Ухвала суду № 71345476, 28.12.2017, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

28 грудня 2017 року Справа 923/1175/17

Суддя Господарського суду Херсонської області Остапенко Т.А. розглянувши заяву Приватного підприємства "Щасливе дитинтство" про забезпечення позову від 26.12.2017 року у справі

за позовом: Приватного підприємства "Щасливе дитинство", місцезнаходження: м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 24, ідентифікаційний код: 39505838

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті менеджмент", місцезнаходження: м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 24, ідентифікаційний код: 38638981

про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту

Без участі представників сторін

в с т а н о в и в:

ПП Щасливе дитинство звернулося до суду із позовом до ТОВ Ріелті менеджмент про визнання права власності на траволатор BLT06P/026 у кількості 3 одиниці та зняття з цього рухомого майна арешту і виключення його з постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 20.12.2017 року, в рамках виконавчого провадження №55361256, що увійшло до зведеного виконавчого провадження №55384481.

Одночасно з поданим позовом, позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку відносно ТОВ Ріелті менеджмент у рамках зведеного виконавчого провадження №5538448.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник зазначив, що в ході виконавчого провадження №55361256 за примусовим виконанням наказу №910/22216/16, виданого 20.12.2016 р. Господарським судом м. Києва, 20.12.2017 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, здійснений опис і арешт майна боржника ТОВ Ріелті менеджмент за адресою вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, б. 24.

13.12.2017 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 обєднано виконавчі провадження №№55361256, 55361356 у зведене виконавче провадження №5538448.

До переліку описаного та арештованого майна включено майно - траволатор BLT06P/026 у кількості 3 одиниці, яке придбане та належить позивачеві за договором купівлі-продажу№01/12 від 01.12.2017 р.

На підтвердження зазначених обставин матеріали позовної заяви містять копії договору, постанов про опис та арешт майна, про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

Зазначені обставини викликають обґрунтоване побоювання заявника про те, що, до вирішення спору по суті і набранням рішенням по цій справі законної сили, на майно, яке належить позивачу на праві приватної власності і увійшло до опису та арешту майна відповідача, буде здійснено стягнення в рамках зведеного виконавчого провадження №5538448. А тому існує необхідність здійснити заходи щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку відносно ТОВ Ріелті менеджмент у рамках зведеного виконавчого провадження №5538448.

Згідно ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову за переліком, який наведений в ч. 1 ст. 137 цього ж Кодексу.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

В п.п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» розяснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, позивач, обираючи захід забезпечення позову - шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, переліку цих документів не навів, документального підтвердження, що стягнення в межах зведеного виконавчого провадження №55384481 відбувається за виконавчими документами за якими стягнення здійснюється у безспірному порядку не надав, наявність зв'язку між обраним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги не обґрунтував.

Натомість копії постанов про опис та арешт майна, про обєднання виконавчих проваджень підтверджують, що виконавче провадження №55361256, що увійшло у зведене виконавче провадження №55384481, відкрите на примусове виконання наказу №910/22216/16, виданого 20.12.2016 р. Господарським судом м. Києва. Зазначена обставина спростовує доводи заявника щодо співмірності обраного заходу забезпечення позову, вжиття якого може спричинити порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників зведеного виконавчого провадження №55384481, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи викладене, оцінивши розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, керуючись ст. 136, 137, 140, 235, 255, 256, суд

п о с т а н о в и в:

1. Відмовити в задоволенні заяви ПП Щасливе дитинство від 26.12.2017 про забезпечення позову.

2.Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала, відповідно до ст. 235, 256 ГПК України, набирає законної сили з дати підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів.

Ухвалу підписано 28.12.2017

Суддя Т.А. Остапенко