Рішення № 7131912, 08.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2009 Справа №2-15/4612-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер» (98307, АР Крим, м. Керч, вул.. Берегова, 2; 98300, АР Крим, м. Керч, пров. Кооперативний, 32, кв. 1, ідентифікаційний код 32806364)

До відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 324884,59 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача Польський В.Г., довіреність б/н від 01.12.2009 р., у справі

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарватер» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення 324884,59 грн., в тому числі 288037,00 грн. безпосередньо перерахованих в якості оплати за судно ПТР «Тархан» та катер марки УК-65-11К, 36847,59 грн. за цілодобову охорону судна ПТР «Тархан» протягом 486 діб та катера марки УК-65-11К протягом 397 діб згідно наданих розрахунків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з договорами купівлі-продажу від 16.04.2008 р. та 10.06.2008 р. позивачем було придбано у відповідача судно ПТР «Тархан» та катер марки УК-65-11К відповідно. Позивачем була повністю здійснена оплата за придбане майно, проте відповідач ухиляється від переоформлення права власності на судна, що перешкоджає відповідачу використовувати їх за призначенням. Вказане і стало приводом для звернення позивача з відповідним позовом до суду про стягнення з відповідача 288037,00 грн. сплаченої суми за придбане майно. Крім того, позивач зазначає, що він був змушений здійснювати цілодобову охорону судів, вартість послуг з охорони склала 36847,59 грн., які позивач і просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.

У судовому засіданні 29.10.2009 р. до господарського суду АР Крим від позивача надійшло правове обґрунтування позовних вимог. Крім того, в прохальній частині зазначеного обґрунтування містяться вимоги, згідно яких позивач просить суд стягнути з відповідача 225000,00 грн. безпосередньо перерахованих відповідачу в якості оплати за судно ПТР «Тархан», 63037,00 грн. безпосередньо перерахованих відповідачу в якості оплати за катер марки УК-65-11К, 23452,26 грн. за цілодобову охорону судна ПТР «Тархан» протягом 562 діб, 19738,29 грн. за цілодобову охорону катера марки УК-65-11К протягом 473 діб.

Фактично, вказаною заявою позивач збільшив розмір позовних вимог, проте суд позбавлений можливості прийняти вказану заяву як збільшення розміру позовних вимог, оскільки у вказаній заяві відсутнє жодне посилання на статтю 22 Господарського процесуального кодексу України. Отже, подальший розгляд справи здійснюється в межах первісних позовних вимог.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

З огляду на те, що слухання справи відкладалося неодноразово, відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов із викладенням заперечень у разі їх наявності, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

16.04.2008 р. між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4 (Продавець) (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарватер» (Покупець) (позивач) був укладений Договір купівлі-продажу рухомого майна б/н. (а.с. 10-11)

Згідно з пунктом 1.1 Договору Продавець зобовязується в порядку та на умовах, визначених в дійсному Договорі, передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених в дійсному Договорі, прийняти майно, визначене в Договорі та оплатити за нього визначену грошову суму.

Предметом цього Договору є Судно ПТР «Тархан», детальний опис якого міститься в Акті приймання-передачі судна, який є невідємною частиною Договору. (пункт 1.2 Договору)

Договірна ціна судна згідно дійсного Договору становить 225000,00 грн. (пункт 2.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 01.10.2008 р.) (а.с. 13)

10.06.2008 р. між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4 (Продавець) (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарватер» (Покупець) (позивач) був укладений Договір купівлі-продажу рухомого майна б/н. (а.с. 17-18)

Згідно з пунктом 1.1 Договору Продавець зобовязується в порядку та на умовах, визначених в дійсному Договорі, передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених в дійсному Договорі, прийняти майно, визначене в Договорі та оплатити за нього визначену грошову суму.

Предметом цього Договору є катер марки УК-65-11К, детальний опис якого міститься в Акті приймання-передачі судна, який є невідємною частиною Договору. (пункт 1.2 Договору)

Договірна ціна судна згідно дійсного Договору становить 63037,00 грн. (пункт 2.1 Договору )

Пунктами 5 Договорів обумовлено, що строк дії договорів є з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобовязань за Договором.

Згідно до пунктів 8.1 Договорів передача судна підтверджується Актом приймання-передачі судна, який підписується сторонами та є Додатком № 1 до Договорів.

Продавець передає судно Покупцю з усією юридичною, судовою та технічною документацією. Факт передачі документації відображається в акті приймання-передачі судна.

Сторони вправі затребувати надання іншої документації та матеріалів, не зазначених в пункті 8.2 Договору, якщо така документація та матеріали є необхідними для належного виконання Договору або будь-яким чином повязані з Договором (пункти 8.2, 8.3 Договорів).

Факт приймання передачі Судна ПТР «Тархан» підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі судна від 16.04.2008 р. (а.с. 14)

Факт приймання-передачі катеру підтверджується накладною від 14.07.2008 р. (а.с. 19)

Позивачем відповідно було здійснено оплату отриманого майна у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 24-27, 34-44)

Позивач посилається на те, що відповідач відмовляється від переоформлення права власності на судна, чим порушує права позивача.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише доказів, що представлені позивачем.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши всі представлені сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до пунктів 9.5 Договорів у випадку неможливості документального оформлення переходу права власності на судно від Продавця до Покупця з яких-небудь, не залежних від Покупця причин протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передачі судна, Продавець повертає Покупцю сплачений аванс згідно пункту 3.1.1 дійсного Договору в повному обсязі протягом 15 банківських днів з моменту предявлення такої вимоги Покупцем.

Так, позивачем на адресу відповідача було направлено претензії з вимогою про повернення сплачених за майно сум у розмірі 225000,00 грн. та 63037,00 грн. (а.с. 15, 20)

Проте вказані претензії були проігноровані Продавцем.

Позивач просить суд стягнути вказані суми з відповідача в примусовому порядку.

Проте, суд вважає вказану вимогу позивача передчасною.

Позивачем не приведено доказів неможливості документального оформлення переходу права власності саме з вини відповідача, а саме будь-яких листів викликів для переоформлення, претензій про надання необхідної документації, не представлено жодного доказу ухилення відповідача від переоформлення права власності або його відмови від вчинення вказаних дій.

Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Суд не може прийняти до уваги як доказ ухилення відповідача та як обґрунтування позовних вимог, листи-претензії, направлені на адресу відповідача в вересні та жовтні 2009 р. (а.с. 76-84), оскільки вони були надіслані відповідачу вже в період розгляду цієї справи в суді, а отже, на момент виходу позивача з цим позовом, у нього було відсутнє порушене право, принаймні він не надав суду відповідних доказів.

Отже, з урахуванням викладеного, судом не вбачається достатніх обґрунтованих правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 36847,59 грн. за цілодобову охорону судна ПТР «Тархан» та катера марки УК-65-11К суд зазначає наступне.

Позивачем не визначено правової природи стягуваної суми, будь то заборгованість або збитки. Більш того, ним не приведено відповідних норм матеріального права в обґрунтування цих вимог.

У заяві «Правове обґрунтування позовних вимог» позивач робить посилання в частині стягнення вартості охорони судів на пункт 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України.

Згідно вказаної норми у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Проте, як вже встановлено судом вище, позивачем не доведено суду порушення відповідачем зобовязання.

Також, пунктом 9.1 Договорів передбачено, що у випадку порушення якого-небудь зобовязання та/або затвердження та/або гарантії за Договором, винна сторона з письмової вимоги добросовісної сторони відшкодовує та компенсує будь-які збитки, втрати, шкоду, штрафи, пеню, витрати, які випливають з будь-яких вищевказаних порушень.

Проте, позивачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів порушення зобовязання Продавцем.

А отже, за таких обставин, у позові в цій частині слід відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11.12.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.