Ухвала суду № 71517528, 11.01.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3494/17

2/583/191/18

У Х В А Л А

11 січня 2018 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1

до ОСОБА_2, ПАТ «Сумигаз»

про визнання незаконною відмови в укладенні договору і зобов’язання укласти договір,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконною відмови в укладенні договору і зобов’язання укласти договір, в якому просить суд визнати незаконною відмову ОСОБА_2 в тому, щоб укласти з нею (ОСОБА_1Д.) договір і зареєструвати за нею особовий рахунок із електропостачання; зобов’язати ПАТ «Сумиобленерго» укласти договір надання послуг і відкрити особовий рахунок.

Однак позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру.

Відповідно до ч.1 п.10 Постанови ПВСС України № 10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Відповідно до п.13 Постанови ПВСС України № 10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у 2017 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі: з 1 січня – 1600 гривень.

Тобто за одну вимогу немайнового характеру судовий збір становить 640 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплати судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру в розмірі по 640,00 грн. за кожну, на загальну суму 1280,00 грн.

Зазначену суму позивачу необхідно сплатити на рахунок: Отримувач коштів: Охтирське УК/Охтирський район/ 22030101, Код одержувача (код за ЄДРПОУ): 37981563, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Сумській області, Код банку одержувача (МФО): 837013, Рахунок одержувача: 31213206700013, Призначення платежу: Судовий збір, код 22030101, ІНН платника, код ЄДРПОУ 26440802, пункт 1.2.

Згідно правової позиції, викладеної в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону «Про судовий збір», згідно роз’яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які містяться в листі від 27.09.2012 № 10-1386/0/4-12 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір"» та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак позивачка не надала доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, чи доказів існування інших умов, передбачених ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час подання позову) позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до ст.. 4 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час подання позову) здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Однак в позовній заяві позивачем позовні вимоги викладено нечітко і незрозуміло.

Крім того, в позовній заяві позивачем не зазначено доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги, а саме: не зазначено доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідачка відмовилася в добровільному порядку вирішити дане питання, хоча на дані обставини посилається позивач на обґрунтування своїх позовних вимог. Також не надано доказів відмови відповідача ПАТ «Сумигаз» позивачу в укладенні договору, так як до позовної заяви додано лист ПАТ «Сумиобленерго» стосовно укладення договору про користування електричною енергією.

В зв’язку з цим ухвалою суду від 22.12.2017 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 22.12.2017 року позивачем отримано 03.01.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, у наданий ухвалою суду строк позивачем вимоги ухвали суду від 22.12.2017 року не виконано.

Враховуючи викладене, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України вказану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути її позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 185, ст.. 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Сумигаз» про визнання незаконною відмови в укладенні договору і зобов’язання укласти договір – вважати неподаною та повернути її позивачу.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до ст. 185 ч. 7 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суду Сумської області

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н. Б. Плотникова