Рішення № 7132768, 07.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2009 р. Справа № 59/281-09

вх. № 8432/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - не з"явився; позивача - не з"явився; 3-й особи - не з"явився; відповідача - 1 - не з"явився; відповідача 2 - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Прокурора Золочівського району Харківської області смт., Золочів в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель, м. Харків; 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Золочівська районна державна адміністрація Харківської області, м. Золочів;

до відповідача 1 - Приватного пдприємства "Богодухів Агро-Інвест", с. Новоселівка та до відповідача 2 - Малорогозянської сільської ради Золочівського району, с. Писарівка,

про визнання недійсним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 2 січня 2008 року, укладений між відповідачем та Малорогозянською сільською радою, зареєстрований у Богодухівській сільській раді за №3; зобов"язати відповідача повернути незаконно зайняту земельну ділянку законному володільцю Золочівській районній державній адміністрації ; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2009р. за позовною заявою було порушено провадження по справі, залучено до участі у справі, в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Районну державну адміністрацію Золочівського району та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні 04.11.2009р. підтримав заявлені позовні вимоги; 04.11.2009р. надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні 04.11.2009р. позовні вимоги підтримав, наполягає на їх задоволені; 04.11.2009р. надав до канцелярії суду додаткові пояснення по суті позовних вимог заявлених прокурором.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 04.11.2009р. розгляд справи був відкладений на 07.12.2009р.

Прокурор у судове засідання не з"явився.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з"явився, відзив на позов та документи витребувані судом не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Третя особа в судове засідання не з"явилась, свого повноваженого представника не направила, про причину неявки суд не сповістила.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Перевіркою, проведеною Прокуратурою Золочівського району Харківської області, встановлено, що 02.01.2009 між Малорогозянською сільською радою Золочівського району Харківської області (відповідач-2) та ПП "Богодухів Агро-Інвест" (відповідач-1) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 178,0га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Малорогозянської сільської ради.

Пунктом 10. зазначеного договору передбачений розмір орендної плати за користування земельною ділянкою. Грошова оцінка земельної ділянки не встановлена (п.5).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень наданих прокурором та позивачем, документація з землеустрою на вказану у договорі земельну ділянку не виготовлена, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельна ділянка є державною власністю і перебуває у розпорядженні держави відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади).

Відповідно ч.2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Згідно ст. 17 ЗК України, п.2 ч.1 ст. 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” до повноважень місцевої державної адміністрації належить розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Отже, Малорогозянська сільська рада, розпорядившись замість Золочівської районної державної адміністрації Харківської області землями, які є державною власністю і знаходяться у розпорядженні останньої втрутилась в її повноваження, вийшла за межі своєї компетенції, порушила вказані вище вимоги чинного законодавства, а також порушила права та охоронювані Законом інтереси Держави щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Тобто, викладені вище обставини відповідно п.1 ст.203, ст. 215 ЦК України, ст. 207 ГК України означають недійсність відповідного правочину – договору оренди земельної ділянки від 02.01.2009р. як такої, що не відповідає вимогам Закону.

Приходячи до такого висновку суд враховує також наступне.

При укладенні відповідачем 2 з відповідачем 1 договору оренди без його державної реєстрації, за відсутності належним чином виготовленої та погодженої землевпорядної документації та без встановлення нормативної грошової оцінки землі порушено встановлений Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі” порядок надання в користування на умовах оренди земельної ділянки.

Статтями 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про землеустрій", постановою Кабінету Міністрів України № 677 26.05.2004 передбачено порядок укладення договорів оренди, відповідно до якого при наданні земельних ділянок у оренду повинна розроблятись землевпорядна документація (проект відведення чи технічна документація). Після виготовлення землевпорядна документація, погоджена в установленому порядку відповідними органами державного контролю, подається на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування чи державної виконавчої влади, до повноважень якого належить надання у користування земельної ділянки. За наслідками розгляду землевпорядної документації орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди підлягає державній реєстрації.

Згідно ст. 18 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Статтею 20 цього ж закону зазначено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

В пункті 1 Указу Президента України “Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру” від 17.02.2003р. № 134/203 із змінами, внесеними згідно Указу Президента України № 1039/203 від 15.09.2003р. зазначено про необхідність покласти на Державний комітет України по земельних ресурсах функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.

Крім того, суду зазначає, що у відповідності до положень ст. 15 Закону України “Про оренду землі” однією із істотних умов договору оренди землі є визначення орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України “Про оренду землі” визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки. Однак із змісту тексту спірного договору оренди та з пояснень учасників судового процесу вбачається, що сторони передбачили розмір орендної плати без визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є порушенням приписів ст. 21 Закону України “Про оренду землі”.

Таким чином, вимоги прокурора обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачами, а тому суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів в рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 18, 20, 21 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 02.01.2009р. про надання Малорогозянською сільською радою Золочівського району Харківської області Приватному пдприємству "Богодухів Агро-Інвест" права користування земельною ділянкою площею 178 га, розташованої на території Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Стягнути з Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області (62232, Харківська область, Золочівський район, с. Писарівка) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 42,50 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Малорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області (62232, Харківська область, Золочівський район, с. Писарівка) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного пдприємства "Богодухів Агро-Інвест" (62100, Харківська область, Золочівський район, с. Перемога, вул. Сковороди, будинок 15, кв. 3., ід. код 34970941) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 42,50 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного пдприємства "Богодухів Агро-Інвест" (62100, Харківська область, Золочівський район, с. Перемога, вул. Сковороди, будинок 15, кв. 3., ід. код 34970941) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 07.12.2009р.

Суддя

/59/281-09/