Рішення № 71353847, 19.12.2017, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

19.12.2017

Справа № 337/4688/16-ц

Провадження № 2/337/177/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Коваленко В.С.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЖБК-354 «Електрод-2», третя особа: голова правління ЖБК-354 «Електрод-2» ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні приміщенням

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою у якій вказав, що 01.06.2012 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, будинок 20. Відповідно до п. 1.1 договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 20 на першому поверсі в четвертому під’їзді загальною площею 14,8 кв.м., для використання в цілях поточних побутових та господарських задач. В п. 1.2 договору встановлені строки оренди з 01 червня 2012 року по 01 травня 2015 року, у випадку, якщо жодна з сторін по завершенні договору протягом місяця не заявить про його припинення, договір вважається продовженим на той самий строк. Оскільки відповідач не заявив вимогу про розірвання договору ні в усній ні в письмовій формі, договір оренди вважається продовженим на той самий строк, тобто до 01 травня 2018 року. Пунктом 3.1 договору встановлена плата за користування приміщенням у розмірі 1000 гривень щомісячно, включаючи плату за комунальні послуги. 10 червня 2012 року позивачем було сплачено відповідачу в рахунок орендної плати 8000 гривень. Відповідач наполіг саме на плати через касовий ордер, але пізніше, коли він прийшов к відповідачу та став вимагати виконання договору оренди, відповідач заявила, що треба було проводити оплату через касу банка. Тому пізніше через касу було переведено суму у розмірі 2000 гривень на рахунок ЖБК. Майже відразу, на при кінці червня 2012 року відповідач заблокував вхід у приміщення, змінив замки на дверях, внаслідок чого позивач не може потрапити в орендоване ним приміщення. Відповідач мотивував це тим, що поряд мешкає ветеран ВВВ, якому не до вподоби розташування незнайомих осіб поряд. Але при очній бесіді с цим чоловіком, він заявив, що не має нічого проти. Неодноразово намагався зустрітися з головою для бесіди, було надіслано декілька листів, останній від 27.07.2015 року був надісланий лист з вимогою надати доступ до приміщення. Однак жодної реакції від відповідача не надійшло. З моменту підписання договору оренди позивач взагалі не був допущений до приміщення, що підтверджується відсутністю акту приймання-передачі приміщення. Таким чином відповідач створює перешкоди в користуванні приміщенням, внаслідок чого позивач не може ним вільно користуватись, що порушує його право на користування приміщенням та умови договору. Просить суд зобов’язати ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ-354 «ЕЛЕКТРОД-2» усунути перешкоди в користуванні приміщенням за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 20, розташованому на першому поверсі в четвертому під’їзді загальною площею 14,8 кв.м., шляхом надання фактичного доступу до вказаного приміщення.

Представник відповідача надав заперечення на позов у яких вказав, що пункт 2.1.а. спірного договору оренди приміщення з правом викупу передбачено, що орендодавець зобов'язаний на першу вимогу орендаря протягом трьох днів з моменту підписання цього договору передати в користування орендарю приміщення за актом передачі-приймання. Якщо на думку Позивача спірний договір укладений 01.06,2012р., то не пізніше 04.06.2012р. Позивач повинен був звернутися до Відповідача з вимогами щодо передачі йому приміщення. Позивач не звертався до Відповідача з вимогами відповідно до п. 2.1.а. спірного договору, матеріали цивільної справи взагалі не містять таких вимог та доказів їх направлення Відповідачу. Посилання Позивача на фіскальний чек ЗД УДПП «Укрпошта» від 27.07.2015р. не може бути належним доказом, оскільки в чеку зазначено про покупку поштової марки, а не надсилання Відповідачу поштових повідомлень, крім того, дата, зазначена у чеку, значно пізніша ніж передбачена вимогами п. 2.1.а. спірного договору. Слід зазнати, що відповідно до викопіювання першого поверху четвертого під'їзду будинку, розташованого за адресою: вул. Рубана, 20, м. Запоріжжя, відсутнє приміщення площею 14,8 кв.м. Отже, приміщення, що є предметом спірного договору, взагалі не існує. Щодо доводів Позивача про сплату грошових коштів в рахунок оренди зауважую, що зазначені документи є односторонніми, позивач є співзасновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Форестер», яке має власність у будинку, розташованому за адресою: вул. Рубана, 20, м. Запоріжжя, сплачує рахунки та обізнаний про номер поточного рахунку Відповідача. Позивач відповідно до вимог спірного договору не звернувся до Відповідача щодо передачі йому приміщення, відповідний документ (акт) підписаний не був сторонами договору. Обчислення строку договору найму не почалося. Позивач звернувся до суду уже значно пізніше, після закінчення строку позовної давності. Просить застосувати до позовних вимог ОСОБА_1 до ЖБК-354 «Електрод-2» про усунення перешкод в користуванні приміщенням та стягнення відповідного судового збору строк позовної давності тривалістю в три роки, та відмовити ОСОБА_4 у позові до ЖБК-354 «Електрод-2» про усунення перешкод в користуванні приміщенням та стягнення відповідного судового збору.

Позивач надав письмову відповідь на заперечення, відповідно до якої вказав, що згідно умов договору, орендар ОСОБА_4 звернувся до орендодавця ЖБК-354 «Електрод-2», в особі голови правління ОСОБА_3 з листом, про те що він має намір отримати ключі та доступ до приміщення. Також орендар мав сумнів стосовно розміру площі цього приміщення, тому вимагав у орендодавця надати техпаспорт приміщення. Але в листі - відповіді орендодавця від 05.01.2013 року отримав відмову в доступі до приміщення на підставі того, що на 02.06.2012 року не було здійснено оплати за приміщення, а в приміщенні знаходяться будматеріали ЖБК. Стосовно площі приміщення була відповідь, що були використані архівні данні ЖБК, а уточнення площі не потрібно, тому що орендар сплачує фіксовану суму за приміщення, а точна площа буде потрібна лише при викупі приміщення. Щодо сплати орендної плати, то при сплаті в квитанції чітко вказано за що сплачується ця сума, по договору№1. від 01.06.2012р. конкретно ОСОБА_4 В квитанції же, яку надає відповідач чітко видно, що це сплата за тепло, а платником виступає ТОВ «Форестер». ТОВ «Форестер» не має та й не мало ніколи договорів з ЖБК та жодного разу не сплачувало грошових коштів на поточний рахунок ЖБК, т.к. ОСОБА_3 просила сплачувати готівкою через приходну квитанцію. А це тому, що вона стверджувала, що рахунки ЖБК заблоковані. Таким чином, позивач ОСОБА_4 не мав можливості знайти реквізити рахунку ЖБК до підписання договору №1 від 01.06.2012 року. Щодо спливу строку позовної давності в зв'язку з закінченням строку договору, то згідно п. 1.2. Договору, якщо жодна зі сторін по завершенню строку договору впродовж одного місяця не заявить про його закінчення, договір вважається подовженим на той же термін. Таким чином, договір наданий час є діючим. Щодо коштів, сплачених за оренду приміщення, позивач ОСОБА_4 неодноразово звертався до Відповідача ОСОБА_3 з заявою про усунення перешкод в користуванні приміщенням або повернення коштів. На ці звернення він довго не міг отримати відповідь. Голова ЖБК ОСОБА_3 декілька разів при зустрічі відмовляла у отримані відповіді, усно відповівши, що на теперішній час грошей у ЖБК немає, т.к. були погашені борги та списані всі кошти. Письмово же отримати відповідь не вдавалось, були різні підстави для відмови: то відсутня печатка ЖБК, то немає фарби в принтері то інше. Нарешті десь в середині квітня 2014 року, після звернення до Хортицького райвідділу, ОСОБА_3 сама зателефонувала та запропонувала компромісне рішення, відповівши на звернення від 01.06.2013 року. Отже 30.04.2014 року ОСОБА_3 своєю відповіддю підтвердила неспроможність повернути гроші в зв'язку з тяжким матеріальним становищем ЖБК, запропонувала пролонгувати договір оренди приміщення на тих же умовах на той же термін, що й є в діючому договорі, пообіцявши в найближчий термін забезпечити орендарю доступ до приміщення та вивезти будматеріали та інші речі. Вважає усі заперечення відповідача необґрунтовані та суперечать його минулим твердженням та фактам.

Згідно до письмових пояснень ОСОБА_3, окрім викладеного у письмових запереченнях, вказано, що позивач взагалі не звертався щодо укладання акту передачі-приймання приміщення. Позивач відповідно до вимог спірного договору не звернувся до Відповідача щодо передачі йому приміщення, відповідний документ (акт) підписаний не був сторонами договору. Позивач звернувся до суду уже значно пізніше, після закінчення строку позовної давності.

Згідно до письмових пояснень представника відповідача, окрім викладеного у письмових запереченнях, вказано, що п. 2.1.а спірного договору оренди приміщення з правом викупу передбачено, що орендодавець зобов'язаний на першу вимогу орендаря протягом трьох днів з моменту підписання цього договору передати в користування орендарю приміщення за актом передачі-приймання. Якщо на думку Позивача спірний договір укладений 01.06.2012р., то не пізніше 04.06.2012р. Позивач повинен був звернутися до Відповідача з вимогами щодо передачі йому приміщення за актом передачі-приймання, як того вимагає закон і договір. Матеріали цивільної справи не містять жодного акту передачі-приймання приміщення. Також матеріали справи не містять доказів надсилання, направлення такого акту Відповідачу. Позивач взагалі не звертався щодо укладання акту передачі-приймання приміщення. Крім того, відповідно до п. 1.5. спірного договору обов'язок Позивача щодо сплати орендної плати, утриманню приміщення тощо виникають у нього з моменту фактичної передачі приміщення в користування на підставі відповідного акту. Жодного акту передачі сторони не укладали, Позивач з цього приводу не звертався до Відповідача, тому посилання ОСОБА_1 на сплату орендної плати є такими, що не відповідають умовам спірного договору. Позивач відповідно до вимог спірного договору не звернувся до Відповідача щодо передачі йому приміщення, відповідний документ (акт) підписаний не був сторонами договору. Позивач звернувся до суду вже значно пізніше, після закінчення строку позовної давності. Просить суд звернути увагу на те, що позивач надав копії доказів (листи, відповіді, судове рішення) вже після початку розгляду справи по суті, жодних доказів того, що ці копії документів подано несвоєчасно з поважних причин суду взагалі не надавалося.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просить їх задовольнити на підставах викладених у позові та письмових поясненнях.

У судовому засіданні представник відповідача з позовом не згоден на підставах викладених у запереченнях на позов та письмових поясненнях.

Третя особа надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає, підтримує свої письмові пояснення та пояснення представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що 01.06.2012 року між ОСОБА_1 та ЖБК - 354 «Електрод-2» в особі голови ОСОБА_3, було підписано договір оренди приміщення з викупом, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, будинок 20(а.с.7-8).

Стаття 204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності правочину, та правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

29.03.2017 року, за клопотанням представника відповідача, судом призначалась судово-почеркознавча експертиза, на вирішення якої ставилось питання: чи виконано підписи від імені голови правління ЖБК-354 «Електрод-2» ОСОБА_3 в договорі №1 оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року, скріплені сторінок до цього договору та квитанції до приходного касового ордеру №18 від 10.06.2012 року ОСОБА_3.

Відповідно до висновку експерта №140-17 від 31.05.2017 року, підписи виконані від імені ОСОБА_3 та розміщені в оригіналі договору №1 оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року, бирки, яка скріплює вказаний договір та квитанції до приходного касового ордеру №18 від 10.06.2012 року виконані, імовірно, самою ОСОБА_3(а.с. 59-66).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 20 на першому поверсі в четвертому під’їзді загальною площею 14,8 кв.м., для використання в цілях поточних побутових та господарських задач.

Позивач 02.06.2012 року письмово звертався до відповідача з приводу уточнення загальної площі приміщення для оренди, та 05.01.2013 року йому було повідомлено, що площа, яка вказана у договорі взята з архівних даних ЖБК та не потребує уточнення(а.с. 112-113).

Таким чином суд вважає, що сторони були обізнані з приводу розташування і локалізації приміщення за договором оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року.

Відповідно до ст. 256, 257, 261 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

30.04.2014 року, відповідач письмово повідомила позивача на його лист від 01.06.2013 року, про те, що авансові платежі позивача за договором договору №1 оренди від 01.06.2012 року не можуть бути повернені в зв'язку з тяжким матеріальним становищем ЖБК, та пропонує пролонгацію договору з обіцянкою в найближчий строк забезпечити вивезення будматеріалів та інших речі, звільнити приміщення та передати його(а.с.117).

Відповідно до копії квитанції до приходного касового ордеру №18 від 10.06.2012 року, позивач сплатив відповідачу 8000 грн. на підставі договору №1 оренди від 01.06.2012 року(а.с.9), а також сплатив 2000 грн. за квитанцією № QS000129862601 від 11.07.2016 року.

Згідно п. 1.2 договору оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року, приміщення передається в оренду строк з 01.06.2012 року по 01.05.2015 року. У випадку якщо жодна зі сторін, по завершенню строку договору впродовж одного місяця не заявить про його закінчення, договір вважається подовженим на той же строк.

Враховуючи дати звернення позивача до відповідача з заявами та відповіді, зважаючи на дати сплату платежів за договором оренди, відсутність волевиявлення сторін про закінчення договору, та те, що позивач звернувся до суду 30.11.2016 року, суд приходить до висновку про те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з вимогою про захист свого права.

Згідно із ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом 2.1а договору №1 оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року передбачено, що орендодавець зобов'язаний на першу вимогу орендаря протягом трьох днів з моменту підписання цього договору передати в користування орендарю приміщення за актом приймання-передачі.

Листом від 02.06.2012 року позивач письмово звертався до відповідача з приводу передачі йому ключів та надання доступу до приміщення за договором оренди, однак 05.01.2013 року йому було повідомлено, що ним не проведена оплата за оренду і у приміщенні знаходяться будівельні матеріали, які належать ЖБК, та які будуть вивезені після оплати(а.с. 112-113).

У відповідності зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Суд вважає, що позивач виконав усі вимоги за договором №1 оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року, приймав заходи щодо позасудового спонукання відповідача виконати умови договору зі своєї сторони.

Вимог, щодо визнання договору неукладеним, судом не розглядалось.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право та примусове виконання обов'язку в натурі.

Вибраний позивачем спосіб захисту свого права відповідає нормам закону, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 10, 12, 229, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 15, 16, 204, 256, 257, 261, 509, 526, 627, 793, 795 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ-354 «ЕЛЕКТРОД-2» усунути перешкоди в користуванні приміщенням за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 20, розташованому на першому поверсі в четвертому під’їзді загальною площею 14,8 кв.м., шляхом надання ОСОБА_1 фактичного доступу до приміщення.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя:(підпис) ОСОБА_5

Повний текст рішення складений 29.12.2017 року.

Суддя:(підпис) ОСОБА_5

Копія вірна

Суддя: