Постанова № 71196408, 21.12.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/68/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1953/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Чурини В.І..

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 лютого 2017 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення коштів за надання платних послуг за договором про приєднання до електричних мереж,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду із позовом, Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (далі ПАТ «Сумиобленерго») просило суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь в особі філії «Конотопський район електричних мереж» заборгованість в сумі 1021,51 грн. по договору про приєднання до електричних мереж ПАТ «Сумиобленерго» №74/187 від 14.04.2015 року та судові витрати в сумі 1378,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 14.04.2015 року між ПАТ «Сумиобленерго» в особі директора філії «Конотопський РЕМ» та ОСОБА_3 був укладений договір №74/187, згідно якого останній за стандартне приєднання його власного садового будинку повинен сплатити 3276,00 грн. та за надання послуг 38,71 грн. Позивач роботи виконав в повному обсязі. Однак, ОСОБА_3 свої обовязки за договором виконав частково, а саме 17.04.2015 року сплатив лише 2293,20 грн., кошти в сумі 982,80 грн. та 38,71 грн. не сплачено. На письмові звернення позивача, відповідач відмовляється погасити наявну заборгованість, що і стало підставою звернення до суду із позовом.

Заочним рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.02.2017 року позовні вимоги ПАТ «Сумиобленерго» в особі філії «Конотопський район електричних мереж» задоволено. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сумиобленерго» в особі філії «Конотопський район електричних мереж» заборгованість в сумі 1021,51 грн. згідно договору про приєднання до електричних мереж №74/187 від 14.04.2015 року та судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Ухвалою цього ж суду від 07.11.2017 року заяву ОСОБА_3 про перегляд вказаного заочного рішення від 15.02.2017 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин справи, просить скасувати рішення та відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що спірну суму ним було сплачено через банківську установу за реквізитами вказаними у договорі, про що свідчать надані ним квитанції, тому зобовязання за договором ним було виконане належним чином. Вказує, що філія «Конотопський РЕМ» не має статусу юридичної особи, тому позов заявлений особою, яка не мала на це право, тому суд повинен був закрити провадження у справі. Крім того, зазначає, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач до суду не прибув, у заяві до суду просив розглянути розглядати без його участі.

Представник позивача проти скарги заперечив та просив рішення залишити без змін, оскільки спірні суми на рахунок підприємства до цього часу не надійшли.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зобовязання за договором мають виконуватись належним чином, а тому, оскільки кошти на момент розгляду справи на рахунок позивача не надійшли, позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з на ступного.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що 14.04.2015 року між ПАТ «Сумиобленерго» в особі директора філії «Конотопський РЕМ», який діє на підставі довіреності №10-19/17-Д/140 від 01.10.2014 року, та ОСОБА_3 було укладено договір про приєднання до електричних мереж ПАТ «Сумиобленерго» №74/187, за умовами якого ПАТ «Сумиобленерго» забезпечує приєднання електроустановок житлового будинку за адресою: с. Жолдаки, вул. 9-го Травня, 20, що належить ОСОБА_3 відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснює підключення будинку до електричним мереж на умовах цього договору, а ОСОБА_3 оплачую вартість приєднання (а.с. 5 6).

Відповідно до п. 4 договору плата за наданні послуги становить 3276,00 грн., з яких 2293,20 грн., що становить 70%, замовник повинен оплатити протягом трьох робочих днів з дня отримання договору, а решту 982,80 грн., що становить 30% від загальної суми, протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку, який надається виконавцем протягом 3 робочих днів з дати надання замовником виконавцю документів, які підтверджують готовність до експлуатації обєкту (житловий будинок) замовника.

Пунктом 8.1 цього договору визначено, що фатом виконання зобовязання виконавця за цим договором сторони вважатимуть факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання, про що складають акт про надання послуг.

В матеріалах справи наявний Акт надання послуг з приєднання за Договором про приєднання до електричних мереж ПАТ «Сумиобленерго» №74/187 від 14.04.2015 року підписаний ОСОБА_3 Дата складання акту не зазначена (а.с. 7).

21.10.2016 року, за підписом директора філії «Конотопський РЕМ», відповідачу був направлений лист вимога про проведення розрахунку за надані послуги, зокрема: 982,80 грн. заборгованості за договором №74/187 від 14.04.2015 року, 38,71 грн. оплата за підключення під лічильником (а.с. 12).

На вказаний лист ОСОБА_3 було повідомлено, що ним здійснено оплату вказаних сум 20.05.2015 року через ПАТ «Банк національний кредит», про що надано копії відповідних квитанції (№20-4038462/С від 20.05.2015 року на суму 982,80 грн. та №20-4038476/С від 20.05.2015 року на суму 38,71 грн.) (а.с. 13, 26, 27).

За повідомленням ПАТ «Сумиобленерго» станом на 20.01.2017 року суми коштів за вказаними квитанціями на рахунок товариства не надходили (а.с. 43, 44).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона зобовязується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що на час ухвалення заочного рішення сплачені відповідачем кошти не надійшли на рахунок підприємства згідно представлених відповідачем квитанцій (№20-4038462/С від 20.05.2015 року на суму 982,80 грн. та №20-4038476/С від 20.05.2015 року на суму 38,71 грн.), суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про не належне виконання ним зобовязання, бо відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

Доводи апеляційної скарги про подання позову філією «Конотопський РЕМ» не заслуговують на увагу, оскільки позов було заявлено саме ПАТ «Сумиобленерго», а позовну заяву підписано особою, яка мала право представляти інтереси ПАТ «Сумиобленерго» на підставі довіреності №10-19/17-Д/75 від 30.06.2016 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно зясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заочне рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2017 року.

Судді: