Постанова № 71614845, 10.01.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1492/18

Номер справи місцевого суду: 523/19047/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

10.01.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря – Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою посилаючись на те, що вона є поручителем за договором про надання кредиту ОСОБА_4. Позивач зазначила, що вимогою № 116/10 від 27.01.2010 року банк звернувся до боржника ОСОБА_4 із вимогою сплатити протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї вимоги прострочену заборгованість за кредитним договором № 116-2008-1825 від 30.05.2008 р., проценти нараховані за користування кредитними коштами, та штрафні санкції за порушення виконання зобов’язань та у випадку невиконання цієї вимоги строк повернення кредиту у повному обсязі визнається таким, що настав – тобто банк використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши письмові лист-вимогу та вимогу щодо дострокового повернення всієї суми кредиту, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки (у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не пред’явить вимоги до поручителя), позивач просила визнати припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки № 116-2008-1825-Р від 30 травня 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ «Унаверсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк».

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення в повному обсязі.

Вважаючи рішення суду незаконним представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі..

Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Залишаючи позов ОСОБА_2 без задоволення суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 укладено два кредитних договори, а саме Кредитний договір № 116-2008-1825 від 30 травня 2008 року (на суму грошових коштів 49000 доларів США) та кредитний договір № 116-2008-1826 від 30 травня 2008 року. (на суму 100 000 доларів США).

Відповідно до договору іпотеки для забезпечення їх виконання сторони уклали договір іпотеки земельної ділянки, за адресою Одеська область, Комінтернівський район, с. Вапнярка, вул. Лугова, 75.

Крім того, для забезпечення виконання основного кредитного зобов’язання № 116-2008-1825 від 30 травня 2008 року (на суму грошових коштів 49000 доларів США) ОСОБА_2 уклала договір поруки від 30 травня 2008 року № 116-2008-1825-Р, яким зобов’язалась нести солідарну відповідальність за цим договором – тобто кредитна заборгованість забезпечена порукою № 116-2008-1825-Р, на суму кредиту 49 000 доларів США.

Вказані обставини встановлені судовими рішенням – від 23.05.2011р. Комінтернівського районного суду м.Одеси по справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом за № 2-749/11 і рішенням апеляційного суду Одеської області від 30.05.2016р. за № 22-ц/785/4094/16.

Вказаними судовими рішеннями стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк»- МФО 322001, код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19 суму заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 415 325, 63 гривні (чотириста п’ятнадцять тисяч триста двадцять п’ять гривень 63 копійки), в тому числі прострочена заборгованість по кредиту –3917,83 грн., сума дострокового стягнення кредиту –379 415,20 грн., відсотки –31 558, 65 грн., підвищені відсотки – 433,95 грн.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до статті 14 ЦПК України судові рішення є обов’язковими для виконання на всій території України.

Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини (частина друга статті 223 ЦПК України).

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені вимоги кредитора до поручителя, підстав для застосування положень частини четвертої статті 559 ЦК України немає.

Таку правову позицію висловив у своїй Постанові Верховний Суд України від 6 липня 2016 року у справі № 6-1199цс16.

При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд правильно врахував висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу – ч.2 ст. 214 ЦПК України.

Тому суд обгрунтовано дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову про визнання поруки припиненою за наявності рішення суду про стягнення боргу з поручителя.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на неповне та неправильне з`ясування судом обставин щодо оцінки правовідносин, витікающих з договору поруки, неврахування судом правової позиції судів вищих інстанцій при вирішенні аналогічних спірних правовідносин, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необгрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст. 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: Р.Д. Громік

ОСОБА_5