Постанова № 7130363, 02.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"02" грудня 2009 р.                                                                       № 2а- 42289/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтратехнобуд"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

провизнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Інтратехнобуд», який є правонаступником усіх прав та зобов’язань ТОВ «Будівельна компанія «Велтон», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова в якому просив визнати скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000451800/0 від 11.08.09 р. та 0000451800/1 від 31.08.09 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем ДПІ у Київському районі м. Харкова були порушені приписи п.5.3.9 п.5.3 ст.5 та ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вказав позивач на його думку органом податкової служби безпідставно був нарахованій податок на додану вартість 74 037,00 грн., у зв’язку з тим, що на думку відповідача позивач мав відносини з ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін», яки не виконували для позивача роботи, а роботи виконувало ТОВ «ВБК «Вертікаль»на підставі субпідрядних договорів, перевіркою якого встановлено, що підприємство- ТОВ «ВБК «Вертікаль»не мало необхідні умови для здійснення будівельної діяльності.

Позивач зазначив, що він ніколи не укладав з ТОВ «ВБК «Вертікаль»ніяких договорів, ніколи не перераховувало на рахунки ТОВ «ВБК «Вертікаль» ніяких грошових коштів, а тому висновки акту перевірки та податкове повідомлення-рішення є такими, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Представник позивача в судове засідання з’явився та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржене податкове повідомлення –рішення є законним та обґрунтованим та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судом було встановлено, що працівниками ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Будівельна компанія «Велтон», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «БК «Елстін»та ТОВ «НВП «Енергобуд»за період з 01.04.2008 р. по 31.07.2008 р.,за результатами якої був складений акт № 4694/18-010/31854946 від 29.07.09 р., який встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4., п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в період з 01.04.2008 р. по 31.07.2008р.

На підставі акту перевірки № 4694/18-010/31854946 від 29.07.09 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000451800/0 від 11.08.09 р. про нарахування податку на додану вартість 74 037,00 грн. із них 49 358, 00 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями 24 679, 00 грн.

Позивач не погодився з вище зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржував його в адміністративному порядку за результати розгляду якого відповідачем скарга була залишена без задоволення та винесено податкове повідомлення-ріщення № 0000451800/1 від 31.08.2009 року.

Суд зазначає, що підставою винесення оскаржених податкових повідомлень рішень було посилання відповідача, що позивач мав відносини з ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін»які не виконували для позивача підрядні роботи, а роботи виконувало ТОВ «ВБК «Вертікаль»на підставі субпідрядних договорів.

Також відповідачем зазначено, що є також підставою винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проводила перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВБК «Вертікаль», після чого зазначила, що договори, що були укладені ТОВ «ВБК «Вертікаль»з контрагентами не є чинними, тому відповідач вважає, що договір № 03-VII/ 38.2 від 14.04.2008р., який був укладений між позивачем та ТОВ «СК «Єлстін»та договір: №04/04-08 від 04.04.2008р., що був укладений позивачем з ТОВ «ВБК «Вертікаль» також не є чинними.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі, що між позивачем та ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін»були укладені договори підрядних робіт, а саме: договору № 04/04-08 від 04.04.08 р., укладеного між позивачем та ТОВ „НВП „Енергобуд” , договору № 03-VII/38.2 від 14.04.08 р., укладеного між позивачем та ТОВ „СК „Елстін” у відповідності до яких ТОВ «СК «Елстін»за відповідним договором: № 03-VII/ 38.2 від 14.04.2008р. виконував для позивача комплекс робіт з улаштування системи каналізації, ТОВ «НВП «Енергобуд»за відповідним договором: №04/04-08 від 04.04.2008р. виконувало роботи з прокладення кабелю 10 кВ, підключення електропостачання..

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочин між позивачем та ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін»на думку відподача є нікчемним, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача та ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін»на укладання такого договору в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час як на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін»так і на час судового розгляду ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін»знаходиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов’язує настання наслідків нікчемності угоди передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочин укладений між позивачем та ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін»є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Крім цього суд зазначає, що ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін»мають відповідні ліцензії серії АВ № 406590, яка була надана ТОВ «СК «Елстін»14.04.08 р., АВ № 117302, яка була надана ТОВ „НВП „Енергобуд”

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" ...не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.."

Суд зазначає, що факт виконання робіт підтверджується матеріалами справи, а саме: результати виконаних робіт приймались у контрагентів позивача за відповідними актами прийомки виконаних підрядних робіт , зокрема: актом №1 прийомки виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року, підписаного позивачем з ТОВ „СК „Елстін” 30.04.08 р., актом №2 прийомки виконаних підрядних робіт за травень 2008 року, підписаного позивачем з ТОВ „СК „Елстін” 31.05.08 р., актом №1 прийомки виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року, підписаного позивачем з ТОВ „СК „Елстін” 30.04.08 р. , актом №3 прийомки виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року, підписаного позивачем з ТОВ „СК „Елстін” 29.08.08 р. за договором № 03-VII/38.2 від 14.04.08 р. а також актом №1 прийомки виконаних підрядних робіт за червень 2008 року, підписаного позивачем з ТОВ „НВП „Енергобуд” 20.06.08 р. за договором № 04/04-08 від 04.04.08 р.

          Вартість виконаних робіт були відображені позивачем у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних ТОВ „СК „Елстін” № 12 від 22.04.08 р., ТОВ „СК „Елстін” № 15 від 07.05.08 р., ТОВ „СК „Елстін” № 16 від 23.05.08 р., ТОВ „СК „Елстін” № 52 від 31.08.08 р., ТОВ „НВП „Енергобуд” №48 від 14.04.08 р. , ТОВ „НВП „Енергобуд” № 49 від 14.04.08 р., ТОВ „НВП „Енергобуд” № 112 від 20.06.08 р.,

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін» на виконання договорів є чинними оскільки останні є платником ПДВ, а отже мають права видавати вище зазначені податкові накладні.

Крім цього суд зазначає, що посилання відповідача на той факт, що ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін»не мали можливості виконати вище зазначені угоди оскільки їх субпідрядником був TOB „ПБК „Вертикаль" не є обґрунтованим оскільки відповідачем у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України на вимогу суду не було надано доказів у відповідності до яких було б встановлено факт не виконання робіт позивачу ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «СК «Елстін»за угодами.

          Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення винесено № 0000451800/0 від 11.08.09 р. , № 0000451800/1 від 31.08.09 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова з порушення норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтратехнобуд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним –задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0000451800/0 від 11.08.2009 року, № 0000451800/1 від 31.08.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтратехнобуд", код. 31854946 суму сплачених судових витрат в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 07.12.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.