Ухвала суду № 71186951, 18.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №640/3446/17 Головуючий 1-ї інстанції: Муратова С.О.

Провадження №11сс/790/2037/17 Доповідач: Яковлева В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Яковлевої В.С.,

суддів - Курила О.М. та Чопенка Я.В.,

з секретарем - Ілюхіною К.А.,

за участю прокурора - Чуба Р.М.

захисника - адвоката ОСОБА_1,

підозрюваної - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційними скаргами захисника підозрюваної ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 08 грудня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 08 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонено залишати житло за адресою:АДРЕСА_1, строком до 30.12.2017 року.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваної ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 08 грудня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 18-00 години до 07-30 години. Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, слідчим не доведено, що саме такий запобіжний захід має бути обраний підозрюваній. Посилаючись на вимоги вітчизняного кримінального процесуального законодавства, зазначає дані, що характеризують особу підозрюваної, яка офіційно працевлаштована з 28.03.2017 року на посаді головного бухгалтера ТОВ «ВКФ Електробритва-Харків» з період робочого часу з 08-30 до 17-00 години з понеділка до пятниці, утримує повнолітню доньку, яка тяжко хворіє.

Також прокурор Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 08 грудня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4, застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Автор апеляційної скарги посилається на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення; наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Вказує, що слідчим суддею не дотримано вимог ст.178 КПК України та не враховано вагомість доказів про вчинення підозрюваною злочину, репутацію підозрюваною, яка неодноразово не прибувала на слідчі дії та переховувалась від органу досудового розслідування у звязку з чим була оголошена у розшук.

Вислухавши доповідь судді, доводи підозрюваної, її захисника та прокурора на підтримку своїх апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Київським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220490000281 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 ч.1 ст.200 КК України (а.с.13).

Постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 від 19.10.2017 року про обєднання матеріалів досудового розслідування, матеріали досудового розслідування №12017220490000281 від 25.01.2017 року та №12017220490003888 від 18.10.2017 року, обєднано в одне провадження №12017220490000281 (а.с.15).

У встановленому нормами КПК України порядку 28.10.2017 року ОСОБА_2 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191. ч.1 ст.200 КК України, однак остання відмовилася від підписання повідомлення про підозру у присутності двох свідків.

Ухвалою слідчого судці Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 року дозволено старшому слідчому Київського ВП ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 затримати з метою приводу до Київського районного суду м.Харкова підозрювану ОСОБА_2, для розгляду слідчим суддею Київського районного суду м.Харкова клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

07 грудня 2017 року о 18.15 год. ОСОБА_2 затримана в порядку ст.208 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 30.11.2017 року.

08 грудня 2017 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191. ч.1 ст.200 КК України.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.200 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваної свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_2 більш мяких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов*язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обираючи ОСОБА_2 запобіжний захід домашній арешт, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.200 КК України та існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Разом з тим, слідчим суддею встановлено, щослідчий в клопотанніне довів, що саме такий запобіжний захід підлягає застосуванню до підозрюваної.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді щодо недоведеності існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, ані слідчий в клопотанні, ані прокурор в судовому засіданні апеляційного суду не обґрунтували існування вказаного ризику, у звязку з чим судова колегія вважає доведеними лише ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчим суддею вивчалась особа підозрюваної та враховано, що остання підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, раніше не судима, має постійне місце проживання, міцні соціальні звязки, утримує повнолітню доньку щодо якої вирішується питання про визнання її інвалідом, офіційно працевлаштована, працює на посаді бухгалтера.

Колегія суддів вважає, що слідчим в клопотанні та в судовому засіданні прокурором не доведено обставин, які б свідчили про недостатність застосування до підозрюваної більш м*якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, що зазначені у клопотанні, та необхідність застосування до ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу.

З огляду на зазначене, а також враховуючи процесуальну позицію потерпілої, апеляційний суд вважає, що слідчий суддяобґрунтовано застосував до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, поклавши на підозрювану обовязки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 7, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

Застосування домашнього арешту в певний період доби, як про те просить в своїй апеляційній скарзі захисник на думку судової колегії є недостатнім та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо працевлаштування підозрюваної були предметом розгляду слідчого судді, враховані ним та не спростовують правильність його висновків.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікація, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 08 грудня 2017 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційних скарг не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 08.12.2017 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого Конратьєва В.В. та застосування відносно підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді