Ухвала суду № 71221819, 21.12.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/7887/17 Головуючий у І інстанції Линник В. Я.Провадження № 11-кп/780/1421/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 21.12.2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Говорухи В.І.

суддів Габрієля В.О., Полосенка В.С.,

при секретарі Коломийченко А.С., за участю прокурора Ляшенко Р.О.,

.розлянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2017 року, якою обвинувальний акт, в кримінальному провадженні №12017110040002103 щодо

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2 а, кв. 36, м. Буча, раніше судимого, останній раз 27.11.2014 року Ірпінським міським судом за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 4 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки,

повернуто прокурору для усунення недоліків,

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 02.08.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110040002103, по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2017 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 про вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків. Цією ж ухвалою вирішено питання щодо продовження строку тримання під вартою.

Своє рішення районний суд мотивував тим, що обвинувальний акт не містить зрозумілого формулювання обвинувачення і містить суперечності. В обвинувальному акті ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 20.08.2017 року, приблизно о 19 годині, правомірно перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ маркет», взяв з полиці плитки шоколаду, які в подальшому переклав в рюкзак ОСОБА_3, але при цьому не зазначено з якою метою він це зробив. До того ж, зазначено, що він переклав у рюкзак викрадені плитки шоколаду, в той час, коли в обвинувальному акті не зазначено коли ж він закінчив їх крадіжку. Більш того, ОСОБА_2 у звязку із такими діями обвинувачується у замаху на крадіжку. Не зазначено також, що зробив із вказаними плитками шоколаду ОСОБА_3, яка домовленість відбулась між ним та ОСОБА_2 Якщо між ними була домовленість про їх викрадення, то чи було порушено щодо ОСОБА_3 кримінальне провадження. Залишається також не зрозумілим, чому при зазначенні розміру завданої магазину ТОВ «АТБ-маркет» шкоди вказано суму 1 072,75 грн., в той час, як згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що викрав в цьому магазині майна на суму 690,80 грн.Такі суперечності підлягають усуненню, оскільки зазначене позбавляє обвинуваченого знати у чому він обвинувачується, а суд позбавить можливості розяснити суть обвинувачення та обєктивно вирішити справу.

Не погоджуючись з таким висновком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 повністю відповідає вимогам КПК України, а саме ст. 291 КПК України. В обвинувальному акті прокурором зазначено умисел, мотив та мета дій ОСОБА_2 Не відповідає дійсності і твердження суду, що в обвинувальному акті не зазначено коли ОСОБА_2 закінчив крадіжку плиток шоколаду, оскільки останній не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, які не залежали від його волі та обвинувачується у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. З ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України. Вказує, що досудовим розслідуванням не встановлено попередньої змови, або будь - якої домовленості ОСОБА_2 із ОСОБА_4 на викрадення плиток шоколаду.Така підстава для повернення обвинувального акту, як те, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_2 не зазначено чи було порушено щодо ОСОБА_4 кримінальне провадження, є неприпустимою, оскільки, в обвинувальному акті складеному відносно ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 291 КПК України не повинно міститься відомостей щодо порушення відносно ОСОБА_4 кримінального провадження. Також, не відповідає дійсності твердження суду, що при зазначенні розміру завданої магазину ТОВ «АТБ - маркет» шкоди в сумі 1072,75 грн., в той час, як згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що викрав в цьому магазині майна на суму 690,80 грн. Зокрема, судом не враховано, що ОСОБА_2 двічі вчинялись крадіжки із вказаного магазину, зокрема, 19.08.2017 на суму 690,80 грн., та 20.08.2017 на суму 381,95 грн., загальна сума становить 1072,75 грн.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Згідно з ч.4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Аналіз обвинувального акту у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 вказує на те, що прокурором не було дотримано вимог закону, а саме ст. 291 КПК України, оскільки, як вірно вказано в ухвалі суду 1-ї інстанції, обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення щодо окремого епізоду і містить суперечності.

Всупереч доводам прокурора, обвинувальний акт не містить належним чином сформульованого обвинувачення щодо епізоду від 20 серпня 2017 року коли близько 19 години в приміщенні магазину « АТБ маркет» ОСОБА_2 заховав в рюкзак ОСОБА_3 плитки шоколаду. З викладеного в обвинувальному висновку обвинувачення не можна зробити висновок щодо умислу обвинуваченого, наявності чи відсутності спільних дій та навіть чи була заподіяна шкода, оскільки не зрозуміло чи був товар винесений з магазину чи ні. Наведене свідчить про відсутність належним чином сформульованого обвинувачення і, як правильно зазначає суд, порушую право обвинуваченого на захист, оскільки позбавляє його можливості належним чином підготуватись до захисту у звязку з неконкретністю предявленого обвинувачення, наявністю в ньому суперечностей.

Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість прийнятого судом першої інстанції рішення про повернення обвинувального акту, складеного щодо ОСОБА_2 до прокуратури для усунення недоліків та про безпідставність поданої прокурором апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2017 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків - залишити без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.І. Говоруха

Судді В.О. Габрієль

ОСОБА_5