Ухвала суду № 7162078, 01.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2009 року № 22а-15716/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів: Олендера І.Я., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року по справі за позовом Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» до Тернопільської об’єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до Тернопільської об’єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0007002305/0 від 18 липня 2007 року .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у підприємства існує касовий метод сплати нарахувань податкових зобов'язань, податку на додану вартість, а це означає, що податковий кредит формується при наявності оплати за отримані товари і послуги. Підприємством проведено списання дебіторської заборгованості за теплову енергію, яка мала фінансуватись за рахунок бюджетних коштів, а при проведенні такої господарської операції не може виникати податкове зобов’язання, оскільки не було проведено оплати наданих послуг. Застосування податковим органом до визначення суми податкового кредиту за липень, вересень та грудень 2006 р. норм п. 7.4.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є неправомірним, оскільки всі товарно-матеріальні цінності використані в оподатковуваних операціях по даванню послуг з теплопостачання населенню.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що вказані в акті перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідають дійсності, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції неповністю дослідив докази по справі, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність правових підстав щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки апелянтом не було порушено норм чинного законодавства, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Представники апелянта в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, в обґрунтування її мотивів покликались на обставини, які в ній викладені, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Тернопільською об'єднаною Державною податковою інспекцією проведено виїзну планову перевірку Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року, за наслідками якої складено акт № 6107/23-222/03353590.

На підставі акту перевірки відповідачем 18 липня 2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007002305/0, яким відповідно до п. 4.2 ст.4 пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.3 п.7.4, пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року позивачеві визначено податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 184024,50 грн. з яких 61977,30 грн. штрафні (фінансові) санкції, 122047 грн. - основний платіж.

Як встановлено в ході перевірки, підприємство в липні, вересні та грудні 2006 року на виконання ст. 116 Закону України "Про Державний бюджет Україні на 2006 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 року «Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення затверджених для населення» отримало субвенції з бюджету для погашення заборгованості попередніх років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання та водовідведення, затверджених для населення відповідно 426228 грн., 344083 грн. та 1977500 грн.

Відповідно до п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 Закону у разі, коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Згідно із пп. 3.2.7 ст. 3 Закону не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також: пенсій, стипендій, субсидій дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фонду загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Статтею 116 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» установлено, що перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кредиторів до державного бюджету, яка утворилася станом на 1 липня 2005 року та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, здійснюються з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі на підставі рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій перераховують зазначену субвенцію на рахунки районних бюджетів і бюджетів міст обласного значення, відкриті в органах Державного казначейства. Для проведення розрахунків усі учасники розрахунків відкривають рахунки в органах Державного казначейства.

Виходячи з системного аналізу норм Бюджетного кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що операції з перерахування субвенцій з державного бюджету, які призначаються для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення затверджених для населення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, які здійснюються у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 N 705, не є оплатою вартості поставлених послуг, а тому такі субвенції згідно з діючим законодавством не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

В той же час, судом першої інстанції також встановлено, що в період, який перевірявся, позивачем надавались в тому числі послуги по постачанню населенню теплової енергії. Питома вага оподатковуваних операцій в податковому зобов’язанні від надання послуг населенню від загальної суми податкових зобов’язань у липні 2006 року становила 39,6466 %, у вересні 2006 року – 37,7485 %, у грудні 2006 року – 6,6347 %. Одночасно, від надання послуг населенню у цих періодах виникли і оподатковувані операції за рахунок отриманих субвенцій.

Таким чином, операції з надання послуг тепло та водопостачання населенню в частині, оплаченій (наданій) споживачами є оподатковуваними, а в частині погашеній отриманою субвенцією неоподатковуваними.

Також, в ході перевірки відповідачем було встановлено, що на виконання наказу по підприємству № 72-В від 21 грудня 2006 року позивач провів списання заборгованості по підприємствах і організаціях Тернопільської області, по яких пройшов строк позовної давності в сумі 812944,82 грн. за спожиту теплову енергію, з них по госпрозрахункових організаціях - 380283,52 грн. та по бюджетних організаціях - 432661,30 грн. Так як послуги теплопостачання бюджетним установам були надані, а кошти не отримані - відповідно податкового наслідку не відбулося (включення даних операцій в складі податкових зобов'язань по ПДВ). У зв'язку з списанням сум заборгованостей по даних операціях (послугах теплопостачання), як по таких, що минув строк позовної давності, то згідно п. 1.23 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", дані операції можна вважати як безоплатно надані - „роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості". Таким чином, вірно встановлено, що позивачем в порушення п.4.2, ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" занижено податкове зобов'язання за грудень 2006 року на 72110,22 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

А пеляційну скаргу Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року в справі № 2-а-932/08 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: І.Я. Олендер

Д.М. Старунський