Рішення № 7131910, 10.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

10.12.2009Справа №2-27/3547-2009 За позовом - ТОВ "Газіндустрія", м. Красноперекопськ, вул.. Таврійська, 153

До відповідача - Красноперекопської міської Ради, м.Красноперекопськ, вул.. Героїв Перекопу, 1-А.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1) Департамент економіки, бюджету та фінансів Красноперекопської міської ради, м. Красноперекопськ, вул.. Героїв Перекопу, 1-А.

2) ТОВ «ТРИО», м. Сімферополь, вул.. Оранжерейна, 61а, к.906 а,б.

3) ТОВ «Стройдель», м. Сімферополь, вул.. Ракетна, 26;

4) ТОВ «Інженерно – технічний центр «Оріон –Д», 40020, м. Суми, вул.. Курська, буд. 147.

Про стягнення 230 780,00 грн.

Суддя Воронцова Н.В.

При секретарі Мірошниченко Н.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Туришев, дор. у справі.

Від відповідача – Кудря, дов. у справі.

Від третьої особи № 1- 4– не з’явились.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача та просить суд стягнути з відповідача 230780,00 грн., також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що збудована позивачем автомобільна газонаповнююча компресорна станція на 270 заправок на добу не пристосована для зберігання, приймання та відпуску нафтопродуктів, а отже в розумінні законодавства не є АЗС. Таким чином, позивач вважає, що відповідач безпідставно забовязався позивача здійснити внесок пайової участі у розвиток інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури міста у розмірі 5%, оскільки вищевказана газонаповнююча компресорна станція не є АЗС, а є об’єктом промисловості. А отже розмір пайової участі позивача в зв’язку з будівництвом та введенням в експлуатацію об’єкту повинен становити 1% від кошторисної вартості об’єкту. Позовні вимоги обґрунтовує також положеннями ст.. 1212 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що вищевказана газонаповнююча компресорна станція не є промисловим об’єктом, а є АЗС, яка призначена для заправки автотранспорту тільки стиснутим природним газом.

На підставі вказаного, просить у позові відмовити.

Також відповідач у доповненні до відзиву на позов повідомив про те, що рішення 17 –ої сесії 24 – ого скликання Красноперекопської міської ради №249 від 22.10.2003 р. було публічно оприлюднено.

Дослідивши матеріали справи, суд ухвалою від 11.08.2009 р. залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – 1) ТОВ «ТРИО», м. Сімферополь, вул.. Оранжерейна, 61а, к.906 а,б, оскільки ним було розроблено проектну документацію Автомобільної газонаповнювальної станції на автодорозі Херсон – Сімферополь в м. Красноперекопськ, 2) ТОВ «Стройдель», м. Сімферополь, вул.. Ракетна, 26, як генерального підрядника; 3) ТОВ «Інженерно – технічний центр «Оріон –Д», 40020, м. Суми, вул.. Курська, буд. 147, так як він, як субпідрядник поставив позивачу обладнання на спірний об’єкт з технічною документацією.

Третя особа №3 у поясненнях по справі від 20.08.2009 р. повідомила про те, що у відповідності до договору підряду №115 від 19.08.2007 р. вона виконала для позивача будівництво вищевказаної газонаповнюючої компресорної станції в м. Красноперекопську. Будівельні роботи були виконані у відповідності до проектної документації третьої особи №2. Представив суду всі витребувані документи. Також просив справу розглянути у відсутності свого представника.

Третя особа №4 у поясненнях по справі від 20.08.2009 р. повідомила про те, що газонаповнююча компресорна станція є промисловим об’єктом по виробництву з природного газу в газомоторне паливо, а також призначена для його стиску, осушки, очищення від механічних часток.

Також третя особа №4 у додаткових поясненнях повідомила про те, що між ним і позивачем по справі було укладено договір №65/10-2007 ПНР від 17.10.2007 р. по виконанню монтажних і пусконалагоджувальних робіт технологічного обладнання для вищевказаної газонаповнюючої компресорної станції та третя особа №4 не поставляла обладнання для вказаного об’єкту. На підставі викладеного, не вважає за потрібне надавати витребувані судом документи та просить справу розглянути без участі свого представника.

Відповідач у додатковому відзиві на позов повідомив про те, що спірний об’єкт позивача не є промисловим об’єктом, не є промисловою спорудою, не є архітектурним об’єктом промислового призначення. Крім того, відповідно до Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом МНС 06.12.2005 р. №376 зазначено, що автомобільна газонаповнююча компресорна станція ( АГНКС ) є автозаправною станцією ( АЗС ), технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки стисненим природним газом.

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Позивач заявою від 22.09.2009 р. уточнив підстави позовних вимог та вказав, що позивач надмірно сплатив пайову участь в розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста у розмірі 5% від кошторисної вартості об’єкту, оскільки обгрунтованою є оплата у розмір 1% а відповідач безпідставно отримав грошові кошти у розмірі 4% від кошторисної вартості об’єкту, а саме 230780,00 грн.

Для вирішення справи по суті, судом було направлено запит до ДП «Кримський регіональний науково - виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації» з проханням відповісти на наступні питання: який об’єкт можно вважати об’єктом промисловості? чи можно автомобільну газонаповнюючу компресорну станцію вважати об’єктом промисловості? чи можно вважати автомобільну газонаповнюючу компресорну станцію автозаправочною станцією?

У відповідь на вказаний запит було повідомлено, що визначення щодо віднесення суб’єкту господарської діяльності до будь – якої категорії не входить до компетенції ДП «Кримстандартметрологія».

Ухвалою від 07.10.2009 р. строк розгляду справи було продовжено за згодою сторін.

Для вирішення справи судом було направлено запит до ФГП «Укргострорйекспертиза» з проханням надати суду роз’яснення про пристрій, технологічний процес Автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС) на автодорозі Херсон – Сімферополь у м. Красноперекопськ АР Крим. Також просив повідомити до якого типу об’єктів відноситься Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (АГНКС):

-          до об’єктів, які здійснюють виробничу діяльність пов’язану з випуском продукції;

-          до Автомобільних заправних станцій (АЗС).

У відповідь на вказаний запит було про те, що автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (АГНКС) для зберігання і заправки транспортних засобів сжиженим газом проектуються і будуються по окремим нормам ( НАПБ Б.05.019-2005, ДНАОП 0.00 – 1.20-98 «Правила безпеки систем газопостачання України», розділ 4.8 ).

Позивачем по справі було представлено лист ДП «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Національного науково – дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» від 29.10.2009 р. №1208 – ЦС – 4.

Позивач по справі стверджує, що для здійснення діяльності на вказаної АГНКС не потрібно отримувати відповідну ліцензію.

В зв’язку з вказаним, судом було направлено запит до ДП «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Національного науково – дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» з проханням повідомити суду про те, що якщо АГНКС все ж таки є промисловим об’єктом, то чи необхідно отримувати ліцензію на здійснення діяльності на вказаної АГНКС.

ДП «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Національного науково – дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» у відповіді на вказаний запит повідомила про те, що він не уповноважений видавати експертні висновки щодо питань кваліфікації послуг. що надаються на АГНКС. віднесення їх до певних видів господарської діяльності. що поширення на них вимог законодавства України в сфері дозвільної системи. По спірним питанням щодо дозвільної системи України офіційні роз’яснення має право надавати Експертно - апеляційна рада Спеціального уповноваженого органу з питань ліцензування – Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Позивачем було представлено лист Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в АР Крим від 25.11.2009 р. №03.03-02/787, відповідно до якого було повідомлено, що господарська діяльність з промислового виробництва стисненого природного газу не включена до видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Отже ліцензія на право здійснення зазначеного виду діяльності не потрібна.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та повідомив про те, що відповідно до чинного законодавства України автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (АГНКС) не підпадає під ліцензування та патентування на території України.

Відповідач проти позовних вимог заперечував.

Третя особи №№1 – 4 явку представників в судове засідання не забезпечили.

Справа слуханням відкладалася, у відповідності до ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням 17 – ої сесії 24 – ого скликання від 22.10.2003 р №249 відповідача по справі було вирішено ввести на території м. Красноперекопська стягнення пайового внеску з замовників будівництва за розміщення об’єктів архітектури у розмірі відповідно до Додатку 1 на розвиток інженерно –транспортної і соціальної інфраструктури м. Красноперекопськ.

Відповідно до Додатку №1 до вказаного рішення розмір пайових внесків на розвиток інженерно –транспортної і соціальної інфраструктури склав, зокрема, промислові об’єкти недержавної форми власності – 1% та АЗС – 5%.

Відповідно до наявних у справі матеріалів вбачається, що позивачем по справі було побудовано автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію (АГНКС), що знаходиться за адресою: м. Красноперекопськ, вул.. Тавричеська, 153.

Відповідач по справі листом від 23.01.2008 р. №02.1-16/54 повідомив позивачу про те, що до здачі вказаної АГНКС необхідно провести оплату пайового внеску на розвиток інженерно – транспортної і соціальної інфраструктури мі ста у розмірі 5% від кошторисної вартості будівництва, що складає 288475 грн.

В зв’язку з вказаним, позивачем було сплачено вказану суму на користь місцевого бюджету м. Красноперекопськ, що підтверджується платіжним дорученням №788 від 24.01.2008 р. та листом третьої особи №1 по справі від 10.04.2009 р. №12.1-17/520.

Рішенням виконавчого комітету Красноперекопської міської ради від 25.01.2008 р. №13 було вирішено затвердити акти державної приймальної комісії по прийманню в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, зокрема, автомобільної газонаповнювальної компресорної станції ( АГНКС ) на 270 заправок на добу за адресою: м. Красноперекопськ, вул.. Тавричеська, 153, забудовник – ТОВ «Газіндустрія».

Судом встановлено, що позивач по справі звернувся до відповідача з листом від 05.05.2009 р. №02.1-12/747, в якому вимагав повернути безпідставно оплачені кошти в сумі 230780 грн., оскільки вважав, що вищевказана АГНКС не є АЗС, а є об’єктом промисловості. Отже, розмір пайової участі позивача в зв’язку з будівництвом та введенням в експлуатацію об’єкту повинен становити 1% від кошторисної вартості об’єкту.

Відповідач у листі від 22.05.2009 р. №02.1-12/747 повідомив про те, що за його думкою даний об’єкт є заправкою балонних автомобілів стисненим природним газом. Таким чином, повернення грошових коштів в сумі 230780 грн. відповідач вважав безпідставним.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач здійснює свою діяльність на підставі отриманого торгового патенту №467241 від 14.01.2009 р., який є дійсним з 14.01.2009 р. по 31.12.2009 р., Дозвілу Територіального управління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополь №044.08.43.50.50.0 та дозволу №10 виконавчого комітету Красноперекопської міської ради зі строком дії з 15.01.2009 р.

Позивач наполягає на тому, що АГНКС, що йому належить є об’єктом промисловості, оскільки на вказаному об’єкті виробляється знижений природний газ, яким він заправляє автомобілі.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

При цьому у вказаній статті зазначено, що виробництво (виготовлення) - діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.

Газ природний горючий для комунально – побутового і промислового призначення по ГОСТ 5542- 87 надходить до АГНКС з подводящого газопроводу діаметром 100 мм. Після блоку вхідних кранів газ зжимається на чотирьох ступенях компресора. Після кожного ступеня газ охолоджується в охолоджувачах. Волога, масло, механічні суміщі перед надходженням на кожну наступну ступінь відділюються у вологомасловідділювачах. Після зжаття в компресорі газ надходить в установку осушки і підготовки, де проходить регенерація через абсорбент, охолоджування і осушка газу. В подальшому здійснюється зберігання газу в акумуляторних блоках і видача клієнтам АГНКС через заправочні колонки під тис ком 205 кгс./куб.см.

При цьому на виході параметри газу відповідають ГОСТУ 275 77-2000 «газ природний компримирований для двигунів внутрішнього згоряння».

Той факт, що газ на вході та виході з АГНКС відповідає саме цим ГОСТам підтверджується наявними в матеріалах справи паспортам якості №57 від 18.09.2009 р. і №58 від 18.09.2009 р., виданим лабораторією по фізико - хімічним аналізам ДАТ «Чорноморнафтогаз» НАК «Нфтогаз України» ( т. 3 а. с. 126 -127 ).

Відповідно до класифікатора Державного комітету статистики України ДК 009:2005 «Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. №375 вид діяльності за кодом КВЕД 40.21.0. «виробництво газу» поширюється на декілька технологій, в тому числі: виробництво газу з певною питомою вагою згоряння з газу різного походження шляхом його очищення, змішування та інших процесів перероблення: вугільного, водяного, генераторного, природного газу, газу газових заводів тощо.

Відповідно до методологічних засад класифікатора, терміни застосувуються у таких визначеннях:

-          готова продукція - це продукція, процес перероблення якої завершено;

-          товар - це продукція, яка включаться до обміну, тобто є предметом купівлі та продажу; це може бути продукція серійного виробництва, унікальні витвори або матеріальні засоби для надання послуг;

-          процес промислового виробництва – це процес перероблення ( механічного. хімічного, ручного тощо ), який використовується для виготовлення нової продукції ( споживчих товарів, напівфабрикатів, чи товарів народного призначення ): оброблення уживаних товарів на сировину; надання промислових послуг;

-          перероблення – це технологічних процес, здійснення якого змінює форму, властивості, або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції;

-          виробниче устаткування – це машини та обладнання, які підлягають установленню та призначенні для виробництва продукції.

Порівнявши методологію класифікації КВЕД з описом конструкції АГНКС позивача та технології поводження з природним газом на АГНКС позивача, суд дійшов висновку, що позивачем закупається готовий продукт – газ природний за ГОСТом 5542 та переробляє його в новий продукт – газ стиснений по ГОСТ 27577, який є предметом купівлі – продажу, використовуючи при цьому виробниче обладнання ( компресори, адсорбери, охолоджувачі, системи управління та тощо ), за допомогою якого здійснює технологічних процес зміни споживчих і фізичко – хімічних властивостей товару.

Вказане підтверджується також листом ДП «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Національного науково – дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» від 29.10.2009 р. №1208 – ЦС – 4, відповідно до якого було класифіковано технологічний процес підготовки природного газу до заправлення автотранспорту ( продаж виготовленої нової продукції ) на технологічному обладнанні АГНКС із зміною фізико – хімічних властивостей природного газу, як такий, що відповідає ознакам – «серійне промислове виробництво нової готової продукції» - «стиснений природний газ», із збереженням у ресивері АГНКС та пропорційною видачею споживачу шляхом заправлення газобалонів автотранспорту.

Статтею 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» наведено види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Відповідно до Постанови КМУ №667 від 26.04.2007 р. «Про затвердження Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва» зазначено, що Держкомпідприємництво є спеціально уповноваженим органом з питань державної регуляторної політики, державної реєстрації, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п. 4 вказаної Постанови КМУ Держкомпідприємництво відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: розробляє проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування; здійснює нагляд за додержанням органами ліцензування та ліцензіатами законодавства у сфері ліцензування та надає роз'яснення щодо його застосування; здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування.

Відповідно до листа Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в АР Крим від 25.11.2009 р. №03.03-02/787 господарська діяльність з промислового виробництва стисненого природного газу не включена до видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Отже ліцензія на право здійснення зазначеного виду діяльності не потрібна.

При таких обставинах, суд дійшов висновку про те, що розмір пайового внеску ТОВ "Газіндустрія" на розвиток інженерно – транспортної і соціальної інфраструктури м. Красноперекопськ повинен складати 1% від кошторисної вартості об’єкту – 57695,00 грн. ( 5769500,00 грн. х 1% ).

Відповідно до ст.. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, зі змісту вказаної норми вбачається, що підставою виникнення забовязання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття ( збереження ) майна однією особою за рахунок іншої та відсутність для цього підстав, або наступне припинення підстави, за якою воно було набуте.

При цьому під терміном « майно», в контексті ч. 1 ст.1212 ЦК України, слід розуміти і грошові кошти.

Факт отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 288475,00 грн. грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

З обліком викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Красноперекопської міської Ради, м. Красноперекопськ, вул.. Героїв Перекопу, 1-А, ( р/р 31518931700020 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740735 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія", м. Красноперекопськ, вул.. Таврійська, 153, ( ЄДРПОУ 32777480, р/р 26005054901495 в КРУ КБ «ПриватБанк», МФО 3844361 ) грошові кошти у розмірі 230780,00 грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 2307,80 грн., а також витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.