Постанова № 71332865, 26.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Конкорд» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року (суддя Турова О.М., м.Дніпро, повний текст постанови складено 19.06.2016 року) у справі №804/1262/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Конкорд» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ТОВ «ПФГ «Конкорд» (далі по тексту – позивач) звернулося до Міністерства економічного розвитку України (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене в листі від 25.02.2016 року №4102-10/47 про відмову позивачу у видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, що здійснюється відповідно до контракту поставки від 20.09.2014 року №2014/20/09, укладеного з компанією Concord Engineering GMBH (Австрія) за платежем на суму 973300 доларів США з 05.03.2016 року по 18.07.2017 року, за платежем 477889,12 доларів США з 07.07.2016 року по 19.11.2017 року та зобов’язати відповідача видати висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, що здійснюється відповідно до контракту поставки від 20.09.2014 року №2014/20/09, укладеного з компанією Concord Engineering GMBH (Австрія) за платежем на суму 973300 доларів США за 05.03.2016 року по 18.07.2017 року, за платежем 477889,12 доларів США з 07.07.2016 року по 19.11.2017 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач ТОВ «ПФГ «Конкорд» та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову. якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що суд першої інстанції неповно і однобічно дослідив обставини справи, взявши за основу при складанні рішення лише доводи відповідача, не оцінивши докази у справі у сукупності, внаслідок чого виніс необґрунтовану, незаконну постанову, не надав оцінку доводам, викладеним у позовній заяві.

Справа розглянута згідно ч.4 ст.229 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», згідно якого виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені Законом, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, в разі, коли таке відстрочення перевищує відповідні строки з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку відповідача відповідно до Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 року №1409. Суд першої інстанції зазначав, що відповідач перед цим двічі продовжував позивачу строки розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, в загальному підсумку на 15 місяців, враховуючи тривалий технічний процес, широку номенклатуру та великий обсяг та в цей раз позивачем не подано відповідне обґрунтування необхідності такого продовження та підтверджуючі документи, у своєму зверненні від 05.02.2016 року №05/02 позивач послався на тотожні підстави, зазначені ним у попередньому листі, на підставі якого вже були продовжені строки розрахунків. Суд першої інстанції вказав, що компанія «Concord Engineering GMBH» (Австрія) не є виробником товару за контрактом, що спливає на строки поставки.

Матеріалами справи встановлено, що 20.09.2014 року між ТОВ «ПФГ «Конкорд» (покупець) та компанією Concord Engineering GMBH (продавець) було укладено контракт №2014/20/09, згідно якого продавець зобов’язався на умовах 100% передплати здійснити поставку вогнетривкої продукції трьома партіями загального вартістю 3000234,80 доларів США, протягом 500 календарних днів з дати отримання передплати, згідно з додатковою угодою від 20.12.2014 року до контракту. Листами від 04.12.2014 року №04/12 та від 04.03.2015 року позивач звернувся до відповідача з проханням про надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що здійснюються відповідно до вищевказаного контракту та відповідач 12.12.2014 року та 18.03.2015 року видав висновки №1280 та №221 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією до 05.03.2016 року, до 21.03.2016 року та до 07.07.2016 року.

Встановлено, що 05.02.2016 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом №05/02, в якому просив продовжити строк розрахунків за вищевказаним контрактом у сумі 973300 доларів США з 05.03.2016 року по 18.07.2017 року, у сумі 885846,99 доларів США з 21.03.2016 років по 03.08.2017 років у сумі 477889,12 доларів США з 07.07.2016 років по 19.11.2017 років, обґрунтовуючи своє прохання тим, що при виконанні контракту були виявлені значні зміни технологічного процесу виготовлення та приймання-передачі продукції, які значно впливають на термін виконання поставки, у зв’язку із чим 29.01.2016 року сторонами контракту була укладена додаткова угода про зменшення об’єму поставки, повернення частини передплати та продовження строків поставки. До листа додав копії додаткової угоди, платіжного доручення про повернення частини передоплати, лист Компанії «Concord Engineering GMBH» з перекладом. 25.02.2016 року відповідач своїм листом повідомив позивача про відсутність правових підстав для видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією з підстав відсутності в наданому позивачем комплекті документів належного обґрунтування щодо продовження цих строків.

Оцінюючи докази у справі та нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно керувався положеннями Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29.12.2007 року №1409 та постановою Правління НБУ від 01.12.2014 року №758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютних ринках».

Так, відповідно до вимог вищевказаного Закону, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 01.12.2014 року №758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютних ринках» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені вищевказаним Законом повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем авансового платежу). НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені Законом.

Відповідно ст.6 Закону строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені НБУ відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених НБУ відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29.12.2007 року №1409, що для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку документи:

- складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;

- засвідчені в установленому порядку: копії зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Якщо резидент звертається за висновком щодо чергового платежу (поставки товарів, виконання робіт, надання послуг) за зовнішньоекономічним договором (контрактом), за яким раніше вже надавалися висновки, то він подає до Мінекономрозвитку України лише документи, що стосуються цього платежу.

Відповідно до пунктів 7, 9, 15 вказаного Порядку резидент зобов’язаний подати відповідне обґрунтування необхідності такого продовження та підтверджуючі документи. Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

Підставами для відмови у видачі висновку є: подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію; невідповідність поданих резидентом документів законодавству.

Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, звертає увагу, що позивач 04.12.2014 року та 04.03.2015 року звертався до відповідача про продовження строку розрахунків за контрактом з тих підстав, що виготовлення вогнетривкої продукції пов’язане з тривалим технологічним процесом, широкою номенклатурою та великим обсягом, та одержав позитивні висновки, відповідачем було продовжено строки розрахунків від 2-х до 13-ти місяців.

05.02.2016 року позивач звернувся до відповідача з проханням про продовження строку розрахунків за контрактом з тих же підстав, що 04.12.2014 року та 04.03.2015 року, надавши копію додаткової угоди до контракту від 29.01.2016 року, згідно якої сторони переглянули строки поставки до 1000 днів з дати одержання продавцем 100% передоплати; копію платіжного доручення на повернення частини передоплати; копію листа Компанії «Concord Engineering GMBH» з перекладом, з якого вбачається, що Компанія не є виробником вогнетривкої продукції. Для виконання контракту від 20.09.2014 року №2014/20/09 між позивачем та компанією Concord Engineering GMBH, остання 22.09.2014 року уклала контракт №LQ 072015 з Компанією Shandong Luqiao New Material Corp.LTD. 28.12.2015 року Компанією Concord Engineering GMBH та Компанією Shandong Luqiao New Material Corp.LTD., були проведені випробування продукції, за результатами якого було виявлено, що продукція низької якості та її хімічний склад не відповідає умовам контракту від 20.09.2014 року №2014/20/09 та було прийнято рішення про внесення змін до технології виробництва та здійснення поставки заново виготовленої продукції.

Аналізуючи вище приведені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений Кабінетом Міністрів України від 29.12.2007 року №1409 вимагає від резидента надання відповідного обґрунтування необхідності такого продовження та підтверджуючі документи.

Колегія суддів не приймає твердження позивача, який, посилаючись на вищевказаний Порядок, вважає, що оскільки ним передбачено вичерпний перелік документів, які подаються відповідачу для продовження розрахунків за контрактом, а саме: подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію; невідповідність поданих резидентом документів законодавству, то й підстав для відмови у продовженні розрахунків за контрактом не було.

Колегія суддів зазначає, що саме цим Порядком передбачено обов’язок резидента надавати відповідне обґрунтування необхідності продовження строку розрахунків за контрактом та підтверджуючі документи.

З урахуванням наданих позивачем документів на продовження строку розрахунків за контрактом від 20.09.2014 року №2014/20/09, колегія суддів погоджується з висновком відповідача про необґрунтованість продовження строків розрахунків. Отже, рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладене в листі від 25.02.2016 року №4102-10/47 про відмову ТОВ «ПФГ «Конкорд» у видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за контрактом від 20.09.2014 року №2014/20/09 є законним та обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Конкорд» – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року №804/1262/16 – залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів відповідно до ст., ст.328-329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 27.12.2017 року.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова