Ухвала суду № 71348855, 20.07.2016, Київський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

20 липня 2016 року №810/2247/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_6, в якому просять визнати протиправним і скасувати рішення про присвоєння ОСОБА_6 земельної ділянки із кадастровим №3222480800:10:001:0012.

На підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.07.2016, В.о. керівника апарату суду 15.07.2016 проведено повторний перерозподіл адміністративної справи №810/1960/16. Автоматизованою системою документообігу суду визначено ОСОБА_7 головуючим суддею, що буде розглядати дану адміністративну справу.

Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Згідно із Указом Президента України "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі" від 16.11.2004 №1417/2004, територією на яку поширюються повноваження Київського окружного адміністративного суду є Київська область. Водночас, на територію міста Києва поширюються повноваження Окружного адміністративного суду міста Києва.

Із змісту позовної заяви випливає, що місцепроживанням одного з позивачів, а саме, ОСОБА_1 є АДРЕСА_1, а відповідача – місто Київ, пр-т Перемоги, буд. 126.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що дана справа в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення підсудна адміністративному суду повноваження якого поширюються на територію міста Києва, а саме, Окружному адміністративному суду міста Києва.

Таким чином, зазначені вище обставини виключають можливість розгляду позову ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення Київським окружним адміністративним судом.

Положеннями пункту 6 частини третьої статті 108 КАС встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Суд зазначає, що згідно із положеннями частини шостої статті 108 КАС, повернення позовної заяви не позбавляє права позивача повторно звернутись до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, у даному випадку до Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корп.1.

За приписами пункту 4 частини першої статті 106 КАС, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини другої статті 106 КАС, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

У позовній заяві позивачі просять скасувати рішення про присвоєння ОСОБА_6 земельної ділянки із кадастровим №3222480800:10:001:0012, проте, не вказують ні дати, ні номер цього рішення, та не додають його до позовної заяви. Водночас, неможливість подання рішення, яке оскаржують, мотивують тим, що вони не володіють ним і не можуть самостійно отримати. При цьому, позивачі не вказують, які фактичні дії були вчиненні ними для отримання вказаного рішення (чи звертались особисто або через адвоката із заявами, запитами до відповідача про отримання такого рішення, або отримання інформації про його наявність, тощо) та, що перешкоджало отриманню такого рішення або інформації.

Крім цього, у позовній заяві не зазначено виклад обставин, якими позивач ОСОБА_3 обґрунтовує свої вимоги до Києво-Святошинської районної державної адміністрації та не надає жодних доказів на їх підтвердження.

Згідно з частиною третьою статті 106 КАС, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини другої статті 87 цього ж Кодексу, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також, частиною другою зазначеної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", станом на 01.01.2016 розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.).

Суд звертає увагу позивачів на те, що відповідно до абзацу другого частини шостої статті 6 Закону №3674-VI, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

За приписами частини першої та другої статті 9 Закону №3674-VI, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що позов немайнового характеру подано одночасно кількома позивачами - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Як було зазначено вище, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (абз.2 ч.6 ст.6 Закону №3674-VI), а саме, у розмірі 551,20 грн.

Таким чином, ставка судового збору за звернення до адміністративного суду з даним позовом становить для: ОСОБА_2 - 551,20 грн., ОСОБА_3 - 551,20 грн., ОСОБА_4 - 551,20 грн., ОСОБА_5 - 551,20 грн. Однак, до позовної заяви додано документ про сплату 26.05.2016 судового збору у розмірі 551,21 грн. ОСОБА_1.

Окрім цього, необхідно зазначити, що згідно з частиною першою статті 99 КАС, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 99 цього ж Кодексу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено у позовній заяві, що на скільки відомо позивачам, приблизно у 2012 році Києво-Святошинською районною державною адміністрацією прийнято рішення про присвоєння земельної ділянки із кадастровим №3222480800:10:001:0012 третій особі ОСОБА_6. Однак, позивачі не зазначили та не подали доказів того коли вони дізналися про рішення, яке оскаржують, а тому, в суду відсутня можливість з’ясувати питання, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до вимог частини першої статті 108 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв’язку з чим суд, враховуючи положення статті 108 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у строк до 31.08.2016, шляхом подання до суду:

- позовної заяви, у якій будуть зазначені дата та номер рішення Києво-Святошинської районної державної адміністрації, яке оскаржується, а також, будуть викладені обставини, якими позивач ОСОБА_3 обґрунтовує свої вимоги до Києво-Святошинської районної державної адміністрації та додані докази на їх підтвердження, в тому числі, рішення, яке оскаржується. В разі неможливості надання таких доказів - зазначити докази, які не може позивач самостійно надати та вказати причини неможливості подання таких доказів;

- документів про сплату судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду (отримувач коштів - Київський окружний адміністративний суд, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 821018, рахунок отримувача - 31213206784001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 Символ звітності "206", призначення платежу - *;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ), судовий збір, за позовом ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5 (кожним позивачем окремо), Київський окружний адміністративний суд) з позовом немайнового характеру в розмірі визначеному статтею 4 Закону №3674-VI, а саме, у розмірі 551,20 грн. кожним позивачем окремим платіжним документом та документа, виданого ГУ ДКСУ у Київській області, що підтверджує зарахування такого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України;

- письмові пояснення та докази, які підтверджують час, коли позивачі дізналися про прийняте Києво-Святошинської районною державною адміністрацією рішення про присвоєння ОСОБА_6 земельної ділянки із кадастровим №3222480800:10:001:0012. У разі пропуску строку звернення до суду, надати письмове пояснення та докази на підтвердження поважності причин пропуску позивачами строку звернення до суду.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву в частині позову ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 31 серпня 2016 року.

Копію ухвали надіслати позивачам.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Басай О.В.