увійти
УКР
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2018 м. Дніпро Справа № 904/8905/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання: Дон О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2017, ухвалене суддею Манько Г.В., повний текст рішення складено 20.11.2017, у справі № 904/8905/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"
до
відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп"
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський"
відповідача-3: Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський"
відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2"
відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест"
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб"
про звернення стягнення на заставлене майно
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський", відповідача-3: Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський", відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2", відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна", просить в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" перед Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" за Кредитним договором № 14.04-592 від 28.04.2014 в розмірі 802 033 139, 47 грн., з яких: 638 226 164, 51 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту, 66 455 803, 59 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 74 879 156, 53 грн. – заборгованість за сумами пені за порушення строків сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, 13 515 346, 43 грн. - заборгованість за інфляційними нарахуваннями, 8 956 668, 41 грн. – заборгованість за сумою трьох процентів річних за порушення строків сплати грошових зобов’язань, звернути стягнення на:
- заставлене майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп" та є предметом застави за Іпотечним договором (іпотека нерухомого майна без видачі заставної та застава рухомого майна) № 14.04-592/ІП-3 від 07.05.2014 (зі змінами та доповненнями), перелік якого наведено в позовній заяві, шляхом надання права Публічному акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк", яке має переважне право на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмета застави, на укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною, не нижчою, ніж 419 616, 00 грн.;
- заставлене майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" та є предметом застави за Іпотечним договором № 14.04-592/ІП-9 (іпотека нерухомого майна без видачі заставної та застава рухомого майна) від 12.02.2015 (зі змінами та доповненнями), перелік якого наведено в позовній заяві, шляхом надання права Публічному акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк", яке має переважне право на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмета застави, на укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною, не нижчою, ніж 13 091 934, 00 грн.;
- заставлене майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" та є предметом застави за Іпотечним договором № 14.04-592/ІП-11 (іпотека нерухомого майна без видачі заставної та застава рухомого майна) від 29.04.2015 (зі змінами та доповненнями), перелік якого наведено в позовній заяві, шляхом надання права Публічному акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк", яке має переважне право на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмета застави, на укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною, не нижчою, ніж 2 806 462, 00 грн.;
- заставлене майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" та є предметом застави за Договором застави рухомого майна № 14.04-592/ЗРМ-4 від 08.05.2014 (зі змінами та доповненнями), перелік якого наведено в позовній заяві, шляхом надання права Публічному акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк", яке має переважне право на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмета застави, на укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною, не нижчою, ніж 10 755 474, 00 грн.;
- майнові права за Договором застави № 14.04-592/7.2-82/ЗМП від 24.01.2017, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна", а саме за Контрактом поставки № КП01/11/2016 від 01.11.2016, в розмірі 435 000, 00 грн., укладеним між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рента";
Для чого позивач просить господарський суд надати Публічному акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" всі повноваження продавця від імені: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський", Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна", у тому числі, але не виключно: право на укладання договорів купівлі-продажу, договорів про внесення змін та доповнень до зазначених договорів, їх розірвання з будь-якою особою - покупцем, право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для укладення зазначених договорів, право на отримання будь-яких платежів за відчуження предмета забезпечувального обтяження та інші повноваження відповідно до законодавства України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 у справі № 904/8905/17 позов задоволено частково; в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" перед Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" за Кредитним договором № 14.04-592 від 28.04.2014 в розмірі 800 070 944, 17 гривень, з яких: 636 569 049, 25 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту, 66 150 723, 55 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 74 879 156, 53 грн. – заборгованість за сумами пені за порушення строків сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, 13 515 346, 43 грн. - заборгованість за інфляційними нарахуваннями, 8 956 668, 41 грн. – заборгованість за сумою трьох процентів річних за порушення строків сплати грошових зобов’язань, звернуто стягнення на вищеперелічене заставне майно та майнові праві шляхом надання права Публічному акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк", яке має переважне право на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмета застави, на укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною, не нижчою за визначену у судовому рішенні; надано Публічному акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" всі повноваження продавця від імені: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський", Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна", у тому числі, але не виключно: право на укладання договорів купівлі-продажу, договорів про внесення змін та доповнень до зазначених договорів, їх розірвання з будь-якою особою - покупцем, право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для укладення зазначених договорів, право на отримання будь-яких платежів за відчуження предмета забезпечувального обтяження та інші повноваження відповідно до законодавства України; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" судовий збір - 3 663, 00 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" судовий збір - 113 936, 12 грн.; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" судовий збір - 24 420, 00 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" судовий збір - 93 586, 11 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" судовий збір - 3 806, 67 грн.; провадження у справі щодо стягнення 305 169, 26 грн. припинено на підставі ст. 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України; в решті суми позову відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин укладення між позивачем та відповідачами іпотечних договорів та договорів застави (з додатковими угодами) в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №14.04-592 від 28.04.2014 (з додатковими угодами) та обставин неналежного виконання зобов'язань за цим Кредитним договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, що надає банку право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом, якому кореспондує обов’язок позичальника виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно до цього договору. В частині боргу у сумі 305 169, 26 грн. судом припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (здійснення боржниками оплати після порушення провадження у даній справі); в решті суми заборгованості, в рахунок погашення якої заявлено позов, суд відмовив у її задоволенні у зв'язку з оплатою цієї суми боржниками до порушення провадження у справі.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, відповідач-3 просить скасувати це рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-3 зазначає, що йому стало відомо, що 02.10.2017 між позивачем та ТОВ "Фінансова компанія "Браво" укладено договір про відступлення права вимоги зобов'язань, що виникли зі спірного кредитного договору. Цим же договором позивач відступив на користь ТОВ "Фінансова компанія "Браво" право вимоги за іпотечними договорами. Враховуючи досудовий спосіб звернення стягнення на іпотечне майно, новим кредитором було реалізовано своє право іпотекодержателя за кредитним договором шляхом набуття права власності на забезпечувальне майно, в рахунок боргу, а враховуючи те, що іпотечне майно забезпечувало все зобов'язання, та відплатність договору про відступлення права вимоги, банк також задовольнив свої вимоги за кредитним договором шляхом отримання грошової винагороди за договором про відступлення прав вимоги, сума якої була погоджена сторонами з урахуванням приписів статей 627, 632 ЦК України. Відповідач-3 з посиланням на ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" вважає, що банк, уклавши договір про відступлення права вимоги, а новий кредитор, вчинивши позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізував право на задоволення вимог за основним зобов'язанням, у зв'язку з чим будь-які вимоги банку щодо виконання зобов'язань за кредитним договором є недійсними, відтак, позовні вимоги, заявлені в межах цієї справи, не підлягають задоволенню. Також, відповідач-3 посилається на ті обставини, що позивач вимагає звернути стягнення на заставлене майно шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем за ціною, що встановлена сторонами у кожному договорі іпотеки/застави як оціночна. Однак, експертиза для визначення дійсної вартості заставленого майна при укладенні договорів застави не проводилась, що спричинило значне заниження вартості такого майна. З метою визначення дійсної ринкової вартості рухомого та нерухомого майна, на яке позивач просить звернути стягнення, було заявлено клопотання про проведення відповідної експертизи, у задоволенні якого суд першої інстанції відмовив. Окрім того, відповідач-3 посилається на відсутність належного розрахунку заборгованості, для погашення якої звертається стягнення на предмет іпотеки/застави, та зазначає, що позивач не визначив підстав застосування процентних ставок за користування кредитом різних розмірів, а місцевий господарський суд в прийнятому ним рішенні не послався на ті обставини, які порушення з боку позичальників настали для застосування таких різних ставок за користування кредитом, які саме зобов'язання були порушені позичальниками для нарахування саме цих ставок. Ще однією помилкою розрахунку заборгованості, на думку відповідача-3, є той факт, що він не містить розрахунку заборгованості (процентів) починаючи з дня видачі кредиту. Відповідач-3 зазначає, що позивач в розрахунку заборгованості не обґрунтував причини винесення кредиту на прострочення саме з відповідних дат. Також, відповідач-3 посилається на те, що суд обмежив його в праві на ознайомлення з документами, наданими позивачем, надавши невеликий час (дві години) для ознайомлення з ними.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає обґрунтованим, прийнятим при повному з'ясуванні всіх обставин справи та у відповідності з вимогами законодавства. Позивач не погоджується з доводами відповідача-3 про недійсність будь-яких вимог позивача щодо виконання зобов’язань за спірним кредитним договором у зв’язку з укладенням позивачем з ТОВ "Фінансова компанія "Браво" договору про відступлення права вимоги та вчиненням новим кредитом позасудового звернення стягнення на предмети іпотеки, відповідно, реалізацією права на задоволення вимог за основним зобов’язанням. Зазначені твердження відповідача-3, на думку позивача, спростовуються змістом договору про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор частково, у сумі 93 153 057 грн., відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває частину прав вимог за укладеними договорами між первісним кредитором, в якості кредитора, та: Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб", Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест", Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2", Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський", в якості боржника за спірним кредитним договором зі всіма змінами і доповненнями до нього, що є його невід'ємною частиною. За доводами позивача, умовами частини ІІ преамбули договору про відступлення права вимоги передбачено, що позивач частково відступає відповідно зазначеному в даному розділі нерухомому майну, право вимоги за іпотечними договорами, укладеними в якості забезпечення виконання зобов’язань боржника за кредитним договором, укладеними первісним кредитором, в якості іпотекодержателя, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2", Приватним акціонерним товариством "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський", Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБ "Салтівський Рітейл", в якості іпотекодавців за відповідними іпотечними договорами, в яких наведено перелік нерухомого майна, що є предметом іпотеки за іпотечними договорами, право вимоги за якими відступається. Разом з тим, право вимоги на інше майно, що є предметом зазначених договорів іпотеки, але яке не вказане у частині ІІ преамбули договору про відступлення права вимоги, залишається за первісним кредитором. Отже, за твердженням позивача, ним було відступлене право вимоги на частину заборгованості за спірним кредитним договором в сумі 93 153 057, 00 грн., та в забезпечення зобов’язань за даною сумою було частково відступлено право вимоги за іпотечними договорами, укладеними в якості забезпечення виконання зобов’язань боржником за кредитним договором, на певне нерухоме майно. При цьому позивач вважає, що для укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором проведення оцінки майна, яке по такому договору відступається, для забезпечення виконання відступлених зобов’язань законодавством не передбачено. Посилаючись на ст.ст. 514 та 516 ЦК України, позивач також зазначає, що для укладення договору про відступлення прав вимоги не потребується згода позичальника чи іпотекодавця, а тому твердження апелянта про порушення позивачем умов іпотечних договорів щодо не укладення з іпотекодавцями угод з приводу відступлення прав вимоги за кредитним договором у сумі 93 153 057, 00 грн., та в забезпечення зобов’язань за даною сумою частково відступлення права вимоги за іпотечними договорами, укладеними в якості забезпечення виконання зобов’язань боржником за кредитним договором, на нерухоме майно, не відповідають дійсності. Окрім цього, задоволення заборгованості за іпотечними договорами було зроблено ТОВ "Фінансова компанія "Браво" за своїми зобов’язаннями, відтак, погашення заборгованості за рахунок іпотечного майна відбулося у іншого кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Браво". Позивач зазначає і про те, що 02.10.2017 сума заборгованості позичальників-1,2,3,4 була зменшена за рахунок коштів в сумі 93 153 057, 00 грн. за договором про відступлення прав вимоги, що була направлена на погашення заборгованості позичальників перед банком за сумою кредиту за кредитним договором прямо пропорційно відношенню основної суми заборгованості кожного з боржників (окремо) перед кредитором до суми основної заборгованості за кредитом всіх боржників за кредитним договором, що підтверджується матеріалами справи (розрахунком заборгованості станом на 04.10.2017; виписками по особовому рахунку позичальників-1,2,3,4 по кредитним коштам за період з 28.04.2014 по 04.10.2017). Так, заборгованість ТОВ "Компанія Хлібінвест" (позичальника-1) зменшилась на суму 8 801 878, 36 грн. (по першому траншу), на суму 19 548 399, 42 грн. (по другому траншу); заборгованість ТОВ "Холдинг Донбасхліб" (позичальника-2) зменшилась на суму 26 497 032, 17 грн.; заборгованість ТОВ "Хлібозавод "Салтівський" (позичальника-3) зменшилась на суму 23 069 818, 09 грн.; заборгованість ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (позичальника-4) зменшилась на суму 15 235 928, 96 грн. Таке зменшення заборгованості позичальників відбулось у відповідності з умовами договору про відступлення прав вимоги. Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції положень ст. 41 ГПК України (в редакції станом на день винесення оскаржуваного рішення) у зв’язку з відмовою у задоволенні клопотання ТОВ "Хлібозавод "Салтівський" про призначення товарознавчої експертизи з метою визначення ринкової вартості рухомого майна, на яке позивач звертає стягнення, та не врахування судом листа Верховного Суду України від 01.02.2015 "Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна" позивач зазначає, що заявлене відповідачем-2 клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи ґрунтується на обставинах визначення оціночної вартості такого рухомого майна сторонами у іпотечних договорах та договорі застави рухомого майна під час їх укладення, тобто станом на 2014-2015 роки, коли курс валют був значно нижче ніж на поточний час. Проте, за доводами позивача, таке твердження відповідача-2 не відповідає дійсності, оскільки оціночна вартість рухомого майна за іпотечними договорами та за договором застави рухомого майна, на яке позивач просить звернути стягнення, визначена сторонами в договорах про внесення змін до даних іпотечних договорів та договору застави, укладених у 2017 році. Також, умовами зазначених договорів про внесення змін до іпотечних договорів та договору застави рухомого майна визначено, що сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації предмету іпотеки/застави іпотекодержатель/заставодержатель не буде зв’язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю предмету іпотеки/застави. До того ж, виходячи з заявлених позовних вимог, позивач просить звернути стягнення на заставлене (рухоме) майно за іпотечними договорами та за договором застави рухомого майна шляхом надання позивачу права на укладення договорів купівлі-продажу з іншою особою – покупцем за ціною, не нижчою, ніж визначена та погоджена сторонами в договорах про внесення змін до іпотечних договорів та договору застави рухомого майна, укладених в січні 2017 року. З огляду на наведене, на думку позивача, клопотання ТОВ "Хлібозавод "Салтівський" про призначення у справі судової товарознавчої експертизи було безпідставним та необґрунтованим, у задоволенні якого судом першої інстанції правомірно відмовлено. Щодо неврахування судом першої інстанції листа Верховного Суду України від 01.02.2015 "Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна", позивач зазначає, що відповідач-2 звертався до суду з клопотанням про призначення у справі товарознавчої експертизи для визначення ринкової вартості рухомого майна, звернення стягнення на яке є предметом позову по даній справі, тоді як в означеному листі йдеться про іпотечне (нерухоме) майно; також, листи Верховного Суду України не є обов’язковими для врахування судами. Позивач не погоджується з твердженням апелянта що ані в позові, ані в розрахунку заборгованості позивач не визначив підстав застосування процентних ставок різних розмірів, що невідома різниця в підставах для застосування розміру процентної ставки 1,01 та 3,01 відсотків річних, а також 19,01 та 21,01 відсотків річних. Позивач не погоджується і з тим, що суд першої інстанції у прийнятому ним рішенні не визначив, які порушення з боку позичальників настали для застосування саме таких розмірів процентів за користування кредитом, а саме які зобов’язання були порушені позичальниками для нарахування позичальнику-1 процентів в розмірі 21,01% річних, починаючи з 02.04.2017, для нарахування позичальнику-1 процентів в розмірі 3,01% річних, починаючи з 02.03.2017, для позичальника-2 процентів в розмірі 21,01% річних, починаючи з 02.04.2017, для позичальника-3 процентів в розмірі 21,01% річних, починаючи з 02.04.2017, а також для позичальника-4 процентів в розмірі 21,01% річних, починаючи з 02.04.2017. Таке твердження апелянта позивач спростовує умовами іпотечних договорів та договору застави щодо строку сплати процентів за користування кредитом (щомісячно, не пізніше одного банківського дня за двадцять четвертим числом кожного місяця) та щодо розміру процентів річних (0,01 проценти річних (з розрахунку 360 днів на рік)), а у випадках, передбачених кредитним договором, в інших (в тому числі збільшених розмірах, розрахованих відповідно до умов кредитного договору (п. 1.2.1.2 договорів іпотеки/договору застави)). При цьому позивач посилається на умови, наведені у підпунктах 7.2.1.- 7.2.6. пункту 7.2. кредитного договору, якими визначені зобов’язання, у випадку невиконання чи неналежного виконання яких (у тому числі одного з зобов’язань) з будь-яких підстав застосовується підвищена процентна ставка річних, та наводить перелік умов, визначених кредитним договором, порушення яких допустили позичальники, що стало підставою для застосування відповідних процентів річних за користування кредитом. Позивач не погоджується з твердженням апелянта, що помилкою розрахунку заборгованості є той факт, що розрахунок не містить розрахунку заборгованості (процентів) починаючи з дня видачі кредиту, вважає його таким, що не відповідає дійсності та спростовується розрахунком заборгованості станом на 04.10.2017, з якого вбачається, що проценти, нараховані до 27.11.2016 включно, сплачені позичальником в повному обсязі. За доводами позивача, у зв’язку з виникненням несприятливих подій (визначних такими кредитним договором), керуючись положеннями кредитного договору в редакції додаткової угоди № 28 від 28.11.2016 до кредитного договору, банк направив позичальникам 1-4 вимогу про дострокове повернення всієї суми фактичної заборгованості за кредитним договором, в силу чого строк повернення кредиту в повному обсязі згідно з умовами кредитного договору спливає 17.05.2017; проте, у вказаний строк позичальники 1-4 не виконали законні вимоги позивача про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом. Зважаючи на вищевикладене, виникнення заборгованості по кредиту в повному обсязі виникло саме з 18.05.2017. Позивач зазначає, що всі наведені обставини досліджувалися судом першої інстанції; також, відповідні обставини були досліджені та встановлені в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 по справі № 904/8889/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хлібінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод Салтівський", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібторг", Товариства з обмеженою відповідальністю керуюча компанія "Українські продукти", Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" та за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки, яке набрало законної сили, та в порядку ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню. Позивач не погоджується з посиланням апелянта на те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.ст. 8, 55 Конституції України, ст. 65 ГПК (в редакції станом на час винесення рішення у справі) з огляду на відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи, та оголошено у судовому засіданні перерву задля такого ознайомлення. Щодо означеного посилання апелянта зазначає про те, що представник відповідача-2 (особа, яка заявила відповідне клопотання) після судового засідання, що відбулось 26.10.2017, та до 13.11.2017 (ознайомлення з матеріалами справи представника позивача) не виявляв бажання на ознайомлення з матеріалами справи (відповідні заяви в матеріалах справи відсутні), і лише у судовому засіданні вирішив суд просити про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, не навівши будь-яких обґрунтованих підстав неможливості ознайомлення з матеріалами справи до судового засідання. Разом з тим, відповідну можливість представнику відповідача-2 суд надав, оголосивши у судовому засіданні перерву. Проте, після оголошеної судом перерви представником відповідача-2 повторно заявлено клопотання про відкладення розгляду справи без наведення обґрунтованих підстав неможливості ознайомлення з матеріалами справи до судового засідання та підготовки своєї позиції по справі. За наведеного, означені дії представника відповідача-2 позивач розцінює як спосіб затягування розгляду справи, зловживання відповідачем-2 своїми процесуальними правами, що, у разі відкладення судом розгляду справи, призвело б до порушення прав позивача щодо розумності строку розгляду справи.
Відповідачі-1,2,4,5, треті особи відзив на апеляційну скаргу не надали, у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, явку своїх повноважних представників не забезпечили; про дату, час та місце проведення судових засідань апеляційним господарським судом у даній справі повідомлені належним чином за їх місцезнаходженням згідно матеріалів справи шляхом направлення відповідних ухвал суду, що підтверджується щодо відповідача-1: рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, копією реєстру № 29 згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Києву з повідомленням від 04.01.2018, копією накладної кур'єрської служби доставки (а.с. 195, 228, 235-236, 246 т. 4); щодо відповідача-2: рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, копією реєстру № 33 згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Україні з повідомленням від 04.01.2018 (а.с. 179, 202, 247 т. 4); щодо відповідача-4: поштовими поверненнями відправлень відділенням зв'язку за закінченням терміну зберігання; копією накладної кур'єрської служби доставки (а.с. 185-187, 225-227, 239-240, т. 4); щодо відповідача-5: рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копією накладної кур'єрської служби доставки (а.с. 197, 237-238, т. 4), також до початку судового засідання, призначеного на 10.01.2018 від відповідача-5 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника (а.с. 229, т. 4); щодо третьої особи-1: поштовими поверненнями відправлень відділенням зв'язку за закінченням терміну зберігання, копією реєстру № 29 згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Києву з повідомленням від 04.01.2018, копією накладної кур'єрської служби доставки (а.с. 192-194, 222-224, 241-242, 246, т. 4); щодо третьої особи-2: поштовими поверненнями відправлень відділенням зв'язку за закінченням терміну зберігання, копією реєстру № 29 згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Києву з повідомленням від 04.01.2018, копією накладної кур'єрської служби доставки (а.с. 188-190, 219-221, 244-245, 246, т. 4);
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів – Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.; розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 19.12.2017.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 апеляційне провадження у справі зупинене.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 апеляційне провадження у справі поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 03.01.2018.
У судовому засіданні 03.01.2018 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 10.01.2018.
У судовому засіданні 10.01.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги, меж, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши пояснення представників відповідача-3 та позивача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступи представників відповідача-3 та позивача у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий урожай Луганськ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібний Альянс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Салтівський хліб", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8" уклали Кредитний договір № 14.04-592 (надалі – Кредитний договір, а.с. 53-66, т. 1) з додатковими угодами до нього (а.с. 67-131, т. 1).
Додатковими угодами змінювався склад позичальників за Кредитним договором, окремі умови Кредитного договору.
Так, позичальниками за Кредитним договором у редакції додаткової угоди № 28 від 28.11.2016 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест" (позичальник-1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб" (позичальник-2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" (позичальник-3), Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (позичальник-4).
У зв’язку з суттєвими змінами умов Кредитного договору, а також великим обсягом раніше укладених додаткових угод до нього, сторони Кредитного договору домовились викласти текст Кредитного договору у новій редакції, уклавши додаткову угоду № 28 від 28.11.2016.
Відповідно до термінів, наведених у статті 1 додаткової угоди № 28 до Кредитного договору, під поняттям "позичальник", "позичальники" розуміються як всі разом, так і кожний окремо позичальник-1 та/або позичальник-2 та/або позичальник-3 та/або позичальник-4.
ОСОБА_3 умов Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 28 від 28.11.2016) (п. 1.1.) банк відповідно до умов, передбачених цим Договором, зобов’язується надати позичальнику-1 Кредит у розмірі не більш 250 512 633, 01 гривень 01 копійка, позичальнику-2 Кредит у розмірі не більш 208 123 366, 99 грн., позичальнику-3 Кредит у розмірі не більш 184 304 000,00 грн., позичальнику-4 Кредит у розмірі не більш 119 672 000, 00 грн., загальний ліміт на всіх позичальників не може перевищувати 762 612 000, 00 грн., а позичальник-1, позичальник-2, позичальник-3, позичальник-4 зобов’язуються прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.
З метою забезпечення виконання зобов'язань боржників (позичальників) перед банком (позивачем) за Кредитним договором були укладені Іпотечні договори та Договори застави.
07.05.2014 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп" укладено Іпотечний договір № 14.04-592/ІП-3 (іпотека нерухомого майна без видачі заставної та застава рухомого майна – а.с. 174-179, т. 1) зі змінами до нього від 15.05.2014, від 27.11.2014, від 26.12.2014, від 16.03.2015, від 20.05.2015, від 18.06.2015, від 17.11.2015, від 27.04.2016, від 05.01.2017 (а.с. 180-196, т. 1).
Відповідно до положень ст. 1 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-3, зважаючи на неоднорідність майна, що передається за цим Договором в якості забезпечення виконання Основного Зобов’язання, зазначеного в ст. 2 цього Договору, Сторони прийшли до згоди, зокрема, про наступне: під "Предметом іпотеки" у цьому Договорі розуміється як нерухоме, так і рухоме майно, що передається в заставу за цим Договором в якості забезпечення виконання Основного Зобов’язання; іпотека нерухомого майна за цим Договором здійснюється відповідно до чинного законодавства України, зокрема відповідно до Закону України "Про іпотеку"; застава рухомого майна за цим Договором здійснюється відповідно до чинного законодавства України, зокрема відповідно до Закону України "Про заставу"; застосовані у цьому Договорі терміни "Іпотека", "Предмет іпотеки", "Іпотекодержатель", "Іпотекодавець" тощо тлумачаться у розширеному (подвійному) розумінні, зокрема у розумінні "Застава", "Предмет застави", "Заставодержатель", "Заставодавець" тощо; при суперечності (протиріччі) положень цього Договору в розрізі нерухомого або рухомого майна порівняно з чинним законодавством України пріоритет по відношенню до відповідного виду майна мають норми чинного законодавства України; у разі наявності спеціальних положень (положень, властивих виключно для конкретного виду майна) чинного законодавства України та/або цього Договору, при неможливості застосування їх до Предмету іпотеки в цілому, вони застосовуються виключно по відношенню до відповідного виду майна.
Пунктами 1.1., 1.2.1. ст. 1 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-3 (в редакції додаткових угод) визначено, що ОСОБА_4 з метою забезпечення повного виконання зобов’язання, зокрема, за Кредитним договором №14.04-592 від 28.04.2014 з урахуванням змін до нього, передає в іпотеку, на умовах, визначених у цьому Договорі, нерухоме та рухоме майно, зазначене в ст. 2 цього Договору.
ОСОБА_3 з п. 2.1. ст. 2 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-3 предметом іпотеки за цим Договором є нерухоме та рухоме майно, опис та перелік якого наведені у Додатках до цього Договору.
Пунктом 2.1.1. ст. 2 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-3 визначено, що предметом іпотеки за цим Договором є як все разом взяте перелічене в Додатках цього Договору майно, так і кожне окремо і будь-яка його частина.
В Додатку № 1 до Договору про внесення змін від 27.04.2016 до Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-3 (а.с. 189-193, т. 1) наведено перелік нерухомого майна, устаткування, обладнання та іншого рухомого майна, що входить до складу предмету іпотеки.
Відповідно до положень Додатку № 1 до Договору про внесення змін від 27.04.2016 до Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-3 місцезнаходженням майна, що входить до складу предмету іпотеки, є: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Курчатова, буд. 36.
Відповідно до п. 2.1.3. Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-3 право іпотеки, передбачене цим Договором, поширюється на Предмет іпотеки разом з усіма існуючими та майбутніми майновими та іншими правами, що відносяться до Предмету іпотеки.
Пунктом 3 Додатку № 1 до Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-3 (в редакції Договору про внесення змін від 05.01.2017 до Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-3) визначено оціночну вартість Предмету іпотеки: за домовленістю Сторін на момент укладення цього Договору Предмет іпотеки оцінено у сумі 13 462 722, 00 грн., в тому числі рухоме майно, зазначене в п. 2 Додатку № 1 до Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-3 (в редакції Договору про внесення змін від 27.04.2016) оцінено в сумі 419 616, 00 грн. При цьому Сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації Предмету іпотеки Іпотекодержатель не буде зв’язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю Предмету іпотеки.
12.02.2015 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод Салтівський" укладено Іпотечний договір № 14.04-592/ІП-9 (іпотека нерухомого майна без видачі заставної та застава рухомого майна) (а.с. 197-219, т. 1) зі змінами до нього № 1 від 16.03.2015, від 20.05.2015, від 18.06.2015, від 18.11.2015, від 17.01.2017 (а.с. 220-229, т. 1).
Відповідно до положень ст. 1 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-9, зважаючи на неоднорідність майна, що передається за цим Договором в якості забезпечення виконання Основного Зобов’язання, зазначеного в ст. 2 цього Договору, Сторони прийшли до згоди, зокрема, про наступне: під "Предметом іпотеки" у цьому Договорі розуміється як нерухоме, так і рухоме майно, що передається в заставу за цим Договором в якості забезпечення виконання Основного Зобов’язання; іпотека нерухомого майна за цим Договором здійснюється відповідно до чинного законодавства України, зокрема до Закону України "Про іпотеку"; застава рухомого майна за цим Договором здійснюється відповідно до чинного законодавства України, зокрема до Закону України "Про заставу"; застосовані у цьому Договорі терміни "Іпотека", "Предмет іпотеки", "Іпотекодержатель", "Іпотекодавець" тощо тлумачаться у розширеному (подвійному) розумінні, зокрема у розумінні "Застава", "Предмет застави", "Заставодержатель", "Заставодавець" тощо; при суперечності (протиріччі) положень цього Договору в розрізі нерухомого або рухомого майна, порівняно з чинним законодавством України, пріоритет по відношенню до відповідного виду майна мають норми чинного законодавства України; у разі наявності спеціальних положень (положень, властивих виключно для конкретного виду майна) чинного законодавства України та/або цього Договору, при неможливості застосування їх до Предмету іпотеки в цілому, вони застосовуються виключно по відношенню до відповідного виду майна.
Пунктами 1.1., 1.2.1. ст. 1 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-9 визначено, що ОСОБА_4 з метою забезпечення повного виконання зобов’язання, зокрема, за Кредитним договором № 14.04-592 від 28.04.2014 з усіма змінами та доповненнями до нього, передає в іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку на умовах, визначених у цьому Договорі, нерухоме та рухоме майно, зазначене в ст. 2 цього Договору.
ОСОБА_3 з п. 2.1. ст. 2 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-9 предметом іпотеки за цим Договором є нерухоме та рухоме майно, опис та перелік якого наведені в п. 2.1.2 цього Договору.
Пунктом 2.1.1. ст. 2 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-9 визначено, що предметом іпотеки за цим Договором є як все разом взяте перелічене в п.2.1.2. цього Договору майно, так і кожне окремо і будь-яка його частина.
Положеннями п. 2.1.2. Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-9 передбачено, що у Додатках до Іпотечного договору №14.04-592/ІП-9 наведено перелік устаткування, обладнання та іншого рухомого майна, що входить до складу Предмету іпотеки.
Відповідно до п. 2.1.3. Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-9 право іпотеки, передбачене цим Договором, поширюється на Предмет іпотеки разом з усіма існуючими та майбутніми майновими та іншими правами, що відносяться до Предмету іпотеки.
Пунктом 2.2. Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-9 (в редакції Договору про внесення змін від 17.01.2017 до Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-9 - а.с. 227-229, т. 1) за домовленістю Сторін на момент укладення цього Договору Предмет іпотеки оцінено у сумі 43 627 399, 00 грн., в тому числі рухоме майно, зазначене в Додатках №1-№4 до Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-9 оцінено в сумі 13 091 934, 00 грн. При цьому Сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації Предмету іпотеки Іпотекодержатель не буде зв’язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю Предмету іпотеки.
ОСОБА_3 з Додатками №1-№4 до Іпотечного договору №14.04-592/ІП-9 місцезнаходженням устаткування, обладнання та іншого рухомого майна, що входить до складу Предмету іпотеки, є: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 1 та м. Харків, Салтівське шосе, буд. 129.
29.04.2015 між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" укладено Іпотечний договір № 14.04-592/ІП-11 (іпотека нерухомого майна без видачі заставної та застава рухомого майна) (а.с. 230-239, т. 1) зі змінами до нього від 18.06.2015, від 18.11.2015, від 17.01.2017 (а.с. 240-246, т. 1).
Відповідно до положень ст. 1 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-11, зважаючи на неоднорідність майна, що передається за цим Договором в якості забезпечення виконання Основного Зобов’язання, зазначеного в ст. 2 цього Договору, Сторони прийшли до згоди, зокрема, про наступне: під "Предметом іпотеки" у цьому Договорі розуміється як нерухоме, так і рухоме майно, що передається в заставу за цим Договором в якості забезпечення виконання Основного Зобов’язання; іпотека нерухомого майна за цим Договором здійснюється відповідно до чинного законодавства України, зокрема до Закону України "Про іпотеку"; застава рухомого майна за цим Договором здійснюється відповідно до чинного законодавства України, зокрема до Закону України "Про заставу"; застосовані у цьому Договорі терміни "Іпотека", "Предмет іпотеки", "Іпотекодержатель", "Іпотекодавець" тощо тлумачаться у розширеному (подвійному) розумінні, зокрема у розумінні "Застава", "Предмет застави", "Заставодержатель", "Заставодавець" тощо; при суперечності (протиріччі) положень цього Договору в розрізі нерухомого або рухомого майна, порівняно з чинним законодавством України, пріоритет по відношенню до відповідного виду майна мають норми чинного законодавства України; у разі наявності спеціальних положень (положень, властивих виключно для конкретного виду майна) чинного законодавства України та/або цього Договору, при неможливості застосування їх до Предмету іпотеки в цілому, вони застосовуються виключно по відношенню до відповідного виду майна.
Пунктами 1.1., 1.2.1. ст. 1 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-11 визначено, що ОСОБА_4 з метою забезпечення повного виконання зобов’язання, зокрема, за Кредитним договором №14.04-592 від 28.04.2014 з усіма змінами та доповненнями до нього, передає в іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку на умовах, визначених у цьому Договорі, нерухоме та рухоме майно, зазначене в ст. 2 цього Договору.
ОСОБА_3 з п. 2.1. ст. 2 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-11 предметом іпотеки за цим Договором є нерухоме та рухоме майно, опис та перелік якого наведені в п. 2.1.2. цього Договору.
Пунктом 2.1.1. ст. 2 Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-11 визначено, що предметом іпотеки за цим Договором є як все разом взяте перелічене в п.2.1.2. цього Договору майно, так і кожне окремо і будь-яка його частина.
В п. 2.1.2. Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-11 наведено перелік устаткування, обладнання та іншого рухомого майна, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, Салтівське шосе, буд. 129, та входить до складу Предмету іпотеки.
Відповідно до п. 2.1.3. Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-11 право іпотеки, передбачене цим Договором, поширюється на Предмет іпотеки разом з усіма існуючими та майбутніми майновими та іншими правами, що відносяться до Предмету іпотеки.
Пунктом 2.2. Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-11 (в редакції Договору про внесення змін від 17.01.2017 до Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-11) за домовленістю Сторін на момент укладення цього Договору Предмет іпотеки оцінено у сумі 31 885 889, 00 грн., рухоме майно, зазначене в п.2.1.2. Іпотечного договору № 14.04-592/ІП-11 оцінено в сумі 2 806 462, 00 грн. При цьому Сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації Предмету іпотеки Іпотекодержатель не буде зв’язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю Предмету іпотеки.
08.05.2014 позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8" укладено Договір застави рухомого майна № 14.04-592/ЗРМ-4 (а.с. 247-253, т. 1) зі змінами та доповненнями до нього № 1 від 22.07.2014, № 2 від 26.12.2014, № 3 від 19.05.2015, № 4 від 19.06.2015, № 4/1 від 30.06.2015, № 5 від 03.09.2015, № 6 від 17.11.2015, № 7 від 05.01.2017 (а.с. 252-253, т. 1, а.с. 1-31, т. 2).
ОСОБА_3 договору про внесення змін та доповнень № 5 від 03.09.2015 Заставодавцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" – особа, яка набула право власності на рухоме майно, що є предметом застави.
Відповідно до положень ст. 1 Договору застави № 14.04-592/ЗРМ-4 Заставодавець з метою забезпечення виконання зобов’язання за Кредитним договором №14.04-592 від 28.04.2014 з усіма змінами і доповненнями до нього передає в заставу, а Заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому Договорі, рухоме майно, зазначене в ст. 2 цього Договору.
ОСОБА_3 з п. 2.1. ст. 2 Договору застави № 14.04-592/ЗРМ-4 предметом застави за цим Договором є рухоме майно, опис та перелік якого наведені у Додатку № 1 до цього Договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 6 до Договору застави рухомого майна № 14.04-592/ЗРМ-4, а.с. 18-29, т. 2).
Пунктом 2.1.1. ст. 2 Договору застави № 14.04-592/ЗРМ-4 визначено, що предметом застави є як все рухоме майно в цілому, так і будь-яка його частина. Предметом застави також є всі здійснені поліпшення рухомого майна після передачі його у заставу за цим Договором.
Відповідно до п. 2.1.2. Договору застави № 14.04-592/ЗРМ-4 застава, яка виникає в силу цього Договору, охоплює приналежності рухомого майна та його складові. До складу Предмету застави входить майно, приєднане Заставодавцем до головної речі, що є Предметом застави, після передачі її в заставу за цим Договором.
ОСОБА_3 з п. 2.1.3. Договору застави № 14.04-592/ЗРМ-4 право застави, передбачене цим Договором, поширюється на Предмет застави разом з усіма існуючими та майбутніми майновими та іншими правами, що відносяться до Предмету застави.
Предмет застави підлягає легкому відокремленню від нерухомості, демонтуванню і перенесенню в інше місце та окремій реалізації без пошкоджень та знецінення Предмета застави, а також без шкоди для якості його подальшої роботи (п. 2.1.4. Договору застави №14.04-592/ЗРМ-4).
Пунктом 2.4. Договору застави № 14.04-592/ЗРМ-4 (в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 7 від 05.01.2017 до Договору застави № 14.04-592/ЗРМ-4, а.с. 30-31, т. 2) за домовленістю сторін на момент укладення цього Договору Предмет застави оцінено у сумі 10 755 474, 00 грн. При цьому Сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації Предмету застави Заставодержатель не буде зв’язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю Предмету застави.
ОСОБА_3 п. 2.2. ст. 2 Договору застави № 14.04-592/ЗРМ-4 (в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 7 від 05.01.2017 до Договору застави № 14.04-592/ЗРМ-4) місцезнаходженням Предмету застави є: м. Дніпро, вул. Шинна, буд. 18 та м. Дніпро, вул. Шинна, буд. 24.
24.01.2017 позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" укладено Договір застави №14.04-592/7.2-82/ЗМП (а.с. 32-37, т. 2).
Відповідно до положень ст. 1 Договору застави №14.04-592/7.2-82/ЗМП Заставодавець з метою забезпечення виконання зобов’язання за Кредитним договором №14.04-592 від 28.04.2014 з усіма змінами та доповненнями до нього передає в заставу, а Заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому Договорі, майнові права (права вимоги), зазначені в ст. 2 цього Договору.
ОСОБА_3 з п. 2.1. ст. 2 Договору застави №14.04-592/7.2-82/ЗМП предметом застави за цим Договором є належні Заставодавцю на підставі зазначених в цій статті контрактів майнові права – права вимагати від осіб, з якими укладено Контракти, здійснення платежів на користь Заставодавця за поставлені (або такі, що будуть поставлені) Боржникам товари (виконані роботи чи надані послуги), в розмірах та в строки, передбачені Контрактами.
Предметом застави є Майнові права, зокрема, за наступним Контрактом з таким Боржником: 2.1.1. Контракт поставки №КП01/11/2016 від 01.11.2016., укладений між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рента".
Пунктом 2.2. ст. 2 Договору застави №14.04-592/7.2-82/ЗМП визначено, що в заставу за цим Договором передаються як права вимоги, що належать Заставодавцю в момент укладення цього Договору, так і права вимоги, що виникнуть у Заставодавця в майбутньому.
Відповідно до п. 2.3. ст. 2 Договору застави №14.04-592/7.2-82/ЗМП право застави на Майнові права виникає у Заставодержателя з моменту набуття чинності цим Договором та припиняється виконанням в повному обсязі Основного зобов'язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
Пунктом 2.4. Договору застави №14.04-592/7.2-82/ЗМП за домовленістю Сторін на момент укладення цього Договору Предмет застави оцінено у сумі 1 915 000, 00 грн., у тому числі, майнові права за Контрактом, зазначеним в підп. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 цього Договору оцінено у сумі 435 000, 00 грн. При цьому Сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації Предмету застави Заставодержатель не буде зв’язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною Оціночною вартістю Предмету застави. З огляду на це право Заставодержателя задовольняти свої вимоги до Заставодавця за рахунок Предмету застави не обмежується Оціночною вартістю Предмету застави.
ОСОБА_3 умов Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 28 від 28.11.2016 – а.с. 112-127, т. 1) Кредит надається Позичальнику у вигляді непоновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, який зменшується протягом дії цього Договору у відповідну дату до відповідного розміру, в порядку та на умовах, зазначених в п. 6.1. цього Договору (п. 1.2.).
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору цей Договір укладено під відкладальною умовою. Обов’язок Банку надати Кредит (його частину в межах встановленого ліміту) Позичальнику виникає виключно з моменту настання всіх умов, передбачених Договором, а також всіх умов, необхідних для виконання Банком Заяви на отримання кредитних коштів (п. 4.2. Кредитного договору).
Сторонами в п.п. 4.1., 4.3. Кредитного договору погоджено, що надання Кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим Договором, на підставі заяви на отримання кредитних коштів шляхом оплати з Позичкового рахунку за реквізитами, вказаними Позичальником в заяві на отримання кредитних коштів. Датою надання Кредиту вважається дата списання коштів з Позичкового рахунку Позичальника.
На виконання вимог Кредитного договору позивач надав Позичальникам-1, 2, 3, 4 обумовлені Договором грошові кошти, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест" в період з 29.12.2015 по 05.12.2016 на загальну суму 248 759 854, 52 грн.; Товариству з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб" в період з 16.05.2014 по 29.05.2014 на загальну суму 208 123 366, 99 грн.; Товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод Салтівський" 20.02.2015 на загальну суму 184 304 000, 00 грн.; Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" в період з 31.07.2014 по 22.10.2015 на загальну суму 119 672 000, 00 грн. (а.с. 132-148, т. 1).
Отже, позивач належним чином виконав свої обов’язки за Кредитним договором, надавши Позичальникам обумовлені Кредитним договором грошові кошти, що підтверджується меморіальними ордерами.
Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору в редакції додаткової угоди № 28 від 28.11.2016 Позичальник зобов’язаний повернути Кредит в повному обсязі в строк не пізніше 28 листопада 2019 року включно наступним чином:
А. щомісячно, в грудні 2016 року, березні 2017 року, червні 2017 року, вересні 2017 року, повертати Кредит частинами у розмірі 7 960 000, 00 гривень, кожна;
Б. щомісячно, в січні 2017 року, лютому 2017 року, квітні 2017 року, травні 2017 року, липні 2017 року, серпні 2017 року, жовтні 2017 року, листопаді 2017 року повертати Кредит частинами у розмірі 7 970 000, 00 гривень, кожна;
В. щомісячно, в грудні 2017 року, березні 2018 року, червні 2018 року, вересні 2018 року повертати Кредит частинами у розмірі 8 960 000, 00 гривень, кожна;
Г. щомісячно, в січні 2018 року, лютому 2018 року, квітні 2018 року, травні 2018 року, липні 2018 року, серпні 2018 року, жовтні 2018 року, листопаді 2018 року повертати Кредит частинами у розмірі 8 970 000, 00 гривень, кожна;
Д. щомісячно, в грудні 2018 року, березні 2019 року, червні 2019 року, вересні 2019 року повертати Кредит частинами у розмірі 9 960 000, 00 гривень, кожна;
Е. щомісячно, в січні 2019 року, лютому 2019 року, квітні 2019 року, травні 2019 року, липні 2019 року, серпні 2019 року, жовтні 2019 року, листопаді 2019 року повертати Кредит частинами у розмірі 9 970 000, 00 гривень, кожна;
Ж. частина Кредиту надана за цільовим призначенням визначеним п.п. 2.1.3.Б., 2.1.4.Б., 2.1.5. та 2.1.6. цього Договору у сумі 5 825 000, 00 гривень має бути повернена не пізніше 31.03.2017, незважаючи на положення пп. А. п.6.1. цього Договору.
Датами повернення частин Кредиту є період з першого по останній Банківський день відповідного місяця. Залишок Кредиту у повному обсязі Позичальник зобов’язаний повернути 28 листопада 2019 року.
ОСОБА_3 з п. 6.2. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 28 від 28.11.2016) у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування буде мати місце будь-яка несплачена Позичальником заборгованість за цим Договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, штрафні санкції за порушення строків повернення кредиту та сплати Плати за кредитом тощо, незважаючи на інші положення цього Договору, така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником Банку одночасно з поверненням основної суми кредиту в строк, передбачений п. 6.1. цього Договору.
Сторонами в п. 5.1. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 28 від 28.11.2016) було погоджено, що до несприятливих подій, зокрема, відноситься: несплата Позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно цього Договору у передбачений ним строк та/або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обов'язків за цим Договором та/або обов'язків за Угодами про забезпечення та/або за іншими угодами, укладеними між Сторонами (п.п. (1)); порушення судом справи про банкрутство поручителя/майнового поручителя, прийняття рішення про його ліквідацію або реорганізацію, або наявність інших обставин, які явно свідчать про те, що задоволення вимог Банку за рахунок майна зазначених осіб буде ускладнене (п.п. (9)).
Відповідно до п. 5.4. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 28 від 28.11.2016) у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 6.1. цього Договору, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно цього Договору, в строк не пізніше 7-ми Банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків Позичальника в порядку, встановленому цим Договором, для погашення Боргового зобов’язання Позичальника.
В подальшому відбулось виникнення наступних несприятливих подій, передбачених п.п. (1), (9) п. 5.1. ст. 5 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №28 від 28.11.2016), а саме: 1) Позичальники-1-4 не виконують належним чином свої зобов’язання за Кредитним договором: не сплачують проценти за користування кредитними коштами та не виконують зобов'язання з часткового повернення кредитних коштів. Станом на 27.04.2017 (включно) прострочена заборгованість перед Банком за Кредитним договором становила 33 806 635, 78 грн., що включає в себе: заборгованість за основною сумою кредиту – 23 855 000, 00 грн.; заборгованість за процентами, нарахованими за користування кредитом, в розмірі 9 951 635, 78 грн.; господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі про банкрутство фінансового поручителя по Кредитному договору – Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай"; не забезпечене страхування рухомого та нерухомого майна, що передано Банку в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором.
У зв’язку з виникненням вищевказаних несприятливих подій, керуючись положеннями Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 28 від 28.11.2016) Банк 28.04.2017 направив Позичальникам 1-4 вимогу № КНО-61.1.1/30 від 28.04.2017 про дострокове повернення всієї суми фактичної заборгованості за Кредитним договором №14.04-592 від 28.04.2014, нарахованими процентами за користування кредитом протягом семи банківських днів з моменту отримання вимоги (а.с. 38-42, т. 2).
Відповідно до п. 14.1. ст. 14 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 28 від 28.11.2016) будь-які повідомлення та/або документи, що направляються Сторонами одна одній у зв'язку з цим Договором повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином (за виключенням Електронних повідомлень) якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу Сторін. Повідомлення та/або документи вважаються надісланими з дати їх відправлення однією Стороною іншій за адресою, зазначеною у цьому Договорі. Сторона вважається такою, що знала про зміну адреси іншої Сторони, виключно у разі укладення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору. Сторони погодились, що повідомлення та/або документи вважаються отриманими Позичальником на сьомий календарний день з дати реєстрації Банком рекомендованого листа у відділені поштового зв’язку (при цьому Позичальник несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів) або в день особистого вручення Позичальнику, зазначений в повідомленнях та/або документах.
З урахуванням зазначеного строк повернення кредиту в повному обсязі згідно із умовами Кредитного договору сплив 17.05.2017.
В порушення вимог п. 5.4. ст. 5 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 28 від 28.11.2016) у вказаний вище строк Позичальники-1-4 не виконали вимоги позивача про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом.
Вказаним відхиляються доводи Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" щодо безпідставності винесення кредиту на прострочення з 18.05.2017.
За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (глава 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад"; параграф 1 "Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
У Позичальників 1-4 перед Банком станом на 04.10.2017 (включно) утворилась наступна заборгованість: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест" 194 029 576, 74 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб"- 181 626 334, 82 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" - 158 134 181, 91 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" - 104 436 071, 04 грн.
ОСОБА_3 п. 7.2. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 28 від 28.11.2016): 7.2.1. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі 0,01% (нуль цілих одна сота процентів) річних (із розрахунку 365 днів на рік).; 7.2.1.1. У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав одного з зобов’язань, встановлених пп.10.3.8.1., 10.3.8.1.1., 10.3.8.2., 10.3.8.6.-10.3.8.10., 10.3.8.15., 10.3.8.18. цього Договору, незважаючи на положення п. 7.2.1. цього Договору, процентна ставка за користування Кредитом становить 1,01% (одна ціла одна сота процентів) річних (із розрахунку 365 днів на рік).; 7.2.1.2. У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов’язань/умов, встановлених пп.10.3.8.1., 10.3.8.1.1., 10.3.8.2., 10.3.8.6.-10.3.8.10., 10.3.8.15., 10.3.8.18. цього Договору (декількох або у сукупності зазначених зобов’язань), незважаючи на положення п. 7.2.1. цього Договору, процентна ставка за користування Кредитом становить 3,01% (три цілих одна сота процентів) річних (із розрахунку 365 днів на рік).; 7.2.1.5. У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов’язань/умов, встановлених пп.10.3.8.1., 10.3.8.1.1., 10.3.8.2., 10.3.8.6.-10.3.8.10., 10.3.8.15., 10.3.8.18. цього Договору (декількох або у сукупності зазначених зобов’язань), та допущення Позичальником прострочення зобов’язань зі строкового повернення частин Кредиту відповідно до порядку, встановленого п. 6.1. цього Договору (не враховуючи зобов’язання, що виникли за частиною Кредиту, наданою за цільовим призначенням, передбаченим п. 2.1.3.Б., 2.1.4.Б., 2.1.5. та 2.1.6. цього Договору), на строк більше ніж 60 календарних днів, у сукупності, незважаючи на положення п. 7.2.1. цього Договору, процентна ставка за користування Кредитом становить 21,01% (двадцять одна ціла одна сота процентів) річних (із розрахунку 365 днів на рік).; 7.2.2. Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком – дата надання Кредиту та/або перший Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (з його урахуванням).; 7.2.3. Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом; 7.2.4. Нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 (одного) Банківського дня, наступного за 24 (двадцять четвертим) числом кожного місяця; Пункти 7.2.5. -7.2.6. Закінчення строку кредитування, встановленого цим Договором, не звільняє Позичальника від обов’язку сплачувати відповідно до умов цього Договору на користь Банку проценти за користування Кредитом за весь час прострочення Позичальником погашення заборгованості за основною сумою Кредиту. Нараховані та несплачені до дня укладання Додаткової угоди №28 до цього Договору проценти за користування Кредитом Позичальник зобов’язаний сплатити не пізніше 25 грудня 2016 року.
ОСОБА_3 п. 9.4. Кредитного договору якщо будь-який строк платежу за цим Договором випадає на небанківський день, то такий строк переноситься на перший наступний Банківський день.
Як зазначає позивач, проценти, нараховані до 27.11.2016 включно сплачені Позичальниками в повному обсязі.
Виходячи з матеріалів справи, заборгованість Позичальників-1, 2, 3, 4 за процентами за користування кредитом станом на 04.10.2017 (включно) становить: у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест" - 10 785 561, 15 грн.; у Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб" - 22 762 854, 05 грн.; у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" - 19 818 630, 95 грн.; у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" - 13 088 757, 44 грн.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" щодо необґрунтованого підвищення процентних ставок за користування кредитом при розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом.
Як стверджує позивач, Позичальниками-1-4 не були виконані умови п. 10.3.8.6. Кредитного договору, а саме: щомісяця забезпечувати надходження на всі поточні рахунки позичальників в розмірі не менше 95% від загального обсягу надходжень. За доводами позивача, згідно з довідками, наданими клієнтами в лютому 2017, надходження в інші банки склали 9 750 051, 31 грн., в той час як на поточні рахунки позичальників, відкриті у позивача, - 40 087 713, 85 грн., що становить 80,4%, тобто зобов'язання за підсумками лютого 2017 року не було виконано, а тому 01.03.2017 банк застосував проценту ставку 1,01, застосування якої визначено підп. 7.2.1.1. п. 7.2. Кредитного Договору.
Протилежне позичальниками шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено.
В подальшому, були порушені наступні умови, визначені Кредитним договором:
пункт 10.3.8.1.1. - не пізніше 01.03.2017 застрахувати (забезпечити страхування) заставне майно, вказане в Додатках №3 до Кредитного договору.
пункт 10.3.8.9. - в термін до 01.03.2017 забезпечити надання з боку майнових поручителів безперешкодного доступу представників Банку до заставного майна з метою огляду та інвентаризації рухомого і нерухомого майна.
пункт 10.3.8.10. - в термін до 01.03.2017 надати (забезпечити надання від майнових поручителів) належним чином завірені документи, що підтверджують право на користування земельними ділянками, на яких розташовані об'єкти іпотеки; документи, що підтверджують проведення актуальної технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна; витяги з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти іпотеки;
пункт 10.3.8.15. - передати в забезпечення майно, вказане в Додатках 4;
пункт 10.3.8.18. - щомісяця надавати дані економічного обліку;
пункт 11.1.9. – позичальник гарантує, що загальний розмір кредитного портфелю по Позичальникам і пов'язаним особам перед Банком і іншими фінансовими установами за отриманими кредитами і наданими поруками не перевищуватиме еквівалент 2 100 000 000, 00 грн. З метою виконання зазначеного зобов’язання Позичальниками не були надані дані про укладені договори поручительства з іншими фінансовими установами.
Доказів, що підтверджують належне виконання зазначених вище умов Кредитного договору відповідачами не надано.
З огляду на невиконання зазначених умов, визначених Кредитним договором, позивачем до Позичальників-1,2,3,4 з 02.03.2017 було застосовано процентну ставку 3,01, застосування якої визначено підпунктом 7.2.1.2. п. 7.2. Кредитного Договору.
Положеннями п. 6.1. Кредитного договору визначено, що датами повернення частин Кредиту є період з першого по останній Банківський день відповідного місяця.
Як видно з розрахунку заборгованості, в січні місяці 2017 року Позичальником-1 не було повністю повернуто частину Кредиту, а саме замість суми в розмірі 7 920 000,00 грн., що підлягала поверненню у вказаний місяць, Позичальником-1 за період з 04.01.2017 по 23.01.2017 сплачено суму в розмірі 4 860 000, 00 грн. Тобто, в січні місяці 2017 року Позичальником-1 не були виконані умови Кредитного договору щодо повернення частини кредиту, а тому з 01.02.2017 року відповідно до умов Кредитного договору у Позичальника виникло прострочення виконання зобов’язання з повернення частини кредиту.
Як зазначено вище, згідно з підп. 7.2.1.5. п. 7.2. Кредитного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов’язань, встановлених пп.10.3.8.1, 10.3.8.1.1., 10.3.8.2., 10.3.8.6., 10.3.8.10., 10.3.8.15., 10.3.8.18. цього Договору (декількох або сукупності зазначених зобов’язань), та допущення Позичальником прострочення зобов’язань зі строкового повернення частин кредиту відповідно до порядку, встановленого п.6.1. цього Договору, на строк більше ніж 60 календарних днів, у сукупності, процентна ставка становить 21,01% річних (із розрахунку 365 днів на рік).
Проценти за користування Кредитом за ставкою, визначеною в цьому пункті Договору, нараховуються у кожному випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання зобов’язань/умов, встановлених пп. 10.3.8.1., 10.3.8.1.1., 10.3.8.6., 10.3.8.7., 10.3.8.8., 10.3.8.9., 10.3.8.10., 10.3.8.15., 10.3.8.18. цього Договору, та допущення Позичальником прострочення зобов’язань зі строкового повернення частин кредиту відповідно до порядку, встановленого п.6.1. цього Договору, на строк більше ніж 60 календарних днів, у сукупності, починаючи з першого календарного дня настання сукупності таких подій, до тієї дати, коли всі порушені зобов’язання/умови будуть виконані/дотримані належним чином/настануть.
Отже, з урахуванням того, що Позичальниками-1,2,3,4 були порушені умови Кредитного договору: п. 10.3.8.1.1., п. 10.3.8.9, п. 10.3.8.10, п. 10.3.8.15, п. 10.3.8.18, а також починаючи з 01.02.2017 відповідно до умов Кредитного договору у Позичальника-1 виникло прострочення виконання зобов’язання з повернення частини кредиту, що станом на 02.04.2017 у сукупності становить більш ніж 60 календарних днів, позивач, керуючись положеннями підп. 7.2.1.5. п. 7.2 Кредитного договору правомірно застосував до Позичальників-1,2,3,4 з 02.04.2017 процентну ставку 21,01%.
За викладеного, позивачем правомірно нараховані Позичальникам-1,2,3,4 проценти за користування Кредитом за ставками, що визначені умовами Кредитного договору.
Суд відхиляє доводи апелянта про необхідність дослідження судом розрахунку заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту, оскільки вище встановлені дати, у які виникла заборгованість з оплати тіла кредиту та процентів за ним, яка і є предметом спору; дослідження заборгованості Позичальників за інший період, ніж визначений у позові позивачем, суд не вбачає підстав, оскільки встановлення відповідних обставин є за межами предмету спору у даній справі.
Частина перша статті 199 Господарського кодексу України передбачає, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
ОСОБА_3 п. 12.1 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 28 від 28.11.2016) у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов’язань Позичальник зобов’язаний сплатити на користь Банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов’язання за весь час прострочення.
Розмір пені Позичальників за порушення строків сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом позивачем розраховано та заявлено наступним чином: Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест" 23 380 834, 00 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту з 05.01.2017 по 04.10.2017 у сумі 22 749 285, 45 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом з 28.03.2017 по 04.10.2017 у сумі 631 548, 55 грн.); Товариству з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб" 21 057 008, 33 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту з 19.05.2017 по 04.10.2017 у сумі 19 799 953, 06 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом з 28.03.2017 по 04.10.2017 у сумі 1 257 055, 27 грн.); Товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" – 18 333 426, 05 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту з 19.05.2017 по 04.10.2017 у сумі 17 238 961, 41 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом з 28.03.2017 по 04.10.2017 у сумі 1 094 464, 64 грн.); Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Груп" - 12 107 888, 15 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту з 19.05.2017 по 04.10.2017 у сумі 11 385 074, 23 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом з 28.03.2017 по 04.10.2017 у сумі 722 813, 92 грн.).
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір інфляційних втрат за порушення строків виконання грошових зобов'язань позивачем розраховано та заявлено наступним чином: Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест" - 4 452 305, 60 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту із застосуванням індексів інфляції за березень-вересень 2017 року у сумі 4 360 042, 52 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом із застосуванням індексів інфляції за березень-вересень 2017 року у сумі 92 263, 08 грн.); Товариству з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб" - 3 705 762, 12 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту із застосуванням індексів інфляції за травень-вересень 2017 року у сумі 3 538 097, 24 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом із застосуванням індексів інфляції за березень-вересень 2017 року у сумі 167 664, 88 грн.); Товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" - 3 226 446,54 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту із застосуванням індексів інфляції за травень-вересень 2017 року у сумі 3 080 468, 00 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом із застосуванням індексів інфляції за березень-вересень 2017 року у сумі 145 978, 54 грн.); Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" - 2 130 832, 17 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту із застосуванням індексів інфляції за травень-вересень 2017 року у сумі 2 034 424, 00 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом із застосуванням індексів інфляції за березень-вересень 2017 року у сумі 96 408, 17 грн.).
Розмір суми трьох відсотків річних за порушення строків сплати грошових зобов’язань позивачем розраховано та заявлено наступним чином: Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Хлібінвест" - 2 789 596, 75 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту з 05.01.2017 по 04.10.2017 у сумі 2 714 098, 69 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом з 28.03.2017 по 04.10.2017 у сумі 75 498, 06 грн.); Товариству з обмеженою відповідальністю "Холдинг Донбасхліб" - 2 521 637, 08 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту з 19.05.2017 по 04.10.2017 у сумі 2 371 204, 68 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом з 28.03.2017 по 04.10.2017 у сумі 150 432, 40 грн.); Товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" - 2 195 480, 30 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту з 19.05.2017 по 04.10.2017 у сумі 2 064 505, 20 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом з 28.03.2017 по 04.10.2017 у сумі 130 975, 10 грн.); Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" - 1 449 954, 28 грн. (за порушення строків повернення тіла кредиту з 19.05.2017 по 04.10.2017 у сумі 1 363 454, 81 грн.; за порушення строків оплати процентів за користування кредитом з 28.03.2017 по 04.10.2017 у сумі 86 499, 47 грн.).
Наявність вищевказаних сум заборгованості за тілом кредиту, процентів за користування кредитом, а також нарахованих сум пені, інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням оплати кредиту та процентів, встановлені також рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/8889/17.
За приписами частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі, заставою.
Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
ОСОБА_3 зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
За положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України "Про заставу", якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.
Як встановлено вище, в забезпечення виконання зобов'язань позичальників за Кредитним договором з усіма змінами і доповненнями до нього, позивач та відповідачі-1-5 уклали відповідні договори іпотеки та застави.
Позивачем на підставі Іпотечних договорів № 14.04-592/ІП-3, №14.04-592/ІП-9, №14.04-592/ІП-11 та Договору застави № 14.04-592/ЗРМ-4 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були зареєстровані обтяження застави рухомого майна, а саме:
07.05.2014 за № 14342016 - обтяження рухомого майна за Іпотечним договором №14.04-592/ІП-3 з подальшими реєстраціями змін 26.05.2015, 24.06.2015, 28.04.2016, 29.04.2016, 05.01.2017 (а.с. 56-63, т. 2);
13.02.2015 за № 15082290 - обтяження рухомого майна за Іпотечним договором №14.04-592/ІП-9 з подальшими реєстраціями змін 24.06.2015, 17.01.2017, 18.01.2017 (а.с. 64-82, т. 2);
29.04.2015 за № 15328856 - обтяження рухомого майна за Іпотечним договором №14.04-592/ІП-11 з подальшими реєстраціями змін 24.06.2015, 17.01.2017 (а.с. 83-85, т. 2);
08.05.2014 за № 14345347 - обтяження рухомого майна за Договором застави № 14.04-592/ЗРМ-4 з подальшими реєстраціями змін 24.07.2014, 28.07.2014, 26.05.2015, 08.09.2015, 20.11.2015, 05.01.2017 (а.с. 86-93, т. 2).
До вищевказаних дат реєстрації обтяжень рухомого майна за позивачем відсутні чинні зареєстровані обтяження іншими особами.
ОСОБА_3 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відносно ТОВ "Агро-Весна" від 09.10.2017 у вказаному реєстрі обтяження майнових прав, визначених в Договорі застави №14.04-592/7.2-82/ЗМП від 24.01.2017, третіми особами зареєстроване не було, з огляду на що позивач має переважне право на звернення стягнення на майнові права за Договором №14.04-592/7.2-82/ЗМП від 24.01.2017 (а.с. 94, т. 1).
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
ОСОБА_3 зі ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Положеннями п. 5.1.1. ст. 5 Іпотечних договорів № 14.04-592/ІП-3, №14.04-592/ІП-9, №14.04-592/ІП-11 та п. 5.1.1. ст. 5 Договорів застави № 14.04-592/ЗРМ-4, № 14.04-592/7.2-82/ЗМП визначено, що Іпотекодержатель/Заставодержатель має право у випадках та в порядку, передбачених цим Договором та чинним законодавством України, одержувати задоволення своїх вимог з вартості Предмету іпотеки/застави переважно перед іншими кредиторами.
Пунктом 6.1. ст. 6 Іпотечних договорів № 14.04-592/ІП-3, №14.04-592/ІП-9, №14.04-592/ІП-11 та п. 6.1. ст. 6 Договорів застави № 14.04-592/ЗРМ-4, № 14.04-592/7.2-82/ЗМП визначено, що Іпотекодержатель/Заставодержатель вправі звернути стягнення на Предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету іпотеки/застави переважно перед іншими кредиторами ОСОБА_4/Заставодавця в таких випадках, зокрема: у разі невиконання чи неналежного виконання Основного зобов’язання.
Відповідно до положень п. 1.4. ст. 1 Іпотечних договорів № 14.04-592/ІП-3, №14.04-592/ІП-9, №14.04-592/ІП-11 та п. 1.3. ст. 1 Договорів застави № 14.04-592/ЗРМ-4, №14.04-592/7.2-82/ЗМП за рахунок Предмету іпотеки/застави Іпотекодержатель/Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати документально підтверджені витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, а саме: вимоги за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, комісій, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення сум, передбачених договором, з якого виникає основне зобов'язання, інших платежів на користь іпотекодержателя/заставодержателя, передбачених договором, з якого випливає основне зобов'язання.
Вище встановлено, що позичальники допустили порушення зобов'язань за Кредитним договором, а саме не сплачуть проценти за користування кредитними коштами, не виконують зобов‘язання з часткового повернення кредитних коштів; наявна заборгованість за основною сумою кредиту, заборгованість за процентами, нарахованими за користування кредитом, порушено провадження у справі про банкрутство фінансового поручителя по Кредитному договору, не забезпечене страхування рухомого та нерухомого майна, що передано Банку в забезпечення виконання зобов‘язань за Кредитним договором.
У зв'язку з допущенням вказаних порушень, позивач на адресу відповідачів направив відповідні вимоги (а.с. 43-55, т. 2), а саме:
21.07.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп" - письмову вимогу про усунення порушення основного зобов’язання за вих. № КНО-61.1.1/44 від 26.05.2017, яку останнім отримано 14.08.2017;
27.05.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" - письмову вимогу про усунення порушення основного зобов’язання за вих. № КНО-61.1.1/48 від 26.05.2017, яку останнім отримано 02.06.2017;
27.05.2017 Приватному акціонерному товариству "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" - письмову вимогу про усунення порушення основного зобов’язання за вих. № КНО-61.1.1/47 від 26.05.2017., яку останнім отримано 08.06.2017;
21.07.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" - письмову вимогу про усунення порушення основного зобов’язання за вих. КНО-61.1.1/45 від 26.05.2017, яку останнім отримано 16.08.2017;
Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна" - письмову вимогу про усунення порушення основного зобов’язання за вих. КНО-61.1.1/48/ЗМП від 08.06.2017, яку Банком було вручено 14.06.2017.
Зазначені письмові вимоги містили вимогу про сплату простроченої заборгованості за основною сумою кредиту та за процентами за користування кредитом, а також попередження про звернення стягнення на Предмети застави у разі невиконання цієї вимоги. У вказаних вимогах банком встановлювався строк виконання порушеного зобов’язання за Кредитним договором, а саме: протягом 30 днів з моменту отримання даної вимоги.
Відповідно до положень п. 7.3. ст. 7 Іпотечних договорів № 14.04-592/ІП-3, №14.04-592/ІП-9, №14.04-592/ІП-11 та п. 7.3. ст. 7 Договорів застави № 14.04-592/ЗРМ-4, № 14.04-592/7.2-82/ЗМП будь-які повідомлення та/або документи, що направляються Сторонами одна одній у зв’язку з цим Договором, повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторін. Повідомлення та/або документи вважаються надісланими з дати їх відправлення однією стороною іншій за адресою, зазначеною у цьому Договорі. Сторона вважається такою, що знала про зміну адреси іншої сторони, виключно у разі укладення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору. Сторони погодились, що повідомлення та/або документи вважаються отриманими Іпотекодацем/Заставодавцем на сьомий календарний день з дати реєстрації Кредитором рекомендованого листа у відділенні поштового зв’язку (при цьому ОСОБА_4/Заставодавець несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів) або в день особистого вручення ОСОБА_4/Заставодавцю, зазначений в повідомленнях та/або документах.
Доказів оплати у повному обсязі спірних сум позичальниками чи іпотекодавцями/заставодавцями до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на майно, що належить відповідачам, та є предметом застави за спірними Договорами іпотеки/застави, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором у сумі 636 569 049, 25 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту, 66 150 723, 55 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 74 879 156, 53 грн. – заборгованість за сумами пені за порушення строків сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, 13 515 346, 43 грн. - заборгованість за інфляційними нарахуваннями, 8 956 668, 41 грн. – заборгованість за сумою трьох процентів річних.
Перелік майна, на яке просить звернути стягнення позивач, відповідає умовам Договорів іпотеки/застави.
Також, суд правомірно припинив провадження у справі за вимогами про звернення стягнення на майно на суму заборгованості за процентами за користування кредитом - 305 080, 04 грн., оскільки вказана сума оплачена ТОВ "Холдінг Донбасхліб" 10.10.2017 (після подання позову), а також за вимогами про звернення стягнення на майно на суму заборгованості за тілом кредиту - 89, 22 грн., оскільки вказана сума також оплачена ТОВ "Холдінг Донбасхліб" 10.10.2017 (а.с. 277, 280, т. 3).
В решті вимог місцевий господарський суд правомірно відмовив у їх задоволенні, врахувавши, що до подання позовної заяви в рахунок погашення заборгованості за основною сумою кредиту ТОВ "Компанія Хлібінвест" сплачено на користь позивача 09.10.2017 – 1 657 000, 00 грн. та ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" 09.10.2017 - 26, 04 грн. (а.с. 275, 279, т. 3).
Суд відхиляє доводи Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" про задоволення вимог кредитора за Кредитним договором у зв'язку зі здійсненням позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки за договором відступлення права вимоги.
02.10.2017 Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Браво" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 2043/61.1 (а.с. 265-274, т. 3), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 1329, відповідно до умов якого (п. І, II) Первісний кредитор частково, у сумі 93 153 057, 00 грн., відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває частину прав вимог за нижчепереліченими та укладеними договорами між: Первісним кредитором, в якості кредитора, та Боржниками за Кредитним договором № 14.04-592 від 28 квітня 2014 зі всіма змінами і доповненнями.
Умовами ч. II Преамбули Договору про відступлення прав вимоги передбачено, що банк частково відступає, відповідно зазначеному в даному розділі нерухомому майну, право вимоги за іпотечними договорами, укладеними в якості забезпечення виконання зобов’язань Боржника за Кредитним договором, укладеним Первісним кредитором, в якості Іпотекодержателя та, зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2", Приватним акціонерним товариством "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський", Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдинг груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський", як ОСОБА_4, за спірними Договорами іпотеки/застави.
Сторони домовились, що Новий кредитор набуває права вимоги за Договорами забезпечення, вказаними в п.п. (а), (б), (в), (г) та (д) ч. II преамбули цього Договору виключно в частині майна, що вказане в зазначених пунктах. ОСОБА_6 вимоги на інше майно, що є предметом зазначених договорів, але не вказане в п.п. (а), (б), (в), (г) та (д) ч. II преамбули цього Договору залишається за Первісним кредитором.
Підпунктами (а), (б), (в) п. 2.1. ст. 2 Договору про відступлення прав вимоги сторонами погоджено, що в порядку та на умовах, узгоджених Сторонами, Первісний кредитор - частково відступає Новому кредитору ОСОБА_6 вимоги за Кредитним договором та Договорами забезпечення, зазначеними в преамбулі цього Договору, в обсязі, визначеному в преамбулі та пп. (в) п. 2.1. цього Договору, а Новий кредитор приймає ОСОБА_6 вимоги та зобов’язується сплатити Первісному кредитору ОСОБА_7 за відступлення ОСОБА_6 вимоги. З моменту підписання Сторонами цього Договору до Нового кредитора переходять права вимоги виключно за Кредитним договором та Договорами забезпечення, зазначеними в преамбулі цього Договору, в обсязі, визначеному в преамбулі та пп. (в)п. 2.1. цього Договору без права вимоги за будь-якими іншими забезпечувальними зобов’язаннями, що укладені в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором. Розмір заборгованості за ОСОБА_6 вимоги станом на 01.10.2017 (включно), що відступається за Кредитним договором та Договорами забезпечення на користь Нового кредитора, становить частину заборгованості за Кредитним договором та складається з наступного: основна сума кредиту 93 153 057, 00 грн.
Отже, позивачем було відступлено лише вимоги на частину заборгованості за Кредитним договором № 14.04-592 від 28 квітня 2014 в сумі 93 153 057, 00 грн., та в забезпечення зобов’язань за даною сумою було частково відступлено право вимоги за іпотечними договорами, укладеними в якості забезпечення виконання зобов’язань Боржником за Кредитним договором на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
ОСОБА_3 зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Для укладання договору про відступлення прав вимоги не потребується згода Позичальника чи ОСОБА_4, оскільки відповідні застереження відсутні у Кредитному договорі та Договорах іпотеки.
В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Браво" скористалось своїм правом та звернуло стягнення на іпотечне майно в порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку", та на умовах, передбачених іпотечними договорами та Договором про відступлення прав вимоги, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме манно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с. 200-262, т. 3).
Задоволення вимог за рахунок майна, зазначеного у договорі про відступлення прав вимоги та передбаченого іпотечними договорами, було зроблено Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Браво" за своїми зобов’язаннями, таким чином погашення заборгованості за рахунок іпотечного майна відбулося у іншого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Браво".
При цьому, 02.10.2017 сума заборгованості Позичальників-1,2,3,4 перед позивачем була зменшена у зв'язку з відступленням коштів в сумі 93 153 057, 00 грн. за договором про відступлення прав вимоги іншому кредитору (заборгованість ТОВ "Компанія Хлібінвест" (Позичальника-1) зменшилась на суму 8 801 878, 36 грн. (по першому траншу), на суму 19 548 399, 42 грн. (по другому траншу); заборгованість ТОВ "Холдинг Донбасхліб" (Позичальника-2) зменшилась на суму 26 497 032, 17 грн.; заборгованість ТОВ "Хлібозавод "Салтівський" (Позичальника-3) зменшалась на суму 23 069 818, 09 грн.; заборгованість ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (Позичальника-4) зменшилась на суму 15 235 928, 96 грн.
Суд відхиляє доводи Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права у зв'язку з відмовою у відкладенні розгляду справи у останньому судовому засіданні на іншу дату, оскільки відкладення розгляду справи є не обов'язком суду, а його правом; об'єктивні підстави для відкладення розгляду справи у даному випадку були відсутні.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що з 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до п. 9 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суд з метою недопущення звуження процесуальних прав учасників справи, апеляційне провадження у якій порушено за правилами ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017, надав можливість присутнім у судовому засіданні 19.12.2017 представникам учасників справи заявити клопотання, подати відзиви, пояснення, якщо такі є.
Приватне акціонерне товариство "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" 19.12.2017 подало апеляційну скаргу, що приведена у відповідність до вимог чинного ГПК України.
Також, 19.12.2017 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.
З огляду на наведене вище, апеляційний господарський суд не враховує при розгляді справи доводи учасників процесу, які наведені у судових засіданнях після 19.12.2017 та є відмінними від доводів апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу, оскільки такі дії учасників справи не узгоджуються з приписами чинного Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з вищевикладеним колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський", викладені в апеляційній скарзі, як такі, що спростовуються вищенаведеним.
Судовий збір за подання апеляційної скарги відноситься на Приватне акціонерне товариство "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський".
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 у справі № 904/8905/17 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 у справі № 904/8905/17 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 15.01.2018
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя А.Є. Чередко
Судове рішення № 71605978, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 10.01.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/8905/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome