Ухвала суду № 71562849, 10.01.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7616/16-к

Провадження № 1-кс/522/166/18

УХВАЛА

10 січня 2018 року м. Одеса

Слідчий судя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

при секретарях Ніколаєвському О.О., Брус Н.П.

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про продовження строку дії обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, депутата Овідіопольської районної ради VII скликання, раніше не судимого,

підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових № 42016160000000094 від 17.02.2016 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 195 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Рекеда Д.Ю.

адвоката – ОСОБА_4

підозрюваного – ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 42016160000000094 від 17.02.2016 за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 обраний депутатом Великодолинської селищної ради VI скликання Овідіопольського району Одеської області з 12.11.2011 до 25.10.2015, та з 13.11.2015 - депутатом Овідіопольської районної ради VII скликання від політичної партії «Опозиційний блок».

У грудні 2013 року, більш точна дата у ході досудового розслідування не встановлена, у ОСОБА_13, з метою незаконного збагачення, виник умисел на заволодіння грошовими коштами, які виділяються з державного бюджету в якості державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

На досягнення своєї злочинної мети, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_3 розробив злочинний план незаконної діяльності, визначив необхідні першочергові заходи та дії для його виконання.

За планом ОСОБА_3, заволодіння грошовими коштами державного бюджету вирішено здійснювати шляхом підшукання осіб, які зареєстровані та проживають на території Овідіопольського району Одеської області та не мають законних підстав для отримання відповідної державної допомоги, яким він, використовуючи свій статус депутата пропонував надати свої персональні данні для оформлення державної соціальної допомоги, яка передбачена Постановою КМУ від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям» та після нарахування цим особам з державного бюджету грошових коштів у вигляді такої допомоги, вони повинні були віддати ОСОБА_14 половину отриманої суми.

Умови призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям визначаються згідно з Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250.

Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджена спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370.

Також, для здійснення нарахування соціальної допомоги та визначення розміру такої допомоги, між Міністерством соціального захисту населення України та ДП «Інформаційно-обчислюваний центр» за № 1/96 від 16.04.1995 укладено договір на розробку та впровадження електронних програм ASOPD, ЄДАРП, НАШ ДІМ, на виконання якого створено відповідна електрона база автоматизованої системи обробки персональних даних Міністерства соціальної політики України АSOPD, робота та використання якої регулюється Інструкцією щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, яка затверджена Наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 19.09.2006 № 345; Порядком здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсії органами Пенсійного фонду України, затвердженого Наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 10.01.2007 № 4; Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах України» від 05.07.1994.

Зазначена електрона програма повинна встановлюватись у кожному відповідному Управлінні праці та соціального захисту населення органів місцевого самоврядування для здійснення процедури нарахувань, а доступ до неї здійснюється спеціалістами відповідного Управління, використовуючи персональні код та унікальний пароль, порядок використання, зберігання та отримання яких визначається п. 11 Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, яка затверджена Наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 19.09.2006 № 345.

При цьому, ОСОБА_3, розуміючи, що у разі відсутності підстав для нарахування залученим ним особам державної соціальної допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого Постановою КМУ від 24.02.2003 № 250, без використання владних повноважень, наданих службовим особам Овідіопольської районної державної адміністрації в Одеській області, не можливо реалізувати злочинний план, у період з грудня 2013 року по січень 2014 року, більш точна дата невстановлена, на території Овідіопольського району Одеської області залучив до участі в якості виконавців у незаконному заволодінні бюджетними коштами: начальника Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації в Одеській області ОСОБА_5, головного спеціаліста відділу соціальних компенсацій і гарантій Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації ОСОБА_6, а в подальшому, з жовтня 2015 року, начальника відділу соціальних компенсацій і гарантій Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації ОСОБА_7, довівши їм інформацію про план, схему та способи вчинення злочину та узгодивши з ними дії всіх членів організованої групи, на що залучені ОСОБА_14 службові особи надали свою згоду.

Для вчинення кримінального правопорушення зазначені особи попередньо зорганізувалися у стійке злочинне об’єднання, учасників якого об’єднував відомий усім членам злочинного угруповання план з розподілом функцій та ролей учасників такої організованої групи, дії яких спрямовувались на досягнення мети вказаного злочинного плану.

Так, службові особи Овідіопольської районної державної адміністрації в Одеській області, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які діяли у складі організованої та керованої ОСОБА_3 групи, без заведення відповідних особових справ, створювали відповідні умови для незаконного нарахування вищевказаних соціальних виплат та здійснювали подання відповідних заявок на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам до фінансового управління Овідіопольської районної державної адміністрації та Департаменту соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації для виділення з державного бюджету грошових коштів на виплату соціальної допомоги особам, персональні данні яких надавав ОСОБА_3

У відповідності із розробленим ОСОБА_3 та доведеним до відома усіх учасників злочинного угруповання планом злочинної діяльності, його функції та задачі полягали у наступному.

ОСОБА_3, для реалізації своїх злочинних намірів у грудні 2013 року, більш точної дати не встановлено, здійснив ряд запланованих організаційних та підготовчих заходів, до числа яких входило: аналіз законодавства України щодо надання державної соціальної допомоги населенню України та вивчення порядків призначення і виплати різних видів державної соціальної допомоги; забезпечення учасників групи копіями документів (копії паспортів, свідоцтв про народження, довідки про шлюб тощо) осіб, на ім’я яких планувалось здійснювати незаконне нарахування бюджетних коштів; підбір учасників злочинної групи з числа перевірених та знайомих йому службових осіб, які мали досвід в оформленні соціальних виплат, які є безпринципними та байдужими до наслідків вчинення злочинів, здатними чинити протиправні дії проти власності; розробив детальний план злочинних дій, який було узгоджено і схвалено усіма учасниками організованої групи; підшукував осіб, яким він, використовуючи свій статус депутата селищної та районної рад, пропонував надати свої персональні данні для оформлення державної соціальної допомоги, яка передбачена Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000, Постановою КМУ від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям» та які після нарахування грошових коштів у якості такої допомоги, погодились віддати ОСОБА_3 половину отриманої з державного бюджету суми; контролював нарахування на рахунки залучених їм осіб грошових коштів, виділених з державного бюджету для виплати державної соціальної допомоги.

Також, ОСОБА_3, з метою досягнення злочинної мети, призначав виконавців з числа учасників організованої групи, координував їх дії, отримував та розподіляв гроші, здобуті злочинним шляхом, між учасниками організованої групи, безпосередньо брав участь у скоєнні злочину, діючи згідно встановленого плану та відведеної йому ролі.

Під час готування та скоєння злочину, вимагав від членів організованої групи неухильного виконання своїх наказів та дотримання необхідних заходів конспірації, щоб не бути у подальшому викритими у випадку проведення перевірки або ревізії контролюючими органами, а також працівниками правоохоронних органів.

Після здійснення незаконного та безпідставного нарахування грошових коштів, які виділяються з державного бюджету України для виплат державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям на рахунки осіб, залучених ОСОБА_3, на забезпечення виконання злочинної мети членів злочинного угруповання під його керівництвом, ОСОБА_3, будучі лідером організованої групи, контролював надходження на банківські рахунки залучених ним осіб грошових коштів у якості соціальної виплати, зустрічався із вказаними особами та отримував від них 50% незаконно нарахованих соціальних виплат, після чого розподіляв отримані злочинним шляхом грошові кошти між усіма учасниками очолюваної ним організованої групи.

Група мала стійкий характер, відрізнялася чітким плануванням злочинів, підготовкою до його вчинення та чітким розподілом ролей між її учасниками.

Усі залучені до організованої групи особи дали свою добровільну згоду на участь у скоєнні корисливого злочину, пов’язаного із заволодінням грошовими коштами, які виділяються з державного бюджету в якості державної соціальної допомоги населенню України.

Таким чином, враховуючи виконані ОСОБА_3 організаційні та підготовчі заходи, його лідерські та вольові якості, останній в грудні 2013 року організував та очолив на території Овідіопольського району Одеської області організовану групу, основною метою якої визначив отримання незаконного доходу та збагачення, шляхом скоєння злочинів проти власності та заволодіння коштами, які виділяються з державного бюджету.

Так, в період з грудня 2013 року по серпень 2016 року на території Овідіопольського району Одеської області, члени організованої та керованої ОСОБА_3 групи у складі: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою привласнення коштів державного бюджету, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 та Постанови КМУ від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям», за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9. ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, внаслідок безпідставного нарахування та здійснення виплат у вигляді соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям ОСОБА_8, ОСОБА_9. ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_28, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 привласнили кошти державного бюджету на загальну суму 972535 грн. 04 коп., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Дії ОСОБА_3 органов досудового розслідування кваліфіковані за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України за ознаками: привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою.

12.07.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси підозрюваному ОСОБА_3 12.07.2017 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 972800 гривень. У разі внесення застави покладено обов’язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними по кримінальному провадженню № 42016160000000094 від 17.02.2016.

Колегією суддів Апеляційного суду Одеської області 20.07.2017 застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави покладено обов’язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну. 21.07.2017 внесено заставу в розмірі 480000 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 06.11.2017 продовжено строк дії обов’язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України покладених на підозрюваного ОСОБА_3 строк дії ухвали закінчується 07.01.2018 року.

Чотиримісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки для повного, об’єктивного та всебічного розслідування вказаного кримінального провадження необхідно виконати наступне: отримати висновок судового експерта з ОНДЕКЦ МВС України судово-економічної експертизи; провести огляд електронної бази «АСОПД» за участю спеціаліста; після отримання висновку з судово-економічної експертизи вирішити питання про повідомлення про підозру осіб, які незаконно отримували державну соціальну допомогу «малозабезпеченим сім’ям»; встановити наявність складу злочину в діях інших осіб, а також інших осіб причетних до складу організованої групи осіб; зняти гриф секретності з матеріалів НСРД; виконати вимоги ст.ст. 283, 290 КПК України; скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування.

У зв’язку із цим, прокурор звернувся з клопотанням до слідчого судді для продовження строків обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_3

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, ще мають місце, а саме те що: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати чи зіпсувати будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, езаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, оскільки злочин скоєно організованою групою та особами, які мешкають на території Овідіопольського району Одеської області, шляхом погроз в їх адрес з метою примусу надання показів на його користь.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП УДПтСУ в Одеській області до 06.09.2017 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000000094 від 17.02.2017 року. Визначено грошову заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480000 грн. У разі внесення застави зобов’язано підозрюваного: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) інші документи, які дають право для виїзду (в’їзду) за кордон України. У зв’язку з внесенням застави 24 липня 2017 року ОСОБА_3 звільнено з-під варти.

В черговому клопотанні і в черговий раз прокурор просить продовжити дії обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) інші документи, які дають право для виїзду (в’їзду) за кордон України.

Запобіжні заходи, як і додаткові зобов’язання до них, не є покаранням, а мають на меті лише забезпечити належне досудове чи судове розслідування. Оскільки запобіжні заходи є втручанням в приватне життя, то допускаються лише в разі їх необхідності.

Згідно ст. 8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідніш у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що необхідність втручання в приватне життя визначається принципом пропорційності між таким втручанням та метою, яку переслідує таке втручання (див. рішення у справах "Сілвер та інші проти Сполученого Королівства", від 25 березня 1993 року, Series А N 61, стор. 32, п. 84, та "Петра проти Румунії", від 23 вересня 1998 року, Reports 1998-VII, стор. 2853, п. 36).

Застосована судом застава в значному розмірі є самодостатньою для забезпечення своєчасної явки на виклики слідчого, суду, оскільки згідно п. 8 ст. 182 КПК неявка належним чином повідомленого підозрюваного, обвинувачений, за викликом повноважних осіб, є підставою для звернення застави в дохід держави.

Клопотання прокурора про продовження зобов’язання не відлучатися з населеного пункту немістить конкретних доводів необхідності продовження такого зобов’язання. Можна лише припустити, що застосування такого обмеження мало б зашкодити підозрюваному незаконно впливати на кримінальне провадження через контактування зі свідками по справі. Іншої мети встановлення додаткового обов’язку навіть гіпотетично уявити не можливо, однак, майже всі свідки по справі є мешканцями населеного пункту, в якому проживає підозрюваний, тому єдине припущення легітимності мети кримінального провадження є невиправданим.

Крім того, тривале застосування такого обов’язку призвело до фактичного та юридичного припинення діяльності підозрюваного як фізичної особи-підприємця, що підтверджується «повідомленням про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця» від 04.12.2017 року. Застосування такого обов’язку перешкоджає підозрюваному працевлаштуватись. На даний час він не працює, що підтверджується довідкою центру зайнятості Овідіопольського району від 21.12.2017 року.

Фактичне позбавлення підозрюваного права на працю та отримання доходів призводить до збільшення штрафних санкцій за невиконання ним зобов’язань за кредитними договорами, що підтверджується копіями: вимоги ТОВ «ПРІМОКОЛЕТ-КАПІТАЛ» від 10.10.2017 року про погашення кредиту та штрафних санкцій на загальну суму 888128,36 грн.; вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 03.11.2017 року про погашення кредиту та штрафних санкцій на загальну суму більше 37 тисяч гривень; призводить до скрутного становища сім'ї, в складі якої малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_5 та непрацююча дружина.

Строк дії додаткових зобов’язань неодноразово продовжувався. Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2017 року, справа №522/7616/16-к, продовжено строк дії обов’язків до 07.01.2018 року.

Не погоджуючись із запереченнями підозрюваного щодо зобов’язань не відлучатися, слідчий суддя послався на те, що суду не було надано підтверджень того, що підозрюваний звертався до слідчого або прокурора з проханням відлучитись з населеного пункту в разі необхідності, а йому було в цьому відмовлено.

Отже застосування такого зобов’язання не є необхідним в демократичному суспільстві та не переслідує легітимної мети, а відтак є незаконним та свавільним, оскільки фактично має на меті демонстрацію свавільних владних повноважень, невиправданого втручання в приватне життя, приниження підозрюваного через позбавлення його свободи пересування, позбавлення його та членів його сім’ї джерел існування.

Вивчивши надані матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, підозрюваного, адвоката, приходжу до висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню.

Під час розгляду вищевказаного клопотання, захисником підозрюваного 06 січня 2018 року слідчому судді було заявлено відвід, від якого 10 січня 2018 року захисник відмовився.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 194 КПК України строк дії зобов’язань може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку має подаватись не пізніше ніж за 5 днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання було подане з запізненням, а саме 05 січня 2018 року.

Розгляд клопотання після 07.01.2017 року, не можливе, у зв’язку з тим, що строк дії зобов’язань скінчився, а відтак їх продовження є неможливим.

Керуючись ст.ст. 84-89, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про продовження строку дії обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Дерус А.В.

10.01.2018