Ухвала суду № 71626869, 16.01.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про заміну відповідача в адміністративній справі

16 січня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1799/17 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «ЄВРОДІМ» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «ЄВРОДІМ» звернулося з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про скасування постанови про накладення штрафу від 30.11.2017 №160/17/10/26-14/3011/02/2 та припису про усунення порушення вимог законодавства від 17.11.2017 року з підстав незаконності їх винесення.

15.01.2018 від відповідача – Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача у даній справі на належного – Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (а.с.58-59).

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти заміни відповідача у справі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду (а.с.56-57).

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши думку представника позивача, суд приходить до висновку, що у справі слід допустити заміну первісного відповідача – Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на належного – Державну архітектурно-будівельну інспекцію України з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) здатність мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно з частиною третьою статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Сттетю 4 КАС України визначено, що відповідач – суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон України №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Стаття 6 Закону України №3038-VI визначає органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі – Закон України №208/94-ВР) справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 №294 (далі – Положення №294), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (далі - Віце-прем’єр-міністра України) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 7 Положення №294 визначено, що ДАБІ здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Пунктом 14 цього Положення передбачено, що гранична чисельність державних службовців та працівників ДАБІ затверджується Кабінетом Міністрів України. Структуру апарату Держархбудінспекції затверджує її Голова за погодженням з Віце-прем’єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Штатний розпис, кошторис апарату Держархбудінспекції затверджує її Голова за погодженням з Мінфіном. Держархбудінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.10.2014 №272 щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Держархбудінспекції, покладених на нього Положенням про Департамент архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, затвердженого наказом від 01.10.2014 №225, на території міста Києва з 10.10.2014 (а.с.60). На даний час Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві діє відповідно до Положення про Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 12.06.2017 №941.

Таким чином, Департамент архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві є структурним підрозділом апарату Держархбудінспекції, яке від імені ДАБІ здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відтак, оскільки Департамент архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві є структурним підрозділом ДАБІ без статусу юридичної особи, відповідати за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «ЄВРОДІМ» повинна Державна архітектурно-будівельна інспекція України як належний відповідач.

Згідно з частиною третьою статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Аналізуючи вищевикладене та враховуючи згоду представника позивача на заміну неналежної сторони у справі, суд дійшов висновку про заміну первинного відповідача – Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на належного – Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Керуючись статтями 48, 181, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «ЄВРОДІМ» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про скасування постанови та припису замінити первинного відповідача – Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на належного – Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01133, м.Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Про прийняте рішення повідомити відповідача – Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

У зв’язку із заміною неналежного відповідача підготовче засідання відкласти на 14:30 год. 05 лютого 2018 року.

Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов – п’ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про заміну відповідача у справі, який повинен відповідати вимогам частини другої статті 162 КАС України.

Роз’яснити відповідачу, що відповідно до частини третьої статті 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Роз’яснити відповідачу, що відповідно до вимог частини третьої статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Витребувати у відповідача матеріали перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «ЄВРОДІМ», що стали підставою для прийняття оскаржуваних постанови та припису.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі, разом із витягом про їхні процесуальні права та обов’язки, а відповідачу також копію позовної заяви разом з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

ОСОБА_2Плахтій

Ухвала суду в повному обсязі складена 17 січня 2018 року.