Постанова № 71209535, 20.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2017 рокусправа № П/811/1369/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:Кругового О.О.

судді: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (суддя суду першої інстанції ОСОБА_1М.), ухвалену в м. Кропивницький в порядку письмового провадження, у справі за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в :

09 серпня 2017 року обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання за наслідками яких складено акт за №155/11-28-12-05/03346822 від 13.07.2017 року, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області форми «Ш» за №0023691205 від 28.07.2017 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що ГУ ДФС у Кіровоградській області не мав права проводити камеральну перевірку за період 19.08.2016 року по 30.06.2017 року, на підставі якої було винесено спірне податкове-повідомлення рішення №0023691205 від 28.07.2017 року, оскільки камеральна перевірка вже проводилась Офісом великих платників податків (Харківське відділення) ДФС України за той самий період, з 28.09.2016 року по 12.12.2016 року, а предметом перевірки були ті ж самі податкові декларації, та винесено податкове повідомлення-рішення №0000844800 від 23.12.2016 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання за наслідками яких складено акт за №155/11-28-12-05/03346822 від 13.07.2017 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області форми «Ш» за №0023691205 від 28.07.2017 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що предмети перевірки ГУ ДФС у Кіровоградській області оформленої актом від 13.07.2017 року та перевірки ОВПП м. Харків оформленої актом від 13.12.2016 року не є ідентичними, оскільки охоплюють різні податкові декларації з ПДВ. Також за результатами перевірок нараховано штрафні санкції по різним період сплати податку на додану вартість, які було перераховані до бюджету із пропуском строку. Тому, на думку відповідача, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про достатність підстав для задоволення позовних вимог ОКВП «Дніпро-Кіровоград».

Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання, якому зазначено про відсутність коштів на відрядження та неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, також в зазначеному клопотання представник позивача просить суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами, апеляційну скаргу відповідач підтримує у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

З урахуванням належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, та з огляду на подане представником відповідача клопотання, колегія суддів, у відповідності до ст. 313 КАС України, ухвалила здійснити розгляд справи за відсутності представника представників сторін

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головне управління ДФС у Кіровоградській області провело камеральну перевірку ОКВП "Дніпро-Кіровоград" щодо своєчасності граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання за період з 19.08.2016 року по 30.06.2017 року.

На підставі вказаної перевірки, було складено Акт про результати камеральної перевірки щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання № 155/11-28-12-05/03346822 від 13.07.2017. Зазначеним актом податковий орган виявив порушення ОКВП "Дніпро-Кіровоград" вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання.

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.07.2017 року (а.с.9), яким Позивача було зобов'язано, на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, сплатити штраф у розмірі 968 606, 15 грн. за платежем податок на додану вартість за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Правомірність та обґрунтованість дій ГУ ДФС у кіровоградській області щодо проведення камеральної перевірки та прийняття податкового повідомлення рішення №0023691205 від 28.07.2017 року є предметом спору переданого а вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковими органами фактично було проведено подвійну перевірку термінів сплати позивачем узгодженого податкового зобовязання фактично за один період, та застосовано штрафні санкції два рази за одне і те саме порушення, вказане є порушенням вимог норм ПК України, тому достатніми є підстав для задоволення позовних вимог ОКВП "Дніпро-Кіровоград".

Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Пунктами 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Системний аналіз наведених положень Податкового кодексу України, що діяли на час спірних правовідносин, дає підстави стверджувати, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Таким чином, за наслідками проведення камеральної перевірки ГУ ДФС у Кіровоградській області мали право перевіряти лише дані зазначені в податкових деклараціях поданих ОКВП «Дніпро-Кіровоград», між тим, своєчасність сплати узгоджених податкових зобовязань може бути предметом лише документальної перевірки.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що положеннями Податкового кодексу України передбачена можливість проведення контролюючими органами повторної перевірки платника податків з того самого питання за той же самий період лише у випадку, коли контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (підпункт 78.1.12 п.78.1 ст.78)

Як вірно встановлено судом першої інстанції під час проведення камеральної перевірки відповідачем було перевірено, зокрема терміни сплати податкових зобовязань по податковим деклараціям з ПДВ від 19.08.2016 року №9149804631 та від 20.09.2016 року №912903473, які також були предметом перевірки ОВПП м. Харкова.

Оскільки, чинним податковим законодавством не встановлено випадків за яких податковий орган наділений правом повторно здійснювати перевірку одних і тих самих питань, зокрема із правом повторного застосування штрафних санкцій в частині виявлених порушень, та з огляду на те, що своєчасність сплати узгодженого податкового зобовязання не може бути предметом камеральної перевірки, суд апеляційної інстанції вважає, що дії відповідача щодо проведення перевірки є протиправними, а оскаржуване податкове повідомлення рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно встановлено обставини справи, вірно застосовано норми матеріального та процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в рамках доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючисьч. 3 ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №811/1369/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складене 20 грудня 2017 року.

Головуючий суддя:О.О. Круговий

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:А.В. Шлай