Постанова № 71255930, 26.12.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2368/17 26.12.2017

Справа №489/2368/17 Головуючий суду першої інстанції Тихонова Н.С.

Провадження №22-ц/784/2683/17 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Постанова

Іменем України

26 грудня 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,

з секретарем судового засідання Гавор В.Б.,

за участі:

головного державного виконавця Кюкало Ю.В.,

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06 червня 2017 року, постановлену головуючим суддею Тихоновою Н.С., в приміщенні того ж суду о 09.50 год., у справі за поданням головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_4,

УСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області звернувся до Ленінського районного суду міста Миколаєва із зазначеним поданням, яке обґрунтував наступним.

На виконанні в Інгульському відділі державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - Інгульський ВДВС) перебуває зведене виконавче провадження про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал ЛТД» (далі - ТОВ «Адмірал ЛТД»), до складу якого входять виконавчі провадження:

- №49584616 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-9815/396-17, виданої 03 листопада 2015 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області заборгованості в розмірі 1 678 грн. 02 коп.;

- №49774438 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-10288/369-17, виданої 03 грудня 2015 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області заборгованості в розмірі 2 270 грн. 27 коп.;

- №47255079 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 06 січня 2015 року, виданого на виконання рішення господарського суду від 23 грудня 2014 року (справа №915/1808/14) про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованості в розмірі 84 522 грн. 59 коп.;

- №50173687 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-10382/369-17, виданої 06 січня 2016 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області заборгованості в розмірі 2 270 грн. 27 коп.;

- №52585120 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-396-17, виданої 05 вересня 2016 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС в Миколаївській області заборгованості в розмірі 642 грн. 21 коп.;

- №52784603 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-396-17, виданої 06 жовтня 2016 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області заборгованості в розмірі 321 грн. 93 коп.;

- №51570201 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-396-17, виданої 02 червня 2016 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області заборгованості в розмірі 1 494 грн. 44 коп.;

- №50764566 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-396-17, виданої 03 березня 2016 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області заборгованості в розмірі 1 190 грн. 57 коп.;

- №50463436 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-10461/396-17, виданої 02 лютого 2016 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області заборгованості в розмірі 2 273 грн. 44 коп.;

- №51007620 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-396-17, виданої 04 квітня 2016 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області заборгованості в розмірі 1 188 грн. 55 коп.;

- №51771472 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-396-17, виданої 02 липня 2016 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області заборгованості в розмірі 320 грн. 10 коп.;

- №51323928 з примусового виконання наказу №915/1704/15, виданого 10 березня 2016 року Господарським судом Миколаївської області на виконання додаткової постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (далі - ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК») 2 967 грн. 89 коп. понесених судових витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги;

- №51323928 з примусового виконання наказу №915/1704/15, виданого 10 березня 2016 року Господарським судом Миколаївської області на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Адмірал ЛТД» на користь ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованості в розмірі 233 656 грн. 98 коп.

Проте, через байдуже ставлення керівника «Адмірал ЛТД» ОСОБА_4 до виконання покладеного на керовану ним юридичну особу обов'язку з вчинення певних дій, та ігнорування ним застосованих державною виконавчою службою встановлених чинним законодавством заходів впливу на його поведінку, і до часу звернення посадової особи виконавчої служби з даним поданням, судові накази та рішення інших органів (посадових осіб) так і залишаються невиконаними.

Посилаючись на виписані обставини, а також та на те, що боржник не виконує судові накази та рішення у добровільному порядку й ігнорує його вимоги щодо організації їх виконання, головний державний виконавець просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України керівника боржника - ТОВ «Адмірал ЛТД» ОСОБА_4 до виконання зобов'язань за вищезазначеними судовими наказами та рішеннями інших органів (посадових осіб).

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06 червня 2017 року подання головного державного виконавця задоволено. Обмежено у праві виїзду за кордон керівника ТОВ «Адмірал ЛТД» ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Не погодившись з таким вирішенням питання, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить її скасувати, та постановити нову, якою справу передати на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - ТОВ «Адмірал ЛТД» ОСОБА_4 за межі України, суд першої інстанції, вважав, що боржник навмисно ухиляється від виконання виконавчих документів, а виїзд керівника боржника за межі України робить неможливим виконання виконавчих документів, а тому подання головного державного виконавця є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення питання.

Ці доводи заслуговують на увагу та можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали враховуючи наступне.

В силу ст.3 Конституції України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, що здійснюється нею через систему відповідних державних органів, а також судів.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (далі - Пакт), кожна людина є вільною у виборі місця перебування і вправі покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, або які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення, прав і свобод інших осіб.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування.

Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України і може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (з наступними змінами та доповненнями).

Згідно ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.

Так, положеннями ст.6 цього Закону України встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України (у редакції від 18 березня 2004 року, яка діяла станом на час звернення із поданням) та п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» такі питання вирішуються судом за поданням державного виконавця.

При цьому, ст.377-1 ЦПК України (у редакції, станом на час звернення із поданням) була спеціальною нормою, яка застосовувалася на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб). За змістом зазначених норм підставою встановлення обмеження є доведеність факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, встановлених судовим рішенням.

Оскільки, відповідно до ч.2 ст. ст.377-1 ЦПК України (у редакції, станом на час звернення із поданням), згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Так як законом, який діяв на час розгляду подання, передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність самого факту невиконання зобов'язань, а тільки за ухилення від їх виконання, то з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясовувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

При цьому слід зазначити, що ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям.

Невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо.

Встановлення названих обставин дає суду підстави для відмови у поданні державного виконавця.

В той же час, встановлення того, що боржник свідомо ухиляється від виконання - маючи змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин, дає суду підстави для задоволення подання.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.

Наявність статусу керівника - юридичної особи боржника у виконавчому провадженні та невчинення юридичною особою визначених судом дій в добровільному порядку не зумовлюють "необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів", оскільки таке не є санкцією за неналежну поведінку названої особи, а лише унеможливлює її виїзд за межі України, що дасть можливість виконавчій службі продовжувати виконавчі дії.

Не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків і саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, встановленого державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження.

У зв'язку із цим не можна говорити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні у разі, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

На підставі наведеного вище, можна зробити висновок, що поняття «ухилення» від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Судовий розгляд справи про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України закінчується постановленням ухвали, яка за своєю формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 208 - 210 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на час звернення із поданням).

Вступна частина такої ухвали повинна містити час та місце її постановлення; повне найменування суду, що прийняв ухвалу; прізвище та ініціали судді та секретаря судового засідання; ім'я, прізвище, по батькові державного виконавця, який брав участь у справі, а також предмет подання.

В описовій частині ухвали зазначається про суть питання, яке вирішується, зокрема зазначається: зміст і підстави внесеного подання; пояснення державного виконавця, якщо він брав участь у розгляді подання, а також зазначаються докази, подані державним виконавцем на підтвердження внесеного подання.

Мотивувальна частина ухвали повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновків, і норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу. Зокрема, у цій частині ухвали суд повинен наводити встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, з яких він виходив при вирішенні подання, мотиви визнання одних фактів та доказів, якими обґрунтовувалось подання, та відхилення інших.

Резолютивна частина ухвали повинна містити:

висновок суду про задоволення або відмову в задоволенні подання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, а також строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження;

прізвище, ім'я, по батькові боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи, число, місяць і рік народження, місце реєстрації для боржника-фізичної особи або юридична адреса для боржника-юридичної особи і фактичне місце проживання або знаходження відповідно для фізичних і юридичних осіб, також з обов'язковим зазначенням громадянства країни боржника;

висновки про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, без тимчасового затримання чи вилучення паспорта або іншого документа, який посвідчує особу та надає право виїзду і в'їзду в Україну, з обов'язковим зазначенням, до якого моменту діють обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконанні в Інгульському відділі державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на виконанні перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (а.с.8-33).

Боржником за виконавчими документами є Товариство з обмеженою відповідальністю «Адмірал ЛТД» (місцезнаходження юридичної особи - місто Миколаїв, вулиця Гмирьова, №4-Г), керівником якого з 05 січня 2013 року відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є ОСОБА_4, який, згідно відповіді Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області від 26 жовтня 2016 року №16786, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (а.с.48,53-56,74).

Згідно відповіді Державної податкової служби України №1011557851 від 21 липня 2015 року боржник має розрахункові рахунки в ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», ПАТ «Імексбанк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Банк «Київська Русь» (а.с.34).

Постановою старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 10 листопада 2014 року накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках боржника в ПАТ «АЦЕНТ-БАНК», ПАТ «Імексбанк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Банк «Київська Русь» (а.с.36-37).

Постановою головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 19 січня 2016 року накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: на всіх рахунках, в тому числі на тих, що будуть відкриті після винесення даної постанови та в іноземній валюті в Акціонерному товаристві «Артем-Банк» (а.с.45).

Відповідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником нерухоме майно не зареєстровано.

Актом головного державного виконавця від 11 квітня 2017 року при примусовому виконанні встановлено, що за адресою: місто Миколаїв, вулиця Гмирьова, №4-Г, неможливо встановити місцезнаходження боржника ТОВ «Адмірал ЛТД» (а.с.76).

Разом з тим, розглядаючи зазначене подання, районний суд постановив оскаржувану ухвалу обмежившись лише матеріалами внесеного подання та належним чином не дослідивши матеріали зведеного виконавчого провадження, допустивши цим неповноту розгляду справи.

Так, в матеріалах зведеного виконавчого провадження наявний акт державного виконавця, складений 11 квітня 2017 року про відсутність боржника за його місцезнаходженням. Проте, районний суд не звернув уваги на вищевказане та не витребував у головного державного виконавця відомості стосовно того чи знаходилось підприємство за вказаною адресою та чи здійснювало воно свою діяльність за цією адресою. Втім, на думку колегії суддів, встановлення таких відомостей може в подальшому вплинути на правильність вирішення питання щодо обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України.

Також в матеріалах справи є відомості про те, що вимоги головного державного виконавця до керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_4 про його явку до Інгульського ВДВС та надання відповідної інформації щодо нього були направлені на адресу керівника. Але, суд не перевірив, чи є в матеріалах виконавчого провадження докази про вручення зазначеної вимоги керівнику боржника. Реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції, який є в матеріалах подання, не свідчить про отримання керівником боржника юридичної особи поштової кореспонденції.

Більш того, матеріали подання взагалі не містять достатньо даних, що свідчать про місце проживання керівника боржника юридичної особи та вжиття заходів з боку головного державного виконавця про встановлення місця перебування останнього за адресою: АДРЕСА_1.

Залишено судом не перевіреними і відомості про направлення саме боржнику ТОВ «Адмірал ЛТД» копії постанов про відкриття виконавчих проваджень.

В той же час, головний державний виконавець не вказує в поданні коли саме та у який спосіб боржника було повідомлено про порушення виконавчих проваджень, як то встановлено приписами ст.28 Закону України «Про виконавче провадження». Такі докази відсутні і в матеріалах справи. Вказані обставини не встановлені і районним судом.

Також, суд першої інстанції не перевірив доводів головного державного виконавця про те, що керівник боржника вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання судових рішень, що призвело до виникнення заборгованості, або безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця та умисно ухилявся й ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань.

До того ж, районний суд при розгляді справи в порушення вищенаведених норм закону, не з'ясував у державного виконавця, які саме, на його думку, дії чи бездіяльність керівника боржника на час звернення до суду або в подальшому свідчать про свідоме невиконання ним належних до виконання зобов'язань, яких саме зобов'язань та в якому обсязі.

Не перевірена районним судом належним чином і інформація щодо часткового погашення боржником боргу, оскільки з розпорядження за №47255079/В-11 слідує, що грошові кошти в сумі 10 000 грн., що надійшли з обліку депозитних сум від боржника ТОВ «Адмірал ЛТД» були перераховані Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк», який згідно доданих до матеріалів подання документів, не є стягувачем у зведеному виконавчому проваджені (а.с.47). Більш того, матеріали подання взагалі не містять даних про кількість виконавчих проваджень, включених до зведеного виконавчого провадження, загальну суму стягнення з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Відсутня і облікова картка на зведене виконавче провадження, яку веде державний виконавець з метою обліку виконавчих проваджень (п.3.8 розділ 3 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5).

Окрім того, вирішуючи питання про обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України, районний суд в резолютивній частині ухвали помилково не зазначив, до якого моменту діють такі обмеження, тобто до виконання якого зобов'язання, покладеного на боржника рішенням суду, і що є підставою для їх припинення (не зазначено зміст резолютивної частини рішення, яке перебуває на виконанні та на підставі якого вноситься подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України), що не відповідає положенням статей 210,377-1 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на час звернення з поданням ) та фактично унеможливлює її виконання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що зазначена ухвала суду постановлена з порушенням вимог закону, що відповідно до п.1 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали та передачі справи для продовження розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,379,381,382 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06 червня 2017 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: О.І. Галущенко

П.П. Лисенко