Рішення № 7132658, 17.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.09           Справа № 5/634-08нр. За позовом: Товариства з обмеженою «КАТЕХ-ЕНЕРГО» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод» , м. Ямпіль Сумської області

про стягнення 49561 грн. 76 коп.

                                                             СУДДЯ ЛЕВЧЕНКО П.І.

секретар судового засідання Ю.В.Литвиненко

За участю представників сторін:

від позивача: Багрій В.І. ;

від відповідача: Краснонос О.В.

В судовому засіданні , 07.12.2009 року оголошувалась перерва до 11 год.50 хв. 17.12.2009 року .

В засіданні приймала участь секретар судового засідання Ю.В.Литвиненко.

Суть спору: позивач 03.10.2008 року звернувся до господарського суду з позовною заявою від 01.10.2008 року № 01/1008-1, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь 85320,84 грн., у тому числі : основний борг у розмірі 46333,99 грн., інфляційні нарахування в розмірі 24543,04 грн., пеню в розмірі 9963,68 грн. та 3 % річних у розмірі 4480,13 грн .

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.03.2009 року у даній справі позов було задоволено частково . Господарський суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 46333,99 грн. основного боргу , а також судові витрати пропорційно задоволеним вимогам .В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.05.2009 року у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 05.03.2009 року в частині відмови у стягненні 24492,93 грн. інфляційних нарахувань , 4029,28 грн. річних , 4484,83 грн. пені , 330,07 грн. витрат по держмиту скасовано та позов в цій частині задоволено. В іншій частині рішення господарського суду Сумської області залишено без змін .

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2009 року у справі № 5/634-08 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.05.2009 року та рішення господарського суду Сумської області від 05.03.2009 року у справі № 5/634-08 в частині позовних вимог про стягнення 28018,09 грн. інфляційних витрат, 4948,54 грн. – 3 % річних ; 9963,68 грн. пені та судових витрат скасовано .

В скасованій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області .В іншій частині судові рішення з даної справи залишені без змін .

Під час нового розгляду справи у своїй останній заяві про уточнення розміру позовних вимог від 20.11.2009 року № 20/1109-01 позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 49561,76 грн., у тому числі : суму інфляційних нарахувань у розмірі 33545,12 грн., 3 % річних у розмірі 6052,96 грн., пеню у розмірі 9963,68 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог позивача, вважаючи,що позивач пропустив строк позовної давності для застосування штрафних санкцій (пені) , а також посилаючись на відсутність доказів виставлення позивачем рахунків відповідачеві на оплату продукції , що на думку відповідача унеможливлює визначення моменту виникнення у нього заборгованості перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Згідно умов договору купівлі-продажу № 12/1 УП від 20.04.2006 року позивач (продавець) - продає, а відповідач ( покупець) купує чушку алюмінієву ( продукцію) .

Умовами договору передбачено два варіанти умов оплати продукції , які викладені в пункті 3.1 та пункті 3.2 договору .

Пунктом 3.1 договору визначено, що покупець зобов’язаний оплачувати вартість продукції в повному обсязі ( попередня оплата - 100% ) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця до її відвантаження згідно виставленого рахунку , тобто, цей варіант умов оплати продукції передбачає виставлення продавцем рахунку до її відвантаження і стовідсоткову попередню оплату покупцем продукції до її відвантаження .

В даному випадку позивач не виставляв відповідачеві рахунку для здійснення попередньої оплати .

Пунктом 3.2 договору сторони визначили , що оплата за фактично відвантажену продукцію повинна бути перерахована у повному обсязі на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 10 календарних днів з моменту відвантаження , тобто , цей варіант умов оплати продукції сторони передбачили на той випадок , коли продавець не вимагає попередньої оплати ( не виставляє рахунку покупцеві для попередньої оплати продукції), а відвантажує продукцію без її попередньої оплати , а покупець в такому випадку здійснює оплату продукції продавцеві не пізніше 10 календарних днів з моменту її відвантаження .

В даному випадку сторони обрали другий варіант умов оплати і позивач здійснював відвантаження відповідачеві продукції без попередньої оплати , а тому застосовуватись сторонами повинні умови оплати продукції , визначені ними в пункті 3.2 договору , в якому чітко визначено обов’язок покупця перерахувати в повному обсязі оплату за фактично відвантажену продукцію на рахунок продавця не пізніше 10 календарних днів з моменту відвантаження без будь-яких додаткових умов .

Номенклатура продукції , її кількість , вартість та загальна вартість відвантаженої продукції зазначена продавцем (позивачем) у кожній видатковій накладній , з якою відповідач отримував продукцію.

Таким чином , відповідач зобов’язаний був здійснювати згідно п. 3.2 договору оплату за фактично відвантажену продукцію в повному обсязі на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 календарних днів з моменту відвантаження .

Відповідач несвоєчасно здійснював перерахування грошових коштів позивачеві за відвантажену продукцію , а тому позивач має право нарахувати відповідачеві пеню згідно п. 6.3 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , а також нараховувати індекс інфляції та 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України , оскільки відповідач порушив , зокрема , пункт 3.2 договору , а також ст.ст. 526, 530 ЦК України .

Позивач у своїх письмових поясненнях, розрахунках визначив момент виникнення у відповідача зобов’язання оплатити вартість товару по кожній видатковій накладній .

Залишок заборгованості в сумі 46333,99 грн не сплачений відповідачем позивачеві до цього часу .

Порушення грошового зобов’язання є триваючим порушенням , а тому початок перебігу позовної давності може визначиться з кожного дня порушення для обчислення пені , яка нараховується за кожен день прострочення виконання .

Позивач звернувся до суду з позовом ( відправив його поштою ) 03.10.2008 року, а тому правомірним та обґрунтованим є нарахування ним пені відповідачеві в межах річного строку позовної давності , встановленого ст. 258 ЦК України , з 03.10.2007 року на існуючу на той час суму прострочених відповідачем грошових зобов’язань перед позивачем у розмірі 46333,99 грн.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання , якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня , коли зобов’язання мало бути виконано.

Тому, нарахування пені в даному випадку припиняється 02.04.2008 року і розмір пені за 182 дні прострочення виконання грошового зобов’язання в період з 03.10.2007 року по 02.04.2008 року складає суму 4537,01 грн.

Таким чином , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково , а саме : в сумі 4537,01 грн. за період прострочення виконання грошового зобов’язань з 03.10.2007 року по 02.04.2008 року ( ст. 258 ЦК України , ст. 232 ГК України ). В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити , оскільки нарахування здійснено поза межами шестимісячного строку встановленого ч. 6 ст. 232 ЦК України .

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних та індексу інфляції , які ґрунтуються на ст. 625 ЦК України , підлягають задоволенню , враховуючи загальну позовну давність , передбачену ст. 257 ЦК України .

Нарахування інфляційних та річних по видаткових накладних № 49 від 16.05.2006 року , № 59 від 01.06.2006 року , № 83 від 12.07.2006 року , № 83/1 від 12.07.2006 року, № 85 від 13.07.2006 року ( т.1 , а.с. 32,34,36,37,38 ), здійснені позивачем в розрахунках №№ 1-5 ( т. 2, а.с. 56-63 ) в межах загальної позовної давності .

Нарахування інфляційних та річних по видатковій накладній № 93 від 28.07.2006 року ( т. 1, а.с. 39) , здійснені позивачем в останньому розрахунку № 6 ( т.2, а.с. 96-97) частково за межами загальної позовної давності ( ст. 257 ЦК України ).

Правомірним та обґрунтованим є нарахування позивачем по видатковій накладній № 93 від 28.07.2006 року індексу інфляції за період з серпня 2006 року по липень 2009 року в сумі 29121,60 грн. та 3 % річних за період з 08.08.2006 року по 07.08.2009 року в сумі 4732,56 грн.

Тому , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь індексу інфляції та 3 % річних згідно ст.ст. 257,625 ЦК України підлягають задоволенню частково, а саме : індекс інфляції в загальній сумі 32455,20 грн.( по накладній № 85 від 13.07.2006 року за період з серпня 2006 року по липень 2007 року в сумі 3333,60 грн.; по накладній № 93 від 28.06.2006 року за період з серпня 2006 року по липень 2009 року в сумі 29121,60 грн.) ; 3 % річних в загальній сумі 5634,05 грн. (по накладній № 49 від 16.05.2006 року за період з 27.05.2006 року по 12.06.2006 року в сумі 19,22 грн., по накладній № 59 від 01.06.2006 року за період з 12.06.2006 року по 13.07.2006 року в сумі 63,05 грн., по накладній № 83 від 12.07.2006 року за період з 23.07.2006 року по 06.08.2006 року в сумі 13,35 грн., по накладній № 83/1 від 12.07.2006 року за період з 23.07.2006 року по 06.08.2006 року в сумі 26,08 грн., по накладній № 85 від 13.07.2006 року за період з 24.07.2006 року по 23.07.2007 року в сумі 779,79 грн., по накладній № 93 від 28.07.2006 року за період з 08.08.2006 року по 07.08.2009 року в сумі 4732,56 грн.)

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних та річних має бути відмовлено у зв’язку зі спливом загальної позовної давності , передбаченого ст. 257 ЦК України .

Таким чином , господарський суд Сумської області на виконання постанови Вищого господарського суду України від 06.08.2009 року № 5/634-08 ( т. 2, а.с. 49 ) встановив момент виникнення заборгованості по кожній видатковій накладній і визначив період , за який позовні вимоги підлягають задоволенню , враховуючи строки позовної давності передбачені ст.ст. 257,258 ЦК України та строк нарахування штрафних санкцій , встановлений ч.6 ст. 232 ГК України .

Згідно ст.ст. 44,49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по держмиту в сумі 426,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 58,95 грн. пропорційно задоволеним вимогам .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257,258,526,530,625 ЦК України , ч. 6 ст. 232 ГК України , ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 ГПК України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково .

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод» (т сумська область, смт. Ямпіль, вул.50-річчя СРСРО, буд.2, код ЄДРПОУ 34113014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕХ-ЕНЕРГО» ( м.. Київ, вул. Гната Юри, буд.9, кімн. 414, код ЄДРПОУ 21621203) пеню в сумі 4537,01 грн., індекс інфляції в сумі 32455,20 грн. , три проценти річних в сумі 5634,05 грн., витрати по держмиту в сумі 426,26 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 58,95 грн.

3.          В іншій частині позову ( щодо стягнення пені в сумі 5426,67 грн. , індексу інфляції в сумі 1089,92 грн., 3 % річних в сумі 418,91 грн) відмовити .

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

5.          Копію рішення надіслати сторонам у справі .

Повний текст рішення підписано та оголошено суддею в судовому засіданні 17.12.2009 року

Суддя