Рішення № 71265157, 21.12.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4764/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/М о т и в о в а н е/

21 грудня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Наумик О.О., за участі секретаря Клугер Т.А., представника заявника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження № 233/4764/17 за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області, - про встановлення факту постійного проживання на території України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 у поданій ним до суду в порядку окремого провадження заяві просить встановити факт його проживання по АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1. по 12.02.1992р., пославшись на таке:

Він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Катеринівка Костянтинівського району Донецької області. З 1967 року він проживав зі своїми батьками по АДРЕСА_1.

З 1982 року по 1984 рік він проходив службу в рядах Радянської армії. Після проходження служби повернувся додому та проживав за вищевказаною адресою до 12.02.1992 р., коли поїхав до Росії на заробітки і де отримав громадянство. В теперішній час він оформлює документи для проживання на території України, задля чого йому потрібно визнати факт того, що він станом на 1991 рік проживав на території України.

Представник заявника ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені ОСОБА_2 вимоги підтримав за наведених у заяві обставин і підстав.

Заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області, повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином, явку представника у судове засідання не забезпечила, заперечень проти заявлених вимог не надала.

З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого:

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про громадянство» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Відповідно до п.8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215Є/2001, для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає, зокрема рішення суду, яке підтверджує факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Красне Красноармійського району Донецької області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 15 липня 1964 року зроблено відповідний запис № 22 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, видане Краснянською сільською радою Красноармійського району Донецької області) (а.с.57).

За копією паспорту ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації та зареєстрований за адресою (російською): АДРЕСА_2 (а.с.4,5).

Як вбачається з копії трудової книжки заявника, з 12.11.1982 р. по 20.12.1984 р. ОСОБА_2 проходив службу в рядах Радянської армії, з 05.02.1985р. по 08.12.1993р. працював на підприємствах Донецької області (а.с.55-56).

Згідно з довідками Іллінівської сільської ради №633 від 30.08.2017 р. (а.с.8), №846 від 31.10.2017 р. (а.с.27), з Актами Іллінівської сільської ради №700 від 28.09.2017 р. (а.с.9), №701 від 28.09.2017 р. (а.с.45), №847 від 31.10.2017 р. (а.с.26) - заявник з 1967 року по листопад 1982 року та з грудня 1984 року по 12.02.1992 р. був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; з 12.02.1992 р. по 17.10.1997 р. був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допитані у судовому засіданні кожен окремо, підтвердили факт проживання заявника в с. Катеринівка Костянтинівського району Донецької області з дитинства, а також ту обставину, що у 1990-х роках ОСОБА_2 почав заробляти на території Російської Федерації, у теперішній час - вахтовим методом, повертаючись із заробітків проживає на території с. Катеринівка.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази достовірно підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_2 на території України станом на час прийняття Верховною Радою Української РСР Постанови «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 року та набрання чинності Законом України «Про громадянство» від 13 листопада 1991 року, а саме - з ІНФОРМАЦІЯ_1., зокрема з 1967 року по листопад 1982 року та з грудня 1984 року по 12.02.1992 р. в селище Катеринівка Костянтинівського району Донецької області, тому заява ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання на території України підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 319, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2, виданий (російською) ТП в Новооскольском районе МО УФМС России по Белгородской области в городе Старый Оскол, зареєстроване місце проживання за адресою (російською): АДРЕСА_2, фактична адреса проживання: АДРЕСА_1), заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 37841728, адреса місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська,20), - про встановлення факту постійного проживання на території України, - задовольнити.

Встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_2 на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року, а саме - з ІНФОРМАЦІЯ_1., зокрема з 1967 року по листопад 1982 року та з грудня 1984 року по 12.02.1992 р. в селище Катеринівка Костянтинівського району Донецької області.

Дата складання повного судового рішення 27.12.2017 р.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя