Постанова № 7141471, 10.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-7491/09/1370

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2009 року, 16 год. 05 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кравчука В.М.

за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,

представника позивача Лозової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського обласного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

17.11.2009 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення 138,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачу ОСОБА_3 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Однак після надання йому такого статусу відповідач отримував інші доходи, оскільки працював за договором з ВАТ «Управління механізації №1». Львівський обласним центром зайнятості витрачено кошти в розмірі 138,35 грн. на професійне навчання ОСОБА_3 Вважає, що витрачені службою зайнятості кошти підлягають поверненню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач просив справу передати за територіальною підсудністю. Заперечень проти позову не подав. Проте з листування, яке передувало зверненню до суду вбачається, що відповідач проти позову заперечував, оскільки, вважає, що в трудових відносинах з ВАТ «Управління механізації №1» не перебував.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, Суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

13 травня 2008 р. ОСОБА_3 звернувся до Львівського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного. Наказом Львівського міського центру зайнятості з 20.05.2008р. ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Львівським обласним центром зайнятості отримано інформацію від ДПА України про отримання доходу відповідачем в період перебування на обліку як безробітного. На підтвердження цих даних позивачем отримано з ВАТ «Управління механізації №1» копію Договору від 29.05.2008 р. про виконання робіт та податковий розрахунок сум доходу.

За вказаним Договором Замовник дає завдання і оплачує, а Виконавець зобовязується виконати таку роботу - юридичні послуги по поверненню підприємству коштів за надане в оренду майно в строк з 29.05.2008 р. до повного виконання. Зазначений договір є цивільно-правовим договором, а тому трудові відносини між сторонами не виникли. Запис у трудову книжку відповідача про роботу за цим Договором не здійснювався.

Львівським обласним центром зайнятості укладено з Міжрегіональним вищим професійним училищем м. Львова договір № 106 від 03.07.2008 р. щодо підвищення кваліфікації громадян з числа безробітних.

В період перебування на обліку у Львівському міському центрі зайнятості відповідача було скеровано на навчання за навчальною програмою «Підприємець-початківець» у Міжрегіональному вищому професійному училищі м. Львова. ОСОБА_3 навчався з 18.07.2008 р. по 06.08.2008 р. на що були витрачені кошти в сумі 138,35 грн., що підтверджується розрахунком позивача.

14 вересня 2009р. відповідачу надіслано претензію з вимогою упродовж 15 днів повернути кошти витрачені на професійне навчання. Вимоги претензії ОСОБА_3 не виконав.

Спір виник у звязку із правовою оцінкою дій відповідача, який в період перебування на обліку як безробітного отримував інший дохід за договором від 29.05.2008 р., в той час як Львівський обласним центром зайнятості витрачались кошти на підвищення кваліфікації ОСОБА_3 з числа безробітних.

Вирішуючи спір, Суд виходив з наступного. Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р., Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р., Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затверджений наказом №125/116, 11.03.2008 р. Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219.

Статтею 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

В свою чергу, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до Положення Про державну службу зайнятості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення" № 47 від 24.06.1991 року, основними завданнями державної служби зайнятості є, зокрема, раціональне й ефективне використання державного фонду сприяння зайнятості населення.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Наказом № 125/116, 11.03.2008 р. Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним (надалі Порядок).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунком 8 Порядку передбачено, що у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства .

Наведені положення Порядку фактично встановлюють право центру зайнятості на звернення до суду з вимогою про стягнення витраченої суми наданих соціальних послуг по безробіттю. Суд приймає до уваги, що єдиним способом стягнення витраченої суми на навчання з підвищення кваліфікації громадян з числа безробітних є звернення до суду з відповідним позовом.

З наведеного Суд дійшов висновку, що позивач Львівський обласний центр зайнятості є субєктом владних повноважень - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Заявлений ним позов подано на виконання визначених законом владних управлінських функцій. Право на звернення до суду із позовом є способом реалізації компетенції цього органу. Тому спір належить до компетенції адміністративного суду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи підстави позову, Суд керується статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р., у якій визначено, що безробітними є працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Одним із видів соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Згідно з статтею 19 Закону N 803 державна служба зайнятості, зокрема, організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.

Відповідно до частини другої статті 24 цього Закону професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього учбових центрах за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з підпунктом "е" пункту 1 статті 4 Закону N 803 саме держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості з виплатою матеріальної допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Заява про надання ОСОБА_3 статусу безробітного містить запис «в даний час не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займаюся, пенсію не отримую». Надання ОСОБА_3 статусу безробітного станом на 20.05.2008 р. є доказом дотримання ним усіх вимог, зокрема й подання документів, необхідних для реєстрації в центрі зайнятості та отримання статусу безробітного.

Законом «Про зайнятість населення» не визначено, чи можуть надаватись соціальні послуги безробітній особі під час строку дії цивільно-правових договорів, за якими особі можуть бути виплачені доходи.

Разом з тим, відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних (в редакції, що діяла станом на травень 2008 року), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, початку виконання робіт (надання послуг) за договором цивільно-правового характеру.

Таким чином, виконання робіт за цивільно-правовим договором є перешкодою для збереження статусу безробітного. На думку Суду, наявність цієї обставини слід вважати перешкодою й для надання такій особі певних видів соціальних послуг, передбачених п.1 ч.2 ст.7 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

29 травня 2008 року відповідач уклав з ВАТ «Управління механізації №1» цивільно-правовий договір і згідно податкового розрахунку за ІІ квартал 2008 року отримав дохід в розмірі 2402,00 грн. Суд вважає, що не повідомлення ОСОБА_3 про договір від 29.05.2008р. та отримані доходи є умисним невиконанням ним своїх обов'язків, як безробітного, що призвело до безпідставного отримання ним соціальних послуг.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, встановленої законом, зобовязана повернути потерпілому це майно. Зазначена норма застосовується і тоді, коли майно набуте без вини набувача.

З огляду на це, Суд вважає кошти в розмірі 138,35 гривень сплачені на навчання ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь позивача.

Враховуючи наведене, Суд вважає, що факти, на які покликався позивач як на підставу своїх вимог знайшли підтвердження, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь Львівського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код 03491180, м. Львів, вул. Бортнянського, буд. 12) заборгованість по страхових внесках у розмірі 138,35 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Львівський апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2009 року о 14:15

Суддя Кравчук В.М.