Постанова № 71383064, 26.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/619/17 Справа № 205/7739/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Демченко Е.Л.

суддів – Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі – Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2013 рокупо справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі – ПАТ КБ «Надра») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 19 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №8/2007/840-К/1353-Н, відповідно до умов якого банк надав останній у тимчасове користування кредитні грошові кошти у розмірі 72.780 доларів США на термін до 18 вересня 2027 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,49% річних.

Вказували, що з метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_6 19 вересня 2007 року укладено договір поруки №1353/1-Н.

З тією ж самою метою, 19 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 1353/2-Н.

Зазначали, що свої зобов’язання за кредитним договором виконали у повному обсязі, надавши обумовлені договором кредитні кошти.

Посилаючись на те, що відповідачі належним чином не виконують взяті на себе зобов’язання за укладеними договорами внаслідок чого станом на 16 серпня 2013 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 90.579 доларів США 11 центів, що еквівалентно 723.998 грн. 83 коп., з яких: заборгованість за кредитом — 53.996 доларів США, що еквівалентно 431.592 грн.19 коп.; заборгованість за відсотками у розмірі 25.713 доларів США 33 центи, що еквівалентно 205.526 грн.65 коп.; пені у розмірі 3.591 долар США 51 цент, що еквівалентно 28.706 грн.94 коп.; штрафу в розмірі 7.278 доларів США, що еквівалентно 58.173 грн.05 коп., яку просять стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

Заочним рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 грудня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ “Надра” задоволені. Вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову зазначаючи, що рішення в постановлене з порушенням норм матеріального й процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 – ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, які в ній викладені.

Представником позивача ПАТ КБ “Надра” 18 грудня 2017 року було надано письмову заяву про розгляд справи без їх участі.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 19 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №8/2007/840-К/1353-Н, відповідно до умов якого банк надав останній кредитні грошові кошти у розмірі 72.780 доларів США на термін до 18 вересня 2027 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,49% річних (а.с.6-8).

Договір укладений на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 19 вересня 2007 року було укладено договір поруки №1353/1-Н, за яким поручитель зобов’язався відповідати перед банком за виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором (а.с.13-14).

З тією ж метою між банком та ОСОБА_4 19 вересня 2007 року було укладено договір поруки №1353/2-Н (а.с.15-16).

ПАТ КБ “Надра” свої зобов’язання за договором виконав, що підтверджується заявою на видачу готівки №914 від 19 вересня 2007 року про перерахування ОСОБА_2 суми у розмірі 72.780 доларів США, квитанцією про перерахування коштів від 19 вересня 2007 року та заявами-анкетами (а.с.9-10,18-20).

Позичальник ОСОБА_2 та поручителі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належним чином не виконали взяті на себе зобов’язання за укладеними ними договорами, внаслідок чого станом на 16 серпня 2013 року утворилась заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 90.579 доларів США 11 центів, що еквівалентно 723.998 грн.83 коп., з яких: заборгованість за кредитом — 53.996 доларів США, що еквівалентно 431.592 грн.19 коп.; заборгованість за відсотками у розмірі 25.713 доларів США 33 центи, що еквівалентно 205.526 грн.65 коп.; пені в розмірі 3.591 долар США 51 цент, що еквівалентно 28.706 грн. 94 коп.; штрафу в розмірі 7.278 доларів США, що еквівалентно 58.173 грн.05 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ “Надра” суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі допустили заборгованість за кредитним договором, а позивач має право на її стягнення у відповідності до вимог кредитного договору та закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Нормами ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно зі ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що єдиним доводом апеляційної скарги ОСОБА_8 є те, що вона та поручителі начебто не підписували спірних договорів.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів відхиляє дані доводи у зв’язку з наступним.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов’язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року у позивача ПАТ КБ “Надра” було витребувано оригінал кредитної справи за спірним кредитним договором (а.с.106-107).

Дана ухвала не була виконана банком, у зв’язку з чим 28 лютого 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду Дніпропетровської області від позивача ПАТ КБ “Надра”, у зв’язку з заявленим відповідачем ОСОБА_2 клопотання про призначення по даній справі почеркознавчої експертизи, повторно було витребувано оригінал кредитної справи за спірним кредитним договором (а.с.117-118).

Позивач виконав умови ухвали у повному обсязі, надавши суду оригінал кредитної справи.

У відповідача ОСОБА_2 були відібрані експериментальні зразки підпису та почерку (а.с.131-151).

ОСОБА_2 були надані документи, які містять вільні та умовно-вільні зразки підпису та почерку.

23 травня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області було задоволено клопотання відповідача ОСОБА_9 та призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлені питання: чи виконаний підпис у кредитному договорі №8/2007/80-К/1353-Н від 19 вересня 2007 року від імені ОСОБА_2 – ОСОБА_2 або іншою особою? Чи виконаний підпис в заяві на видачу готівки №914 від 19 вересня 2007 року від імені ОСОБА_2 – ОСОБА_2 або іншою особою? Чи виконаний підпис в пам’ятці клієнту від 07 вересня 2007 року від імені ОСОБА_2 – ОСОБА_2 або іншою особою? Чи виконаний напис та підпис у анкеті-заяві від 07 вересня 2007 року від імені ОСОБА_2 – ОСОБА_2 або іншою особою?.

Справу направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

23 червня 2017 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових зразків почерку ОСОБА_2, які б відповідали літературно-цифровим записам (а.с.164).

Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2017 року було відновлено провадження по даній справі та призначено справу до розгляду на 05 вересня 2017 року (а.с.170).

Відповідач ОСОБА_10 була сповіщена про її обов’язкову явку до судового засідання 05 вересня 2017 року з метою надання додаткових зразків почерку (а.с.171).

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 п’ять разів ознайомлювався з матеріалами справи (а.с.174,179,190, 196,197).

31 серпня 2017 року ОСОБА_7 надав клопотання про відкладення слухання даної справи (а.с.181).

У судове засідання 05 вересня ОСОБА_2 не з’явилася, у зв’язку з чим справу було відкладено на 05 грудня 2017 року (а.с.184,185).

Про судове засідання 05 грудня 2017 року ОСОБА_2 повідомлена належним чином (а.с.187).

05 грудня 2017 року ОСОБА_2 не з’явилась у судове засідання у зв’язку з чим розгляд справи було вкотре відкладено на 26 грудня 2017 року (а.с.200,201).

26 грудня 2017 року у судове засідання з’явився лише представник ОСОБА_10 – ОСОБА_7

Дані дії свідчать про злісне зловживання ОСОБА_2 своїми процесуальними правами та ухилення від надання додаткових необхідних для проведення почеркознавчої експертизи матеріалів.

За положеннями ст.109 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Ураховуючи, що ОСОБА_2 ухилилася від надання експертам додаткових зразків свого почерку, апеляційний суд вважає, що висновки районного суду обґрунтовані.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України розумний строк визначається у кожній конкретній справі з урахуванням справедливого і своєчасного її розгляду, складністю справи; поведінкою заявника; процесуальними діями суду, але не більше строку, визначеного частиною першою статті 157 ЦПК (у редакції закону від 18 березня 2004 року з відповідними змінами).

15 грудня 2017 року набрав чинності Цивільний процесуальний кодекс України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та у статті 371 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п’ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу.

Справа перебуває на вирішенні в суді апеляційної інстанції з 24 жовтня 2016 року (а.с.89).

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з'ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального й процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.367,374,375,379,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 грудня 2013 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

ОСОБА_11