Постанова № 71239969, 06.12.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року Справа № 814/2383/17

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І. А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомІнгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської обл., пр. Богоявленський ,55-е, м. Миколаїв, 54018

доОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54056 простягнення заборгованості в сумі 493,04 грн., ВСТАНОВИВ:

Інгульське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - позивач) звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 493,04 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування (надалі Закон № 1058), має заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 493,04 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, ухвала суду про відкриття провадження у справі, що напрвлялась на його адресу, повернулась до суду без вручення її адресату з поштовою відміткою За закінченням терміну зберігання. Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

В Інгульському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області відповідач був зареєстрований як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 7 Розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01 січня 2011 року, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних фінансових санкцій.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058), страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, у відповідача рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 493,04 грн. Відповідно до статті 106 Закону № 1058, відповідачу було направлено вимогу від 03.01.2013 року № Ф-123 про сплату недоїмки в сумі 493,04 грн. Дана вимога відповідачем не сплачена та не оскаржена, тому є узодженою.

Як вказано у пунктах 3, 15 статті 106 Закону №1058, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 54056, іден. номер НОМЕР_1) на користь Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) заборгованість в сумі 493,04 грн. (чотириста дев'яносто три гривні 04 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя І. А. Устинов