Рішення № 71251447, 14.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/11763/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Комаревцева Л.В.

справа №753/217/17 Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого-судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Вербової І.М.

за участю секретаря Амборської Д.І.

представника позивача Солоної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», поданою представником Сокуренко Євгеном Сергійовичем, на заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 12 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» 1 118 233,93 долари США, з яких: 40350,65 доларів США - сума вкладу та невиплачених відсотків, 2941,97 доларів США - 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, 1 074 941,31 доларів США - 3% за кожен день прострочення відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір №SAMDN80000734539772, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти для розміщення на депозитному вкладі у сумі 25000 доларів США на строк по 12 жовтня 2013 року включно. Відсоткова ставка 8,5% річних.

05 липня 2013 року позивач через касу банку вніс 11854,08 доларів США в рахунок поповнення вкладу, що підтверджується квитанцією №SIFV0000NN від 15 липня 2013 року.

Позивач неодноразово звертався до банку з проханням повернути суму вкладу та нараховані на нього відсотки. Проте, кожного разу банк відмовляв у вчиненні таких дій.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 12 червня 2017 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 кошти за договором депозитного вкладу №SAMDN80000734539772 від 12 квітня 2013 року, а саме: 40350, 65 доларів США - суми вкладу та невиплачених відсотків, 2941,97 доларів США - 3 % річних з 26 червня 2014 року по 30 листопада 2016 року у відповідності до вимог ст.625 ЦПК України, 36854,08 доларів США - пені з 26 червня 2014 року по 30 листопада 2016 року, а всього 80146,70 доларів США, що станом на 12 червня 2017 року складає 2 093 431,81 грн. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 8000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не доведено факт виникнення між сторонами правовідносин, оскільки не надано оригіналів договору та квитанції, а надані документи не відповідають встановленим законодавствам вимогам та шаблонам, які використовуються у банку.

Також зазначає, що діяльність ПАТ КБ «ПриватБанк» на території АР Крим блокована та механізми управління втрачені, у зв'язку із чим банк втратив доступ до речей, які забезпечують його діяльність - предметів документообігу, в тому числі договорів, бухгалтерських документів тощо, чим унеможливилось виконання зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності нез»явишихся осіб..

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 12 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір №SAMDN80000734539772, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти для розміщення на депозитному вкладі у сумі 25000 доларів США на строк по 12 жовтня 2013 року включно. Відсоткова ставка 8,5% річних.

05 липня 2013 року позивач через касу банку вніс 11854,08 доларів США в рахунок поповнення вкладу, що підтверджується квитанцією №SIFV0000NN від 15 липня 2013 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов'язковості виконання договірних зобов'язань, факт існування яких уважав встановленим.

Доводи апеляційної скарги щодо розміщення вкладу у відокремленому підрозділі ПАТ КБ "ПриватБанк", розташованому у АР Крим, неможливість контролювати діяльність у зв»язку із окупацією півострова та перевірити факт укладення договору, а також ненадання позивачем доказів на підтвердження здійснення вкладу, колегією суддів відхиляється.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов»язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов»язання.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з положенням ч.ч. 1, 2 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невід»ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ч.1 ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно з п.1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року №516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція №492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (п.1.8 Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (п.1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (п.1.10 Інструкції).

Пункт 10.1 Інструкції №492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

При укладенні договору банківського вкладу та на підтвердження додержання його письмової форми видається касовий документ, який відповідає вимогам Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2003 року за № 768/8089 (далі - Інструкція № 337).

Згідно з п.8 глави 2 «Приймання банком готівки» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами» Інструкції № 337 після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Результат аналізу ст.1059 ЦК України, п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, пунктів 1.8, 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, пункту 8 глави 2 «Приймання банком готівки» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами» Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, дає підстави для висновку, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року (справа № 6-118цс14).

З матеріалів справи убачається, що судом першої інстанції досліджено оригінали укладеного між сторонами договору та квитанції про внесення коштів на вкладений рахунок, копії яких посвідчено суддею та долучено до матеріалів справи.

Окрім того, перевіряючи доводи апеляційної скарги, оригінали цих документів були також досліджені судом апеляційної інстанції.

Поряд з цим, з матеріалів справи убачається, що в квітні 2015 року ОСОБА_3 звертався до суду з позовом про зобов»язання ПАТ КБ «ПриватБанк» видати готівкою одноразовою операцією кошти за договором №SAMDN80000734539772 в сумі 40350,65 доларів США - сума вкладу та невиплачених відсотків. Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 01 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено, зобов»язано відповідача видати готівкою, одноразовою операцією через касу банку, належні вкладнику кошти. Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції від 01 квітня 2015 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 18 червня 2015 року скасовано в частині «видачі коштів одноразовою операцією через касу банку» та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. В решті рішення Дарницького районного суду м.Києва та ухвала апеляційного суду м.Києва залишено без змін.

Цими судовими рішеннями встановлений факт наявності між сторонами правовідносин сторін, а відтак він не підлягає доказуванню у цій справі.

Інших доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить.

Разом з тим, судом не враховано, що вимоги щодо 40350,65 доларів США вирішені фактично та на виконання рішення суду 02 червня 2016 року видано виконавчий лист.

Ураховуючи, що рішення суду, яким вимоги щодо суми вкладу та невиплачених відсотків 40350,65 доларів США вирішені фактично, рішення набули законної сили та на виконання рішення суду 02 червня 2016 року видано виконавчий лист, оскаржуване рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні таких позовних вимог.

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону, ґрунтується на правових позиціях Верховного Суду України у справах №№ 6-140цс13, 6-37цс16, 6-2558цс15, та апеляційна скарга не містить доводів на їх спростування.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», подану представником Сокуренко Євгеном Сергійовичем, задовольнити частково.

Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 червня 2016 року в частині вирішення вимог про стягнення суми вкладу та невиплачених відсотків в сумі 40350,65 доларів США скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

І.М. Вербова