Постанова № 7162138, 30.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2009 року № 22а-15703/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Вітер І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2008р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської обл., третя особа Управління Державного казначейства України в Ужгородському районі Закарпатської обл., з участю прокуратури Закарпатської обл., про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

29.07.2008р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ Закарпатської обл. № 289/35-00/01597841/9463/10/35-00 від 18.07.2008р. (Т.1, а.с.4-8).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2008р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.2, а.с.29-34).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ТзОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль», який покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить у поданій апеляційній скарзі та доповненні до неї скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (Т.2, а.с.41-48, 83-88).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що податковим органом зроблено безпідставний висновок про те, що суми грошових внесків учасників товариства до його статутного фонду слід вважати безповоротною фінансовою допомогою, оскільки наведені внески здійснені на підставі відповідного рішення учасників товариства про збільшення статутного фонду, останні відображені по бухгалтерському рахунку 40 «Статутний капітал»; також відповідно до рішення засновників зміни до установчих документів про збільшення статутного фонду мають вноситися лише після повного здійснення внесків. Внески учасників товариства є прямими інвестиціями у корпоративні права, емітовані платником податків, а тому відповідно до пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не входять до складу валових доходів платника.

Разом з тим, податковим органом проведена неправомірна позапланова виїзна перевірка, оскільки жодні підстави для проведення такої були відсутніми.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 07.07.2008р. ревізорами Ужгородської МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питань правильності визначення повноти нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток при одержанні коштів в якості внеску до статутного капіталу без здійснення відповідної державної реєстрації ТзОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» за період з 01.10.2004р. по 30.09.2007р., за результатами якої складено Акт перевірки № 80/35-30/01597841 від 10.07.2008р. (Т.1, а.с.10-28).

Проведеною перевіркою зясовано, що згідно протоколу № 3 від 29.05.2007р. зборів учасників ТзОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу позивача до 50000000 грн.; на виконання цього рішення учасниками перераховано на банківських рахунок товариства грошові кошти як поповнення статутного фонду товариства на загальну суму 16264000 грн., наведені операції відображені підприємством по рахунку 40 «Статутний капітал», при цьому зміни до установчих документів не були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

З врахуванням наведеного, податковий орган прийшов до висновку про те, що через відсутність реєстрації змін до установчих документів щодо збільшення розміру статутного фонду сплачені учасниками товариства суми грошових коштів не можна вважати сумами поповнення (формування) статутного фонду і такі відповідно до вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» слід віднести до безповоротної фінансової допомоги, у звязку з чим позивачем занижено податок на прибуток підприємств за 9-ть місяців 2007 року на суму 4066000 грн.

Наведені висновки були покладені податковим органом в основу винесення податкового повідомлення-рішення № 289/35-00/01597841/9463/10/35-00 від 18.07.2008р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 8095025 грн., в тому числі за основним платежем 4066000 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 4029025 грн. (Т.1, а.с.9).

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що у звязку з відсутністю державної реєстрації змін до статутного фонду щодо збільшення його розміру сума перерахованих засновниками коштів на користь позивача відповідно до протоколів зборів учасників товариства не вважається сумою поповнення (формування) статутного капіталу і відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безповоротною фінансовою допомогою.

Таким чином, податковим органом підставно і правомірно здійснено визначення податкових зобовязань з податку на прибуток і застосовані штрафні (фінансові) санкції, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення є відсутніми.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду є неправильними, оскільки такі не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, і не відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» к орпоративні права це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Згідно з пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 цього Закону не включаються до складу валового доходу, зокрема, с уми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Як убачається з матеріалів справи, отримані позивачем від учасників товариства грошові кошти були спрямовані на поповнення його статутного капіталу і не являються безповоротною фінансовою допомогою.

Так, перерахуванню грошових коштів учасниками товариства передувало прийняття ними рішення про збільшення статутного фонду, яке оформлене протоколом зборів учасників № 3 від 29.05.2007р. (Т.1, а.с.38).

Вказані кошти поступали на банківських рахунок товариства з чітким призначенням платежу внесок до статутного фонду ТзОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль», що засвідчується представленими платіжними дорученнями (Т.1, а.с.39-46, 48-75).

Після надходження цих коштів підприємство відобразило операції по здійсненню внесків до статутного капіталу протягом 01.10.2004р.-30.09.2007р. по бухгалтерському рахунку 40 «Статутний капітал», який відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затв. наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р., призначений для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства (Т.1, а.с.22).

Окрім цього, на час апеляційного розгляду справи зборами учасників ТзОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» (протокол № 7 від 03.10.2008р.) прийнято рішення про припинення внесення додаткових внесків учасників товариства, затверджено статутний капітал на внесеному рівні 44000000 грн., а також зареєстровано у встановленому порядку нову редакцію статуту товариства (дата реєстрації 22.10.2008р., номер запису 13201050011000009) (Т.2, а.с.111-118).

Оцінюючі в сукупності наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що на рахунок позивача надходили кошти в якості додаткових внесків до статутного фонду товариства на підставі рішення учасників товариства, прийнятого в межах наданих їм законом повноважень, а також у відповідності до положень Статуту підприємства, з компенсацією за здійснені внески у вигляді корпоративних прав.

Відтак, отримавши пряму інвестицію в розумінні ч.2 пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач правомірно не включив до складу сукупного валового доходу суму коштів в розмірі 16264000 грн., отриманих в якості додаткових внесків до статутного фонду з дотриманням правила, передбаченого пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога визначена як сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій), або без укладення таких угод.

За вищеописаних обставин протягом обревізованого періоду на рахунок позивача надійшли кошти, підставою перерахування яких вказано «внесок в статутний фонд», тобто для перерахування вказаних коштів були зовсім інші підстави, ніж ті, які вказані в пп.1.22.1 ст.1 вказаного Закону.

Також оскільки основою віднесення такої операції до безповоротної фінансової допомоги є відсутність компенсації чи повернення таких коштів, то у даному випадку компенсацією виступає володіння учасниками товариства корпоративними правами, що засвідчується також рішенням господарського суду Закарпатської обл. від 16.07.2009р. по справі № 15/65 (Т.2, а.с.91-93).

Доводи апелянта про те, що стосовно додаткових внесків до статутного фонду, одержаних емітентом корпоративних прав до реєстрації змін до засновницьких документів, емітент не може застосовувати пільгу, передбачену пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки відсутня державна реєстрація змін до установчих документів товариства, а корпоративні права відсутніми, через що все одержане від учасників, що не відповідає установчим документам та перевищує заявлений розмір статутного фонду, повинно розцінюватися як фінансова допомога, спростовується наступним.

Відповідно до ч.5 ст.89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах з третіми особами, які діяли з урахуванням таких змін.

З наведеного слідує, що рішення учасників про збільшення статутного фонду набуло юридичної сили як для учасників, так і для товариства з моменту його прийняття.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, спірне податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ № 289/35-00/01597841/9463/10/35-00 від 18.07.2008р. слід визнати протиправним і скасувати.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.3, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» задоволити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» задоволити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської обл. № 289/35-00/01597841/9463/10/35-00 від 18.07.2008р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 8095025 грн., з яких 4066000 грн. за основним платежем та 4029025 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» понесені судові витрати в розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб