Ухвала суду № 71589001, 02.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

У Х В А Л А

02 січня 2018 року

м. Київ

справа № 211/4216/13

провадження № 61-386 ск 17

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна, набутого під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю, про поділ майна

В С Т А Н О В И В :

Скаржник ОСОБА_1 05 грудня 2017 року звернувся з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

У результаті автоматизованого розподілу зазначену скаргу 21 грудня 2017 року розподілено судді Погрібному С. О.

Відповідно до пункту 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент подання скарги. Зокрема, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та касаційне провадження не може бути відкрите, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред'явлення позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред'явлення позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 01 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1147 гривень.

В частині 3 статті шостої Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи предмет спору та ціну позову, судовий збір при зверненні до суду з цим позовом підлягав сплаті у сумі 763,58 гривень за вимогу майнового характеру та за вимогу немайнового характеру - у сумі 243,60 гривень.

Згідно з підпункту 7 пункту 1 частини другої статті. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції від 01 вересня 2015 року) встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги у цій справі за вимогу немайнового характеру становить - 292,32 гривень (243,60 * 120 % * 1) та за вимогу майнового характеру - 916,30 гривень (763,58 * 120%), разом: 1208,62 гривень. Заявником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 137,64 гривень (квитанція № N0DZZ56928 від 05 грудня 2017 року). Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1070,98 гривень.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ:22030102.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також суд має констатувати факт порушення скаржником положень пункту 5 частини другої статті 326 ЦПК України в редакції Закону, чинного на момент звернення зі скаргою, згідно з яким в касаційній скарзі має бути зазначено, в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час визначення підстав касаційної скарги в частині доведення й обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржник зобов'язаний врахувати визначені в законі межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені в чинній статті 400 ЦПК України. За вказаною нормою права під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З огляду на невідповідність поданої скарги вимогам процесуального закону, чинного на момент її подання, а також відповідно до пункту 11 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, враховуючи, що провадження за зазначеною скаргою не було відкрито, до цієї скарги мають бути застосовані правила статей 392 та 393 ЦПК України в редакції, чинній на цей момент, щодо повноважень суду залишати касаційну скаргу без руху.

Правила, запроваджені законодавцем, підлягають обов'язковому виконанню усіма учасниками судового процесу. Враховуючи викладене, суд не вправі, надаючи перевагу скаржникові, порушити принципи рівності й змагальності сторін та відкривати всупереч вимогам статті 392 ЦПК України касаційне провадження.

Судом взято до уваги, що згадані, запроваджені законодавцем вимоги, правомірно та обґрунтовано обмежують право скаржника на вільний доступ до правосуддя.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людиниу справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна, набутого під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю, про поділ майна залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк до 02 лютого 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний