) пеня за порушення терміну погашення відсотків.

Факту порушення умов кредитного договору відповідач не заперечує та правильність розрахунку про розмір заборгованості не спростувала.

14.05.2007 року між Банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №286/25-452.

За наведених обставин та відповідно до вимог ч.1 ст.554 ЦК суд обгрунтовано поклав на відповідачів солідарний обов»язок повернути кредитні кошти та інші платежі, передбачені умовами договору.

Доводи апеляційної скарги щодо незастосування позовної давності висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, оскільки обумовлені помилковим тлумаченням закону.

Так, згідно зі ст.256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а спеціальна позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) один рік ( ст.ст.257,258 ЦК).

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Зміст вказаної норми права свідчить про те, що заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При цьому така заява могла бути подана як в письмовому, так і усному вигляді (ст.27 ЦПК).

Проте, із матеріалів справи вбачається, що достеменно знаючи про перебування в суді даного спору та будучи неодноразово належним чином повідомленими про час і місце судових засідань, відповідачі не реалізували надане їм законом право щодо подання заяви про застосування строку позовної давності без поважних на те причин.

За таких обставин, та із врахуванням положень ст.367 ЦПК апеляційний суд не має законних підстав для розгляду такої заяви в ході апеляційного провадження.

У зв»язку з наведеним, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки воно постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 18.01.2018 року.