Вирок № 7156022, 21.12.2009, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-302/2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2009 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Таранушича С.В., потерпілої ОСОБА_1, законного представника потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоселиці, Виноградівського району, Закарпатської області, українця, громадянина України,з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, військовозобовязаного, одруженого, мешкаючого: АДРЕСА_1, не судимого

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин за слідуючих обставин.

30.09.09 року, близько 15 години. ОСОБА_3, знаходячись у власному будинку, розташованому по АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітній доньці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, безпричинно, умисно наніс 1 удар правою ногою в область живота, після чого схопив її руками за праве плече та потяг в іншу кімнату. В кімнаті ОСОБА_3 кинув неповнолітню доньку ОСОБА_1 на підлогу, вона впала на правий бік, та наніс їй 2 удари правою ногою в область живота, від яких вона перевернулась на живіт, після чого ОСОБА_3 наніс їй ще 1 удар ременем по тулубу.

Під час вище вказаних дій до будинку зайшла ОСОБА_4, яка була в дворі та почувши крики неповнолітньої доньки ОСОБА_1, і намагаючись захистити свою доньку від побиття, відштовхнула ОСОБА_3

ОСОБА_3 не зупиняючись на вчиненому, відштовхнув ОСОБА_4 в бік і взявши руками неповнолітню доньку за волосся, потягнув в іншу кімнату. ОСОБА_4 з метою припинення побиття неповнолітньої доньки, відштовхнула свого чоловіка ОСОБА_3 в бік та разом з донькою стали вибігати з будинку.

ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, наніс 1 удар кулаком в спину неповнолітньої доньки ОСОБА_1, від якого та впала на землю. Безпосередньо після цього, ОСОБА_3 підійшов до неповнолітньої доньки, яка лежала на землі, та наніс їй 1 удар правою ногою в область тулуба та 1 удар правою ногою в обличчя. В цей час до двору ОСОБА_3 зайшов ОСОБА_5 та став вимагати припинення протиправних дій у вигляді побиття, після чого ОСОБА_3 припинив свої протиправні дії.

Спричиняючи тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_1, ОСОБА_3 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки.

01.10.09 ОСОБА_1 була госпіталізована до Сумської обласної дитячої клінічної лікарні м. Суми, де знаходилася на стаціонарному лікуванні.

Внаслідок побиття ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: «Забій передньої стінки живота. Забій мяких тканей лівої теменої області. Астеноцефалгичний синдром», які згідно висновку судово-медичної експертизи № 2131 від 13.11.2009 р. кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 30.09.2009 р. приблизно в 14.50 год. зі школи прийшла донька ОСОБА_1, яка навчається в третьому класі Миколаївської ЗОШ. Вона була в інший кімнаті, що саме робила він не памятає. Він почав доньці говорити, щоб вона підійшла до нього, але вона не відреагувала. Після чого він підійшов до неї та наніс один удар правою ногою в живіт, після чого руками схопив за праве плече та потяг в іншу кімнату, донька в цей час плакала та кликала на допомогу. Після цього він кинув неповнолітню доньку на підлогу та наніс два удари правою ногою в живіт, від яких вона перевернулась на живіт. Він схопив ремінь та вдарив ременем один раз по тулубу. В цей час на крики доньки до кімнати забігла дружина і він взявши руками за волосся доньку, потяг її до іншої кімнати, дружина почала захищати доньку і відштовхнула його в бік, щоб він припинив побиття. Дружина разом з донькою почали бігти з будинку в двір, а він слідом за ними. Розлючений, наніс один удар кулаком в спину, від якого донька впала в дворі на землю, після чого він підійшов до неї та наніс один удар правою ногою в область тулуба та 1 удар ногою в обличчя, при цьому сказав: „убю і лікарня не допоможе ”. Він почав знімати взуття з доньки та говорити, що його купив він, але ОСОБА_1 кричала, що взуття їй дала вчителька в школі. В цей час до нього підбігла дружина та відштовхнула в бік. В цей час повз їхнє подвіря проходив сусід ОСОБА_5, який зробив йому зауваження на те, щоб він не чіпав дружину та дітей, але його слова він проігнорував і в цей момент дружина з донькою та сином втекли на город, а він пішов в будинок відпочивати. Через деякий час до нього додому прийшов дільничний інспектор міліції для дачі свідчень, а через деякий час повернулась дружина з донькою та сином, а молодша донька відпочивала в кімнаті. Після розмови з дільничним він пішов відпочивати, а дружина з донькою та сином пішли відпочивати в іншу кімнату.

01.10.2009 р. його дружина та донька поїхали до Сумської обласної дитячої клінічної лікарні.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому діянні доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 30.09.2009 р. приблизно в 14.50 год. вона повернулась додому. Її батько ОСОБА_3 був в стані алкогольного спяніння. Він наніс їй один удар в область живота, після чого схопив за праве плече і повів в іншу кімнату. Вона почала кричати та звати матір на допомогу. Батько в цей час кинув її на підлогу, після чого наніс два удари ногою в область живота, а потім ременем вдарив один раз по тулубу. В цей час до кімнати забігла матір, та почала кричати на батька. Батько взяв її за волосся та почав тягти в іншу кімнату. Після чого матір відштовхнула батька і вона разом з нею вибігли у двір. Під час того, як вона почала вибігати з будинку у двір, то батько її вдарив кулаком в спину і вона впала на землю. Потім до неї підійшов батько та вдарив один раз ногою по тулубу та обличчю. Потім він почав з неї знімати взуття та говорити, що він його їй купив. Вона говорила батьку, що взуття їй купив не він. Після цих слів розлючений батько почав кричати на неї, «щоб ти здохла, щоб ти вмерла, убю і лікарня не допоможе”. Вона дуже злякалась батька і в цей час матір відштовхнула від неї батька. В цей час повз них проходив сусід на імя ОСОБА_5, який почав робити зауваження батьку, тобто говорити, щоб він не чіпав дітей та дружину, але батько на його слова не реагував. Після чого вона разом з матірю побігли на город, а батько разом з сусідом залишилися. На вулиці стало прохолодно і вони пішли до бабусі ОСОБА_6, щоб погрітися. В бабусі вони були не довго, бо в будинку залишалася сестра Оксана, яка спала. Вони зайшли в будинок і там побачили працівників міліції, які розмовляли з батьком.

Наступного дня, 01.10.2009р. вона вранці пішла до школи. В школі в неї заболів живіт і вона розповіла класному керівникові, а також й те, що її побив батько. Після цього вона разом з класним керівником ОСОБА_7 поїхала в лікарню, де її оглянув лікар, після чого викликали „швидку медичну допомогу”. Вона разом з матірю поїхали до Сумської обласної дитячої лікарні, де її оглянув лікар та встановив діагноз: „забій м*яких тканин лівої тіменної області. Хронічний (поверховий) гастродуоденіт зі збереженою кислотністю в стадії загострення”. В цей же день вона була госпіталізована.

Представник потерпілої ОСОБА_2 суду пояснила, що 14.10.09 на підставі постанови про поміщення неповнолітніх до притулку поступила ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 з с. Склярівка Сумського району. В цей же день вона почала спілкуватися з неповнолітньою ОСОБА_1 В процесі спілкування вона дізналася від ОСОБА_1, що вона мешкала в АДРЕСА_1 з батьками та братом і сестрою. Навчалася вона в третьому класі Миколаївської ЗОШ. Після цього вона зі слів ОСОБА_1 дізналася, що її побив батько ОСОБА_3 в живіт, який був в стані алкогольного спяніння, як саме він побив вона не говорила, а також і причину побиття. ОСОБА_1 сказала, що її батько дуже сильно пє та неодноразово її бив. Вона запитала про матір ОСОБА_1 і дізналась, що її матір знала про те, що батько бє доньку, але цьому не могла завадити. Під час розмови їй стало відомо, що ОСОБА_1 знаходилась в Сумській обласній дитячій клінічній лікарні на стаціонарному лікуванні. ОСОБА_1 їй пояснила, що стало погано під час навчання в школі, тобто в неї дуже сильно заболів живіт і її було госпіталізовано до лікарні. Після лікування ОСОБА_1 потрапила до притулку.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 30.09.2009р. приблизно в 12.00 год. її чоловік прийшов додому в стані алкогольного спяніння. Приблизно в 14.50 год. зі школи повернулась донька ОСОБА_1, яка зайшла до будинку. Вона в цей час була в дворі, а чоловік був в будинку. ОСОБА_8 сказала, що піде в будинок та почне виконувати домашнє завдання. Потім вона почула, що ОСОБА_8 кричить та гукає її на допомогу. Вона вбігла в кімнату та побачила, що донька лежить на підлозі, а над нею стоїть чоловік на бє руками її по голові та обличчю. Потім вона побачила, що у руці в чоловіка ремінь. В її присутності він доньку вдарив приблизно два рази. Після чого чоловік взяв доньку за волосся та почав тягти в іншу кімнату. Вона намагалася захистити доньку, але він її відштовхнув та декілька разів вдарив доньку ногою по тулубу. Вона відштовхнула його і разом з донькою вибігли у двір, де донька спіткнулася та впала і в цей момент чоловік підбіг та почав знову бити доньку ногою по тулубу та обличчю. Аліна закривала обличчя руками. Потім він почав з доньки знімати взуття, а вона намагалася йому завадити і говорити, що це взуття куплене за дитячі кошти, але він на її слова не реагував і вдарив ОСОБА_8, яка лежала на землі, декілька разів в живіт і кричав: „ убю і лікарня не допоможе”. Вона злякалася та відштовхнула його від ОСОБА_8. В цей час повз них проходив сусід ОСОБА_5, який почав робити зауваження чоловікові, на які він не реагував. Після цього ОСОБА_5 наказав їй тікати разом з донькою та сином. Вона забрала дітей та побігла на город. На вулиці стало прохолодно і вони пішли до сусідки ОСОБА_6, щоб погрітися. В сусідки вони були не довго, бо в неї в будинку залишалася донька Оксана, яка спала. Вона зайшла в будинку та побачила, що в кімнаті на ліжку спав чоловік. Працівників міліції вона в цей день не викликала, бо дуже була злякана.

Наступного дня, 01.10.2009р. вона доньку відправила до школи, а чоловік ще спав. Після чого до неї додому приїхала класний керівник ОСОБА_7 на автомобілі „швидка медична допомога” разом з донькою ОСОБА_8 та сказала, що потрібно її везти в лікарню м. Суми. Вона разом з донькою поїхали до Сумської обласної дитячої лікарні, де її оглянув лікар. В цей же день її донька була госпіталізована на стаціонарне лікування.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що 30.09.2009р. приблизно в 16.00 год. вона йшла по вулиці Леніна та побачила біля будинку ОСОБА_4 натовп людей. Вона підійшла ближче до натовпу та запитала, що трапилося і хтось із сусідів відповів: „ОСОБА_3 воює”. Після цього вона зайшла у двір та побачила, що вхідні двері в будинок та кухню розбиті. Після побаченого вона пішла додому. Приблизно через 30 хв. до неї додому прийшла ОСОБА_6, щоб поспілкуватися. В процесі спілкування вона дізналася від неї, що ОСОБА_3 неодноразово спричиняв тілесні ушкодження своїй дружині та доньці.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 01.10.2009р. приблизно в 8.40 год. в клас зайшла ОСОБА_1, урок вже розпочався. На вигляд ОСОБА_1 була блідою. Вона запитала в неї, що трапилося і дізналась, що 30.09.2009р. батько вдарив її в живіт та показала рукою в область живота. Вона запропонувала ОСОБА_1 сісти за парту та після першого уроку піти до їдальні і поснідати, бо були випадки, коли ОСОБА_1 жалілась на біль в животі, бо часто голодувала. В їдальні ОСОБА_1 відмовилась їсти і вона з дозволу заступника директора Миколаївської школи повезла ОСОБА_1 на велосипеді до Миколаївської дільничної лікарні. В її присутності лікар терапевт ОСОБА_10 оглянула ОСОБА_1 та повідомила, що в неї припухлий живіт. ОСОБА_1 почала жалітися на біль в животі та нудоту. Після цього головний лікар Миколаївської дільничної лікарні викликав „швидку допомогу”. Вона разом з ОСОБА_1 поїхали на автомобілі „швидкої допомоги” до неї додому. Вдома вона повідомила матері ОСОБА_4 про те, що в ОСОБА_1 припухлий живіт і потрібно їхати в м. Суми до лікарні. ОСОБА_4 разом з донькою поїхали до лікарні.

Крім того вина підсудного стверджується:

- висновком судово-медичної експертизи № 2131 від 13.11.2009р. відповідно до якого ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: « Забій передньої стінки живота. Забій м*яких тканин левої тіменної області. Астеноцефалгічний синдром », які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя / а.с. 39,40 / .

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 125 ч. 2 КК України, так як він заподіяв потерпілій умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристики на нього, визнання ним своєї вини.

Те, що підсудний визнав вину суд визнає помякшуючою його відповідальність обставиною.

А те, що він вчинив злочин в стані алкогольного спяніння та щодо малолітнього, суд визнає обтяжуючою обставиною.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе шляхом призначення громадських робіт.

По справі прокурором заявлений позов на суму 1687,53 грн. про стягнення з підсудного витрат за лікування потерпілої ОСОБА_1 в умовах стаціонару. Суд вважає, що позов прокурора підлягає повному задоволенню, оскільки в суді доведено, що внаслідок злочинних дій підсудного потерпіла ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні і лікувальна установа понесла на її лікування витрати в сумі 1687,53 грн., які підтверджені наданим розрахунком.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді громадських робіт строком 240 годин.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного фінансового управління витрати понесені лікувальним закладом КП «Сумська обласна клінічна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в сумі 1687,53 грн. із зарахуванням на рахунок: р/р 31414544700006, ГУДК в Сумській області, МФО 837013, код 23636315.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Б.М.Клочко