Рішення № 7132761, 02.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2009 р. Справа № 47/131-09

вх. № 9177/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Хорт Ю.В., за довіреністю б/н. від 04.11.2009р.

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 11.11.2009р.

розглянувши справу за позовом ПП "АСС-1", м. Харків

до ФОП ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 224448,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство «АСС-1» (далі позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - ФОП ОСОБА_3 (далі - Відповідач) 220024,00 грн. основного боргу, 3616,83 грн. 3%річних та 808,09 грн. індексу інфляції, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору підряду на виконання будівельних робіт від 10.02.2009р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 2244,48грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Присутній представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проти позову не Приватне підприємство «АСС-1» не заперечує та визнає його в повному обсязі, який прийнятий та долучений судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 10.02.2009р. було укладено договір підряду на виконання ремонтних робіт (далі - Договір підряду). 13.04.2009 р. була укладена Додаткова угода на виконання указаного договору.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати І здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.1.1. Договору підряду Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи необхідні для ремонту нежитлових приміщень підвальної частини № 20-22, 22а, 23, 24, 24 а, 24 б загальною площею 145,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 90, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Строк виконання робіт становить 60 днів з моменту підписання Договору.

Відповідно до п. 1. додаткової угоди від 13.04.2009 р., яким вносяться зміни до п. 4.1. договору підряду на ремонт приміщення вартість виконаних ремонтних робіт становить 220 024 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору підряду Замовник зобов'язується оплатити Підряднику повну вартість виконаних робіт згідно затвердженого кошторису не пізніше трьох днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме виконав роботи на загальну суму 220024,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт, підписаним сторонами 13.04.2009 р.

Судом встановлено, що відповідач прийняв дані роботи, що підтверджується відсутністю заперечень з боку відповідача, підписом та печаткою відповідача.

Позивач виконав усі будівельно-монтажні роботи, необхідні для ремонту зазначених нежитлових приміщень у повному обсязі та у встановлений у договорі строк.

27.04.2009 р. Позивач направив Відповідачеві вимогу про сплату грошових коштів за договором підряду на ремонт приміщення. Однак указана вимога Відповідачем не була виконана.

Згідно зі ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого Індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 220024,00 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 3616,83 грн., 3% річних та 808,09 грн. індексу інфляції.

Відповідно до п. 7.1.2 Договору підряду у випадку недотримання Замовником термінів розрахунків, передбачених Даним Договором, Замовник сплачує Підряднику штраф у розмірі 3,0 % річних від простроченої суми, що підлягає сплаті.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на вищевикладене, перевіривши нарахування 3% річних та індексу інфляції, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних 3616,83 грн. та індексу інфляції - 808,09 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 2244,48 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61168. АДРЕСА_1, Свідоцтво про державну реєстрацію № НОМЕР_2 від 18.02.2004 р„ ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ПП «АСС-1» (61003, м. Харків, пров. Вірменський, 1/3, кв. 54, Свідоцтво про державну реєстрацію № 14801200000015390 від 08.10.2003 р., ідентифікаційний код юридичної особи 32674760) суму основної заборгованості 220024,00 грн., 3616,83 грн. 3% річних та 808,09 грн. індексу інфляції та судові витрати у сумі: 2244,48 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформайційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 07.12.09 року.