Рішення № 71600806, 09.01.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15690/16-ц

Провадження № 2/234/41/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Літовки В.В.,

секретар Білоусова М.А.,

за участю представника позивача Дехтярьова Є.В., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

18.10.2016 року до Краматорського міського суду з позовом звернулося ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Із позову вбачається, що 17 квітня 2007 р. між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 150/2-1261. Згідно договору відповідач отримав кредит у розмірі 17504,95 доларів США зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом та з терміном погашення не пізніше 10.04.2014 р.

У зв'язку з порушенням виконання умов кредитного договору у відповідача станом на 03.08.2016 року виникла заборгованість в сумі 12817,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.08.2016 р. становить 318161,63 грн., яка складається з: 7418,65 доларів США ( 185718,31 грн.) -заборгованість за кредитом; 5335,47 доларів США ( 132443,31 грн.) борг за відсотками.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ "Укрсоцбанк" загальну заборгованість у розмірі 12817,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.08.2016 р. становить 318161,63 грн., судові витрати. Не заперечує, що відповідач до літа 2017 р. працював у ПАТ «Укрсоцбанк».

В судовому засіданні відповідач позов не визнав і суду показав, що останній платіж за вказаним кредитним договором, як він вважає, ним був здійснений у січні 2013 року. В подальшому платежі він не здійснював у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, а потім військовими діями на території Донбасу. Позивач звернувся до суду з даним позовом у жовтня 2016 р., що свідчить про пропуск строку позовної давності. Він працював у відповідача до липня 2017 р., однак до жовтня 2016 р. позивач до суду з позовом до нього не звертався. Копія заяви від 22.04. 2015 р. яка міститься в матеріалах справи на а.с.-106, не ним написана, так як він такої заяви не писав. З вказаних підстав у задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідача позов не визнав, вважає, що він поданий з пропущенням строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Проаналізувавши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17 квітня 2007 р. між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №150/2-1261. Згідно договору відповідач отримав кредит у розмірі 17504,95 доларів США зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом та з терміном погашення не пізніше 10.04.2014 р. (а.с.11-17).

Був складений графік погашення кредиту відповідачем: до 10 числа кожного місяця з визначеною суму платежу 280 доларів США кожного місяця, починаючи з травня 2007 р., з останнім терміном погашення до 10.04.2014 р. (а.с.18-19).

Між сторонами укладались Додаткові угоди до кредитного Договору №150/2-1261 від 17.04.2007 р., якими встановлювались нова відсоткова ставка за користування кредитними коштами, новий графік погашення кредиту та збільшувались щомісячні виплати кредиту. ( а.с.-20,21,28-26,29)

Остання Додаткова угода до кредитного Договору №150/2-1261 від 17.04.2007 р. була укладена між сторонами 11жовтня 2012 р. з якої видно, що встановлено новий графік погашення кредиту, відповідач бере на себе зобов'язання з листопада 2012 р. сплачувати щомісячно кредит у сумі 1007,42 доларів США з остаточним погашенням кредиту у жовтні 2013 р. та відсотки 71,06 доларів США з погашенням остаточно у квітні 2014 р. (а.с.-42).

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно з положеннями ст. 530 ЦК України, якшо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідач в порушення вимог ст.ст. 526 , 530 ЦК України зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував у зв'язку із порушенням ним виконання зобов'язання та станом на 03.08.2016 року виникла загальна заборгованість за кредитним договором у розмірі 12817,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.08.2016 р. становить 318161,63 грн., яка складається з: 7418,65 доларів США ( 185718,31 грн.) -заборгованість за кредитом; 5335,47 доларів США ( 132443,31 грн.) - борг за відсотками.

Сторони встановили термін повернення кредиту до 10.04.2014 року.

Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у розмірі 280 доларів США до 10 числа кожного місяця починаючи з травня 2007 р., з останнім терміном погашення до 10.04.2014 р. (а.с.18-19).

Остання Додаткова угода до кредитного Договору №150/2-1261 від 17.04.2007 р. була укладена між сторонами 11жовтня 2012 р. з якої видно, що встановлено новий графік погашення кредиту, відповідач бере на себе зобов'язання з листопада 2012 р. сплачувати щомісячно кредит у сумі 1007,42 доларів США з остаточним погашенням кредиту у жовтні 2013 р. та відсотки 71,06 доларів США з погашенням остаточно у квітні 2014 р. (а.с.-42).

Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки чергових платежів визначено місяцями. Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення їх сплати.

Умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Оскільки за умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, сторони встановили як строк дії договору - до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (пункт 2.4 кредитного договору) а.с.-13, кінцевий строк повернення кредиту - до 10.04.2014 року включно, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісяця до 10 числа включно кожного календарного місяця для основної заборгованості і для процентів за користування кредитом. (Додаток № 1 до кредитного договору) - а.с.18-19.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також у частині першій статті 611, частині другій - четвертій статті 612 ЦК України, частині першій, другій статті 220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.

Перевіряючи доводи сторін щодо позовної давності до спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню у строк до 10.04.2014 року.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно розрахунку заборгованості за договором №150/2-1261 від 17.04.2007р. наданого позивачем, станом на 03.08.2016 р. відповідач мав заборгованість - загальний залишок заборгованості склав 12817,12 доларів США ( 318161,63 грн.) (а.с.-10).

Як встановлено у судовому засіданні - дата останнього платежу відповідачем, відповідно вищевказаного розрахунку, 15.04.2013 р. та було сплачено: 78,19 доларів США (624,97 грн.) - відсотки за кредитом, 221,81 доларів США ( 1437,13 грн.) - тіло кредиту. (а.с.-8,10). Сторони не оспорюють вказаний факт.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом 18.10.2016р.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом установлено, що згідно з умовами кредитного договору (пунктами 1.1.1., 2.4, 2.4.1) позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню та штраф за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами до 10 числа кожного місяця, а.с.-(18-19),то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 з 10.05.2013 року не став виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, останній платіж ним був здійснений 15.04.2013 р., у зв'язку із чим з 10.05.2013 року у нього виникла заборгованість за кредитним договором.

У свою чергу банк звернувся до суду з позовом до нього 18.10.2016 року.

Отже, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежа.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі № 6-757цс15, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі ст.141 ЦПК України, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу, у зв'язку з необґрунтованістю заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. . 2,4, 258, 259, 263-268, 271-273 ЦПК України; ст. ст. 207, 256, 257, 267, 526, 530, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення .

Головуючий суддя:

Рішення ухвалено і надруковано в нарадчій кімнаті в одному екземпляр.

Головуючий суддя: