Постанова № 7130364, 03.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" грудня 2009 р.                                                                       № 2а- 38716/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Торгівельно-Комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків- Москва "

до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції в Харківській області

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма “Харків-Москва” звернулось до суду з позовною заявою до Нововодолазької МДПІ в Харківській області, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ від 12.05.09р. за № 0000071600/0.

В обґрунтування позову позивач вказав, що на підставі акту від 07.05.09р. № 675/16-0-12/14344275 Про результати позапланової виїзної перевірки ТК ТОВ з ІІ фірма “Харків-Москва” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ) на поточний рахунок за лютий та березень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.01.09 року по 28.02.2009 року проведеною МДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.05.09 р. № 0000071600/0 (далі –податкове повідомлення-рішення), згідно якого позивачем нібито завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року в сумі 14335 грн., та за березень 2009 року на суму 12015 грн.

Позивач зазначив, що вважає зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним як прийняте з порушенням норм Закону України “Про податок на додану вартість” із наступних підстав.

Згідно з поданою позивачем до Нововодолазької МДПІ податковою декларацією з ПДВ за лютий 2009 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок складає 41197 грн.

Відповідно з довідкою щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду складається із суми ПДВ, яка виникла в такому звітному періоді:

-          січень 2009 року –41197 грн.

Згідно з поданою позивачем до Нововодолазької МДПІ податковою декларацією з ПДВ за березень 2009 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок складає 171702 грн. грн.

У відповідності з довідкою щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду складається із суми ПДВ, яка виникла в такому звітному періоді:

-          грудень –2008 року –1292 грн.

-          лютий 2009 року 171702 грн.

Позивач вказав, що ТК ТОВ з ІІ фірма “Харків-Москва” до складу податкового кредиту віднесено податкові накладні, виписані в минулих звітних періодах, що на думку відповідача є порушенням Закону України “Про податок на додану вартість”.

На думку позивача, оскаржуване повідомлення-рішення є необґрунтованим, тобто прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Так, позивач наполягає, що Законом України “Про податок на додану вартість” передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку – це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ цей Закон не передбачає.

Крім того, Закон України “Про податок на додану вартість” не містить заборони на включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Позивач також зазначає, що посилання відповідача на ч.2 п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, як на підставу неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які мали бути нараховані не у даному звітному періоді, не може бути взято до уваги, оскільки звернення зі скаргою на постачальника, який відмовився видати податкову накладну, або при порушенні постачальником порядку заповнення податкової накладної, є правом отримувача товарів (послуг).

Таким чином, ТК ТОВ з ІІ фірма “Харків-Москва” вважає спірну заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року зокрема у розмірі 14335 грн. та за березень 2009 року зокрема у розмірі 12015грн, обґрунтованою та підтвердженою податковими накладними, як того вимагає п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Враховуючи зазначене, висновок податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства вважає безпідставним.

Представник позивача в судове засідання з’явився та підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та проти задоволення позову заперечував у повному обсязі вказавши, що оскаржене податкове повідомлення – рішення винесено ним у відповідності до вимог чинного законодавства України та просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №166609 Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма “Харків-Москва”29.12.1994р. зареєстровано у Валківській районній державній адміністрації Харківської області.

Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма “Харків-Москва” зареєстровано платником ПДВ, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 13.02.2007 року № 100021816.

Також судом встановлено, що працівниками Нововодолазької МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок за лютий 2009 року у сумі 41197, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2009 року та за березень 2009 року у сумі 171702 грн. яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в лютому 2009 року за наслідками якої було складено акт перевірки № 675/16-0-12/14344275 від 07.05.2009 року якою встановлено порушення п.п. 7.2.1, 7.2.6, п. 7.2, пп.. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, пп.. 7.5.1, п. 7.5, пп.. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року в сумі 14335 грн. та за березень 2009 року на суму 12015 грн, також за результатами перевірки встановлено порушення пп.. 7.7.1, п. 7.7, пп.. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за березень 2009 року в сумі 1292 грн.

Суд зазначає, що у відповідності до висновку перевірки встановлено, що ТК ТОВ з ІІ фірма “Харків-Москва”до складу податкового кредиту січня та лютого 2009 року включено податкові накладні, виписані в минулих звітних періодах.

Судом встановлено, що ТК ТОВ з ІІ фірма “Харків-Москва” подало до Нововодолазької МДПІ податкові декларації з ПДВ за лютий 2009 року разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. У рядку 25 декларації за лютий 2009 року зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 41197 грн.

Нововодолазькою МДПІ зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявлену позивачем, на 14335 грн. за лютий 2009 року.

Також встановлено, що ТК ТОВ з ІІ фірма “Харків-Москва” подало до Нововодолазької МДПІ податкові декларації з ПДВ за березень 2009 року разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. У рядку 25 декларації за березень 2009 року зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 171702 грн.

Нововодолазькою МДПІ зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявлену позивачем, на 12015 грн. за березень 2009 року.

Також суд зазначає, зо відповідачем не заперечувався факт товарності операції та факт фактичності розрахунку за операціями за якими пізніше було виписано спірні податкові накладні.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов’язання –це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме: наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”; настання першої з подій, з якими Закон пов’язує право платника податку на податковий кредит.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Виходячи з аналізу положень Закону України “Про податок на додану вартість”, суд приходить до висновку, що зазначений Закон не містить заборони на включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку в попередніх звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до абз. 1,2 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

В судовому засіданні встановлено, що постачальники, які надали до ТК ТОВ з ІІ фірма “Харків-Москва” податкові накладені з запізненням, не відмовляли позивачу у їх наданні, не надавали накладні з порушенням порядку їх заповнення, а тому підстав для звернення зі скаргами на своїх контрагентів у позивача не було.

Позивачем надані до суду та долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, щодо віднесення яких до складу податкового кредиту у січні 2009 року та лютому 2009 року виник спір, а також копії актів виконаних робіт (наданих послуг) та платіжні доручення на перерахування коштів в оплату товарів, робіт, послуг, суми ПДВ по яким включені до складу податкового кредиту січня та лютого 2009 року, що підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з наданих до суду податкових накладних, будь-яких порушень порядку їх виписки та заповнення не встановлено.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за спірними податковими накладеними , було здійснено правомірно, з додержанням всіх умов формування податкового кредиту з ПДВ, визначених Законом України “Про податок на додану вартість”.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що повідомлення-рішення від № 0000071600/0 від 12.05.2009р. винесено Нововодолазькою МДПІ у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України..

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Торгівельно-Комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків- Москва " до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції в Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним –задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області від 12.05.2009 року № 0000071600/0. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 08.12.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.