Рішення № 7132457, 17.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.09                                                                                           Справа№ 11/200

Розглянувши матеріали справи за позовом: Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів „Трускавецькурорт”, м.Трускавець

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, м.Трускавець

Про стягнення 7239,23грн.

В судовому засіданні взяли участь Представники:

Від позивача: Дакон - предст. доручення № 34 від 20.10.2009року

Від відповідача: Войтович - предст. доручення б/н від 17.08.2009року

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема право заявляти відвід.

Суть спору: Позов заявлено Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів „Трускавецькурорт” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” 7239,23грн. боргу з яких: 7127,96грн.-основний борг із врахуванням індексу інфляції та 111,27 - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 26.10.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.11.2009року.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах господарського суду.

Позивач позовні вимоги підтримав частково та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач проти позову не заперечує.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 01.01.2007року між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів „Трускавецькурорт”, що діяло від свого імені та від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтернатива-Інвест” на підставі договору про спільну діяльність та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” було укладено договір оренди не житлового приміщення № 143-05 на підставі якого відповідачу надано в оренду приміщення загальною площею 46,09кв.м. по вул. Суховоля, 50 в м.Трускавці.

Договір укладено строком на 11 місяців, проте 08.10.2007року його було припинено угодою № 070-11 про розірвання договору оренди.

Відповідно до п.п. 2.7, 2.8 договору орендар сплачує орендну плату за користування майном шляхом щомісячних перерахувань грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця до десятого числа поточного місяця.

Відповідно до п.4.1.4. договору оренди орендар зобов’язаний своєчасно і у повному розмірі обсязі сплачувати плату за користування майном та обов’язкові платежі відповідно з розділом 2 договору.

Оскільки відповідач неналежно виконував договірні зобов’язання щодо оплати, сторони 1 травня 2008року підписали акт звірки розрахунків відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складала 21005,94грн., а заборгованість позивача перед відповідачем – 12434,33грн.

01.09.2008року на підставі листа відповідача позивачем було зараховано зустрічні однорідні грошові вимоги на суму 12434,33грн. внаслідок чого борг відповідача перед позивачем станом на 01.09.2008року склав 8571,61грн., з яких 2000,00грн. згодом було сплачено.

Таким чином, станом на 01.02.2009року заборгованість відповідача перед позивачем складала 6571,61грн. на яку нараховано 556,35грн. інфляційних та 111,27грн.- річних.

Таким чином, загальна сума позову складала 7239,23грн.

Згідно поданого позивачем уточнення позовних вимог № 1698 від 17.12.2009року позивач просить суд зменшити суму основного боргу на 1105,28грн. в зв’язку із проведенням часткової проплати, з огляду на що сума позову складає 5466,33грн. основного боргу, 111,27грн.-річних та 556,35грн.-інфляційних.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши представлені суду матеріали суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

На підставі укладеного між сторонами договору оренди не житлового приміщення № 143-05 від 01.01.2007року відповідачем отримано в строкове платне користування терміном на 11 місяців нежитлове приміщення загальною площею 46,09кв.м. по вул. Суховоля, 50 в м.Трускавці на умовах визначених цим договором.

08.10.2007року договір оренди було припинено угодою № 070-11 про розірвання договору оренди.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами договору оренди відповідно ст. 284 ГК України є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації та ін.

В процесі укладення договору сторонами досягнуто згоди щодо ряду істотних умов, серед яких і порядок та строки внесення орендної плати та інших витрат пов’язаних із укладеним договором оренди.

Відповідно до п.п. 2.7, 2.8 договору орендар сплачує орендну плату за користування майном шляхом щомісячних перерахувань грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця до десятого числа поточного місяця.

Відповідно ст. 286 ГКУ орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Пунктом 4 вищезазначеної статті визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п.4.1.4. договору оренди орендар зобов’язаний своєчасно і у повному розмірі обсязі сплачувати плату за користування майном та обов’язкові платежі відповідно з розділом 2 договору.

Зобов’язання з оплати орендної плати виникає у відповідача з укладеної між ним та позивачем угоди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Оскільки відповідачем належним чином не виконано договірні зобов’язання щодо своєчасної сплати орендної плати, заборгувавши, при цьому, позивачу станом на 17.12.2009року 5466,33грн. позивач правомірно звернувся до суду із позовом про захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є невиконання або виконання з порушенням умов. визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ГПК України у п.2 визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із викладеного, крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано у відповідності до п.2 ст. 625 ЦК України 3% річних за користування чужими коштами, що складає 111,27грн., які сплачує боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення виконання зобов’язання та 556,35грн. інфляційних.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або за неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково відповідно до поданого клопотання.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 49, п.п.1.1.ст.80, ст.ст. 82-84, 116 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, м.Трускавець, вул. Суховоля, 50 (код ЄДРПОУ 30439207) на користь Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів „Трускавецькурорт”, м.Трускавець, вул..Білача, 13 ( код ЄДРПОУ 30322940) 5466,33грн. основного боргу, 111,27грн.-річних, 556,35грн.-інфляційних, 112,00грн. державного мита та 236,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В рештій частині позову провадження у справі припинити.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України

Суддя