Рішення № 71391750, 20.12.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2017 Справа №607/215/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дзюбича В.Л.,

за участю секретарів Зубко О.Я., Грабської Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної ушкодженням здоров’я, ОСОБА_4 до дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної злочином,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до ДП «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які на час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04 червня 2008 року, були працівниками ДП «Тернопільський облавтодор», йому завдана матеріальна шкода, яка полягає: у втраченому заробітку, оскільки з 2003 року він був зареєстрований як приватний підприємець, отримував доходи, однак після ДТП, у зв’язку із частковою втратою працездатності перестав працювати; у витратах, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, оскільки після ДТП він отримав тяжкі тілесні ушкодження, перебував на стаціонарному лікуванні та потребував догляду. Крім цього, діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які та час ДТП були працівниками ДП «Тернопільський облавтодор» йому завдана моральна шкода, оскільки в наслідок каліцтва і отриманих тілесних ушкоджень настали значні вимушені зміни у його житті, порушився нормальний уклад його життя. Він не може вести нормальний спосіб життя, працювати, нормального говорити і спілкуватися з рідними та знайомими через порушення функції мови, він втратив здатність повноцінно пережовувати їжу, втратив селезінку, лице і все тіло спотворено шрамами, нервова система зрушена, став інвалідом другої групи. Поновлення функцій роботи уражених в наслідок травм органів є неможливим. В наслідок каліцтва і отриманих тілесних ушкоджень настало різко виражене обмеження його життєдіяльності, що призвело до різко вираженої соціальної дезадаптації, душевних страждань.

Також, до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ДП «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

Вказані позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що 04 червня 2008 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності, яким керував його син ОСОБА_1 та автомобілем НОМЕР_2, який належить філії «Великоберезовицька ДЕД ДП «Тернопільський облавтодор» та яким керував водій ОСОБА_3 Діями шляхового майстра ОСОБА_2, що відповідав за ремонт ділянки дороги, на якій відбулась ДТП, та водія ОСОБА_3, які на час вчинення ДТП були працівниками ДП «Тернопільський облавтодор» йому завдана матеріальна шкода, яка полягає у відшкодуванні витрат, понесених на ремонт автомобіля «ВАЗ-2104», власником якого він є із врахуванням індексу інфляції з червня 2008 року поданий час. Також, діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 йому завдана моральна шкода, яка полягає в особистих моральних переживаннях за здоров’я, життя та самопочуття сина, ОСОБА_1, а також моральних стражданнях, які він поніс через те, що в результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди його син переніс сім операцій за три тижні, перетерпів неймовірні болі і муки, прийняв під час лікування безліч ліків, які своїми побічними діями зашкодили його організму. Він страждав морально, коли бачив, як переживали і хвилювалися за сина і його здоров’я рідні; в порушенні нормальних життєвих зв’язків сина через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми. Зокрема на даний момент у нього існує переляк пов’язаний із вказаним ДТП. Фізичних стражданнях, які він поніс в результаті отриманих тілесних ушкоджень, які він розцінює, як небезпечні для його життя в момент їх заподіяння, що в свою чергу призвело також до порушення нормальних життєвих зв’язків, через тривале лікування; особистих переживаннях з приводу того, що в результаті заподіяної травми, син не може на даний момент належним чином забезпечувати себе і доглядати за собою, що створює йому суттєві незручності в побуті, син не може на даний час належним чином забезпечувати сім’ю; переживаннях з приводу того, що через ДТП він не міг вчасно повернути кредит, що призвело до тривалого стресового та депресивного стану. Крім цього, моральна шкода полягає в тому, що тривалий час він не міг користуватися автомобілем, який був пошкоджений, чим був позбавлений можливості вести звичайний спосіб життя; його син отримав непоправну шкоду для здоров’я, а відповідач не надавав жодної матеріальної допомоги і для відновлення порушених прав як своїх так і свого сина ним було затрачено багато часу та багато зусиль.

Представник позивача ОСОБА_1Б – ОСОБА_5 в судовому засіданні подала заяву про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 та просить стягнути із ДП «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на його користь заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 726770 грн. 62 коп., що включає в себе 626446 грн. 90 коп. втраченого заробітку і 100323 грн. 72 коп. витрат, понесених у зв’язку із лікуванням та оздоровленням та моральну шкоду в розмірі 6653952 грн.

Представник позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 в судовому засіданні подала заяву про збільшення позовних вимог ОСОБА_4 та просить стягнути із ДП «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на його користь заподіяну матеріальну шкоду, із врахуванням суми інфляції, в розмірі 73049 грн. 95 коп., моральну шкоду в розмірі 300000 грн.

Представник відповідача ДП «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, зазначивши, що згідно висновку експертизи в діях потерпілого ОСОБА_1 є порушення п. 12.3 ПДР, а тому позивачем не доведено, що відповідачем вчинено неправомірне винне діяння, наявність завданої шкоди такими діями, причинно-наслідковий зв’язок між вчиненим діянням та завданою шкодою. Також долученими до позовної заяви чеками не підтверджується, що такі ліки значаться в листі лікарських призначень, а частина зазначених чеків жодним чином не стосуються справи, належним чином не підтверджено свій дохід, який він отримував до 04 червня 2008 року, а вимога щодо відшкодування моральної шкоди щомісячно не відповідає загальним правилам цивільно-правової відповідальності. Крім цього, позивачем не обґрунтовано застосування індексу інфляції по відношенню до матеріальної та моральної шкоди, оскільки відшкодування шкоди, завданої в наслідок ДТП не є борговим зобов’язанням.

Позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди представник відповідача заперечив та вказав, що зазначені позовні вимоги не доводяться належними доказами, оскільки вина відповідача у завданні шкоди не доведена, до справи не залучена страхова компанія, яка вже могла виплатити ОСОБА_4 грошове відшкодування шкоди, а сама сума шкоди не підтверджена висновком експертизи. Оцінка транспортного засобу була проведене без присутності представників ДП «Тернопільський облавтодор». Також, позивачем безпідставно до суми завданої шкоди застосовано індекс інфляції.

Дослідивши матеріали справи та докази, подані сторонами, суд вважає, що цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2016 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 288 КК України та призначено покарання за цією статтею у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 49 КК України, звільнено від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності; ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

При постановленні вказаного вироку, судом встановлено, що на ділянці автодороги М-19 сполученням «Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблече» на 331 км + 350 м., 04 червня 2008 року працівниками філії «Великоберезовицька ДЕД» ДП «Тернопільський облавтодор» проводилися роботи по поточному (планово-попереджувальному) ремонту полотна автодороги, а саме влаштування розділювальної смуги транспортних потоків зустрічних напрямків, із використанням технологічного транспорту, зокрема автомобіля НОМЕР_3. В процесі проведення робіт 04 червня 2008 року з поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільної дороги «Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблече» (330 км+ 700 м -332 км + 270 м) шляховий майстер ОСОБА_2, в порушення вимог п.п. 11.1.5, 11.2.2 Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України п. 5.15 СНиП ІІІ-4-80* Часть III «Правила производства и приемки работ», п. 2 ст. 23 Закону України «Про дорожній рух», ч. 1 п. 11 «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 198 від 30 березня 1994 року, п. 3.1.1 «Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України» (П-Г. 1-218-113-97), не вжив заходів щодо забезпечення охорони праці робітників, а також безпеки дорожнього руху всіх його учасників на ділянці виконання робіт, як наслідок водій ОСОБА_3 в порушення вимог п. п. 1.1, 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України керуючи технологічним транспортом - автомобілем НОМЕР_3, виконував маневр розвороту назад в напрямку розділювальної смуги поза межами огороджувальної технічними засобами організації дорожнього руху (зокрема огороджувальними щитами, бар’єрами, напрямними віхами та конусами) зони, по ділянці діючої автодороги «Доманово - Ковель - Чернівці -Тереблече» (331 км + 350 м), що в межах смт. Велика Березовиця Тернопільського району, під час якого і допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1. В результаті зіткнення транспортних засобів водій автомобіля «ВАЗ-2104» ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які належать до тяжких за ознакою небезпеки для життя.

Так, судом достовірно встановлено, що транспортний засіб КРАЗ 6510 МДКЗ 6-4, д.н. НОМЕР_5 належить відповідачу – ДП «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», як власнику джерела підвищеної небезпеки. Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали в зазначеній організації на посаді шляхового майстра та водія відповідно і на момент вчинення ДТП перебували з організацією в трудових відносинах.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виконуючи свої трудові обов’язки, під час забезпечення безпеки дорожнього руху та керування транспортним засобом, порушили норми і стандарти, ПДР України, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_1 завдано тяжкі тілесні ушкодження.

Масивність, різноманітний характер тілесних ушкоджень, розташування їх на різних анатомічних ділянках вказують, що дані пошкодження цілком могли бути спричинені за обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04 червня 2008 року між автомобілями НОМЕР_3 та «ВАЗ-2104» р.н. НОМЕР_6. (акт судово-медичного дослідження №1583 від 07 серпня 2008 року; висновок експерта № 2578 від 19 грудня 2008 року).

Згідно висновку експерта №024 від 18 лютого 2016 року ОСОБА_1 втратив загальну працездатність на 55 %, професійну працездатності на 70%.

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана потерпілому відшкодувати заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

Відповідно до ст. 1198 ЦК України, розмір доходу фізичної особи – підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок ушкодження здоров’я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою підприємцем внаслідок ушкодження здоров’я, визначається на підставі даних органу доходів і зборів. Розмір доходу, втраченого фізичною особою - підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, у сумах, нарахованих до вирахування податків.

ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа – підприємець 16 травня 2003 року. Згідно довідки № 1141/6/18-19-13-20/2319 від 03 листопада 2017 року, виданої Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Тернопільській області, дохід ОСОБА_1 з другого кварталу 2007 року по перший квартал 2008 року (що є попереднім господарським роком до отримання позивачем ушкодження здоров’я 04 червня 2008 року) склав 54759 грн. 99 коп., а тому його середньомісячний дохід за вказаний період (12 місяців) становить 4563 грн. 33 коп. (Розрахунок: 54759,99 грн./12 місяців = 4563,33 грн.).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в результаті ДТП втратив 70% професійної працездатності, а тому його втрачений середньомісячний дохід становить 3194,33 гривні (Розрахунок: 4563,33 грн. х 70% / 100% = 3194, 33 грн.).

У зв’язку з цим, суд вважає, що розмір втраченого доходу фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2008 року (дата, після якої ФОП ОСОБА_1 перестав отримувати допомогу з Фонду соціального страхування у зв’язку із присвоєнням 30 жовтня 2008 року 2 групи інвалідності, у зв’язку із чим позивач просить стягувати втрачених дохід з 01 листопада 2008 року) по 31 січня 2017 року (дата до якої позивач просить стягнути втрачений заробіток, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 12 квітня 2017 року) становить 316238,67 гривень (Розрахунок: 3194,33 грн. х 99 місяців = 316238,67 грн.).

Статтею 22 ЦК України, передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Враховуючи зазначене, з відповідача підлягають стягненню витрати, пов’язані із лікування ОСОБА_1 (придбання ліків, консультації лікарів, діагностичні дослідження) з 04 червня 2008 року (дата вчинення ДТП) по 12 квітня 2017 року (дата подачі позивачем заяви про збільшення позовних вимог) на загальну суму 29594,64 грн., понесення яких, доводиться наявними у матеріалах справи копіями чеків та інших платіжних документів, зокрема: від 09 вересня 2010 року на суму 42,05 грн. (а.с. 89); від 20 липня 2012 року на суму 46,50 грн. (а.с. 89); від 10 липня 2008 року на суму 06,38 грн. (а.с. 89); від 06 червня 2011 року на суму 1512,60 грн. (а.с. 101); від 24 жовтня 2011 року на суму 1274,60 грн. (а.с. 101); від 05 листопада 2008 року на суму 22,60 грн. (а.с. 102); від 14 листопада 2008 року на суму 65,79 грн. (а.с. 102); від 19 листопада 2008 року на суму 19,25 грн. (а.с. 102); від 19 листопада 2008 року на суму 02,75 грн. (а.с. 102); від 23 листопада 2008 року на суму 40,34 грн. (а.с. 102); від 21 листопада 2008 року на суму 40,34 грн. (а.с. 102); від 14 листопада 2008 року на суму 02,50 грн. (а.с. 102); від 14 листопада 2008 року на суму 17,55 грн. (а.с. 102); від 13 листопада 2008 року на суму 56 грн. (а.с. 102); від 04 листопада 2008 року на суму 50,03 грн. (а.с. 102); від 12 жовтня 2008 року на суму 26,75 грн. (а.с. 103); від 19 жовтня 2008 року на суму 07 грн. (а.с. 103); від 21 жовтня 2008 року на суму 12 грн. (а.с. 103); від 22 жовтня 2008 року на суму 12 грн. (а.с. 103); від 04 вересня 2008 року на суму 36 грн. (а.с. 104); від 07 вересня 2008 року на суму 02,50 грн. (а.с. 104); від 15 вересня 2008 року на суму 05,75 грн. (а.с. 104); від 15 вересня 2008 року на суму 57,50 грн. (а.с. 104); від 14 вересня 2008 року на суму 14,38 грн. (а.с. 104); на суму 11,06 грн. (а.с. 104); від 14 вересня 2008 року на суму 37,05 грн. (а.с. 104); від 30 вересня 2008 року на суму 37,83 грн. (а.с. 104); від 30 вересня 2008 року на суму 37,62 грн. (а.с. 104); від 05 серпня 2008 року на суму 79,06 грн. (а.с. 105); від 11 серпня 2008 року на суму 39,53 грн. (а.с. 105); від 06 серпня 2008 року на суму 32,77 грн. (а.с. 105); від 12 серпня 2008 року на суму 42 грн. (а.с. 105); від 18 серпня 2008 року на суму 03,50 грн. (а.с. 105); на суму 34,91 грн. (а.с. 105); від 07 серпня 2008 року на суму 04,50 грн. (а.с. 105); від 07 серпня 2008 року на суму 0,95 грн. (а.с. 105); від 13 серпня 2008 року на суму 27 грн. (а.с. 105); від 15 серпня 2008 року на суму 89,44 грн. (а.с. 105); від 22 серпня 2008 року на суму 129,22 грн. (а.с. 106); від 26 серпня 2008 року на суму 134,14 грн. (а.с. 106); від 28 серпня 2008 року на суму 40,48 грн. (а.с. 106); від 29 липня 2008 року на суму 154,67 грн. (а.с. 107); від 29 липня 2008 року на суму 14,24 грн. (а.с. 107); на суму 95,60 грн. (а.с. 107); від 02 липня 2008 року на суму 71,05 грн. (а.с. 108); від 02 липня 2008 року на суму 01,25 грн. (а.с. 108); на суму 25 грн. (а.с. 108); від 04 липня 2008 року на суму 02,39 грн. (а.с. 108); від 03 липня 2008 року на суму 56,99 грн. (а.с. 108); від 04 липня 2008 року на суму 88,92 грн. (а.с. 108); від 04 липня 2008 року на суму 07,50 грн. (а.с. 108); від 08 липня 2008 року на суму 15,96 грн. (а.с. 108); від 11 липня 2008 року на суму 18,33 грн. (а.с. 108); від 11 липня 2008 року на суму 99,75 грн. (а.с. 108); від 24 липня 2008 року на суму 40,63 грн. (а.с. 108); від 25 липня 2008 року на суму 74,55 грн. (а.с. 108); від 25 липня 2008 року на суму 01,80 грн. (а.с. 108); від 09 червня 2008 року на суму 311,50 грн. (а.с. 109); від 08 червня 2008 року на суму 292,20 грн. (а.с. 110); від 09 червня 2008 року на суму 245,96 грн. (а.с. 110); від 09 червня 2008 року на суму 48,56 грн. (а.с. 110); від 09 червня 2008 року на суму 01,45 грн. (а.с. 110); від 05 червня 2008 року на суму 28,48 грн. (а.с. 110); від 08 червня 2008 року на суму 03,28 грн. (а.с. 110); від 06 червня 2008 року на суму 478,26 грн. (а.с. 110); від 08 червня 2008 року на суму 292,20 грн. (а.с. 110); від 07 червня 2008 року на суму 261,32 грн. (а.с. 110); від 07 червня 2008 року на суму 60,99 грн. (а.с. 110); від 05 червня 2008 року на суму 182,51 грн. (а.с. 110); від 11 червня 2008 року на суму 19,60 грн. (а.с. 111); від 11 червня 2008 року на суму 02,22 грн. (а.с. 111); від 12 червня 2008 року на суму 233,86 грн. (а.с. 111); від 12 червня 2008 року на суму 10,30 грн. (а.с. 111); від 12 червня 2008 року на суму 22,28 грн. (а.с. 111); від 10 червня 2008 року на суму 260,73 грн. (а.с. 111); від 10 червня 2008 року на суму 07,97 грн. (а.с. 111); від 10 червня 2008 року на суму 06,35 грн. (а.с. 111); від 11 червня 2008 року на суму 241,94 грн. (а.с. 111); від 13 червня 2008 року на суму 259,13 грн. (а.с. 112); від 14 червня 2008 року на суму 268,92 грн. (а.с. 112); від 15 червня 2008 року на суму 256,90 грн. (а.с. 112); на суму 04,50 грн. (а.с. 112); на суму 05,16 грн. (а.с. 112); від 16 червня 2008 року на суму 04,64 грн. (а.с. 112); на суму 158,63 грн. (а.с. 112); від 23 червня 2008 року на суму 36,26 грн. (а.с. 113); від 22 червня 2008 року на суму 251,58 грн. (а.с. 113); від 23 червня 2008 року на суму 268,67 грн. (а.с. 113); від 24 червня 2008 року на суму 123,82 грн. (а.с. 113); від 23 червня 2008 року на суму 04,20 грн. (а.с. 113); від 23 червня 2008 року на суму 72,98 грн. (а.с. 113); від 18 червня 2008 року на суму 22,60 грн. (а.с. 113); від 19 червня 2008 року на суму 166,97 грн. (а.с. 113); від 19 червня 2008 року на суму 04,19 грн. (а.с. 113); від 19 червня 2008 року на суму 684,78 грн. (а.с. 113); від 19 червня 2008 року на суму 27,54 грн. (а.с. 113); від 30 червня 2008 року на суму 06,90 грн. (а.с. 113); від 20 червня 2008 року на суму 19,50 грн. (а.с. 113); від 30 червня 2008 року на суму 78,60 грн. (а.с. 113); на суму 01,60 грн. (а.с. 113); від 20 червня 2008 року на суму 33,35 грн. (а.с. 113); від 25 червня 2008 року на суму 06,40 грн. (а.с. 114); від 25 червня 2008 року на суму 0,75 грн. (а.с. 114); від 25 червня 2008 року на суму 01,50 грн. (а.с. 114); від 25 червня 2008 року на суму 18,30 грн. (а.с. 114); від 25 червня 2008 року на суму 17,20 грн. (а.с. 114); від 26 червня 2008 року на суму 235,71 грн. (а.с. 114); від 26 червня 2008 року на суму 05,68 грн. (а.с. 114); від 26 червня 2008 року на суму 29,15 грн. (а.с. 114); від 27 червня 2008 року на суму 15 грн. (а.с. 114); від 27 червня 2008 року на суму 16,59 грн. (а.с. 114); від 27 червня 2008 року на суму 50,44 грн. (а.с. 114); від 29 червня 2008 року на суму 5 грн. (а.с. 114); від 18 листопада 2010 року на суму 414,20 грн. (а.с. 131); від 26 листопада 2012 року на суму 711,90 грн. (а.с. 131); від 26 листопада 2012 року на суму 15 грн. (а.с. 131); від 10 жовтня 2012 року на суму 178,60 грн. (а.с. 131); від 05 квітня 2012 року на суму 178,60 грн. (а.с. 131); від 30 листопада 2010 року на суму 250 грн. (а.с. 131); від 18 листопада 2010 року на суму 30 грн. (а.с. 131); від 18 листопада 2010 року на суму 160 грн. (а.с. 131); від 30 жовтня 2012 року на суму 1217,80 грн. (а.с. 132); від 26 вересня 2012 року на суму 82 грн. (а.с. 133); від 14 лютого 2013 року на суму 358,44 грн. (а.с. 182); від 23 вересня 2013 року на суму 31 грн. (а.с. 182); від 03 червня 2013 року на суму 38,50 грн. (а.с. 182); від 03 грудня 2012 року на суму 15,50 грн. (а.с. 182); від 16 квітня 2013 року на суму 57,27 грн. (а.с. 183); від 19 квітня 2013 року на суму 01,50 грн. (а.с. 183); від 13 квітня 2013 року на суму 78,50 грн. (а.с. 183); від 21 квітня 2013 року на суму 20 грн. (а.с. 183); від 15 квітня 2013 року на суму 09,50 грн. (а.с. 183); від 16 квітня 2013 року на суму 06,45 грн. (а.с. 183); ); на суму 33,80 грн. (а.с. 184); від 15 квітня 2013 року на суму 144,14 грн. (а.с. 184); на суму 40,25 грн. (а.с. 184); від 13 лютого 2013 року на суму 27,10 грн. (а.с. 184); від 11 лютого 2013 року на суму 18,95 грн. (а.с. 185); від 20 вересня 2013 року на суму 31,50 грн. (а.с. 187); від 23 вересня 2013 року на суму 18,50 грн. (а.с. 187); від 08 січня 2013 року на суму 12,82 грн. (а.с. 187); на суму 485,91 грн. (а.с. 187); від 13 січня 2014 року на суму 122,45 грн. (а.с. 187); від 04 лютого 2014 року на суму 144,40 грн. (а.с. 188); на суму 63,85 грн. (а.с. 188); на суму 68,40 грн. (а.с. 188); від 24 січня 2014 року на суму 127,35 грн. (а.с. 188); на суму 72,60 грн. (а.с. 188); від 15 листопада 2013 року на суму 123,70 грн. (а.с. 188); від 24 грудня 2013 року на суму 115,58 грн. (а.с. 196); від 04 квітня 2014 року на суму 10,50 грн. (а.с. 197); від 26 березня 2014 року на суму 99,75 грн. (а.с. 197); від 18 березня 2014 року на суму 49,70 грн. (а.с. 197); від 03 березня 2014 року на суму 34,50 грн. (а.с. 197); від 31 березня 2014 року на суму 04,50 грн. (а.с. 197); від 29 квітня 2014 року на суму 101,50 грн. (а.с. 197); від 23 лютого 2014 року на суму 109,20 грн. (а.с. 198); від 02 січня 2014 року на суму 116,55 грн. (а.с. 198); від 14 лютого 2014 року на суму 117,65 грн. (а.с. 198); від 18 січня 2014 року на суму 50,60 грн. (а.с. 198); від 21 липня 2014 року на суму 140,50 грн. (а.с. 202); від 29 серпня 2014 року на суму 24,50 грн. (а.с. 203); від 10 грудня 2014 року на суму 29 грн. (а.с. 205); на суму 157,96 грн. (а.с. 207); від 24 лютого 2014 року на суму 42,65 грн. (а.с. 207); від 27 серпня 2014 року на суму 10,50 грн. (а.с. 207); від 29 липня 2014 року на суму 35,75 грн. (а.с. 207); від 09 січня 2015 року на суму 9 грн. (а.с. 208); від 09 січня 2015 року на суму 52,50 грн. (а.с. 208); від 05 червня 2015 року на суму 72,69 грн. (а.с. 214); від 27 квітня 2015 року на суму 14 грн. (а.с. 214); від 26 травня 2015 року на суму 11,90 грн. (а.с. 215); від 06 серпня 2015 року на суму 0,70 грн. (а.с. 217); від 06 серпня 2015 року на суму 64,90 грн. (а.с. 217); від 19 листопада 2015 року на суму 28,90 грн. (а.с. 217); від 08 листопада 2015 року на суму 35,91 грн. (а.с. 217); від 12 жовтня 2015 року на суму 188,50 грн. (а.с. 219); від 14 жовтня 2015 року на суму 186,25 грн. (а.с. 219); від 20 жовтня 2015 року на суму 109,20 грн. (а.с. 219); від 20 березня 2016 року на суму 280 грн. (а.с. 225); від 24 березня 2016 року на суму 43 грн. (а.с. 225); від 21 березня 2016 року на суму 53,50 грн. (а.с. 225); від 22 березня 2016 року на суму 14 грн. (а.с. 225); від 16 травня 2016 року на суму 112,69 грн. (а.с. 226); від 20 травня 2016 року на суму 138 грн. (а.с. 226); від 20 травня 2016 року на суму 124,75 грн. (а.с. 226); від 29 листопада 2016 року на суму 456,60 грн. (а.с. 229); від 28 листопада 2016 року на суму 33 грн. (а.с. 229); від 26 листопада 2016 року на суму 198,36 грн. (а.с. 229); від 04 листопада 2016 року на суму 52,98 грн. (а.с. 229); від 25 листопада 2016 року на суму 775,35 грн. (а.с. 229); від 01 квітня 2016 року на суму 15 грн. (а.с. 229); від 22 вересня 2016 року на суму 104 грн. (а.с. 230); від 10 серпня 2016 року на суму 2221 грн. (а.с. 233); від 06 лютого 2017 року на суму 505 грн. (а.с. 234); від 22 лютого 2017 року на суму 113,60 грн. (а.с. 235); від 06 квітня 2017 року на суму 35 грн. (а.с. 235); від 29 серпня 2011 року на суму 350 грн. (а.с. 91); від 20 грудня 2008 року на суму 200 грн. (а.с. 125); на суму 57 грн. (а.с. 126); від 24 грудня 2012 року на суму 3100 грн. (а.с. 129); від 29 листопада 2012 року на суму 1200 грн. (а.с. 130); від 02 грудня 2013 року на суму 500 грн. (а.с. 187); від 03 грудня 2013 року на суму 65 грн. (а.с. 193); від 10 листопада 2014 року на суму 532 грн. (а.с. 206).

Відповідно до ч. 1 ст. 1208 ЦК України, за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.

Суд вважає, що сума коштів, яку позивач ОСОБА_1 просить стягнути з ДП «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» як інфляцію у зв’язку із невиплатою втраченого заробітку та у зв’язку із понесеними витратами на лікування – не доведена належними доказами, зокрема висновком експертизи, з огляду на те, що їх заявлена вулика кількість та за тривалий період часу, що потребує спеціальних знань при проведенні таких розрахунків, а тому у задоволенні таких вимог слід відмовити за їх недоведеністю.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення наступних витрат: послуги таксі та квитки на проїзд у громадському транспорті та залізничному транспорті, юридичні послуги, видача довіреностей, виготовлення копій документів, придбання канцелярських товарів, паперу, копіювальної техніки, заправка пальним приватних машин, відправлення поштової кореспонденції, благодійні внески у лікувальних закладах, придбання засобів особистої гігієни, продуктів харчування, ортопедичного крісла та профілактора Євмінова, до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не подано переконливих доказів, що такі були понесені у зв’язку із отриманням тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04 червня 2008 року.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Як передбачено ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_1, суд, у відповідності до ст.23 ЦК України, враховує, що у зв’язку із заподіянням шкоди його здоров’ю потерпілий зазнав суттєвих моральних втрат. Зокрема, були істотно порушені його нормальні життєві зв’язки і тепер він змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Внаслідок значного психічного впливу обставин, пов’язаних із постійним болем, тривалим лікуванням та хвилюванням щодо подальшого лікування і подальшого стану здоров’я, він повністю був позбавлений можливості реалізації власних звичок і бажань. Неправомірні дії третіх осіб зумовили необхідність витрачати значну кількість коштів і часу на пошук кваліфікованих лікарів та адвокатів, приділяти значну увагу медичним та юридичним консультаціям, що у свою чергу зумовило нераціональне витрачання вільного часу. Починаючи з 04 червня 2008 року його постійно супроводжував біль, через який він не може нормально вживати їжу, працювати, нормально спілкуватись з людьми, у тому числі з членами сім’ї. Від отриманих тілесних ушкоджень він став інвалідом, відсутні гарантії у повному видужанні, що значно посилює моральні страждання.

З врахуванням вищевикладеного, а також вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідних стягнути з відповідача ДП «Тернопільський облавтодор» ДП «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь позивача ОСОБА_1 400000 гривень по відшкодуванню моральної шкоди.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_6, щодо стягнення грошової компенсації завданої моральної шкоди слід відмовити за їх недоведеністю.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_4 та враховуючи подані докази, суд приходить до висновку, що заначений позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №ВОС067528, власником автомобіля НОМЕР_7 є ОСОБА_4.

Як вбачається із звіту №99 про оцінку автомобіля НОМЕР_7, яка була проведена дочірним підприємством «Експрес – сервіс авто» ТзОВ Український експертний центр «Експрес – сервіс авто», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля НОМЕР_7, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 27181 грн.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Враховуючи зазначене, на користь ОСОБА_4 з відповідача ДП «Тернопільський облавтодор» слід стягнути 27181 гривень заподіяної матеріальної шкоди, а саме витрат, понесених у зв’язку із оцінкою та ремонтом транспортного засобу ВАЗ - 21043.

Посилання позивача ОСОБА_4 на необхідність застосування ст. 1208 ЦК України, щодо нарахування індексації на суму завданої йому матеріальної шкоди є помилковим, оскільки таке право, відповідно до вказаної норми мають потерпілі, яким відшкодовується шкода, завдана каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров’я.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_7, щодо стягнення коштів, витрачених на послуги нотаріуса слід відмовити, оскільки чинним законодавством України стягнення таких витрат не передбачено.

Позовні вимоги ОСОБА_4 в частині відшкодування 300 тисяч гривень моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, виходячи з того, що позивач, внаслідок пошкодження його автомобіля в результаті ДТП, зазнав психологічних страждань та переживань, оскільки тривалий період часу був позбавлений можливості користуватись належним йому майном, докладав значних зусиль для відновлення свого порушеного права. Крім цього, йому була завдана моральна шкода через особисті переживаннях за здоров’я, життя та самопочуття його сина, ОСОБА_1, які він поніс через те, що в результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди отримав тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечними для його життя та наслідки які залишилися до теперішнього часу, пов’язані із незадовільним станом здоров’я.

З врахуванням вищевикладеного, а також вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ДП «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_4 5 тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди завданої пошкодженням належного йому на праві власності автомобіля та 50 тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди понесеної у зв’язку із ушкодженням здоров’я його сина ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04 червня 2008 року, а тому разом до стягнення підлягає сума в розмірі 55000 грн. грошового відшкодування завданої моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1172, 1187, 1195, 1198, 1208 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної ушкодженням здоров’я – задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (м. Тернопіль, вул. Кульчицької, 8, ідентифікаційний код: 31995099)на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_8) 345833,31 грн. (Триста сорок п’ять тисяч вісімсот тридцять три гривні тридцять одна копійка) матеріальної шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (м. Тернопіль, вул. Кульчицької, 8, ідентифікаційний код: 31995099)на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_8) 400000 (Чотириста тисяч) гривень грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_4 до дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної злочином – задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (м. Тернопіль, вул. Кульчицької, 8, ідентифікаційний код: 31995099)на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_9) 27181 (Двадцять сім тисяч сто вісімдесят одну) гривню заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнути з дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (м. Тернопіль, вул. Кульчицької, 8, ідентифікаційний код: 31995099) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_9) 55000 (П’ятдесят п’ять тисяч) гривень грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (м. Тернопіль, вул. Кульчицької, 8, ідентифікаційний код: 31995099) в доход держави 3730,14 гривень судового збору за заявлені позовні вимоги майнового характеру та 640 гривень за заявлені вимоги немайнового характеру.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддяОСОБА_8