Постанова № 71209145, 21.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2017 року № 826/11456/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені А.В. Шаха" (ідентифікаційний номер 02571008, місцезнаходження: 02904, місто Київ, вулиця Попудренка, 54)доДеснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (ідентифікаційний код 4972294, місцезнаходження: 02232, місто Київ, вулиця Бальзака, 64 т)третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39466328, місцезнаходження: 02217, м. Київ, вулиця Закревського, 41)проскасування арешту

Державне підприємство "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені А.В. Шаха" звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування арешту, накладеного відділом Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції на рахунки Державного підприємства "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені А.В. Шаха" у національній та іноземній валюті, які відкриті у філії публічного акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" в місті Києві, МФО 380333 (р/р 26004012239129 та р/р 26048012239129), накладений у межах виконавчого провадження №45009062, на підставі вимоги №Ю-2006-17У, виданої 30 вересня 2014 року Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з метою виконання вимоги №Ю-2006-17У від 30.09.2017 у період з 07.10.2014 по 05.06.2015 перерахував на розрахунковий рахунок ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві суму 307347,08 грн., проте відповідач, ігноруючи звернення позивача, не зняв відповідний арешт.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник позивача вимоги підтримала та просила їх задовольнити, звернувши додатково увагу суду на лист Головного управління ДФС у м. Києві від 12.12.2017 №41164/10/26-15-17-04-21 про відсутність заборгованіості.

Відповідач та третя особа участі повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. У матеріалах справи наявні заперечення представника відповідача, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Також наголошується, що позивач не оскаржував постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів божника та зазначено, що законом не передбачено звільнення з-під арешту майна боржника в разі прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Представником третьої особи в письмових поясненнях вказано, що станом на вересень 2016 року за позивачем обліковувався борг 310392,09 грн. зі сплати єдиного соціального внеску, а борг, який виник 25.04.2014, повністю не погашений.

У судовому засіданні, 12.12.2015, судом на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 06.07.2005 №2747-IV) продовжено розгляд у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги письмові заперечення представника відповідача та пояснення представника третьої особи, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві сформовано вимогу від 30.09.2014 №Ю-2006-17 про сплату недоїмки з єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 282982,98 грн.

На підставі вказаної вимоги державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції постановою від 13.10.2014 відкрито виконавче провадження №45009062.

Постановою від 27.10.2014 відповідачем накладено арешт на кошти боржника в національній та в іноземній валюті на всіх рахунках боржника, які відкриті, будуть відкриті в філії публічного акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" в м. Києві МФО 380333, Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" МФО 334851.

Згідно з постановою від 09.10.2015 державним виконавцем на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" повернуто виконавчий лист стягувачу.

З матеріалів адміністративного позову вбачається (а.с. 60), що позивач звертався до відповідача з листом від 14.06.2016 №9-7/268 про зняття арешту з рахунків у зв'язку з виконанням зобов'язань. Визнаючи наведену обставину в письмових запереченнях, відповідачем доказів надання відповіді на зазначене звернення до суду не надано.

Як доказ виконання зобов'язань за вимогою від 30.09.2014 №Ю-2006-17, позивачем до матеріалів справи додані розпорядження про перерахунок коштів та банківські виписки у період з 07.10.2014 по 05.06.2015. Крім того, у судовому засіданні, 12.12.2017, як доказ відсутності заборгованості, представником позивача надано лист Головного управління ДФС у м. Києві від 12.12.2017 №41164/10/26-15-17-04-21, згідно з яким станом на 06.12.2017 заборгованість з єдиного внеску за позивачем не обліковується.

До матеріалів справи додано відповідачем та третьою особою матеріали виконавчих проваджень №46308538 з примусового виконання вимоги від 28.01.2015 №Ю-1882-25У (постановою від 01.07.2015 закінчено виконавче провадження), №47136666 з примусового виконання вимоги від 23.03.2015 Ю-452-23У (постановою від 09.10.20915 повернуто виконавчий лист стягувачу). Суд не оцінює наведені докази, позаяк вони не стосуються предмету спору.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовувались та врегульовані законами України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (чинного на час вчинення виконавчих дій) та від 02.06.2016 №1404-VIII (чинного на час розгляду справи судом).

Як уже зазначалось, у даному випадку мова йде про примусове виконання вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 30.09.2014 №Ю-2006-17У, для примусового виконання якої і було відкрито виконавче провадження №45009062 (постанова від 13.10.2014) та накладено арешт на кошти позивача (постанова від 27.10.2104).

Згідно з частиною першою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (чинного на час вчинення виконавчих дій) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина перша).

Як убачається з листа Головного управління ДФС у м. Києві від 12.12.2017 №41164/10/26-15-17-04-21 у позивача станом на 06.12.2017 не обліковується заборгованість з єдиного соціального внеску.

Відповідно до частини п'ятої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (чинного на час розгляду справи судом) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є рішення суду.

Враховуючи, що відповідачем арешт на кошти позивача накладені з метою примусового виконання вимоги від 30.09.2014 №Ю-2006-17У щодо сплати недоїмки з єдиного внеску, то суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки мета, задля якої накладався арешт на кошти боржника досягнута, рішення контролюючого органу виконано.

Задовольняючи позовні вимоги, судом взято до уваги, що предметом спору є зняття арешту, накладеного відповідачем у виконавчому провадженні №45009062 для примусового виконання вимоги від 30.09.2014 №Ю-2006-17У. Водночас у запереченнях відповідача та поясненнях третьої особи, як підстава для відмови в задоволенні позову, зазначено про наявність заборгованості, що виникла на підставі інших вимог, для примусового виконання яких відкрито інші виконавчі провадження. Жодних доказів на спростування доводів позивача про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску в період з 07.10.2014 по 05.06.2015 на суму 307347,08 грн. (а.с. 14-63) у матеріалах справи відсутні.

Крім того, позивач не просить визнати протиправним накладення арешту. Позовні вимоги стосуються відмови державного виконавця скасувати арешт у зв'язку зі сплатою недоїмки, визначеною вимогою від 30.09.2014 №Ю-2006-17У, з метою примусового виконання якої і було відкрито виконавче провадження. Тому доводи в запереченнях про не оскарження позивачем постанови про накладення арешту є безпідставними. Судом зазначалось, що позивач звертався до відповідача з листом від 14.06.2016 №9-7/268 про зняття арешту з рахунків у зв'язку з виконанням зобов'язань. У матеріалах справи відсутня відповідь на вказаний лист, відтак відсутні докази взяття до уваги державним виконавцем доводів про погашення недоїмки, вчинення ним відповідних виконавчих дій для з'ясування, викладених в листі обставин з метою завершення виконавчого провадження та зняття арешту.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Оскільки позивач не просить скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 27.10.2014, визнати протиправною бездіяльність, суд вважає, що позовні вимоги з урахуванням наведеної норми підлягають задоволення шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт у виконавчому провадженні №45009062, що є достатнім способом захисту позивача, виходячи зі змісту позовних вимог.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивачем виконана вимога Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.09.2014 №Ю-2006-17У, для примусового виконання якої відкрито виконавче провадження №45009062, а також відсутність доказів наявності боргу зі сплати єдиного соціального внеску станом на час прийняття судом рішення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача скасувати арешт, накладений на рахунки позивача, в межах виконавчого провадження №45009062, відкритого для примусового виконання вимоги №Ю-2006-17У, виданої 30 вересня 2014 року Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (квитанція від 22.07.2016 №969).

Отже, суд присуджує на користь позивача здійснені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись статтями 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (ідентифікаційний код 4972294, місцезнаходження: 02232, місто Київ, вулиця Бальзака, 64 т) зняти арешт, накладений у виконавчому провадженні №45009062, відкритого для примусового виконання вимоги від 30 вересня 2014 року №Ю-2006-17У, на рахунки Державного підприємства "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені А.В. Шаха" (ідентифікаційний номер 02571008, місцезнаходження: 02904, місто Київ, вулиця Попудренка, 54) у національній та іноземній валюті, які відкриті у філії Публічного акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" в місті Києві, МФО 380333 р/р 26004012239129, р/р 26048012239129.

Присудити на користь Державного підприємства "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені А.В. Шаха" за рахунок бюджетних асигнувань Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві судові витрати в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 грудня 2017 року.

Суддя В.А. Донець