Рішення № 71379350, 26.12.2017, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/6568/13-ц

Провадження № 2/209/914/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.

при секретарі Золотих Л.М.

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

треті особи: ПАТ "УкрСиббанк"

ОСОБА_4

ОСОБА_5

Орган опіки та піклування адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська в м. Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу № 209/6568/13ц(номер провадження 2/209/914/17) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк", ОСОБА_4, ОСОБА_5, орган опіки та піклування адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради про встановлення сервітуту на право користування житлом ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити йому сервітут -право на проживання в кімнаті площею 11,6 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 і право користування кухнею, ванною, вбиральнею, коридором, лоджією в цій квартирі без визначення строку; звільнити його від плати на період до його працевлаштування; витрати по сплаті судового збору в сумі 114, 70 грн. покласти на відповідача.

09.01.2014 року відповідачем ОСОБА_3 надавалися письмові заперечення проти позову(а.с.30-33 Т.1)

10.01.2014 року позивачем ОСОБА_1 надано клопотання про залучення до справи доказів: ксерокопія свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 733, що видане 04.07.2013 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 житловою площею 28,4 кв.м., загальною площею 48,7 кв.м.; ксерокопію витягу із державного реєстру про реєстрацію права власнсоті ОСОБА_3; ксерокопію довідки про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.43 Т.1)

10.01.2014 року та 21.01.2014 року Службою у справах дітей Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради заявлено клопотання про заміну третьої особи з них на орган опіки та піклування Дніпровського району. (а.с.48,59 Т.1)

18.02.2014 року надані письмові пояснення голови районної у місті ради ОСОБА_7 по суті позову, відповідно до яких .(а.с.61)

14.03.2014 року позивач ОСОБА_1 надав заяву про зупинення розгляду цивільної справи за його позовом, оскільки його розгляд неможливий без вирішення питання про правомірність укладення іпотечного договору від 04.07.2008 року № 11368002000/1, за яким в іпотеку передані спірна квартира.(а.с.а.с.74-75)

Ухвалою суду від 14.03.2014 року провадження по цивільній справі було зупинено до розгляду цивільної справи № 209/6042/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання іпотечного договору від 04.07.2008 року № 11368002000/1 недійсним.(а.с.79)

27.02.2014 року представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 заявила клопотання про залучення до матеріалів цивільної справи доказів: ксерокопію довідки ТОВ "Абонент ХХ1" від 24.02.2014 року, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27.02.1995 року по 26.12.2003 рок; ксерокопію пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_8 від 29.01.2014 року; фотокопію довідки від 03.07.2008 року голови ЖСК ОСОБА_9 про реєстрацію ОСОБА_1; фотокопію довідки від 03.07.2003 року голови ЖСК ОСОБА_9 про реєстрацію ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.80).

23.06.2015 року відповідачем ОСОБА_3 подано заяву про відновлення провадження по цивільній справі .(а.с.90)

Ухвалою суду від 02.07.2015 року відновлено провадження по цивільній справі.(а.с.93)

09.09.2015 року представник позивача ОСОБА_2 надала заяву про залучення по цивільній справі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.07.2015 року.(а.с.98)

Ухвалою суду від 30.09.2015 року цивільна справа прийнята до провадження суддею Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Решетник Т.О.(а.с.05)

21.10.2015 року представником позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 заявлено клопотання про зупинення провадження по цивільній справи до розгляду цивільної справи № 209/6042/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання іпотечного договору від 04.07.2008 року № 11368002000/1 недійсним .(а.с.114-115)

Ухвалою суду від 28.10.2015 року зупинено провадження у цивільній справі.(а.с.122)

Ухвалою від 02 березня 2016 року відновлено провадження по цивільній справі.(а.с.126)

14.03.2016 року представником позивача надано клопотання про витребування від Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинського міського управління юстиції інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстрованих станом до 1 квітня 2016 року речових прав та їх обтяженні на ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.128)

14.03.2016 року представником позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 надано заяву про доповнення підстав позову та вказала, що на підставі ст. 31 ЦПК України вважає за необхідне доповнити підстави на яких ґрунтуються позовні вимоги наступним .

Первинні позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що договір іпотеки був укладений батьками в порушення його прав як малолітньої дитини. В позові про визнання іпотечного договору недійсним йому було відмовлено рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20.02.2015 року по цивільній справі № 209/6042/13-ц. Однак він вважає, що має право на захист своїх порушених батьками прав на житло виходячи з наступного.

В провадженні Дніпровського районного суду в м. Дніпродзержинську є цивільна справа № 209/4219/13-ц за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» та інших про визнання прилюдних торгів недійсними, скасування акту про проведення прилюдних торгів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 про виселення ОСОБА_4 та членів її сім’ї із квартири АДРЕСА_2, що є предметом спору по справі, без надання іншого жилого приміщення.

Ухвалою суду провадження у цій справі зупинено до розгляду пов’язаної з нею іншої справи, а саме - справи № 209/6568/13-ц за його позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ПАТ «Укрсиббанк» та інших про встановлення сервітуту на право користування житлом, що розглядається в Дніпровському районному суді м. Дніпропетровська .

ОСОБА_3, який придбав квартиру з торгів, вимагає від нього її звільнити , оскільки він йому як новому власнику заважає нею користуватися. Ні він, ні його батьки іншого житла не мають, придбати собі інше житло також не має змоги, оскільки йому лише 20 років, навчається, самостійного заробітку, щоб мати змогу купити житло, або орендувати житло для мешкання він також не має. Його вини немає в тому, що батьки не повернули отриманого кредиту, договір іпотеки уклали без врахування його інтересів та його права на житло і квартира продана з торгів. В 2013 році батьки розірвали шлюб, матеріальної допомоги йому не надають.

04.07.2008 року його батько - ОСОБА_5 уклав із ПАТ «Укрсиббанк» два договори споживчого кредиту : № НОМЕР_1 на суму 20 000 доларів США або 96 996 грн. та № 11368024000 на суму 1195 грн. для споживчих цілей, а не для придбання житла. Квартира була придбана значно раніше, а саме 07 липня 2003 року за договором купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (реєстровий № 1262).

Просить встановити йому, ОСОБА_1 з дати набрання чинності рішенням суду сервітут - право на проживання в кімнаті площею 11,6 кв. м. квартири АДРЕСА_3 і право користування кухнею, ванною, вбиральнею, коридором, лоджією в цій квартирі без визначення строку ,звільнити його від плати за користування квартирою на період до його працевлаштування; витрати по справі в сумі судового збору 114,70 грн. покласти на відповідача. (а.с .131-133)

25.03.2016 року представником позивача надано клопотання про залучення доказів: ксерокопію витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.11.2014 року № 29596698 про відсутність нерухомого майна у ОСОБА_1; ксерокопію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.11.2014 року № 29593540 про відсутність нерухомого майна у ОСОБА_5 ; інформацію № 3 від 17.11.2014 року № 29594131 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про іпотеку квартири № 62, і її власника, ОСОБА_4; інформацію № 3 від 17.11.2014 року № 29596985 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про накладені арешти на квартиру.(а.а.134)

12.04.20116 року відповідачем ОСОБА_3 подано відгук на заяву про доповнення підстав позову.(а.с.151-154)

11 травня 2017 року цивільну справу було прийнято до провадження судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Лобарчук О.О.(а.с.55 Т.1)

07 червня 2017 року за клопотання представника служби у справах дітей , адміністрації Дніпровського району було замінено на третю особу - орган опіки та піклування - адміністрацію Дніпровського району Кам’янської міської ради (а.с.65 Т.2)

13.07.2017 року представник третьої особи - органу опіки та піклування адміністрації Дніпровського району Кам’янської міської ради надано клопотання про те, що оскільки в даному випадку позивач є повнолітньою особою, їх участь по цивільній справі не є доречним.(а.с.91-92 Т.2)

12.09.2017 року представником позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_2 подано заяву про доповнення резолютивної частини позову.(а.с.93-94 Т.2), відповідно до якої виклав позовні вимоги в наступній редакції: Встановити йому, ОСОБА_1 сервітут наступного змісту:

1.Предмет сервітуту - квартира АДРЕСА_4 (колишній Дніпродзержинськ), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № м733 від 04.07.2013 р.

2.Встановити ОСОБА_1 , право користування і проживання в кімнаті площею 11,6 кв. м. квартири АДРЕСА_5 (колишній Дніпродзержинськ), встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, право користування кухнею (в тому числі сантехнікою, газовою плитою які розміщені в кухні) , приміщенням ванни та санвузлу (в т.ч. розміщеною в них сантехнікою) , вбиральнею, коридором, лоджією в квартирі АДРЕСА_5 (колишній Дніпродзержинськ).

3.У разі відчуження ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_5 (колишній Дніпродзержинськ), сервітут зберігає свою чинність, а до нового власника переходять як права, так і обов'язки колишнього власника за цим сервітутом

4.Строк сервітуту: безстроково.

5.Припинення сервітуту : сервітут може бути припинений у випадках, встановлених законом.

6.Плата за користування кімнатою та місцями загального користування :ОСОБА_1 сплачує належні платежі та збори , а саме:послуги з газо-, водо-, енергопостачання ,експлуатаційні послуги в розмірі за показаннями відповідних лічильників та рахунків розмір яких розраховується пропорційно кількості зареєстрованих у ІНФОРМАЦІЯ_3,янське (колишній Дніпродзержинськ) осіб. Послуги за теплопостачання оплачує відповідно до рахунків розмір долі ОСОБА_1 розраховується від виставленої до сплати суми про надання послуг пропорційно кількості зареєстрованих у квартирі № 62 осіб.

Права і обов’язки Сторін. ОСОБА_3 :

- має право вимагати від ОСОБА_1 використання об’єкта сервітуту виключно за його цільовим призначенням, вказаним в цьому сервітуті. Зобов'язаний: забезпечити зберігання і

функціонування інженерних мереж, комунікацій і устаткування квартири і санвузлів. За свій рахунок вчасно усувати аварії та надзвичайні ситуації, і їх наслідки, які сталися у квартирі № 62 не з вини ОСОБА_1 ; підтримувати квартиру

ОСОБА_1 - зобов'язаний вчасно і в повному обсязі сплачувати плату у відповідності до умов встановленого сервітуту; використовувати кімнату виключно для проживання; дотримуватись у квартирі і виконувати вимоги санітарних та екологічних норм і правил, вимоги по техніці безпеки, виконувати протипожежні вимоги, норми і правила, вживати заходів для збереження квартири . ОСОБА_1 не має права входити до кімнати ОСОБА_3 без його на те дозволу. (а.с.93-95 Т.1)

17.10.2017 року відповідачем в судовому засіданні заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи Кам'янської міської ради. Клопотання розглянуте в судовому засіданні і в задоволенні клопотання в судовому засіданні було відмовлено.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким ЦПК України викладеного в новій реакції.

У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5-ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 20.05.2016 року підтримала повністю уточнені позовні вимоги та просить їх задовольнити. Додатково пояснила, що на даний час є рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.10.2016 року, відповідно до якого відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про виселення позивача ОСОБА_1

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав повністю та підтримав надані ним заперечення та відгуки під час судового розгляду. Додатково пояснив суду, що вказану квартиру він придбав з прилюдних торгів. На даний час він там не мешкає. У тій квартирі на даний час мешкає ОСОБА_1 За комунальні послуги він не сплачує, оскільки там не мешкає. Цю квартиру він придбав, для того, щоб в подальшому її реалізувати.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, належним чином про час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся. На адресу суду надана заява про слухання справи у його відсутність. Позовні вимоги просить задовольнити.(а.с.71 Т.1)

Третя особа –ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, письмово просила суд провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.(а.с.71 Т.1)

Представник третьої особи ПАТ «УкрСиббанк» в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином.

Представник третьої особи орган опіки та піклування Адміністрації Дніпровського району м.Дніпродзержинська в судове засідання не з'явився, письмово просили суд провести розгляд справи без участі їх представника.

Представник третьої особи ПАТ «УкрСиббанк» в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_5 зазначав , що його батьки ОСОБА_4- мати, та ОСОБА_1 - батько перебували в зареєстрованому шлюбі з 23.07.1994 р. Від цього шлюбу 26 січня 1995 року народився він, ОСОБА_1 07 липня 2003 року за договором купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (реєстровий № 1262) його мати придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_6(нине м. Кам»янське), жилою площею 28,4 кв. м. Він був зареєстрований в цій квартирі з 2005 року разом із батьками, про що свідчить довідка ЖСК№ 43 від 30.11.2013 р. 04.07.2008 року його батько - ОСОБА_5 уклав із ПАТ «Укрсиббанк» два договори споживчого кредиту: № НОМЕР_1 на суму 20000 доларів США або 96996 грн. та № 11368024000 на суму 1195 грн. 04.07.2008 року в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за укладеними ОСОБА_1 договорами споживчого кредиту його матір’ю ОСОБА_4 із ПАТ «Укрсиббанк» був укладений іпотечний договір № 11368002000/1, за яким вона передала останньому в іпотеку вищевказану квартиру. ОСОБА_5 отриманий кредит банку не повернув. Залишив сімю і проживає окремо. 15.12.2009 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 був вчинений виконавчий напис на суму боргу, зареєстрований в реєстрі за № 972. 18.12.2009 р. Дніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження ВП № 16618711 про звернення стягнення на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_6(нине м. Кам»янське)на користь АКІБ «УкрСиббанк». 03.06.2013 року на виконання виконавчого напису квартира була продана з прилюдних торгів відповідачу ОСОБА_3 за 70050 грн. На час укладення іпотечного договору і по теперішній час разом з батьками в квартирі проживає малолітня дитина віком 13 років. На момент укладення договору іпотеки зазначені відомості були відомі з паспортів його батьків. На момент укладення договору іпотеки, він, як малолітня особа, мав право користування житловим приміщенням за зазначеною вище адресою, тому його мати ОСОБА_4, не вправі була укладати договір іпотеки цього нерухомого майна без дозволу органу опіки і піклування. Ніякої згоди на укладення договору іпотеки орган опіки та піклування - служба у справах дітей Дніпровської міської ради м. Дніпродзержинська не надавав. Таким чином, договір іпотеки, предметом якого є житлова квартира № 62, право на користування якою він мав як малолітня особа, був укладений ОСОБА_4 без дозволу органу опіки і піклування. Крім того, зазначив, що ОСОБА_3 , який придбав квартиру з торгів, вимагає від нього її звільнити, оскільки він йому, як новому власнику, заважає нею користуватися. Ні він, ні його батьки іншого житла не мають, придбати собі інше житло також не має змоги, оскільки йому лише 20 років, він навчається, самостійного заробітку, щоб мати змогу купити житло, або орендувати житло для мешкання він також не має. Його вини немає в тому, що батьки не повернули отриманого кредиту, договір іпотеки уклали без врахування його інтересів та його права на житло і квартира продана з торгів. В 2013 році батьки розірвали шлюб, матеріальної допомоги йому не надають. 04.07.2008 року його батько - ОСОБА_5 уклав із ПАТ «Укрсиббанк» два договори споживчого кредиту для споживчих цілей, а не для придбання житла. Квартира була придбана значно раніше, а саме 07 липня 2003 року за договором купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_10 Зазначив, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так і положення статті 109 ЖК УРСР. При виселенні в судовому порядку з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення, що узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 03.02.2016 року № 6-1449цс15. Таким чином вважає, що має право на встановлення сервітуту.

Відповіч ОСОБА_3 надавав письмові заперечення, в яких зазначено, що 03 червня 2013 року ним, ОСОБА_3, була придбана двокімнатна квартира № 62, загальною площею 48,7 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпродзержинськ, пр. Перемоги, 67, яка належала матері позивача по справі на підставі договору купівлі - продажу від 07.07.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за № 1392. Він має у приватній власності квартиру, об'єкт житлової нерухомості, за адресою : м. Дніпродзержинськ(нинє м. Кам»янське), пр. Перемоги 67-62. Індексний номер витягу - 5698878. Позивач ОСОБА_1 для нього є сторонньою особою, з ним його не пов'язують а ні сімейні, а ні інші стосунки. Істотними умовами договору про встановлення сервітуту є вказівка на предмет сервітутного права, цільове призначення сервітуту та розмір плати за користування чужим майном (або вказівка на те, що договір безвідплатний). При цьому позивач має довести в суді, що нормальне використання нерухомості неможливе без обтяження сервітутом чужого нерухомого майна і що задоволення потреб сервітуарія неможливо здійснити іншими способом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він є повнолітнім, здоровим чоловіком, тобто повноцінним громадянином своєї держави, але він не працює, не має самостійного заробітку, тому на підставі зазначених умов суд має постановити рішення про встановлення сервітуту на право користування його майном безоплатно і безстроково, на період його працевлаштування. Звертає увагу на те, що встановлення сервітуту на певне майно не позбавляє його власника права володіти, користуватися, розпоряджатися зазначеним майном. Йдеться лише про обмеження можливостей здійснення права власності стосовно майна, щодо якого існує сервітут. А за таких обставин, він з дружиною і двома дітьми змушений жити в «приймах», в той час, коли в його квартирі мешкає та хазяйнує позивач. Займаючись приватною діяльністю, він має також сплачувати всі витрати по утриманню свого житла, бо позивач вимагає у суду згідно п.3 ст.403 ЦК України звільнити його від плати за квартиру на період до його працевлаштування. Крім того, п. 3 ст. 402 ЦК України також передбачає, що у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. Домовленостей як і розмов між ними не відбувалося. Тож позивач всупереч вимогам закону та всупереч діючому порядку встановлення сервітуту звернувся до суду з вимогою обмежити його право володіння нерухомим майном у вигляді двокімнатної квартири. Щодо питання правомірності укладання договору іпотеки батьками позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без дозволу служби у справах дітей в місті Дніпродзержинську, то він є неналежним відповідачем у вказаних правовідносинах. Це сімейні стосунки, які мають вирішуватись без участі сторонніх осіб. І відношення до позовних вимог про встановлення сервітуту на право користування його житлом відношення не мають. Вважає, що посилання представника позивача на ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» є безпідставним. Крім того, питання виселення, предметом позову не є, тому постанова Верховного Суду України від 03.02.2016 р. по справі № 6-1449 до справи відношення не має.

Також, 12.04.2016 року відповідачем надано письмовий відгук на заяву про доповнення підстав позову , відповідно до якого вказано, що звертає увагу суду на те, що предметом розгляду по суті - є встановлення сервітуту на право користування його житлом ОСОБА_1, а не виселення вказаної особи. По друге, 20.02.2015 року іпотечний договір судом визнано дійсним. Щодо предмету позову відповідачем якого він є, то він має правовстановлюючі документи видані приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 - Свідоцтво, яким посвідчене його право власності на нерухоме майно, зареєстровано в реєстрі за №733. ОСОБА_12 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. Відповідно до зазначених документів він, ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), має у приватній власності квартиру, об’єкт житлової нерухомості, за адресою АДРЕСА_7. Індексний номер витягу - 5698878. Документи долучені до матеріалів справи. А в позовній заяві ОСОБА_1 висувається вимога про встановлення рішенням суду сервітуту на право користування його житлом. Дана особа, позивач, звертаючись до суду з первісною позовною заявою від 03.12.2013 року зазначав, що йому виповнилось лише 18 років, він не навчався і не працював, тому просив встановити сервітут без визначення строку, а також звільнити його від плати за користування квартирою на період його працевлаштування. На сьогоднішній день 12.04.2016 року минуло більше двох років, позивачу вже 21 рік, але він знову безробітний і просить встановити сервітут без визначення строку, і знову звільнити його від плати до працевлаштування. Типовим особистим сервітутом, встановленим цивільним законодавством, є право членів сім'ї власника житла на користування ним. ОСОБА_13 зі ст.405 ЦК члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування останнім відповідно до закону. Суб’єктами цього сервітутного правовідношення є власник житла і члени його сім'ї. Житлове законодавство до членів сім'ї власника жилого приміщення відносить дружину (чоловіка) власника житла (якщо стосовно цього житла у подружжя не виникло права спільної власності), їх дітей га батьків, а також інших осіб, якщо вони постійно проживають спільно з власником житла та ведуть з ним спільне господарство Об'єктом цього сервітуту є частина жилого приміщення, визначена власником житла (жилий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них). За вказаних обставин ОСОБА_1 для нього є сторонньою особою, з ним його не пов'язують ані сімейні, ані інші стосунки. Крім того, він з дружиною і двома дітьми змушений жити в «приймах», в той час, коли у його квартирі мешкає та хазяйнує чоловік у бідах якого винний весь світ.Цікавим є те, що в обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач зазначає, що він є повнолітнім, здоровим чоловіком, тобто повноцінним громадянином своєї держави, але він не працює і не навчається, не має самостійного заробітку, тому на підставі зазначених умов суд має постановити рішення про встановлення сервітуту на право користування його майном безоплатно та безстроково. Заперечую проти задоволення позовних вимог позивача із вищенаведених ним причин. Вважає не правовим, не вмотивованим і не природним обставину, за якою у власній квартирі загальною площею 48,7 кв.м., жилою площею 28,4 кв.м., кімнату у 11,6 кв.м. має займати не знайома йому людина і користуватися кухнею, ванною, вбиральнею, коридором, лоджією в цій квартирі без визначення строку, що у своєму повнолітньому віці не хоче ні працювати ні навчатись у якої є двоє повноцінних батьків, що працюють. А в іншій кімнаті площею 16,8 кв.м. має проживати він, з дружиною та двома дітьми.(а.с.151-154 Т.1)

Третя особа - орган опіки та піклування адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради надали письмові пояснення, відповідно до яких вказали, що позивач у своїй позовній заяві визначив орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради третьою особою по справі та посилається у ній на ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», згідно якої органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Повідомляють, що правову основу діяльності органів опіки та піклування складають зокрема Конституція України, Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Закони України “Про охорону дитинства”, “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, Указ Президента України “Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей” від 11 липня 2005 року N 1086/2005, постанова КМУ від 24 вересня 2008 року №866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”, Правила опіки та піклування, затверджені спільним наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 N 34/166/131/88, та інші нормативно-правові акти. ОСОБА_13 пункту 1.7. вищевказаних Правил опіки та піклування, органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань:

- вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб,які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);

- провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування, тощо.

Тобто, основним завданням органів опіки та піклування є захист прав та законних інтересів дітей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», дитиною є особа, віком до 18 років (повноліття).

Звертають увагу, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому є повнолітньою особою (19 років).

Також позивач не відноситься до числа повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки.

Враховуючи вищезазначене та те, що органи опіки та піклування мають обов’язково залучатися до участі у справах, коли зачіпаються права дітей, просять розглядати справу без участі органу опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради, рішення винести на розсуд суду.(а.с.91-92 Т.2)

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 наявний спір про користування чужим майном (сервітут).

Так, в судовому засіданні встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 народився 26 січня 1995 року, його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження , серії 1-КИ № 313540, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (а.с.7).

З матеріалів справи вбачається, що батьки позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 липня 1994 року по 14 грудня 2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу та копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.6, 46).

ОСОБА_13 договору купівлі-продажу квартири від 07 липня 2003 року, посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_10, ОСОБА_4 придбала квартиру № 62, що знаходиться в будинку № 67 по пр. Перемоги у м.Дніпродзержинську (а.с.21).

04.07.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_5 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11368002000, відповідно якого ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 20000 доларів США з кінцевим терміном повернення 04.07.2018 року (а.с.12-19).

В забезпечення виконання договорів про надання споживчого кредиту № 11368002000 від 04.07.2008 року, та № 11368024000 від 04.07.2008 року, між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_4 04.07.2008 року було укладено Іпотечний договір № 1136800200/1, відповідно до якого остання передала Банку в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Перемоги 67-62, та належить іпотекодавцю на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 07.07.2003 року ОСОБА_10 приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1292 (а.с.10-11).

ОСОБА_13 акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 12.06.2013 року, 03.06.2013 Дніпропетровською філією ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» відповідно до договору № 08/216/13/І-09н від 01.04.2013 р., укладеного з Дніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 15.07.1999 р. № 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.1999 р. за № 480/3773 за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Перемоги.63 проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме (лот №1): двокімнатна квартира АДРЕСА_8 , житловою площею 28,4 кв. м., загальна площа 48,7 кв. м.. розташована на 7 поверсі 9-поверхового будинку, а саме: 1-а кімната 16,8 м. кв., 2-а кімната 11,6 м. кв., кухня 7,9 м. кв., вбиральня 1,1 м. кв., ванна кімната 2,6 м. кв., коридор 3,8 м. кв., коридор 3,2 м. кв., лоджія 1,7 м. кв., матеріал зовнішніх стін залізобетонні панелі, що раніше належала боржникові ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу від 07.07.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського МНО ОСОБА_10 , за реєстровим №1292 та зареєстрованого в Обласному комунальному підприємстві «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» 14.07.2003 р., реєстраційний номер: 126288, номер запису: 20828, в книзі: 114. Продаж вищевказаного майна здійснено при примусовому виконанні виконавчого провадження № 16618711, з виконання виконавчого напису № 972 від 15.12.2009 року вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_11, про звернення стягнення на нерухоме майно: квартиру № 62, що знаходиться за адресою: Дніпродзержинськ, проспект Перемоги, будинок № 67 та належить на праві власності ОСОБА_4 для задоволення вимог АКІБ "УкрСиббанк", що становлять 174558,65 грн., а також акту опису й арешту майна, складеного 02.03.2011 серії АА державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції. Переможець аукціону є ОСОБА_3 , яким сплачено за придбане майно суму 70050,00 грн. (а.с.20).

Право власності на квартиру № 62, що знаходиться за адресою: Дніпродзержинськ, проспект Перемоги, будинок № 67 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва, реєстр. № 733 (а.с.38), а також витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.39-40).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 20.02.2015 року у цивільній справі № 209/6042/13-ц відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи: Приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство Юстиція", Дніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Дніпровського районного виконавчого комітету в місті Дніпродзержинську, ОСОБА_3, ОСОБА_14, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс", про визнання іпотечного договору недійсним.(а.с.86-89)

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.06.2015 року вказане рішення суду від 20.02.2015 року було залишено без змін.(а.с.92)

Також, Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.06.2015 року було залишено без змін.(а.с.124-125 Т.1)

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 317 ЦК України встановлено, що власникам належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається своїм майном.

ОСОБА_13 зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

За положеннями статей 379, 382 ЦК України об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира.

Права власника житлового будинку (квартири) визначені у статті 383 ЦК України та статті 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише за підстав, передбачених законом.

ОСОБА_13 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ОСОБА_13 вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

ОСОБА_13 п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Позивач ОСОБА_1 втратив право власності на квартиру , оскільки відповідно до п.8 ч.1 ст.346 ЦК України, його право власності припинилося у звязку із зверненням стягнення на квартиру, яка була предметом іпотеки за Іпотечним договором №11368002000/1 від 04.07.2008 р., укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_4

ОСОБА_13 довідки від 24.02.2014 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 з 27.02.1995 року, знятий з реєстрації з 26.12.2003 року.(а.с.81 Т.1)

ОСОБА_13 довідки № 142 від 14.03.2016 року позивач ОСОБА_1 з 01.09.2014 року по 30.06.2017 року навчався в Дніпродзержинському вищому професійному училищі ІІІ атестаційного рівня та І рівня акредитації(а.с.135 Т.1)

Як вбачається з довідки про доходи позивач ОСОБА_1 мав дохід за період з 01 вересня 2015 року по 29.02.2016 року 3494,22 грн.(а.с.136 Т.1)

ОСОБА_13 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.11.2014 року відомості щодо наявності речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 , ОСОБА_5 відсутні.(а.с.137,138 Т.1)

Суд вважає, що позивач в обґрунтування свого позову помилково посилається на застосування до спірних правовідносин положень ст. 40 Закону України "Про іпотеку" та ст.109 ЖК України, оскільки предметом даної цивільної справи не його виселення .

Крім того, суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності правових підстав встановлення сервітуту між ним та позивачем, оскільки він не є членом його сім'ї, оскільки ці правовідносини регулюються ст.403 ЦК України.

ОСОБА_13 ч. 1 ст. 401 ЦПК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

ОСОБА_13 ст. 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК України після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або звільнити жилий будинок чи жиле приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють жилий будинок або жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Однак, на даний час позивач ОСОБА_1 мешкає у квартирі АДРЕСА_9 . Рішенням суду позивач із вказаної квартири не виселений.

За таких обставин, з врахуванням майнового стану позивача ОСОБА_1, відсутність у нього іншого нерухомого майна, суд вважає, необхідним позов ОСОБА_1 задовольнити частково та визначити зміст сервітуту, який полягає в користуванні ОСОБА_1 квартирою № 62 в будинку № 67 по пр. Перемоги в м. Кам'янське Дніпропетровської області, яка належить на праві власності ОСОБА_3 ; встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , право постійного користування і проживання в кімнаті площею 11,6 кв.м квартири АДРЕСА_10. з покладенням обов'язку використати об'єкт сервітуту виключно за його цільовим призначенням; встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 право постійного користування кухнею (в тому числі сантехнікою, газовою плитою, які розміщені в кухні), приміщенням ванної кімнати та санвузлу (в тому числі і розміщеною в них сантехнікою), вбиральнею, коридором, лоджиєю квартири АДРЕСА_10; у разі відчуження ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_11 сервітут зберігає свою чинність.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визначення розміру та порядку оплати комунальних послуг, визначення прав та обов’язків позивача та відповідача , в цій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Щодо визначення розміру і порядку оплати комунальних послуг позивачем та відповідачем, суд вважає, що вимоги заявлені передчасно , та повинні вирішуватися після визначення кількості зареєстрованих осіб, кількістю проживаючих осіб шляхом укладення відповідних договорів з підприємствами, які надають комунальні послуги.

Щодо визначення прав та обов’язків позивача та відповідача, в цій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог оскільки , відповідач ОСОБА_3 є власником вказаної житлової квартири, запропоновані позивачем права та обов’язкі є неспіврозмірними з правовим статусом відповідача , та значно зачіпають права відповідача як власника квартири.

Щодо витрат по сплаті судового збору. в цій частину суд задовольняє вимоги позивача та стягяє з відповідача на його користь 114 грн. 70 коп.

Повний текст рішення викладено 28 грудня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,7, 8, 10, 12, 13, 137, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України ст.ст. 401-405 Цивільного кодексу України, ст. 109 ЖК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк", ОСОБА_4, ОСОБА_5, орган опіки та піклування адимінітсрації Дніпровського району Кам"янської міської ради , про встановлення сервітуту на право користування житлом -задовольнити частково.

Визначити зміст сервітуту, який полягає в користуванні ОСОБА_1 квартирою № 62 в будинку № 67 по пр. Перемоги в м. Кам'янське Дніпропетровської області, яка належить на праві власності ОСОБА_3 .

Встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , право постійного користування і проживання в кімнаті площею 11,6 кв.м квартири АДРЕСА_10. з покладенням обов'язку використати об'єкт сервітуту виключно за його цільовим призначенням.

Встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 право постійного користування кухнею (в тому числі сантехнікою, газовою плитою, які розміщені в кухні), приміщенням ванної кімнати та санвузлу (в тому числі і розміщеною в них сантехнікою), вбиральнею, коридором, лоджиєю квартири АДРЕСА_10.

У разі відчуження ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_11 сервітут зберігає свою чинність.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 114, 70 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.15.5 Розділу Х111 Перехідні положення ЦПК україни , апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду

Суддя О.О. Лобарчук