Вирок № 71384179, 23.11.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6426/17

1-КП/415/785/17

ВИРОК

Іменем України

23.11.17 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Несеренка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1, ст.263 ч.1 КК України, –

встановив:

12 серпня 2017 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_2, по вулиці Інтернаціональній, 16, міста Привілля, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрав – алюмінієвий бідон, ємкістю 38 л, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/1129-230е від 28 версня 2017 року, 500 гривень, металевий казан, ємкістю 20 л, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/1129-230е від 28 вересня 2017 року, 343 гривні, а також, мобільний телефон марки «Nokia 2700», вартістю, відповідно до Довідки ПП «ОСОБА_3О.», 300 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 1143 гривні.

І, крім того, на початку вересня 2017 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, зокрема, придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, знайшовши в районі спортивного стадіону, по вулиці Донецькій міста Привілля Луганської області, відповідно до висновку судової вибухотехнічної кспертизи за №19/113/10/319-е від 04 жовтня 2017 року, – конструктивно-оформлений заряд вибухової речовини (тротил масою 50-56 грама) – корпус ручної бойової гранати Ф-1, придатний до вибуху, переніс останній за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_6, де зберігав без передбаченого законом дозволу, до моменту виявлення та вилучення співробіниками поліції, під час огляду місця події 21 вересня 2017 року, в період часу з 14 години до 14 години 30 хвилин, коли, взявши боєприпас з собою, без передбаченого законом дозволу, спрямував в район будинку №2 по вулиці Донецькій міста Привілля, де привернув увагу правоохоронців.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1, ст.263 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, а саме:

крадіжки майна потерпілого ОСОБА_2, зокрема, алюмінієвого бідону, ємкістю 38 л, металевого казана, ємкістю 20 л, а також, мобільного телефону марки «Nokia 2700», перебуваючи за місцем мешкання останнього, по вулиці Інтернаціональній, 16, міста Привілля, та скориставшись відсутністю уваги господаря будинку, який пішов відпочивати, 12 серпня 2017 року, в денний час,

придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу, зокрема, – ручної осколкової гранати Ф-1, знайшовши останню на початку вересня 2017 року, в денний час, в районі спортивного стадіону, по вулиці Донецькій міста Привілля, яку, в подальшому, переніс за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_6, де зберігав приблизно до кінця вересня 2017 року, і, потім, взявши с собою, та, проходячи повз будинку №2 по вулиці Донецькій міста Привілля, привернув увагу правоохоронців, якими і було вилучено вказаний боєприпас, в присутності понятих,

– викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Завдана потерпілому ОСОБА_2 майнова шкода – відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого. Будь-якого дозволу, який би надавав йому право на законих підставах поводжуватися з бойовими припасами – він не має. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні –

таємного викрадення чужого майна (крадіжки (ст.185 ч.1 КК України),

незаконного поводження з бойовими припасами, тобто, придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України),

– доведено, і органи досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.185 ч.1, ст.263 ч.1 КК України КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ст.185 ч.1 КК України) та тяжких (ст.263 ч.1 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (том 1 а.с.46, том 2 а.с.40), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування завданого збитку (том 2 а.с.22,27), наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку – доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 (том 1 а.с.41, том 2 а.с.34), а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності (том 1 а.с.42-43, том 2 а.с.36-37).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисні злочини, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості та тяжких, крім того, один з який – є корисливим, інший – є пов'язаним з громадською безпекою, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.185 ч.1, ст.263 ч.1 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який – не працює, і, разом з тим, має постійне місце проживання, позитивно характеризується у побуті, має на утриманні дитину неповнолітнього віку, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, при цьому, враховуючи також відсутність тяжких наслідків від вчиненого, в тому числі, і відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також, беручи до уваги активну поведінку обвинуваченого щодо розкриття інкримінованих кримінальних правопорушень, а, також, враховуючи думку потерпілого – ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, і, одночасно, враховуючи повне відшкодування останньому завданої злочинними діями майнової шкоди, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та без відбування покарання – із застосуванням положень ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

І, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного злочину, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати по справі –

у сумі 790 гривень 96 копійок (том 1 а.с.21), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової вибухотехнічної кспертизи за №19/113/10/319-е від 04 жовтня 2017 року (том 1 а.с.22-26),

у сумі 593 гривні 22 копійки (том 2 а.с.44), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/1129-230е від 28 вересня 2017 року (том 2 а.с.45-50),

за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1 та ст.263 ч.1 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач – УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, №рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО – ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі:

сколки ручної осколкової гранати Ф-1, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.27,28),

– підлягають знищенню,

алюмінієвий бідон, ємкістю 38 л, мобільний телефон марки «Nokia 2700», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (том 2 а.с.51/2),

– підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.185 ч.1, ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.1 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік,

за ст.263 ч.1 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач – УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО – ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

790 (сімсот дев?яносто) гривень 96 копійок за проведення проведення судової вибухотехнічної кспертизи,

593 (п?ятсот дев?яносто три) гривні 22 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

сколки ручної осколкової гранати Ф-1, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

– знищити,

алюмінієвий бідон, ємкістю 38 л, мобільний телефон марки «Nokia 2700», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2,

– повернути потерпілому ОСОБА_2

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: