Рішення № 71363211, 28.12.2017, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/1042/16-ц

Провадження №2/547/41/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання Н.П.Козулі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

представник позивача ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги заподіянням відповідачем, як водієм, який є винуватим у скоєнні ДТП, позивачеві, як потерпілому та як водієві іншого автомобіля, моральної шкоди внаслідок отримання позивачем легких тілесних ушкоджень. В обґрунтування стягнення 15000 грн моральної шкоди вказано, що ДТП є результатом порушення відповідачем ОСОБА_5 дорожнього руху, отримані позивачем тілесні ушкодження спричинили фізичні і моральні страждання, згадування про негативні зміни у житті, переживання фізичних незручностей та дискомфорту, тимчасовою відірваністю від соціального життя, почуття образи та обурення діями відповідача, переживанням сильного емоційного стресу тощо.

Позивач позов підтримав повністю, вказав, що 15000 грн є посильною сумою для відповідача, відповідач упродовж усього часу після ДТП не вибачився перед позивачем за скоєну ДТП, добровільно не бажає відшкодувати моральну шкоду.

Представник позивача вказав, що факт заподіяння тілесних ушкоджень вже свідчить про завдання моральної шкоди. Відповідача вироком суду визнано винуватим у вчиненні ДТП, у якому також постраждав і позивач, який їхав у той день у своїх справах за кермом автомобіля. Відповідач не визнавав провини, не відшкодовував шкоди позивачеві. Позивач, як учасник дорожнього руху, розраховував на дотримання ПДР іншими учасниками дорожнього руху. Скоєна відповідачем ДТП змінила плани позивача, завдала йому тілесних ушкоджень, а, відтак, болю, стресу, переживань, потребувала докладення зусиль для захисту своїх прав. Ушкоджене коліно періодично болить. Відповідач не з'являється у засідання.

Відповідач у судові засідання не з'являвся.

Представник відповідача заперечувала проти позову повністю, вказала, що позивачем не доведено обставин щодо розміру завданої моральної шкоди, що є його процесуальним обов’язком. Представник погодилася із визнанням судом провини відповідача у ДТП, однак у ДТП також є провина і позивача. Не визнання провини у кримінальному провадженні не має значення, відповідач сплатив стягнення, які на нього накладено вироком суду. Відповідач має скрутне матеріальне становище, не має джерел доходів в Україні, його дружина не працює. Відповідач періодично буває за межами України "на заробітках", через що не міг з'являтися у судові засідання.

Виконуючи приписи ст. 264 ЦПК України суд зазначає таке.

Вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.03.2017, описки у якому виправлено ухвалою згаданого суду від 18.05.2017, встановлено, що 22.10.2015, близько 06 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 (відповідач), керуючи технічно справним автомобілем марки «MITSUBISHI», модель «Space Wagon», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись автодорогою «Київ-Харків-Довжанський» в напрямку міста Києва, на 280 кілометрі + 687 метрів автодороги, в селі Білоцерківка Великобагачанського району Полтавської області, порушив вимоги п.п. 10.1, 16.13 ОСОБА_5 дорожнього руху України, здійснив поворот ліворуч, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасником руху, виїхав на зустрічну смугу руху, при цьому не надав дороги транспортному засобу марки «ВАЗ», модель «2107», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 (позивача) який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо, та допустив з ним зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, потерпілій ОСОБА_6, яка знаходилася в автомобілі марки «ВАЗ», модель «2107», під керуванням ОСОБА_1, завдано тілесні ушкодження: краєвий перелом променя в типовому місці зліва; рана, що розташована на передній поверхні правої гомілки, в нижній третині; синці, що розташовані на задній поверхні правої гомілки, в середній третині; на передній поверхні лівої гомілки, в середній третині; в нижній третині (2); в ділянці лівого колінного суглобу; на передній поверхні лівого плечового суглобу; на правій щоці, що відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я.

Щодо вказаного діяння відповідача визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Отже ДТП стала наслідком порушення відповідачем ОСОБА_5 дорожнього руху, зіткнення відбулося з автомобілем, яким керував позивач.

Згідно висновку експерта № 307 від 26.10.2015 у позивача виявлені тілесні ушкодження: садна, що розташовані на передній поверхні правого колінного суглобу; на тильній поверхні правої кисті в кількості 6; в тім'яній ділянці, в середній частині; на слизовій оболонці нижньої губи зліва; синець, що розташований в ділянці підборіддя, які у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Отже вказані ушкодження позивача мають прямий причинно-наслідковий зв'язок із ДТП, у якому є вина відповідача.

Відповідач не отримував доходів в Україні протягом 01.01.2017 – 30.06.2017 (а.с. 133).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК). Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК).

Статтею 23 ЦК передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не доведено спричинення ДТП, у т.ч. характеру і кількості тілесних ушкоджень, в результаті умислу або грубої необережності позивача.

Ураховуючи обставини та причини ДТП, доведеність позивачем ступеню та характеру отриманих ним у результаті ДТП тілесних ушкоджень, що, сукупно із самим фактом ДТП поза розумним сумнівом свідчать про завдання йому болю, душевних страждань, емоційної напруги протиправними діями відповідача, як водія-учасника дорожнього руху, правомірне очікування позивачем дотримання вимог ПДР іншими учасниками дорожнього руху, неочікуваним потраплянням у ДТП з вини відповідача, необхідністю докладення зусиль із організації свого життя та захисту від наслідків неправомірних дій відповідача, встановленою зайнятістю відповідача за межами України тощо суд визначає розмір стягуваної моральної шкоди у розмірі 8000,00 грн. Тобто задовольняє позов частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 711,11 грн витрат на правову допомогу (1333,33 * 8000 / 15000) (а.с. 135, 136), а також 551,20 грн судового збору з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8000,00 грн моральної шкоди.

У задоволенні позову у іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 711,11 грн судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 551,20 грн судового збору в дохід держави.

Позивач – ОСОБА_1, Полтавська обл., Семенівський р-н, смт Семенівка, вул. Матросова, 72, РНОКПП НОМЕР_3.

Відповідач – ОСОБА_2, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Білоцерківка, РНОКПП НОМЕР_4.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому ст.ст. 351, 352, 354, 355, п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Суддя В.Ф.Харченко

Повний текст рішення складено 29.12.2017.