Рішення № 71256567, 18.12.2017, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/12258/17

Провадження № 2-а/520/780/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2017

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Маценко В.В., розглянувши в м.Одесі в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Ісаєвича до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що 15.09.2017 подав заява до відповідача про призначення пенсії за віком згідно вимог Закону України «Про державну службу». Рішенням відповідача відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком у зв’язку з відсутністю спеціального стажу 10 років.

Просить суд зобов’язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 15.09.2017р. у розмірі 60% від сум складових заробітної плати довідки №10/124 від 10.08.2017р. та довідки №10/124-1 від 10.08.2017р. виданих Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області.

Представник позивача повністю підтримала заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно даних трудової книжки позивача з 10.01.1973р. по 1.11.1993р. він проходив службу в органах Внутрішніх справ України безперервно 20 років 9 місяців 22 дні, а з 23.10.2007р. по 12.01.2012р. працював в ГУМВС України в Одеській області на посаді завідуючого адресно-довідкового сектору у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб та прийняв присягу держслужбовця і стаж державної служби склав 4 роки 2 місяці і 19 днів. З 13.01.2012р. по день звільнення – 9.08.2017р. працював на посадах віднесених до категорії державних службовців в головному управління ДМС України в Одеській області і стаж державної служби склав 5 років 6 місяців і 26 днів.

15.09.2017р. позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, на що 3.10.2017р. отримав рішення №7051 від 21.09.2017р. про відмову у призначенні пенсії, яка вмотивована відсутністю 10 років спеціального стажу.

Стаж державної служби обчислюється відповідно до ст.46 Закону України «Про державну службу» та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2016р. №229. Відповідно до п.4 Порядку, до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що стаж держслужби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до п.8 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону.

Отже до 1.05.2016р. стаж державної служби обчислюється у порядку та на умовах відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 3.05.1994р. №283.

Абзацами 2 та 3 п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ №283 від 3.05.1994р. встановлено, що до стажу державної служби зараховується роботи (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби і інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Таким чином посадові особи органів внутрішніх справ, яким присвоєні спеціальні звання, є державними службовцями з спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в органах внутрішніх справ має зараховуватись до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії згідно п.10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а тому рішення відповідача №7051 від 21.09.2017р. є протиправним.

Щодо інших вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з п.2.2 Розділу 2 «Фонд оплати праці» Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 N 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713, фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до пп. 2.3.3. п.2.3 Розділу 2 «Фонд оплати праці» Інструкції зі статистики заробітної плати матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, надбавка за вислугу років та надбавка за високі досягнення в праці входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того,статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином вимоги щодо врахування відповідачем сум про складові заробітної плати з довідок №10/124 від 10.08.2017р. та №10/124-1 від 10.08.2017р. виданих Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області є обґрунтованими, а тому позов повністю підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №7051 від 21.09.2017р. протиправним.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити та виплатити ОСОБА_1 Ісаєвичу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 15.09.2017р. у розмірі 60% від сум складових заробітної плати довідки №10/124 від 10.08.2017р. та довідки №10/124-1 від 10.08.2017р. виданих Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 Ісаєвича судові витрати 640 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Суддя Бескровний Я. В.