Рішення № 7132122, 08.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" грудня 2009 р.Справа № 8/874

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Гунько В.В. - дов. від 16.03.09р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Мурованокуриловецький завод мінеральної води "Регіна" (смт.Муровані Курилівці Вінницької області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смакота" (м. Бердичів)

про стягнення 3163,00 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 3163,00 грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 2818,32 грн. - сума основного боргу та 344,68 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 2818,32 грн. основного боргу та 344,68 грн. пені. Підтримав позовні вимоги в цій частині та просив суд задовольнити.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, надіслав до суду відзив №4 від 08.12.09р., в якому суму основного боргу визнає.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №48 від 01.01.07р., видаткові накладні, довіреності, банківські виписки, розрахунок ціни позову, претензію, відзив, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування заявлених вимог позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до договору поставки №48 від 01.01.07р., укладеного між позивачем та відповідачем (а.с.6), відповідачу було поставлено товар.

Проте, як вбачається з видаткових накладних на поставку товару відповідачеві, в графі "підстава поставки" зазначено "договір №Р-00000048 від 01.01.02р.", тобто позивач поставляв відповідачеві товар не на виконання умов договору поставки №48 від 01.01.07р., який є в матеріалах справи та на який позивач посилається в позовній заяві.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутній договір №Р-00000048 від 01.01.02р., на виконання якого поставлявся товар. Як пояснив представник позивача, такий договір взагалі відсутній.

06.04.09р. позивачем було направлено відповідачеві письмову вимогу (претензію) про сплату боргу (а.с.8).

Проте, в зазначеній вище претензії позивач вимагає у відповідача сплатити заборгованість за договором поставки №48 від 01.01.07р., на виконання якого в матеріалах справи відсутні докази поставки товару відповідачу.

Разом з тим, на підставі видаткових накладних та довіреностей (а.с. 9-18). позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 24550,56 грн.

Однак, відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково, сплативши позивачеві 21722,24 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.21-24).

Тому, станом на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 2818,32 грн. (24550,56 грн. - 21722,24 грн.).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2818,32 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 344,68 грн. пені.

Проте, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення 344,68 грн. пені, оскільки позивач безпідставно нарахував її відповідачеві тому, що сторони не погодили між собою відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, так як в матеріалах справи відсутній договір, на виконання якого поставлявся товар відповідачеві.

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним (ч.2 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, у відзиві на позовну заяву суму основного боргу визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2818,32 грн. основного боргу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 344,68 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Смакота", 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Ширшова, 2/8, код ЄДРПОУ 30299964

на користь Відкритого акціонерного товариства "Мурованокуриловецький завод мінеральної води "Регіна", 23400, Вінницька область, смт. Муровані Курилівці, вул. Димитрова, 18, код ЄДРПОУ 05513388

- 2818,32 грн. - основного боргу;

- 90,88 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 278,45 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 344,68 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності з вимогами ст. 84 ГПК України.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання рішення: "___"__"2009"

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу