Постанова № 71571290, 10.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/10/2018(м)

266/1921/16-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 266/1921/16-ц

Головуючий у 1 інстанції Пантелєєв Д.Г.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Кочегарової Л.М.,

суддів: Биліни Т.І., Зайцевої С.А.,

секретар Герасимова Г.Є.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК» (далі ПАТ «УКРСОЦБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач вказував, що 26 березня 2008 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №215/12-08-280, згідно з яким ОСОБА_2 наданий кредит на суму 20 000 доларів США зі сплатою за користування кредитом плати в розмірі 13,00% річних, строком повернення до 15 березня 2018 року. Зобов'язання за кредитним договором було забезпечено договором поруки № 215/12-08-283, укладеним 26 березня 2008 року з ОСОБА_1 В порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 не виконали свої зобов'язання, в результаті чого виникла заборгованість, станом на 23 листопада 2015 року, в сумі 8 641,88 доларів США, що еквівалентно 221 683,70 грн. та яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 6771,16 доларів США, що еквівалентно 173 695,43 грн.; заборгованість за відсотками 1062,54 доларів США, що еквівалентно 27 256,63 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту 674,12 доларів США, що еквівалентно 17 292,65 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків 134,06 доларів США, що еквівалентно 3 438,99 грн. Позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 3325,26 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2017 року позовні вимоги ПАТ «УКРСОЦБАНК» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» заборгованість за кредитним договором №215/12-08-280 від 26 березня 2008 року, станом на 20 червня 2017 року, в розмірі 8592,80 доларів США та у відшкодування судового збору по 1507,14 грн. з кожного. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити і зменшити розмір стягнення заборгованості за кредитом з нього, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що рішення суду не відповідає положенням ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки порука частково припинилася.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, який підтримав скаргу, заперечення проти апеляційної скарги представника ПАТ «УКРСОЦБАНК» Курилової О.А., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору №215/12-08-280 від 26 березня 2008 року, Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит в розмірі 20 000 доларів США, зі встановленою платою за користування кредитними коштами 13% річних, строком по 15 березня 2018 року (а. с. 7-13).

Зобов'язання за кредитним договором забезпечено договором поруки № 215/12-08-283, укладеним 26 березня 2008 року з ОСОБА_1

Боржник ОСОБА_2 припинила належним чином виконувати умови договору і сума заборгованості перед ПАТ «УКРСОЦБАНК», станом на 23 листопада 2015 року, згідно уточнених позовних вимог банку, становила 6 771,16 доларів США - заборгованість за кредитом та 1062,54 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «УКРСОЦБАНК» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання боржником свої зобов'язань за договором по поверненню грошових коштів у визначені договором строки, є підставою для солідарної відповідальності перед банком боржника разом з поручителем ОСОБА_1

Ці висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається зі справи, у березні 2008 року відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит в розмірі 20 000 доларів США, зі встановленою платою за користування кредитними коштами 13% річних, строком по 15 березня 2018 року.

26 березня 2008 року між АКБ соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 215/12-08-283.

Відповідно до п. 1.1. умов договору поруки, ОСОБА_1 зобов'язався у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій. Згідно п. 1.2. договору поруки відповідач був ознайомлений з умовами договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не мав; своїм власним підписом в договорі засвідчив, що за умовами надання кредиту ОСОБА_2 йому представлено повну інформацію.

Згідно з положеннями ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з уточнених вимог банку та наданого ПАТ «УКРСОЦБАНК» розрахунку, який не оспорюється, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором, станом на 23 листопада 2015 року, становила 8 641,88 доларів США і складалася з : заборгованості за кредитом 6771,16 доларів США, заборгованості за відсотками 1062,54 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту 674,12 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення відсотків 134,06 доларів США (а.с.51-54). Ця заборгованість на час вирішення спору боржником не погашена.

Отже, з урахуванням обставин справи та норм матеріального права суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 повинен нести відповідальність перед банком у солідарному порядку з позичальником ОСОБА_2, оскільки він взяв на себе зобов'язання відповідати у повному обсязі за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що його відповідальність за кредитним договором, як поручителя припинилася у певний період, а тому, сума стягнення підлягає зменшенню, апеляційний суд вважає неспроможними.

Так, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений ч 4 ст. 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Кредитним договором від 26 березня 2008 року передбачалося, що чергові платежі в розмірі 168 доларів США боржник повинен був здійснювати до 15 числа кожного місяця, а тому, з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого п. 2.1.1 укладеного між банком і ОСОБА_1 договору поруки, та частиною 4 ст. 559 ЦК України річного строку для пред'явлення вимог до поручителя (а.с.14-15).

Заперечуючи проти судового рішення, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначав, що заборгованість за кредитом виникла 15 липня 2015 року, а банк звернувся до суду через 10 місяців з моменту виникнення заборгованості, а саме, 18 травня 2016 року, тому, на його думку, порука припинилася у певний період і підстав для стягнення з нього всієї суми заборгованості солідарно з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» немає.

Колегія не погоджується з цими доводами, оскільки вони суперечать наданим позивачем доказам у справі.

Як вбачається з договору поруки від 26 березня 2008 року, строк припинення поруки в ньому не встановлено. Строк дії кредитного договору - до 15 березня 2018 року.

За позовними вимогами ПАТ «УКРСОЦБАНК» заборгованість за кредитним договором визначена станом на 23 листопада 2015 року.

Згідно представленого розрахунку заборгованості, останній платіж по погашенню кредитної заборгованості в розмірі 168 доларів США боржник оплатила 15 серпня 2014 року, а потім платежі були здійснені 16 вересня 2014 року - 170,75 доларів США, та 15 червня 2015 року - 14,79 доларів США. Погашення процентів проводилося боржником з червня до листопада 2015 року та протягом 2016 року. Останній платіж внесено 13 вересня 2016 року в розмірі 40 доларів США або 1065,23 грн. і він зарахований на погашення процентів. Ці обставини визнано представником ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції та підтверджено відповідними квитанціями долученими до справи (а.с.5,86-95).

Позовні вимоги ПАТ «УКРСОЦБАНК» були пред'явлені відповідачам 18 травня 2016 року, тобто в період дії договору та часу, коли боржник визнавала свої зобов'язання перед банком і проводила погашення заборгованості частково.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що порука ОСОБА_1 не припинилася, оскільки кредитним договором від 26 березня 2008 року передбачалося виконання грошових зобов'язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком платежів), а за договором поруки відповідальність поручителя наступає у разі невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором, зокрема несплата чергового платежу. Встановлено, що свої зобов'язання за кредитом боржник ОСОБА_2 виконувала після 15 липня 2015 року і до звернення позивача до суду 18 травня 2016 року. Строк дії договору не закінчився і встановлений сторонами до 15 березня 2018 року. Припинення поруки ОСОБА_1 у даній справі не відбулося.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги щодо можливості зменшення відповідальності ОСОБА_1 за порушення умов виконання кредитного договору, колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині є слушними.

Відповідно до ст.ст.31,118,119 ЦПК України (в редакції на час вирішення спору), позов пред'являється до суду першої інстанції шляхом подання позовної заяви в письмовій формі і позивач мав право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається зі справи, ПАТ «УКРСОЦБАНК» двічі подавав до суду позовні заяви - 18 травня 2016 року (а.с.2-3) та 06 вересня 2016 року (а.с.51) і, в остаточній редакції, просив про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитом - 6771,16 доларів США та процентів, з урахуванням уточнення вимог, - 1062,54 доларів США. В подальшому позовні вимоги банком, в частині стягнення процентів, не збільшувалися.

Представлений за клопотанням представника відповідача, суду першої інстанції розрахунок заборгованості за кредитним договором, станом на 20 червня 2017 року, не є зміною позовних вимог, в розумінні норм процесуального законодавства (а.с.147).

За таких обставин, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по процентам, станом на 20 червня 2017 року, в розмірі 1 821,64 долари США і тому, частково задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_1 шляхом зменшення розміру процентів, які підлягають стягненню на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК». Посилання банку у відзиві на апеляційну скаргу на те, що рішення суду про стягнення 1 821,64 долари США не є виходом за межі позовних вимог, колегія суддів вважає непереконливими.

Враховуючи положення п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», щодо наведення розрахунків, з яких суд виходив при задоволенні грошових вимог, апеляційний суд вважає необхідним, в цій частині рішення суду змінити і зазначити про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №215\12-08-280 від 26 березня 2008 року, станом на 23 листопада 2015 року, в сумі 7 833,70 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом - 6 771,16 доларів США та заборгованості за процентами - 1062,54 доларів США.

Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості оплатила заборгованість в сумі 120 доларів США (24 липня 2017 року та 08 вересня 2017 року), апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки ці платежі проведені за межами строку, вказаному ПАТ «УКРСОЦБАНК» у позові. За відсутності заяви про зменшення позовних вимог, ці платежі можуть вплинути тільки на зарахування заборгованості відповідачів, про що зазначено ПАТ «УКРСОЦБАНК» у відзиві на апеляційну скаргу і з чим погоджується апеляційний суд.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст.376 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2017 року в частині стягнення заборгованості змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, проживає АДРЕСА_1) та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, проживає АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» заборгованість за кредитним договором №215\12-08-280 від 26 березня 2008 року, станом на 23 листопада 2015 року, в сумі 7 833,70 долари США (сім тисяч вісімсот тридцять три долари 70 центів), яка складається з заборгованості за кредитом 6 771,16 доларів США та заборгованості за процентами - 1062,54 доларів США.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 15 січня 2018 року.

Головуючий Л.М. Кочегарова

Судді: Т.І.Биліна

С.А. Зайцева