Постанова № 71238383, 14.12.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2017 Справа №607/10583/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання рішення протиправним, зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у серпні 2017 року предявив до суду адміністративний позов до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Обґрунтовував позов тим, що його загальний трудовий стаж становить понад 38 років, із яких 8 років 2 місяці 21 день роботи у шкідливих і важких умовах праці, зокрема періоди його роботи на посаді маляра з 24 липня 1981 року до 01 березня 1984 року, змінного майстра з 01 березня 1984 року по 21 січня 1987 року та в.о. майстра з 20 серпня 1989 року по 11 травня 1992 року у Науково-виробничому обєднанні «Ватра» завод «Світлоприлад» (на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра-Укр»). 12 травня 2017 року йому виповнилось 57 років, тому з урахуванням зазначеного загального і спеціального стажу він набув права на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, при зниженому віці, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 13 квітня 2017 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак рішенням, оформленим протоколом засідання комісії ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 23 червня 2017 року, в призначенні пенсії йому відмовлено. Мотивом такого рішення слугувало те, що комісія встановила, що стаж його роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за списком № 2, відсутній. Позивач стверджує, що відповідачем протиправно не зараховані періоди його роботи на зазначених посадах, оскільки ці посади передбачені списками, що діяли на період його роботи, а факт його роботи на цих посадах підтверджується записами в трудовій книжці та уточнюючими довідками. З цих підстав просив визнати рішення відповідача щодо відмови в призначенні пільгової пенсії протиправним, зобовязати відповідача зарахувати зазначені періоди його роботи до пільгового стажу та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 13 травня 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав з підстав, що викладені у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, підтримав письмові заперечення на позов, які зводяться до того, що наявні розбіжності у назвах посад, на яких працював позивач, зокрема в трудовій книжці та в уточнюючих довідках, та їх назви не є ідентичними тим, які передбачені у списках, які діяли у відповідні періоди роботи позивача.

Після оголошеної в розгляді справи перерви від сторін у судове засідання надійшли заяви, в яких вони просили завершувати розгляд справи в їхній відсутності.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_1 у період з 24 липня 1981 року по 11 травня 1992 року він працював у Науково-виробничому обєднанні «Ватра» завод «Світлоприлад» (на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра-Укр»), зокрема: з 24 липня 1981 року прийнятий маляром четвертого розряду в цех покриття, 01 березня 1984 року переведений змінним майстром у цех покриття, 21 січня 1987 року звільнений у звязку з переведенням на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП УРСР, з 20 серпня 1989 року прийнятий у цех покриття в.о. майстра виробничої дільниці малярки, 11 травня 1992 року звільнений у звязку з переведенням на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП УРСР.

Як убачається з довідки № 111/22, виданої ТОВ «Ватра-Укр» 22 червня 2017 року, згідно з даними особової картки ОСОБА_1 працював з 01 березня 1984 року по 21 січня 1987 року змінним майстром, оскільки на ВО «Ватра» (АТ «Ватра») робота виконувалась у три зміни, ОСОБА_1 виконував роботу майстра в одній із трьох змін.

Відповідно до довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 107/10 від 14 березня 2017 року, виданої ТОВ «Ватра-Укр», ОСОБА_1 дійсно працював повний робочий день з 24 липня 1981 року по 01 березня 1984 року (2 роки 7 місяців 8 днів) за професією маляр, зайнятий на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 кл. небезпеки, що передбачено списком № 2, розділ ХV, пункт 6 Постанови КМ № 1173 від 22 серпня 1956 року.

Також, згідно з довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 107/09 від 14 березня 2017 року, виданої ТОВ «Ватра-Укр», ОСОБА_1 дійсно працював повний робочий день з 01 березня 1984 року по 21 січня 1987 року (2 роки 10 місяців 21 день) та з 20 серпня 1989 року по 11 травня 1992 року (2 роки 8 місяців 22 дні) за професією см. майстром, зайнятий на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 кл. небезпеки, що передбачено списком № 2, розділ ХІV, пункт 6б, код професії 2150600б-23428 Постанови КМ № 10 від 26 січня 1991 року.

13 квітня 2017 року позивач звернувся до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з протоколом № 41 від 23 червня 2017 року засідання комісії ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду питань, повязаних з призначенням пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Із зазначеного протоколу вбачається, що жодного із зазначених вище періодів роботи позивача до його пільгового стажу не зараховано.

Зокрема, зазначено, що період з24 липня 1981 року по 01 березня 1984 року не підтверджено, оскільки, в списках постанови КМУ №1173 від 22 серпня 1956 року професії маляр, зайнятий на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 кл. небезпеки немає. Також немає можливості зарахувати періоди роботи заявника з 02 березня 1984 року по 21 січня 1987 року та з 20 серпня 1989 року по 11 травня 1992 року, оскільки посада виконуючого обов'язки майстра не передбачена в списках постанови КМУ №1173 від 22 серпня 1956 року, якою передбачені посади майстра, старшого майстра. Заявником представлена довідка TOB «Ватра» від 22 червня 2017 року, в якій зазначено, що в особовій картці ОСОБА_1 вказана посада змінний майстер тотожна посаді майстер, оскільки роботи на ВО «Ватра» (АТ «Ватра») виконувались у три зміни і заявник працював майстром позмінно. Інших документів які б підтверджували, що ОСОБА_1 працював майстром позмінно не надано.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який набрав чинності з 1 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Частина п'ята статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачений законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно зі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі Порядок), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 8 Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються «Список №1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах» і «Список №2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затверджені ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Відповідно до зазначеного Списку № 2, який був чинний на період роботи заявника до 01 січня 1992 року, розділом ХV «Металлообработка» пунктом 6 «Производство окрасочных работ» передбачені посади «Маляры, шпаклевщики и лакировщики, работающие в закрытых камерах, отсеках судов, цистернах и резервуарах с применением нитрокрасок и свинцовых красок», «Маляры и рисовальщики светящимися красками», «Маляры, работающие с эмалевыми красками, нитрокрасками, нитролаками и свинцовыми красками», «Мастера, старшие мастера».

ОСОБА_5 Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 «Об утверждении списков производств, работ, профессий, должностей и показателей, дающих право на льготное пенсионное обеспечение» затверджено «Список № 1 производств, работ, профессий, должностей и показателей на подземных работах, на работах с особо вредными и особо тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях» та «Список № 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях».

Відповідно до зазначеного Списку № 2, який був чинний на період роботи позивача, починаючи з 01 січня 1992 року, і в подальший спірний період його роботи, який не зараховано до стажу, що дає право на пільгову пенсію, розділом «21500000 XIV. Металлообработка» пунктом «21506000 6. Производство окрасочных работ» передбачені посади «2150600б-23428 Мастера участков, старшие мастера участков, занятые на работах, где применяются вредные вещества не ниже 3 класса опасности».

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набрання чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі Порядок проведення атестації робочих місць), та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоровя України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року, 17 березня 2015 року, 16 вересня 2015 року,12 квітня 2016 року (справи №№ 21-183а13, 21-519а14, 51-585а14, 21-1203а15, 21-6501а15), які відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України мають бути враховані іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судом установлено, що увесь спірний період роботи позивача, який не зарахований йому до пільгового стажу, охоплюється періодом до 21 серпня 1992 року.

Суд не погоджується з позицією відповідача про відсутність підстав такого зарахування, виходячи з фактичних обставин справи та вимог закону.

Так, судом встановлено, що в період з 24 липня 1981 року до 01 березня 1984 року ОСОБА_1 працював на посаді маляра.

Згідно з довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 107/10 від 14 березня 2017 року, виданої ТОВ «Ватра-Укр» в зазначений період роботи ОСОБА_1 виконував такі операції: нанесення лакофарбових матеріалів на деталі з чорних та кольорових металів методом ручної пульверизації в малярних камерах, в приготуванні ЛФМ (лакофарбових матеріалів), доведенні їх до робочої в'язкості і температури. Нанесення ЛФМ проводилось на деталі різного ступеня складності. В роботі використовувались різноманітні ЛФМ фарби різних марок: пентафталеві. меламінові, алкідні та інші, до складу яких входять суспензія діоксиду титану рутильної форми, пігменти та наповнювачі в алкідних лаках. Для доведення фарб до робочої в'язкості використовуються різні органічні розчинники, ацетон, уайт-спірит, сольвент, ксилол, 646, Р-4, Р-5. Крім того, в повітря робочої зони виділялись аерозолі ЛФК, що містять окиси кольорових металів. Вказані речовини згідно ГОСТів 12.1.005-88 та 12.1.007-76 відносяться до шкідливих речовин II і III класу небезпеки і дають право на пільгову пенсію.

Суд вважає, що, виходячи з зазначеного характеру та умов роботи, вказана в трудовій книжці позивача посада «маляр», на якій він працював у період з 24 липня 1981 року до 01 березня 1984 року, відноситься до професій, передбачених «Списком №2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затвердженим ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

При цьому суд вважає, що невідповідність назви в уточнюючій довідці тій назві, що передбачена в зазначеному списку не може бути підставою незарахування цього періоду роботи до пільгового стажу позивача, оскільки, виходячи з характеру роботи, зазначеного у цій же довідці, встановлено, що робота позивача маляром у період з 24 липня 1981 року до 01 березня 1984 року, відповідала професії, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Крім того, судом установлено, що в період з 01 березня 1984 року по 21 січня 1987 року позивач працював змінним майстром у цеху покриття та з 20 серпня 1989 року по 11 травня 1992 року в.о. майстра виробничої дільниці у цеху покриття.

Професія майстра передбачена як така, що дає право на пенсію на пільгових умовах як «Списком №2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затвердженим ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Крім того, Списком № 2, який був чинний на період роботи позивача, починаючи з 01 січня 1992 року передбачена професія «Мастера участков, старшие мастера участков, занятые на работах, где применяются вредные вещества не ниже 3 класса опасности».

Згідно з довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 107/09 від 14 березня 2017 року робота майстра малярної дільниці цеху покриття полягає в організації виробничого процесу нанесення покриття поверхонь деталей і виробів побутової і електроосвітлювальної арматури, безпосереднім керівництвом виробничим персоналом, забезпеченні виконання змінних планових завдань. Робота здійснювалась безпосередньо на виробництві, в тому числі й на робочих місцях малярної дільниці протягом всього робочого дня. Для даної дільниці характерне виділення в повітря робочої зони і шкідлива дія на організм таких речовин, як пари та аерозолі кислої (сірчана, соляна, азотна та інші), лугів (їдкий натрій), а також гідро аерозолі кольорових металів. Вказані речовини згідно ГОСТів 12.1.007-86 та 12.1.005-88 відносяться до шкідливих речовин І-ІІ класу небезпеки і дають право на пільгову пенсію.

Суд вважає, що оскільки відповідними списками передбачена професія майстра, зібраними доказами у справі підтверджено, що позивач у спірні періоди працював змінним майстром (у звязку з тим, що робота виконувалась у три зміни та ОСОБА_1 виконував роботу майстра в одній із трьох змін), а також в.о. майстра (виконував обовязки майстра), характер його роботи та умов праці дає йому право на пільгову пенсію відповідно до «Списку №2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затвердженого ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, а починаючи з 01 січня 1992 року - «Списку № 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях», затвердженого ОСОБА_5 Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10.

При цьому суд вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність інших доказів, окрім довідки № 111/22, виданої ТОВ «Ватра-Укр» 22 червня 2017 року, про те, що ОСОБА_1 працював з 01 березня 1984 року по 21 січня 1987 року змінним майстром, оскільки на ВО «Ватра» (АТ «Ватра») робота виконувалась у три зміни, ОСОБА_1 виконував роботу майстра в одній із трьох змін. Вказана довідка є належним доказом зазначених обставин і підстав вимагати від позивача додаткові докази на їх підтвердження немає.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У трудовій книжці позивача наявні усі відповідні записи про його роботу в періоди з 24 липня 1981 року до 01 березня 1984 року, з 01 березня 1984 року по 21 січня 1987 року, з 20 серпня 1989 року по 11 травня 1992 року, та, крім того, ним надано уточнюючі довідки про роботу у вказані періоди за професіями, які надають право на пільгову пенсію.

Відповідачем не оспорюються досягнення позивачем необхідного пенсійного віку та загального стажу роботи для призначення йому пенсії при зниженому віці відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки на підставі зібраних у справі доказів судом установлено, що позивач працював та був зайнятий повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і пільговий стаж позивача на таких роботах складає 8 років 2 місяці 21 день, він має право на призначення йому пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак відповідачем було безпідставно відмовлено в її призначенні.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини, досліджені докази, положення закону, які підлягають застосуванню до правовідносин між сторонами, суд приходить до переконання про порушення законних прав позивача ОСОБА_1, які підлягають захисту шляхом визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, оформлене протоколом від 23 червня 2017 року. Оскільки пільговий стаж позивача позивача, який дає право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підтверджений, слід зобовязати відповідача зарахувати періоди роботи позивача з 24 липня 1981 року до 01 березня 1984 року, з 01 березня 1984 року по 21 січня 1987 року і з 20 серпня 1989 року по 11 травня 1992 року та зобовязати призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з наступного дня з дня досягнення ним пенсійного віку 13 травня 2017 року.

На підставі викладеного, відповідно ст. 64 Конституції України, до ст. ст. 13, 62, 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 6 11, 14, 71, 94, 159 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 при зниженому віці відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оформлене протоколом № 41 засідання комісії ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду питань, повязаних з призначенням пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 23 червня 2017 року.

Зобовязати Тернопільське обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи ОСОБА_1 у Науково-виробничому обєднанні «Ватра» завод «Світлоприлад» (на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра-Укр») на посаді маляра з 24 липня 1981 року до 01 березня 1984 року, змінного майстра з 01 березня 1984 року по 21 січня 1987 року та в.о. майстра з 20 серпня 1989 року по 11 травня 1992 року.

Зобовязати Тернопільське обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 13 травня 2017 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, із зменшенням пенсійного віку, відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

ОСОБА_5 набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяОСОБА_6