Постанова № 71209536, 20.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2017 рокусправа № 804/5197/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:Кругового О.О.

судді: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року (суддя суду першої інстанції ОСОБА_2З.), ухвалену в м. Дніпро в порядку письмового провадження, за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

14 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві Банк Михайлівський за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору №980-027-00000234 банківського рахунку Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) від 23.12.2014 на суму 90 275,39 грн. (девяносто тисяч двісті сімдесят пять грн., 39 коп.);

- зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський ОСОБА_3 внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ Банк Михайлівський за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26204511932901, відкритого на імя ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на суму 90 275,39 (девяносто тисяч двісті сімдесят пять грн., 39 коп.).

В обґрунтування позову позивач зазначив про протиправну бездіяльність уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський ОСОБА_3 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк Михайлівський за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки вони суперечать вимогам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та порушують її право на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить суд апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що що 23.12.2014 між Публічним акціонерним товариством Банк Михайлівський (далі - Банк) та ОСОБА_1 укладено Договір банківського рахунку №980-027-00000234 Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту).

За умовами цього Договору, позивачу було відкрито поточний рахунок №26204511932901.

Також зазначено, що 12.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-розрахунковий центр та ОСОБА_1 було укладено договір № 980-027-000174099, відповідно до якого було внесено на поточний рахунок 90 000,00 грн., які були перераховані ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було відкрито поточний рахунок у ПАТ Банк Михайлівський №26204511932901 на підставі договору №980-027-000000234 банківського рахунку Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) від 23.12.2014.

В матеріалах справи міститься виписка по особовому рахунку ОСОБА_1, з 19.05.2016 по 18.05.2017, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено 19.05.2016 ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр повернення 90 000,00 грн. (основної суми) та процентів в розмірі 275,39 грн. на його поточний рахунок №26204511932901.

На підставі рішення НБУ від 23 травня 2016 року № 14/БТ Про віднесення ПАТ Банк Михайлівський до категорії неплатоспроможних Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Михайлівський та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку та рішення від 13.06.2016 року № 991 Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Михайлівський.

Згідно з даними рішеннями, розпочато процедуру виведення ПАТ Банк Михайлівський з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Михайлівський було призначено ОСОБА_4.

Рішенням Правління НБУ №124-рш від 12.07.2016р. оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський.

На підставі Рішення НБУ №124-рш виконавчою дирекцією ФГВФО винесено Рішення №1213 від 12.07.2016р., згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк Михайлівський та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк Михайлівський ОСОБА_4 строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016 року - змінено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк Михайлівський ОСОБА_3 з 05.09.2016.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 265 від 24.01.2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду: ОСОБА_3 з 25 січня 2017 р. визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб; ОСОБА_5 з 25 січня 2017 року визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою НБУ № 917/БТ від 22.12.2015 року ПАТ Банк Михайлівський віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема: не здійснювати кредитних операцій в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам; не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків; не надавати кредитів юридичним особам без забезпечення; не здійснювати кредитування/надання коштів пов'язаним особам з ПАТ Банк Михайлівський.

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.

08 червня 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» повідомлено позивача, що передумовою включення фізичної особи до загального реєстру вкладників, та прирівняння її коштів до вкладу, є укладення договору з небанківською фінансовою установою, через ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного. Договір №980-027-000174099 від 12.01.2016 року укладеного позивачем з ПАТ «Інвестиційно-розрахунковий центр», без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного, отже позивач не є вкладником банку, а та не має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Вважаючи протиправними дії відповідача з приводу відмови у включенні інформації щодо позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскільки грошові кошти на рахунок позивача залучені небанківською установою позивач не є вкладником банку в розумінні Закону, тому підстави для відшкодування йому коштів за рахунок Фонду відсутні.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У відповідності до п. 3, 4 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;

Отже, позивач, як власник банківського рахунку є вкладником, який має право на відшкодування гарантованої суми вкладів фізичних осіб у визначеному цим Законом порядку.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Згідно із частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки рахунків вкладників, кошти на яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Загальний Реєстр / Реєстр переказів" (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Питання про включення чи виключення з реєстру вкладників вирішується до моменту закінчення тимчасової адміністрації та прийняття рішення про ліквідацію банку.

Інформація про позивача станом на час розгляду справи судом першої інстанції не внесена до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки перевірка щодо Договору вкладу позивача на підставі ст. 27 та 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб тривала.

Між тим, в силу положень частини 2 статті 38 Закону України Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 червня 2016 р. за №863/28993 (далі Порядок №826), розширив повноваження Фонду щодо перевірки правочинів на предмет нікчемності на період процедури ліквідації банку.

Так, відповідно до пункту 5 розділу ІІ наведеного Порядку №826 перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.

У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

Обов'язково підлягають перевірці правочини (договори), вчинені (укладені) після прийняття постанови Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних та/або запровадження обмежень, які відповідають одному з таких критеріїв:

вчинені (укладені) в порушення обмежень, встановлених Національним банком України;

вчинені (укладені) шляхом перерахування коштів з рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб;

вчинені (укладені) на користь третьої особи;

призначенням платежу за якими було надання фінансової допомоги, повернення фінансової допомоги, надання позики, повернення позики, дарування, виконання угоди про поділ майна. Про всі випадки виявлення операцій з таким призначенням платежу Уповноважена особа Фонду повідомляє контролюючі органи не пізніше десяти робочих днів з дня виявлення таких операцій;

вчинені (укладені) без фактичного внесення/отримання готівкових грошових коштів через касу банку;

вчинені (укладені) без очевидної законної мети або за відсутності очевидного економічного сенсу.

Отже, у відповідності до вимог ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб чітко регламентовано порядок та строки проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення нікчемних правочинів (у тому числі договорів).

В свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне, згідно із частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Крім того, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили, що правочин улкадений між позивачем та банком є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

З наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку ПАТ Банк Михайлівський вбачається, що 19 травня 2016 року ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр зі свого рахунку на рахунок позивача №26204511932901, відкритому в ПАТ Банк Михайлівський, здійснив перерахунок коштів у розмірі 90 000.00 грн. з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором №980-027-000174099 від 12.01.2016 та у розмірі 275.39 грн. на рахунок №26204511932901 з призначенням платежу Оплата процентів по договору №980-027-000174099 від 12.01.2016.

Таким чином, ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр 19 травня 2016 року відповідними платіжними дорученням зі свого розрахункового рахунку ініціював переказ коштів на повернення позик та сплату процентів позивачу на підставі відповідних договорів, укладених між ними.

Суд зазначає, що за приписами ст. 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" нікчемнимиможуть бути визнані довогори, укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

ПАТ Банк Михайлівський, виконуючи розрахунковий документ ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр не виступав стороною переказу коштів, а здійснював зобов'язання за договорами банківського рахунку перед клієнтом ОСОБА_1, забезпечуючи рух коштів від ініціатора ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр до отримувача переказу - позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що 19.11.2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 року № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Відповідач зазначає, що оскільки ПАТ «Банк Михайлівський» не виступав повіреним в договірних відносинах позивача та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», то позивач не набув статусу вкладника, та відповідно не має права на відшкодування коштів, що обліковувались на його рахунку.

Між тим, суд зазначає, що вкладником згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, передбачені Законом №4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону №4452-VI). Такий статус, зокрема, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.

За договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша, друга статті 1066 Цивільного кодексу України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).

Банк зобовязаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобовязаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, до запровадження в Банку тимчасової адміністрації, позивач уклав з Банком договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу» №980-027-000000234, за умовами якого позивачу було відкрито поточний рахунок №26204511932901 (а.с. 9). На вказаний рахунок 19.05.2016 року ОСОБА_1 від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» і було проведено перерахування коштів у вигляді повернення залучених коштів та сплати процентів. Саме на банківському рахунку №26204511932901 і обліковувались кошти позивача у розмірі 90 275.39 грн., які він має право отримати за рахунок Фонду гарантування вкладів як вкладник банку власник банківського рахунку.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку, що відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, вказане є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем до суду подано адміністративний позов із вимогами немайнового характеру, що невідємно повязані одна з одною, відтак при зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем мало бути сплачено 640 грн. (1600х0.4) сплата вказаних коштів підтверджена квитанцією про сплату судового збору (а.с.3), при зверненні до суду з апеляційною скаргою позивачем мало бути сплачено судовий збір у розмірі 704 грн. (640х110%), факт сплати судового збору до суду апеляційної інстанції підтверджено квитанцією про сплату судового збору (а.с. 91).

Відтак, судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1344 грн. слід стягнути на користь ОСОБА_6 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючисьч. 3 ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі №804/5197/17 скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський щодо невключення інформації про ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві Банк Михайлівський за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору №980-027-00000234 банківського рахунку Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) від 23.12.2014 на суму 90 275,39 грн. (девяносто тисяч двісті сімдесят пять грн., 39 коп.);

Зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський ОСОБА_3 внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ Банк Михайлівський за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26204511932901, відкритого на імя ОСОБА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1), на суму 90 275,39 (девяносто тисяч двісті сімдесят пять грн., 39 коп.).

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 1344 (одна тисяча триста сорок чотири) гривні.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2017 року.

Головуючий суддя:О.О. Круговий

Суддя:А.В. Шлай

Суддя:Т.С. Прокопчук