Вирок № 71384190, 18.12.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

423/2047/16-к

1-КП/415/95/17

ВИРОК

Іменем України

18.12.17 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Грибанової Л.О.

суддів Березіна А.Г.,

судді Старікової М.М.,

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Кожушок Д.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.258-3 ч.1, ст.263 ч.1 КК України, –

встановив:

У період часу приблизно з червня 2015 року до 09 березня 2016 року, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на участь у терористичній організації, а також, сприяння діяльності останньої, достовірно знаючи, що на території Луганської області невстановленими особами створено терористичну організацію, яка уявляє попередньо утворене внутрішньо стійке об'єднання військового типу, добровільно увійшовши в структурний підрозділ тої, озброєний автоматичною зброєю та діючий в межах Луганської області, приймав активну участь та сприяв діяльності зазначеного угруповування, здійснюючи несення служби, будучи озброєним автоматичною зброєю, на підконтрольних вказаному формуванню об'єктах, зокрема: в межах адміністративної території міста Луганськ та міста Стаханов, де, – у період часу приблизно з червня 2015 року до 03 березня 2016 року, більш точніші дата та час не встановлено, – з метою набуття відповідних навичок, брав участь у навчальних стрільбах та тренуванні, і, в межах адміністративної території селища Веселогорівка Попаснянського району Луганської області, де, – у період часу приблизно з 03 до 09 березня 2016 року, більш точніші дата та час не встановлено, – виконував функції візуального спостереження за місцевістю.

Крім того, приблизно у червні 2015 року, у денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами, зокрема, придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, отримавши, за невстановлених обставин,

відповідно до висновку судової балістичної експертизи за №19/113/6-3/144е від 26 травня 2016 року: вогнепальну зброю – 5,45 мм автомат конструкції Калашникова марки «АК-74», №3760181, 1985 року випуску, виробництва СРСР, у справному стані, придатний до стрільби, та бойові припаси – 5,45 мм військові патрони, зразка 1974 року, у кількості 60 штук (з маркувальним позначенням: 12 штук – «7 93» Амурський патронний завод 1993 р.в., 8 штук – «7 95» Амурський патронний завод 1995 р.в., 25 штук – «7 98» Амурський патронний завод 1998 р.в., 3 штуки – «17 93» Барнаульський патронний завод 1993 р.в., 8 штук – «17 94» Барнаульський патронний завод 1994 р.в., 1 штука – «60 80» Фрунзенський патронний завод 1980 р.в., 1 штука – «60 81» Фрунзенський патронний завод 1981 р.в., 2 штуки – «270 87» Луганський патронний завод 1987 р.в.), виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби,

відповідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи за №300/6 від 29 березня 2016 року: корпус осколкової ручної гранати дистанційної дії типу 5 «РГД-5», в якому розміщені трубка для запалу та розривний заряд вибухової речовини (тротилу), виготовлений промисловим (заводським) способом, що відноситься до основних конструктивних складових частин осколкової ручної гранати дистанційної дії типу 5 «РГД-5», яка є боєприпасом військового призначення, а також, уніфікований запал ручної гранати, модернізований, типу 2 «УЗРГМ-2», що відноситься до засобу детонування (створення вибухового імпульсу), і призначений для підриву розривного заряду гранат Ф-1, РГД-5 та РГ-42, виготовлений промисловим (заводським) способом та є боєприпасом військового призначення, і, відповідно, що, разом, – є єдиним, штатним військовим боєприпасом, а саме, ручною осколковою гранатою дистанційної дії типу 5 «РГД-5», яка призначена для ураження живої сили противника у наступі та обороні і до вибуху придатна,

носив та зберігав останні при собі, без передбаченого законом дозволу, переміщуючись в межах адміністративної території Луганської області, до моменту виявлення та вилучення правоохоронцями під час огляду місця події 09 березня 2016 року, в період часу з 15 години 30 хвилин до 16 години 40 хвилин, на території Попаснянського району Луганської області.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.258-3 ч.1, ст.263 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, а саме, прийнятті участі та сприянні діяльності терористичної організації, діючій на території Луганської області, а також, придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї, набоїв та ручної осколкової гранати «РГД-5», не маючи відповідного дозволу, який би на законих підставах надавав право поводжуватися зі зброєю та бойовими припасами, у період часу приблизно з червня 2015 року до 09 березня 2016 року, – викладені вірно, вказані обставини щодо проходження навчання та тренування з військової підготовки, в межах визначених у обвинувальному акті населених пунктів, зокрема, у містах Луганську та Стаханові, у період часу приблизно з червня 2015 року до 03 березня 2016 року, та щодо спостереження за місцевістю, в межах адміністративної території селища Веселогорівка Попаснянського району Луганської області, у період часу приблизно з 03 березня 2016 року до моменту затримання правоохоронями 09 березня 2016 року, саме з зазначено вогнепальною зброєю, набоями та гранатою «РГД-5», – відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує, додатково підкреслючи, що він усвідомлював, що своїми діями, він, таким чином, приймав участь та сприяв діяльності терористичного угруповування, діючого на території Луганської області, при цьому, наполягаючи, що до скоєння будь-яких інших злочинів – він не причетний, надану йому автоматичну зброю – не застосовував, у будь-яких бойових зіткненнях – участі не брав. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 –

в участі у терористичній організації, а так само іншому сприянні діяльності терористичної організації (ст.258-3 ч.1 КК України),

у незаконному поводженні зі зброєю та бойовими припасами, тобто, придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України)

– доведено, і органи досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.258-3 ч.1 та ст.263 ч.1 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких (263 ч.1 КК України) та особливо тяжких (ст.258-3 ч.1 КК України) злочинів, обвинувачений ОСОБА_2 – не працює, має постійне місце проживання, за місцем мешкання та у побуті – характеризується позитивно (том 1 а.с.154), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 1 а.с.92, 139), та матері пенсійного віку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка за станом здоров?я та за віком, потребує у догляді (том 1 а.с.146,154), а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності (том 1 а.с.141).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який – не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, за місцем проживання – позитивно характеризується у побуті, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину та матір пенсійного віку, яка за станом здоров?я та за віком, потребує у догляді, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю злочинів, при цьому, також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, в тому числі, враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, і, одночасно, беручи до уваги суспільну небезпеку злочинних діянь, і, разом з тим, приймаючи до уваги безпосередню роль, не тривалий час перебування та ступінь участі обвинуваченого у терористичній організації, і, як наслідок, незаконному поводженні зі зброєю та бойовими припасами, в тому числі, враховуючи також, і виконуючі обвинуваченим функції під час інкримінованих подій, які не пов'язані з людськими утратами, непричетність обвинуваченого ОСОБА_2 О.О. до будь-яких бойових зіткнень та до застосовування зброї, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання – у виді позбавлення волі, передбаченого санкціями ст.258-3 ч.1 та ст.263 ч.1 КК України, так як обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисні злочини, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, та є – пов'язаними з громадською безпекою, при цьому, – без застосування додаткового покарання – у виді конфіскації майна, альтернативно визначеного санкцією ст.258-3 ч.1 КК України, оскільки, обвинувачений ОСОБА_2, хоча і скоїв інкримінований останньому злочин, передбачений ст.258-3 ч.1 КК України, який, згідно положень ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, однак органом досудового розслідування не наведено жодних достатніх та вмотивованих доказів, які б слугували підставою для призначення зазначеного виду додаткового покарання – у виді конфіскації майна, та, відповідно, свідчили б про корисливий мотив дій обвинуваченого під час інкримінованих останньому подій, відповідно до вимог ст.59 КК України, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо лише із застосуванням покарання, пов’язаного з ізоляцією від суспільства, – у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи винного, який – вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце мешкання, за місцем проживання – позитивно характеризується у побуті, має на утриманні неповнолітню дитину та матір пенсійного віку, яка за станом здоров?я та віком, потребує у догляді, і, разом з тим, беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї провини, щире каяття останнього та активну поведінку щодо розкриття інкримінованих кримінальних правопорушень, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, відсутність обставин, які обтяжують покарання, в тому числі, враховуючи також і непричетність обвинуваченого до будь-яких бойових зіткнень та до застосовування зброї, і, одночасно, приймаючи до уваги безпосередню роль та ступінь участі обвинуваченого у скоєнні інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе застосувати положення ст.69 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 основне покарання за ст.258-3 ч.1 КК України – нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеної статті, та покарання за ст.263 ч.1 КК України – на мінімальний термін.

І, у зв’язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв більш одного злочину, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 09 березня 2016 року (том 1 а.с.26), слід обчислювати з 09 березня 2016 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється – з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, – з моменту затримання.

При цьому, суд, прийшовши до переконання призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання – у виді позбавлення волі, а також, враховуючи положення ст.72 ч.5 КК України (в редакції ст.72 ч.5 КК України – до змін, внесених, на підставі Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року), – вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження, за період з 09 березня 2016 року (Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 09 березня 2016 року (том 1 а.с.26) до 20 червня 2017 року, включно (до дня набрання Законом №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року чинності): з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки, відповідно до ст.5 КК України, – закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі (ст.5 ч.2 КК України), при цьому, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом?якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ст.5 ч.4 КК України).

І, у зв'язку з тим, що суд прийшов до переконання у можливості призначення обвинуваченому ОСОБА_2 основного покарання за ст.258-3 ч.1 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, – нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеної статті, та покарання за ст.263 ч.1 КК України – на мінімальний термін, який відповідає 3 рокам позбавлення волі, і, одночасно, враховуючи тривалий строк перебування обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, в тому числі, беручи до уваги строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_2 в межах того самого кримінального провадження, який, в перерахунку до співвідношень, визначених ст.72 ч.5 КК України, станом на день ухвалення вироку, складає більш, ніж 3 роки позбавлення волі, а також, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_2, який – вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце мешкання, за місцем проживання – позитивно характеризується у побуті, має утриманців, зокрема, неповнолітнього сина – ОСОБА_3 та матір пенсійного віку – ОСОБА_4, і, разом з тим, беручи до уваги вимоги ст.176 КПК України, згідно яких – інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не може застосовуватися до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого …, ст.258-3 КК України, суд вважає за доцільне, до набуття вироком законної сили, скасувати застосований, відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 11 березня 2016 року (том 1 а.с.62-63), відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід – у вигляді тримання під вартою, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_2 з-під варти, в залі судового засідання, оскільки, вищевикладене свідчить про винятковість обставин, встановлених під час кримінального провадження, які, на думку суду, повинні бути враховані під час ухвалення вироку по справі в частині вирішення питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі, і в частині рішення про запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, і продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою, за вказаних умов, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, – не може бути виправданим.

У зв'язку з проведенням під час досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.258-3 ч.1 та ст.263 ч.1 КК України, –

судової вибухотехнічної експертизи за №300/6 від 29 березня 2016 року (том 1 а.с.96-103),

судової балістичної експертизи за №19/113/6-3/144е від 26 травня 2016 року (том 1 а.с.161-165),

процесуальні витрати по справі, пов'язані із залученням експертів, – у сумі 880 гривень 30 копійок (том 1 а.с.104) та 1058 гривень 48 копійок (том 1 а.с.160), відповідно, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач – УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, №рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО – ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Процесуальні витрати по справі – у сумі 615 гривень 72 копійки (том 1 а.с.116), пов'язані з залученням експертів під час проведення дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/188е (том 1 а.с.110-115) за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.258-3 ч.1 та ст.263 ч.1 КК України, – стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 – не підлягають, так як причетність останнього до залишення досліджених слідів – не встановлена.

Крім того, оскільки, суд прийшов до переконання призначення обвинуваченому ОСОБА_2, покарання – у виді позбавлення волі, без застосування додаткового покарання – у виді конфіскації майна, передбачених санкцією ст.258-3 ч.1 КК України, суд також вважає за необхідне зняти арешт, накладений на майно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до –

Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 16 березня 2016 року (том 1 а.с.81-82), а саме: мобільний телефон марки «Keneksi Sky», ІМЕІ 1)359112055004873, 2)35911205500488173 з 2 Sim-картками операторів мобільного зв?язку «МТС» №+380669102179, та «Life) 230033657045 1» №+380734489781,

Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 02 липня 2016 року (том 2 а.с.35-36), а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Речові докази по справі:

мобільний телефон марки «Keneksi Sky», ІМЕІ 1)359112055004873, 2)35911205500488173 з 2 Sim-картками операторів мобільного зв?язку «МТС» №+380669102179, та «Life) 230033657045 1» №+380734489781, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Луганській області (том 1 а.с.83,84),

– підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_2,

5,45 мм автомат конструкції Калашникова марки «АК-74», №3760181, 1985 року випуску, та 5,45 мм військові патрони, зразка 1974 року, у кількості 60 штук (після проведення судової балістичної експертизи за №19/113/6-3/144е від 26 травня 2016 року – 45 патронів та 15 гільз від патронів, що знаходяться на зберіганні в АГВ УСБУ в Луганській області (том 1 а.с.167-168,169),

– підлягають знищенню,

бронежилет кольору «хакі», жилет кольору «хакі», китель кольору «хакі», що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Луганській області (том 1 а.с.86,87),

– підлягають знищенню,

первинне упакування, спусковий важіль, кільце (після проведення судової вибухотехнічної експертизи за №300/6 від 29 березня 2016 року), диск «GD/K-п/16-6338» та диск №11451, з інформацією щодо телефонних з?єднань за період з 01 червня 2015 року по 09 березня 2016 року, що знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.258-3 ч.1 та ст.263 ч.1 КК України (том 1 а.с.105,106,179-180,177,191-192,189),

– підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.258-3 ч.1 та ст.263 ч.1 КК України.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.258-3 ч.1, ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.258-3 ч.1 КК України, на підставі 69 КК України, – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 06 (шість) місяців, без конфіскації майна,

за ст.263 ч.1 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без конфіскації майна.

Запобіжний захід – у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 11 березня 2016 року, до набуття вироком законної сили, – скасувати, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_2, з-під варти, в залі судового засідання, негайно.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з 09 березня 2016 року. Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування покарання термін перебування останнього під вартою з 09 березня 2016 року до 18 грудня 2017 року, включно. Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 срок попереднього ув'язнення з 09 березня 2016 року до 20 червня 2017 року, включно: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач – УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО – ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

880 (вісімсот вісімдесят) гривень 30 копійок за проведення судової вибухотехнічної експертизи,

1058 (одну тисячу п?ятдесят вісім) гривень 48 копійок за проведення судової балістичної експертизи.

Арешт, накладений, відповідно до Ухвал слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 16 березня 2016 року та від 02 липня 2016 року, на майно обвинуваченого ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон марки «Keneksi Sky», ІМЕІ 1)359112055004873, 2)35911205500488173 з 2 Sim-картками операторів мобільного зв?язку «МТС» №+380669102179, та «Life) 230033657045 1» №+380734489781, а також, квартиру АДРЕСА_1, – зняти.

Речові докази по справі:

мобільний телефон марки «Keneksi Sky», ІМЕІ 1)359112055004873, 2)35911205500488173 з 2 Sim-картками операторів мобільного зв?язку «МТС» №+380669102179, та «Life) 230033657045 1» №+380734489781, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Луганській області,

– повернути обвинуваченому ОСОБА_2,

5,45 мм автомат конструкції Калашникова марки «АК-74», №3760181, 1985 року випуску, та 5,45 мм військові патрони, зразка 1974 року, у кількості 60 року (після проведення судової балістичної експертизи за №19/113/6-3/144е від 26 травня 2016 року – 45 патронів та 15 гільз від патронів, що знаходяться на зберіганні в АГВ УСБУ в Луганській області,

– знищити,

бронежилет кольору «хакі», жилет кольору «хакі», китель кольору «хакі», що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Луганській області,

– знищити,

первинне упакування, спусковий важіль, кільце (після проведення судової вибухотехнічної експертизи за №300/6 від 29 березня 2016 року), диск «GD/K-п/16-6338» та диск №11451, з інформацією щодо телефонних з?єднань за період з 01 червня 2015 року по 09 березня 2016 року, що знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.258-3 ч.1 та ст.263 ч.1 КК України,

– зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.258-3 ч.1 та ст.263 ч.1 КК України.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Головуючий суддя:

Судді: