Постанова № 71262689, 12.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

12 грудня 2017 року № 826/13112/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Сома П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

За участю представників: позивача - Канюки А.І.; відповідача - ОСОБА_3

Головне управління ДФС у місті Києві звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 2.312.580,60 грн., у тому числі: податок на доходи фізичних осіб - 2.151.249,63 грн.; військовий збір - 161.330,97 грн.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 відповідно до даних в інтегрованій картці платника податку, станом на дату звернення до суду, має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 2.312.580,60 грн., яка виникла на підставі визначення податкових зобов'язань у податкових повідомленнях-рішеннях. Оскільки сума узгодженого податкового зобов'язання не була сплачена, позивачу була надіслана податкова вимога відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України.

Представник позивача під час судового розгляду адміністративної справи позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що податкові повідомлення-рішення від 29.12.2016 №0006481306 та №0006491306 неузгоджені, оскільки відповідач не отримувала ні акту перевірки, ні податкових-повідомлень рішень, ні податкової вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Як убачається з матеріалів справи та змісту позовної заяви, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві на підставі акта перевірки від 23.11.2016 №299-26-54-13-06-17-3210121884 прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.12.2016 №0006481306 за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" та від 29.12.2016 №0006491306 за платежем "військовий збір".

Позивачем до матеріалів судової справи, як докази направлення згаданих податкових повідомлень-рішень відповідачу, додано конверт та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою: 04201, АДРЕСА_1. Поштове відправлення відповідачем отримано не було, повернуто відправнику з довідкою поштового відділення.

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві сформовано вимогу від 01.02.2017 №1012-17 на суму 2.312.580,60 грн. (податок на доходи фізичних осіб - 2.151.249,63 грн., військовий збір - 161.330,97 грн.) Згідно з поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, доданого позивачем, вимога надсилалась за адресою: 04201, АДРЕСА_1. Доказів вручення, повернення не додано.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Згідно зі статтею 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу (пункт 42.1); документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (пункт 42.2).

Пунктом 45.1 статті 45 ПК України встановлено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

На стадії відкриття провадження у справі судом встановлено, що за інформацією Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Однак, як уже вказувалось судом, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога направлялись на адресу АДРЕСА_1 (невірно вказано номер квартири).

У судовому засіданні представник позивача не змогла пояснити причин направлення податкових повідомлень-рішень не за адресою місця реєстрації позивача.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 29.12.2016 №0006481306 (з податку на доходи фізичних осіб 2015 рік - 1.606.880,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 401.890,00 грн.) та від 29.12.2016 №0006491306 (військовий збір за 2015 рік - 120.516,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 30.129,00 грн.) надсилались позивачем не на податкову адресу відповідача, тому не можуть вважатись належним чином врученими в розумінні статті 42 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом статті 56 ПК України в разі оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку відповідне податкове зобов'язання вважається неузгодженим. В таких випадках вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що в зв'язку з встановленими розбіжностями щодо адреси відповідача, не може стверджувати про узгодження податкових зобов'язань, визначених у податкових-повідомленнях рішеннях від 29.12.2016 №0006481306 та №0006491306. Разом з тим наполягала на задоволенні позовних вимог.

За висновком суду, встановлення під час судового розгляду справи невручення відповідачеві, в даному випадку надіслання за помилковою адресою, податкових повідомлень-рішень від 29.12.2016 №0006481306 та №0006491306, свідчить про неузгодженість визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, відповідно не було правових підстав для формування та надсилання податкової вимоги від 01.02.2017 №1012-17 на суму 2.312.580,60 грн. згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлення судом неузгодженість податкових зобов'язань, щодо яких сформована вимога від 01.02.2017 №1012-17 на суму 2.312.580,60 грн., відсутні підстави для задоволення позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, судом взято до уваги, що під час судового розгляду справи представник відповідача не визнав отримання податкових-повідомлень рішень від 29.12.2016 №0006481306 та №0006491306, зазначив про їх протиправність та намір оскаржувати.

Оскільки в задоволенні позову суб'єкта владних повноважень відмолено, водночас представником відповідача доказів здійснення судових витрат не надано, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 13 Розділу VІІ Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147 VІІІ), Окружний адміністративний суду міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач: Головне Управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19).

Відповідач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Дата складення повного рішення суду - 22 грудня 2017 року.

Суддя В.А. Донець