Постанова № 71259014, 27.12.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №588/1029/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Щербаченко М. В.Номер провадження 22-ц/788/2006/17 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

на заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 07 листопада 2017 року

у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2017 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 09 грудня 2013 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 4200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки ОСОБА_4 не виконувала зобов'язання за кредитним договором, станом на 19 липня 2017 року у неї утворилась заборгованість в розмірі 68875,84 грн., яка складається з наступного: 3959,44 грн. - тіло кредиту; 57398,84 грн. - відсотки за користування кредитом; 3761,57 грн. - пеня; а також штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 3255,99 грн. - штраф (процентна складова). У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути із відповідача всю суму заборгованості за договором та судові витрати, понесені ним при подачі позову.

Заочним рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 07 листопада 2017 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за Заявою № б/н від 09 грудня 2013 року у розмірі 8667,59 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3959 грн. 44 коп.; заборгованості по відсотках за користування кредитом - 4708 грн. 15 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 201 грн. 60 коп. компенсації судового збору за подання позовної заяви.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду в частині розміру стягнення заборгованості за відсотками та в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та штрафів, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, однобічність та неповноту судового розгляду, просить зазначене рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення відсотків та неустойки і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

При цьому зазначає, що в укладеному договорі сторони досягли згоди щодо права банку в односторонньому порядку змінювати процентну ставку, у виписці по рахунку та за допомогою смс - повідомлення відповідач був повідомлений про зміну відсотків по кредиту, тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні заборгованості по підвищених відсотках. Крім того, в зв'язку з порушенням зобов'язань за договором, підлягає стягненню і неустойка в повному обсязі.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3959 грн. 44 коп. сторонами не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається.

Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, але в судове засідання не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 грудня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 9).

За умовами кредитного договору, позичальнику на кредитну картку був встановлений кредитний ліміт у розмірі 4200 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк надав розрахунок заборгованості, відповідно до якого, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором б/н від 09 грудня 2013 року утворилась заборгованість, яка станом на 19 липня 2017 року складає 68875,84 грн., у тому числі: 3959,44 грн. - тіло кредиту; 57398,84 грн. - відсотки за користування кредитом; 3761,57 грн. - пеня; відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 3255,99 грн. штраф (процентна складова) (а.с. 7-8).

Частково задовольняючи позовні вимоги банку та стягуючи з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3959 грн. 44 коп. та проценти за користування кредитом за ставкою 30% річних та відмовляючи у стягненні з неї відсотків у збільшеному розмірі 34,8% і 43,2%, пені та штрафів, суд першої інстанції виходив з того, що банком не було надано доказів про погодження з позичальником ОСОБА_4 у письмовій формі умов кредитного договору щодо збільшених відсотків, а також суд вважав, що оскільки Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умови та Правила надання банківських послуг, які регулюють відповідальність позичальника у випадку неналежного виконання зобов'язань за договором ОСОБА_4 не підписувала, їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору.

Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що 09 грудня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 9).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що поточна заборгованість за кредитом виникла з 26 січня 2014 року, а процентна ставка стосовно використання кредитних коштів змінювалась, зокрема, у період з 09 грудня 2013 року по 30 серпня 2014 року проценти нараховувались у розмірі 30 % річних, з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року - 34,8 % річних, а з 01 квітня 2015 року - 43,2 % річних (а.с. 7-8).

Із виписки по картковому рахунку вбачається, що позичальнику на кредитну картку був встановлений кредитний ліміт у розмірі 3960 грн., ОСОБА_4 користувалася кредитною карткою, здійснювала за допомогою неї оплату товару, послуг та знімала кошти готівкою (а.с. 73-75).

Розрахунок щодо нарахування процентів за користування кредитом, пені та комісії, а також штрафів, позивач обґрунтовує умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг і тарифами банку.

Однак, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що вказані документи не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, оскільки всупереч вимогам ст. ст. 207, 1055 ЦК України вони не підписані позичальником.

Доводи апеляційної скарги про доведеність факту укладення між сторонами кредитного договору, який складається не лише із заяви позичальника, а і з Умов та Правил надання банківських послуг, а також з Тарифів, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь Банку пені та штрафу за порушення умов виконання кредитного договору, так як банком не доведено, що у договорі передбачалась відповідальність відповідача за невиконання його умов.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що всупереч положенням ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України банк безпідставно збільшив розмір процентної ставки в односторонньому порядку до 34,8% з 01.09.2014 року та до 43,2% з 01.04.2015 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що за допомогою виписки по рахунку та смс - повідомлення відповідач був повідомлений про зміну розміру відсотків по кредиту, не свідчать про погодження з ним збільшення розміру відсотків та висновків суду не спростовують.

Разом з тим, дійшовши правильного висновку про відсутність законних підстав для нарахування процентів за користування кредитними коштами у розмірі 34,8% та 43,2%, комісії, пені та штрафів, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача заборгованість по відсотках за ставкою 30 % річних та не врахував, що в анкеті-заяві не встановлений розмір процентів за користування кредитними коштами.

Обов'язок відповідача щодо сплати процентів передбачений ч. 1 ст. 1054 ЦК України. Проте, враховуючи зазначені обставини, їх розмір має обраховуватися, виходячи з положень ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за якими, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відтак, розмір процентів за період з 26.01.2014 року по 19.07.2017 р., що підлягають стягненню з відповідача, виходячи із суми заборгованості (тіла кредиту) у розмірі 3959,44 грн., облікової ставки НБУ та кількості днів прострочення за спірний період становить 2378,27 грн., що розраховується наступним чином:

з 26.01.2014 р. по 14.04.2014 р.(ставка НБУ 6,5%, кількість днів - 79) - 55,30 грн.;

з 15.04.2014 р. по 16.07.2014 р.(ставка НБУ 9,5%, кількість днів - 93) - 95,79 грн.;

з 17.07.2014 р. по 12.11.2014 р.(ставка НБУ 12,5%, кількість днів - 119) - 160,65 грн.;

з 13.11.2014 р. по 05.02.2015 р.(ставка НБУ 14%, кількість днів - 85) - 128,35 грн.;

з 06.02.2015 р. по 03.03.2015 р.(ставка НБУ 19,5%, кількість днів - 26) - 54,86 грн.;

з 04.03.2015 р. по 27.08.2015 р.(ставка НБУ 30%, кількість днів - 177) - 575,25 грн.;

з 28.08.2015 р. по 24.09.2015 р.(ставка НБУ 27%, кількість днів - 28) - 81,76 грн.;

з 25.09.2015 р. по 21.04.2016 р.(ставка НБУ 22%, кількість днів - 210) - 499,80 грн.;

з 22.04.2016 р. по 26.05.2016 р. (ставка НБУ 19%, кількість днів - 35) - 72,10 грн.,

з 27.05.2016 р. по 23.06.2016 р. (ставка НБУ 18%, кількість днів - 28) - 54,60 грн.,

з 24.06.2016 р. по 28.07.2016 р. (ставка НБУ 16,5%, кількість днів - 35) - 62,30 грн.,

з 29.07.2016 р. по 15.09.2016 р. (ставка НБУ 15,5%, кількість днів - 49) - 82,32грн.,

з 16.09.2016 р. по 27.10.2016 р. (ставка НБУ 15%, кількість днів - 42) - 68,04 грн.,

з 28.10.2016 р. по 13.04.2017 р. (ставка НБУ 14%, кількість днів - 168) - 253,68 грн.,

з 14.04.2017 р. по 25.05.2017 р. (ставка НБУ 13%, кількість днів - 42) - 59,22 грн.,

з 26.05.2017 р. по 19.07.2017 р. (ставка НБУ 12,5%, кількість днів - 55) - 74,25 грн.

Таким чином, застосовуючи вимоги ч. 4 ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне змінити суму стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом, виходячи з облікової ставки Національного банку України та стягнути її в розмірі 2378,27 грн., а не в розмірі 4708 грн. 15 коп., як стягнув суд першої інстанції.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду на підставі п. п. 1,2,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, підлягає зміні і розподіл судових витрат. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в сумі 6337,71 грн. (тіло кредиту 3959,44 грн. + заборгованість по відсотках 2378,27 грн.), тобто на 9,2%, а тому з відповідача на користь позивача за розгляд справи в суді першої інстанції підлягає стягненню 147 грн. 20 коп. (1600 грн. х 9,2 %) судового збору.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. п. 1,2,4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 390 ЦПК України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 07 листопада 2017 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за Заявою № б/н від 09.12.2013 року у розмірі 6337 грн. 71 коп., яка складається з: 3959 грн. 44 коп. - заборгованості за тілом кредиту; 2378 грн. 27 коп. - заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 147 грн. 20 коп. компенсації судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набрала законної сили з дня її прийняття і з цього часу на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий -

Судді: