Ухвала суду № 71251445, 14.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/8798/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Лазаренко В.В.

справа №759/3446/16-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ грудня Апеляційного суду м. Києвав складі:

Головуючого-судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Амборської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на ухвалу Солом»янського районного суду м.Києва від 06 грудня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи - державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом»янського районного управління юстиції у м.КиєвіКукурічко Людмила Іванівна, начальник Відділу державної виконавчої служби Солом»янського районного управління юстиції у м.Києві Костенко Людмила Іванівна, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на дії державного виконавця, -

встановила:

В грудні 2015 року ОСОБА_2 в своїх та в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, у якій просив:

1. Визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції у м.Києві Кукурічко Л.І. щодо залучення завідомо заінтересованих осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_8 на виконання виконавчих дій за ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 08 травня 2015 року про надання дозволу старшому державному виконавцю ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції м.КиєвіКукурічко Л.І. на примусове проникнення до приватного будинку АДРЕСА_1.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції у м.КиєвіКукурічко Л.І. щодо сприяння проникненню в приватну садибу та житловий будинок АДРЕСА_1 заінтересованим особам: ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без згоди власника, та представника боржника.

3. Визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції у м.КиєвіКукурічко Л.І. по складанню акту Державного виконавця від 03 грудня 2015 року про перешкоджання представником боржника -ОСОБА_2 примусовому виконанню рішення суду, а саме перешкоджання опису й арешту майна.

4. Зобов'язати начальника ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції у м.Києві Костенко Л.І. визнати недійсним складений державним виконавцем акт державного виконавця від 03 грудня 2015 року про перешкоджання ОСОБА_2, як представником боржника примусовому виконанню рішення суду, а саме перешкоджанню опису й арешту майна.

Скаргу обґрунтовує тим, що на виконанні у ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції у м.Києві знаходиться зведене виконавче провадження №42501671 про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу.

Стягувачами є ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ПАТ «УкрСиббанк».

08 травня 2015 року Солом»янським районним судом м.Києва постановлена ухвала про надання дозволу старшому державному виконавцю ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції м.Києві Кукурічко Л.І. на примусове проникнення до приватного будинку АДРЕСА_1, з метою опису та арешту майна боржника.

03 грудня 2015 року державний виконавець, разом із понятими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (потерпілий у кримінальному провадженні відносно боржника), якого скаржник зазначає заінтересованою особою, та стягувачами (одночасно потерпілими у кримінальному провадженні) ОСОБА_4, ОСОБА_5 увійшли до будинку.

На переконання представника скаржника, державний виконавець протиправно із зловживанням та перевищенням повноважень залучила заінтересованого понятого та стягувачів при вчиненні виконавчих дій, оскільки ухвала суду не містила дозволу на проникнення у будинок для цих осіб, та без дозволу представника стягувача та власників домоволодіння проникла у будинок.

Таким чином вважає, що державним виконавцем при визначенні понятих порушено ч.3 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, при викладених вище обставинах проникнення у будинок, між державним виконавцем та представником боржника і власника будинку виник конфлікт, який, після приїзду поліції, був врегульований. З метою опису і арешту майна боржника у будинок, окрім осіб зі сторони боржника та державного виконавця, увійшли поняті ОСОБА_8, яка виконувала вказівки державного виконавця, та ОСОБА_9, запрошений стороною боржника.

Зазначений конфлікт став підставою для складання державним виконавцем акту від 03 грудня 2015 року про перешкоджання представником боржника - ОСОБА_2 примусовому виконанню рішення суду, а саме перешкоджання опису й арешту майна, який він вважає незаконним.

Ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 06 грудня 2016 року у задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 в своїх та в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою:

1. Визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції у м.Києві Кукурічко Л.І. щодо залучення завідомо заінтересованих осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_8 на виконання виконавчих дій за ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 08 травня 2015 року про надання дозволу старшому державному виконавцю ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції м.Києві Кукурічко Л.І. на примусове проникнення до приватного будинку АДРЕСА_1.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції у м.Києві Кукурічко Л.І. щодо сприяння проникненню в приватну садибу та житловий будинок АДРЕСА_1 заінтересованим особам: ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без згоди власника, та представника боржника.

3. Визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції у м.КиєвіКукурічко Л.І. по складанню акту Державного виконавця від 03 грудня 2015 року про перешкоджання представником боржника - ОСОБА_2 примусовому виконанню рішення суду, а саме перешкоджання опису й арешту майна.

4. визнати недійсним складений державним виконавцем ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції у м.Києві Кукурічко Л.І. акт державного виконавця від 03 грудня 2015 року про перешкоджання представником боржника - ОСОБА_2 примусовому виконанню рішення суду, а саме перешкоджанню опису й арешту майна.

Апеляційну скаргу обґрунтовує доводами, на які посилався при зверненні до суду, та вказує на незаконність відмови суду у прийнятті уточнень до скарги.

В судове засідання учасники справи не з»явились, про час і місце її розгляду повідомлялись належним чином. ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку із зайнятістю його та ОСОБА_1 в іншому судовому розгляді.

На підставі ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено, що у провадженні ВДВС Солом'янського районного управляння юстиції у м.Києві знаходиться зведене виконавче провадження №42501671 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості у загальному розмірі 2 028 567,11 грн.

З метою виконання рішень судів державним виконавцем проведено ряд виконавчих дій спрямованих на виявлення та арешт майна боржника.

06 травня 2015 року держаний виконавець звернувся до Солом'янського районного суду м.Києва із поданням про примусове входження до житла боржника.

Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 08 травня 2015 року подання задоволено, надано дозвіл на примусове проникнення до приватного будинку АДРЕСА_1.

03 грудня 2015 року державним виконавцем здійснено примусове проникнення до житла ОСОБА_1 - будинку АДРЕСА_1, співвласником якого являється ОСОБА_11.

Для проведення вказаних виконавчих дій державним виконавцем залучено в якості понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Крім того, під час проведення зазначеної виконавчої дії були присутніми сторони виконавчого провадження ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які заявником до житла боржника допущені не були.

Також, заявником не було допущено до житла ОСОБА_7, у зв'язку з чим державним виконавцем в якості понятого залучено ОСОБА_9

За наслідками проведених виконавчих дій державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, який підписаний ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як понятими.

Крім того, державним виконавцем складено акт про перешкоджання ОСОБА_2 примусовому виконанню рішення суду, а саме опису та арешту майна боржника, який підписаний понятою ОСОБА_8 та понятим ОСОБА_9 (із застереженнями).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» стягувач як сторона виконавчого провадження, а понятий як учасник виконавчого провадження мають право брати участь у провадженні виконавчих дій, в тому числі, опису та арешту майна, у зв»язку із чим суд уважав, що не знайшли свого підтвердження обставини неправомірних дій державного виконавця. Також суд вказав, що чинення перешкод у проведенні виконавчих дій із залученням цих осіб являє собою чиненням перешкод державному виконавцю під час виконання рішення суду.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року, в редакції станом на 03 грудня 2015 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст.11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб,проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

За змістом ч.1 ст.12 цього Закону сторони виконавчого провадження мають право брати участь у провадженні виконавчих дій.

Відповідно до частин 1-3 ст.15 цього Закону виконавчі дії можуть провадитися за присутності понятих.

Присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселеннявних;добудинків, квартир та інших приміщень,в яких перебуває дитина, яка має бути переданаіншимособамвідповіднодорішеннясуду;підчас проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути менше двох.

Разом з тим, розглядаючи скаргу, суд першої інстанції належним чином не з"ясував, хто у цій справі є особою, що звернулась зі скаргою, та права якої особи були порушені.

Зокрема, з прохальної частини скарги убачається, що перші дві вимоги стосуються оскарження дій державного виконавця щодо залучення понятих при проведенні примусового виконання рішення суду, третя та четверта вимоги скарги пов"язані із діями державного виконавця стосовно ОСОБА_2 (представника боржника), який був безпосередньо присутній при проведенні виконавчих дій та оскаржуються дії щодо складання державним виконавцем акта відносно ОСОБА_2

Відтак, суду першої інстанції необхідно визначитись із колом осіб, що є заявниками за скаргою, зокрема встановити, чи є ОСОБА_2 у цій справі представником заявника або є також особою, яка самостійно оскаржує певні дії державного виконавця, та в залежності від установленого прийняте відповідне судове рішення.

При цьому, суду першої інстанції слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV (в редакції, на час виникнення правовідносин) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Стаття 383 ЦПК України встановлює порядок розгляду скарг, які подані сторонами виконавчого провадження, якими є стягувач та боржник.

Відповідно до статей 7 та 9 Закону представники є іншими учасниками виконавчого провадження, а відтак порядок захисту прав та інтересів цих осіб є іншим.

Вирішуючи скаргу, суд на зазначені вище вимоги закону уваги не звернув, неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, що є підставами для скасування ухвали суду та направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу Солом»янського районного суду м.Києва від 06 грудня 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов