Ухвала суду № 71607174, 10.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Рибака І.О., Росік Т.В.,

при секретарі судового засідання - Корчук І.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ТОВ "Стиль-Декор" в особі ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року,

за участю прокурора - Карпюка Т.С.

представника власника майна - адвоката Величка О.М.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42017000000003045 від 25.09.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, було задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Карпюка Тараса Степановича про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), та належать ТОВ «Стиль - Декор» (ЄДРПОУ 22579791) № 26004014123601, № 26048014123601, № 26002014123603, із зупиненням видаткових операцій з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них, окрім здійснення платежів до бюджету та виплату заробітної плати.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, та необхідність накладення арешту на вказане майно, з підстав, передбачених ст.ст. 98, 170 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції представник власника майна ТОВ "Стиль-Декор" в особі ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року щодо накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «Стиль - Декор» (ЄДРПОУ 22579791), які відкриті у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346) № 26004014123601, № 26048014123601, № 26002014123603, із зупиненням видаткових операцій з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них, окрім здійснення платежів до бюджету та виплату заробітної плати.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що слідчим суддею було безпідставно та в супереч ст. 170 КПК України накладено арешт на майно ТОВ «Стиль - Декор», оскільки у вказаному кримінальному провадженні на момент застосування арешту не повідомлялось про підозру службовим особам підприємства та не заявлено позов, крім того органом досудового розслідування не доведено, що кошти котрі перебувають на рахунках №26004014123601, №26048014123601, №26002014123603, які відкрито у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» є предметом злочинної діяльності, у зв'язку з чим, на думку апелянта, у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Додатково, наголошує на тому, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що на вказані банківські рахунки в період діяльності ТОВ «Стиль - Декор» незаконно надходили кошти від інших суб'єктів господарювання, або ж саме ці кошти, які перебувають на банківських рахунках є предметом злочинного посягання.

Крім того, зазначає про те, що грошові кошти, які обліковуються на рахунках підприємства в банку, не можуть бути розцінені як речові докази в розумінні ст. 98 КПК України.

Також, апелянт вказує про те, що місцевим судом не враховано, що арешт, який накладено оскаржуваною ухвалою на рахунки ТОВ «Стиль - Декор» заблокував господарську діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє товариство можливості в подальшому здійснювати свою господарську діяльність в нормальному режимі, тобто виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки, виконувати зобов'язання перед контрагентами, проводити розрахунки за виконані роботи, купувати матеріали, оплачувати роботи для виконання договірних зобов'язань, що може призвести до накладення господарських санкцій та значних збитків і втрат.

В підсумку зазначає, що слідчим суддею жодним чином не досліджено розумність та співрозмірність обмеження права власності, у зв'язку з відсутністю цивільного позову, розміру збитків, а також обґрунтування незаконності отримання коштів, а отже і встановленої суми заподіяних збитків.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 13.12.2017 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003045 від 25.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

13.12.2017 р. прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Карпюк Тарас Степанович звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), та належать ТОВ «Стиль - Декор» (ЄДРПОУ 22579791) № 26004014123601, № 26048014123601, № 26002014123603, посилаючись на те, що грошові кошти, розміщені на рахунках зазначеного підприємства є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів на вказані грошові кошти слід накласти арешт.

13.12.2017 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора було задоволено.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно ТОВ «Стиль - Декор» (ЄДРПОУ 22579791), а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках № 26004014123601, № 26048014123601, №26002014123603, відкритих у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), з тих підстав, що вказані грошові кошти є речовими доказами в даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «Стиль - Декор» з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно ТОВ «Стиль - Декор», а саме грошові кошти можуть зникнути або бути передані чи відчужені, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання апелянта на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України з огляду на те, що у кримінальному провадженні №42017000000003045 від 25.09.2017 року на момент застосування арешту майна про підозру службовим особам ТОВ «Стиль - Декор» органом досудового розслідування не повідомлялось, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що на вказані банківські рахунки в період діяльності ТОВ «Стиль - Декор» незаконно надходили кошти від інших суб'єктів господарювання, або ж саме ці кошти, які перебувають на банківських рахунках є предметом злочинної дальності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Посилання представника власника майна на те, що в ухвалі слідчий суддя належним чином не обґрунтував, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом злочину, як на підставу для відмови в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки, а ні органу досудового розслідування, викладені в клопотанні, а ні суду першої інстанції, викладені в ухвалі слідчого судді, з якими в повній мірі погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке належить ТОВ «Стиль - Декор», апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ТОВ "Стиль-Декор" в особі ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42017000000003045 від 25.09.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, якою було задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Карпюка Тараса Степановича про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), та належать ТОВ «Стиль - Декор» (ЄДРПОУ 22579791) № 26004014123601, № 26048014123601, № 26002014123603, із зупиненням видаткових операцій з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них, окрім здійснення платежів до бюджету та виплату заробітної плати - залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ "Стиль-Декор" в особі ОСОБА_1, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н І.О. Р и б а к Т. В. Р о с і к