Рішення № 71291619, 26.12.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12687/17

Провадження № 2/161/5041/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі – Якушеву Р.І.,

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що від спільного життя сторін у них народилася двоє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти в даний час знаходиться на повному утриманні батька.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.07.2015 року постановлено стягувати з ОСОБА_1 на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.

На даний час згідно вказаного рішення суду аліменти стягуються лише на сина ОСОБА_4, оскільки старший син ОСОБА_3 уже досяг повноліття.

Зазначає, що в даний час дитина потребує більшого матеріального утримання і відповідач може сплачувати більший розмір аліментів. Вказує, що з моменту ухвалення рішення минуло майже два роки, тому суттєво збільшилися потреби дітей. На даний час одержуваних від відповідача аліментів не вистачає для забезпечення нормального фізичного та духовного розвитку дитини. Вказує також, що значно виріс прожитковий мінімум на дітей, тому раніше призначених аліментів не вистачає для задоволення мінімальних потреб дитини. .

В зв’язку з наведеним, просить збільшити визначений рішенням суду розмір аліментів до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти збільшення розміру аліментів. Розмір аліментів заявлений позивачем вважає завищеним, оскільки вона постійно хворіє та наявні її захворювання потребують лікування і дообстеження, а це в свою чергу великі матеріальні витрати. Крім того, вказала, що згідно КЗпПУ при виплаті заробітної плати загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50 % заробітної плати. Просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження серії (а.с.13). Дитина проживає з батьком, який здійснює її виховання та догляд. З довідки про доходи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримує регулярний дохід у вигляді заробітної плати, загальна сума доходу за період з січня 2017 року по жовтень 2017 року становить 28 225 грн 55 коп. (а.с. 42 ) Батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття (стаття 51 Конституції України). Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 09.07.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 13.05.2015 року та до досягнення дітьми повноліття. (а.с.5). Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.04.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Частина заробітку (доходу) матері, батька, як передбачено статтею 183 СК України, визначається судом. При цьому розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Задовольняючи позов, суд приймає до уваги посилання позивача на те, що збільшився розмір витрат на утримання дитини, зокрема, харчування, навчання, придбання одягу, взуття, предметів побуту, як на підставу позову. Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Аналіз норм сімейного законодавства дає підстави зробити висновок, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, а тому обоє батьків мають брати рівну участь у забезпеченні рівня життя дитини, достатнього для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривня, з 1 грудня - 1860 гривень. Вказаний прожитковий мінімум повинні забезпечити обоє батьків. Посилання відповідача на те, що згідно КЗпПУ відрахування із заробітної плати не може перевищувати п’ятдесяти відсотків заробітної плати не заслуговують на увагу. Оскільки відповідно до ст. 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку. Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1, працездатна і спроможна сплачувати аліменти в більшому розмірі на утримання неповнолітньої дитини.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, встановлений рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.07.2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів з 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно , але не менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму встановленого для дитини на 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням законної сили до досягненням сином повноліття.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 182, 192 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням законної сили до досягненням сином повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави суму 640,00 (шістсот сорок) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Cуддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_7